МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ I НАУКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
23.01.2006 N 1/9-28
Міністру освіти і науки
Автономної Республіки Крим,
начальникам управлінь освіти
і науки обласних, Київської
та Севастопольської міських
державних адміністрацій
Щодо проведення заняття з учнями загальноосвітніх і
позашкільних навчальних закладів
у позаурочний час "Пташиний грип - міфи і реальність"
Міністерство освіти і науки України направляє рекомендації щодо проведення заняття з учнями загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів у позаурочний час "Пташиний грип - міфи і реальність", підготовлені Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді.
Одночасно інформуємо, що з березня 2006 року на сайті Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді www.nenc.gov.ua будуть працювати:
інтернет-щоденник "живий журнал", на якому можна буде обмінюватися думками, висловлювати пропозиції, побажання з приводу просвітницької роботи із зазначеної проблеми;
інтернет-біржа освітньо-інформаційних педагогічних проектів, де педагоги зможуть опублікувати свої проекти (розробка занять, виховних годин, ділової гри тощо), обговорити їх, поділитися думками. Першою темою роботи біржі буде "Пташиний грип - міфи і реальність...". Кращі проекти будуть видані у методичному збірнику Національного еколого-натуралістичного центру.
Перший заступник Міністра Б.М.Жебровський
Додаток 1
до листа МОН
23.01.2006 N 1/9-28
Рекомендації
щодо проведення заняття з учнями загальноосвітніх
і позашкільних навчальних закладів у позаурочний
час "Пташиний грип - міфи і реальність",
підготовлені Національним еколого-натуралістичним
центром учнівської молоді
В умовах сьогодення набуває особливого значення виховання молоді з новим світоглядом, оволодіння нею знаннями про здоровий спосіб життя, набуття і закріплення навичок, зміцнення особистого здоров'я і формування гігієнічної культури особистості.
Форми і методи проведення заняття "Пташиний грип - міфи і реальність", можуть бути різноманітними, традиційними та нетрадиційними, необхідно обирати їх відповідно до вікових особливостей учнів, рівня розвитку учнівського колективу.
Це заняття має сприяти формуванню таких термінів і понять: "вірус", "епідемія", "карантин", "пандемія", "шляхи передачі", "здоров'я", "ознаки здоров'я", "здоровий спосіб життя" тощо.
Доцільно використати наочність: слайди, фрагменти відеофільмів з питань проблем охорони здоров'я та фрагменти відеофільмів про "Пташиний грип".
При наданні інформації про віруси грипу типу А звернути увагу учнів, що віруси можуть інфікувати кілька видів тварин, включаючи птахів, свиней, коней, тюленів і китів.
Віруси, які інфікують птахів, називаються "вірусами пташиного грипу".
Вірус пташиного грипу зазвичай передається людині від прямого контакту з інфікованим птахом і не циркулює серед людей; вірус грипу А може бути розділений на підтипи на підставі їхніх поверхневих протеїнів - гемаглютиніна та нейрамінідази; усього відомо 15 підтипів гемаглютиніна й 9 підтипів нейрамінідази. Але однак з 135 пар комбінацій у природі зустрічаються тільки 46(1), і тільки 22-25 з них знайдені серед вірусів грипу, ідентифікованих у популяції птахів, а саме: Н1N1 - Н2N2 - Н2N3 - Н3N2 - Н3N8 - Н4N2 - Н4N4 - Н4N6 - Н4N8 - Н5N1 - Н5N2 - Н5N9 - Н6N1 - Н6N2 - Н6N5 - Н6N9 - Н7N1 - Н7N2 - Н7N3 - Н7N7 - Н9N2 - Н9N8 - Н10N7 - Н11N9 (1, 2).
Птахи відіграють особливу роль, оскільки всі підтипи гемаглютиніну виявлені серед диких птахів, які вважаються природними носіями вірусу грипу А. При цьому тільки три підтипи гемаглютиніну (Н1, Н2 і Н3) і два типи нейрамінідази (N1 й N2) широко циркулюють серед людей.
Необхідно також довести до свідомості учнів, що пташиний грип викликає важке захворювання й загибель серед диких і домашніх птахів (особливо у курей та індичок). Водоплавні птахи є природними носіями вірусу грипу, переносять його в кишечнику й виділяють у навколишнє середовище зі слиною, респіраторним і фекальним матеріалами. Найбільш звичайний шлях поширення вірусу - фекально-оральна трансмісія.
Вважається, що первинним джерелом вірусів грипу є різні перелітні птахи, які належать до ряду Anseriformes (дикі качки й гуси) і Charadriiformes (чаплі, сивки й крачки). З 1961 р. по теперішній час у Північній Америці, Європі, Індії, Японії, Південній Африці й Австралії вірус грипу птахів був виділений, принаймні, в 90 представників 12 рядів птахів, у тому числі 40 - з наявних 149 видів птахів, що належать до ряду Anseriformes (ніяких ознак захворювання, асоційованого з інфекцією вірусом грипу птахів, відзначено не було), і в, принаймні, 20 видів птахів з ряду Charadriiformes. Останні поширені по всьому світу й в основному представлені птахами, що мігрують на далекі відстані. Інші види птахів не викликають інтересу як довгострокові резервуари вірусу грипу.
Необхідно роз'яснити, що віруси пташиного грипу, як правило, не інфікують людей, однак відомі випадки захворювання й навіть загибелі людей під час спалахів 1997-1999, 2003-2004 й 2005-2006 року (тобто зараз). Людина заражається вірусом через безпосередній контакт із живими інфікованими птахами. Вірус утримується в пташиних екскрементах, часточки яких після висихання потрапляють у повітря, а потім вдихуються людиною. Людина, очевидно, є кінцевою ланкою в передачі вірусу пташиного грипу, тому що дотепер не зафіксовано випадків передачі цього вірусу від людини до людини, хоча не виключається можливість і такого переносу. Симптоми пташиного грипу в людини варіюють від типових грипоподібних симптомів (лихоманка, кашель, біль у горлі й біль у м'язах) до інфекції очей (кон'юнктивіт), пневмонії, гострого респіраторного захворювання, вірусної пневмонії й інших важких, загрозливих життю симптомів. Звичайні антибіотики допомагають пом'якшити симптоми хвороби й мінімізувати можливість її поширення.
Також необхідно дати учням пояснення щодо основних відмінних рис вірусу зразка 2004 року:
вірус став більше вірулентним;
вірус переборов міжвидовий бар'єр від птахів до людини (всі захворілі люди мали прямий контакт із зараженим птахом). Факти передання вірусу від людини до людини не відомі;
вірус вражає й убиває в основному дітей;
джерело зараження й шляхи поширення вірусу не визначені, що робить ситуацію з поширенням вірусу практично не контрольованою.
Дати поняття про карантин, пандемію, епідемічний стан та заходи щодо запобігання поширенню пташиного грипу. Підкреслити, що експерти вважають, якщо вжити відповідних заходів і запобігти проникненню диких птахів на фермерські птахофабрики, то лиха цілком можна буде уникнути. Крім того, регулярний моніторинг міграції диких птахів дозволить створити систему раннього попередження про появу інфікованих зграй у тих або інших місцях.
Під час заняття можна використати матеріали про перелітних водоплаваючих птахів. Розповісти про шляхи їх міграцій.
За бажанням можна репрезентувати статистичні дані: за станом на 10 жовтня 2005 р. в Індонезії, В'єтнамі, Таїланді й Камбоджі зафіксовано 117 підтверджених випадків захворювання пташиним грипом. 60 чоловік померло. На відміну від інших вірусів, рівень смертності від пташиного грипу неймовірно високий - більше 50%. Для порівняння вірус атипічной пневмонії (SARS), що з'явився в листопаді 2002 року, був знайдений в 8,4 тис. чоловік, при цьому 800 з них померло.
Провести діалог запитання-відповідь. Наприклад: Які будуть наслідки, якщо стане можлива передача вірусу від людини до людини? (Якщо вірус придбає здатність легко передаватися від людини до людини, наслідки будуть страшними. Пророкують, що в такому випадку по всьому світу може загинути від 2 до 50 мільйонів чоловік.) Чи існує вакцина від пташиного грипу? (Вакцини поки не існує, але прототип, що у перспективі зможе захистити людину від Н5N1, перебуває в стадії розробки.) Чи безпечно їсти курятину? (Цілком безпечно. Експерти говорять, що куряче м'ясо не є збудником вірусу пташиного грипу. Вірус живе в кишечнику хворого птаха. Представники ВООЗ рекомендують готувати курятину при температурі не менш 70 градусів. Також краще їсти тільки круто зварені яйця.) Хто може захворіти? (У групу ризику входять люди, які мають безпосередній контакт із захворілими птахами, наприклад, працівники птахофабрик.) Що робиться для того, щоб запобігти поширенню пташиного грипу із країн, уражених епідемією? (Епідемію намагаються зупинити, знищуючи мільйони птахів, що ймовірно перебували в контакті з інфікованими тваринами. Вважається, що ці міри стримують поширення хвороби серед людей).
Узагальнення та систематизацію отриманої інформації для учнів молодшої школи та гуртківців початкового рівня можна провести в ігровій формі, наприклад, "Обережно! Карантин", використовуючи наочні матеріали, які використовують під час оголошення карантину.
Для учнів середнього та старшого шкільного віку доцільно використати діалогове спілкування, інтелектуальні ігри, анкетування. Можна запропонувати пояснити гасло "Як жити сьогодні, щоб мати шанс побачити завтра?".
Учням допомогти усвідомити, що людина відповідає за своє здоров'я, що згубні звички послаблюють імунну систему людини і таким чином організм людини стає більш вразливим для будь-яких вірусів, в тому числі і для вірусу пташиного грипу. Потрібно свідомо ставитися до власного життя, до власної безпеки та безпеки оточуючих.
Схема проведення тематичного заняття
Тема: "Пташиний грип - міфи і реальність".
Мета: виховання в учнів свідомого та відповідального ставлення до власного здоров'я, здоров'я оточуючих та довкілля, активної життєвої позиції; ознайомлення із змістом понять здоров'я, вірусні захворювання, епідемія, карантин, валеологія, фізичний та духовний розвиток людини, організм, особистість, здоровий спосіб життя, шкідливі звички, умови та ознаки здоров'я; формування позитивної мотивації до зміцнення і збереження власного здоров'я; осмислення учнями цілісної системи взаємозв'язків між людиною і природою.
Матеріали і обладнання: наочність (схематичні зображення вірусів, карантинне спорядження тощо), слайди, фрагменти відеофільмів із питань проблем охорони здоров'я та фрагменти відеоматеріалів про "Пташиний грип", гасла "Чистота - запорука здоров'я", "Твоє здоров'я - у твоїх руках".
Терміни і поняття: "вірус", "грип", "пандемія", "пташиний грип", "епідемія", "карантин", "здоров'я", "ознаки здоров'я", "здоровий спосіб життя".
Хід заняття
I. Організаційний момент
Здоров'я населення є тим параметром, за яким судять про соціально-економічний і медико-біологічний добробут суспільства, його цивілізованість.
Сучасна ситуація у Європі характеризується як нестабільна, панічно неосмислена відносно розповсюдження інфекційної хвороби - "Пташиний грип".
II. Актуалізація знань учнів
та вивчення нового матеріалу
1. Грип та його типи.
Що ви знаєте про віруси, їх будову, походження? Які групи вірусів ви знаєте?
Що таке грип? Які типи грипу ви знаєте? Які заходи щодо лікування можна застосовувати?
Грип в перекладі з французького означає "схоплювати". На початку століття це небезпечне захворювання називали "іспанкою", а ще раніше - "російською хворобою". Кожну зиму ми із острахом чекаємо на чергову епідемію.
Грип - гостра респіраторна інфекція, при якій вірус вражає клітини слизової оболонки дихальних шляхів - від носа до бронхів. Запальний процес супроводжується нежиттю (риніт), запаленням придаткових пазух носа (синусіт), гортані (ларингіт), кашлем (бронхіт), порушенням дихання (круп). Але ці прояви - півбіди. Головна небезпека полягає в тому, що вірус грипу циркулює в крові і отруює організм, порушуючи ряд життєвих функцій. Це викликає високу температуру, головні та м'язові болі, блювання, можливі галюцинації. У найважчих випадках грип викликає токсикоз із ураженням дрібних судин із багаторазовими крововиливами до різних органів, пневмонією, враженням серцевого м'яза. Під час захворювання різко порушуються механізми захисту організму від мікробів, що постійно знаходяться у верхніх дихальних шляхах. Уражені клітини трахеї та бронхів відмирають, відкриваючи шлях інфекції в більш глибокі тканини, ускладнюючи цим очищення бронхів. Одночасно вірус пригнічує функції імунної системи. I хоча "період беззахисності" триває всього декілька годин, цього буває достатньо для того, щоб бактерії, що знаходяться в дихальних шляхах (пневмокок, гемофільна паличка, стафілококи) викликали пневмонію або "збудили до життя" інші респіраторні віруси.
Перший збудник грипу був відкритий в 1933 році і був згодом названий вірусом А. У 1940 році вчені відкрили ще один вірус грипу - В. Пізніше з'ясували, що грип групи А є причиною великих епідемій як серед людей, так і серед тварин, а грип В - спричинює менші обширні спалахи хвороби у людей. У 1949 році був відкритий третій вірус - С, що викликає локальні прояви неважкого грипу. Після всесвітньої епідемії "азіатського грипу А" в 1957 році були виявлені ще дві різновидності, ті, що отримали позначення - А1 і А2.
Вірусологічні методи дослідження довели, що і віруси А, і віруси В неоднорідні, і щорічно по всьому світу виявляються різні їх модифікації. Це пов'язано із здатністю вірусів грипу видозмінюватися, так що імунітет, отриманий людиною після зараження одним різновидом вірусу, може виявитися безсилим проти наступної його модифікації. Віруси грипу, як і багато інших, здібні до мутацій, тобто до зміни в своєму генетичному апараті, тому вони легко і швидко розповсюджуються по світу.
Перенесений грип залишає дуже стійкий імунітет, так що повторного захворювання при зараженні тим же самим вірусом навіть через багато років не відбувається. Проте, оскільки існує багато різновидів вірусу грипу, ми хворіємо ним знов і знов. Постійні видозміни вірусів призводять до того, що вироблені нашим організмом антитіла не в змозі повністю захистити нас від захворювання, хоча багато хто хворіє настільки легко, що не припиняє звичайної діяльності, тим самим поширюючи інфекцію. Для маленьких дітей, що ще не зустрічалися з грипом і не мають від нього ніяких антитіл, будь-який вірус грипу - новий, так що вони хворіють особливо важко. Це ж відноситься і до літніх людей - з віком імунітет до грипу слабшає.
Збільшення числа осіб, особливо сприйнятливих до вірусів - перш за все дітей і людей похилого віку, провокує спалахи або епідемії грипу, які виникають кожні 2 роки (для вірусів А) і кожні 3-5 років (для вірусів В), зазвичай в кінці зими на початку весни.
Пандемія - поголовне захворювання мало не всього людства - розповсюджується лише тоді, коли з'являється штам вірусу з різко відмінними властивостями. Сучасні методи лікування дозволяють уникнути серйозних наслідків масових захворювань грипом. Але чекати припинення грипозних епідемій в зимовий період не доводиться.
2. Віруси грипу типу А.
Віруси грипу типу А, можуть інфікувати кілька видів тварин, включаючи птахів, свиней, коней, тюленів і китів. Віруси, які інфікують птахів, називають "вірусами пташиного грипу". Вірус грипу А може бути розділений на підтипи на підставі їхніх поверхневих глікопротеїнів (білкових комплексів) - гемаглютиніна (білок) та нейрамінідази (фермент). Гемаглютинін дозволяє вірусу сідати на поверхню клітини, що атакується, а нейрамінідаза забезпечує йому здатність проникати через клітинну мембрану та виходити з клітини після розмноження. За цими ж глікопропеїнами організм хворого ідентифікує вірус і організовує проти нього імунний захист. Таким чином, гемаглютинін і нейрамінідаза для вірусу є зброєю нападу, а для його жертви - антигенами. Всього відомо 15 підтипів гемаглютиніна й 9 підтипів нейрамінідази. Але однак з 135 пар комбінацій у природі зустрічаються тільки 46, і тільки 22-25 з них знайдені серед вірусів грипу, ідентифікованих у популяції птахів, а саме: Н1N1 - Н2N2 - Н2N3 - Н3N2 - Н3N8 - Н4N2 - Н4N4 - Н4N6 - Н4N8 - Н5N1 - Н5N2 - Н5N9 - Н6N1 - Н6N2 - Н6N5 - Н6N9 - Н7N1 - Н7N2 - Н7N3 - Н7N7 - Н9N2 - Н9N8 - Н10N7 - Н11N9.
Вірус Н5N1 може передаватися від домашньої птиці людині. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) зафіксовано 116 випадків зараження людей цим вірусом пташиного грипу, з них 60 - смертельних.
На сьогодні не існує доказів того, що вірус Н5N1 передається від диких птахів до людини. Випадки зараження людей пташиним грипом реєструвалися серед тих, хто тісно пов'язаний з домашньою птицею. Імовірність зараження людини від диких птахів є надзвичайно низькою і може бути мінімізована, якщо уникати контактів з хворими чи мертвими птахами.
Найбільше занепокоєння викликає той факт, що існує вірогідність мутації цього вірусу, коли він зможе передаватися від людини до людини, проте цього може і не статися.
3. Роль птахів у розповсюдженні вірусу пташиного грипу.
Що ви знаєте про птахів? Осілі та перелітні птахи. Яка між ними різниця?
Птахи відіграють особливу роль, оскільки всі підтипи гемаглютиніну виявлені серед диких птахів, які вважаються природними хазяями вірусу грипу А. При цьому тільки три підтипи гемаглютиніну (Н1, Н2 і Н3) і два типи нейрамінідази (N1 й N2) широко циркулюють серед людей. Але вірус пташиного грипу передається людині від прямого контакту з інфікованим птахом і не циркулює серед людей.
Пташиний грип викликає важке захворювання й загибель серед диких і домашніх птахів (особливо у курей та індичок). Водоплаваючі птахи переносять вірус грипу в кишечнику й виділяють його в навколишнє середовище зі слиною, респіраторним і фекальним матеріалами. Найбільш звичайний шлях поширення вірусу - фекально-оральна трансмісія. Джерело інфекції - хворі і перехворілі на грип дикі перелітні та синантропні (ворони, шпаки, голуби, горобці та ін.) птахи. Інкубаційний період хвороби 2-7 днів. Смертність у птахів може досягати 75-80%.
Вважається, що первинним резервуарами вірусів грипу є різні перелітні птахи, що належать до ряду Anseriformes (дикі качки й гуси) і Charadriiformes (чаплі, сивки й крачки). З 1961 р. по теперішній час у Північній Америці, Європі, Індії, Японії, Південній Африці й Австралії вірус грипу птахів був виділений, принаймні, в 90 представників 12 рядів птахів, у тому числі 40 - з наявних 149 видів птахів, що належать до ряду Anseriformes (ніяких ознак захворювання, асоційованого з інфекцією вірусом грипу птахів, відзначено не було), і в, принаймні, 20 видів птахів з ряду Charadriiformes. Останні поширені по всьому світу й в основному представлені птахами, що мігрують на далекі відстані.
Можливими шляхами розповсюдження вірусу є заражений корм, вода, обладнання, одяг. Вірус також може бути присутнім у м'ясі інфікованих птахів, на поверхні яєць, якщо вони забруднені послідом. Крім того, велика кількість вірусу виділяється у пташиному посліді, забруднюючи таким чином ґрунт. Вірогідно, що від птаха до птаха вірус передається через повітря.
Для підвищення імунітету у птахів потрібно застосовувати добавки, які містять аскорбінову кислоту, природні імуномодулятори (відвар ехінацеї пурпурової у дозі 30-40 мл на 1 л питної води). Власникам птиці необхідно встановити карантин, не допустити контакту домашньої птиці з дикою перелітною та синантропною птицею, закрити домашню птицю в пташниках, хлівах і на подвір'ї. Не випускати на водоймища домашню водоплавну птицю. Обслуговуючи пташник, потрібно працювати в спецодягу та марлевих масках. Обов'язковим є застосування дезкилимів. На період карантину бажано не допускати дітей до догляду за птахами.
Що повинно насторожити?
1. Масова загибель великої кількості птахів. Часто з незначними клінічними симптомами або їх відсутністю.
2. Респіраторний синдром - слизові та слизово-гнійні виділення з дзьоба, хрипи, чхання, слизові або слизово-гнійні виділення з очей.
3. Набряк підшкірної клітковини в області голови та шиї, ціаноз (синюшність) шкіри борідки, гребінця та сережок.
4. Сонливість, скуйовдженість пір'я, припинення яйцекладки.
Що ви знаєте про правила особистої гігієни? Що можуть означати терміни і поняття "здоров'я", "ознаки здоров'я", "здоровий спосіб життя"?
Віруси пташиного грипу, як правило, не інфікують людей, однак відомі випадки захворювання й навіть загибелі людей під час спалахів 1997-1999, 2003-2004 й 2005-2006 року (тобто зараз). Людина заражається вірусом через безпосередній контакт із живими інфікованими птахами. Вірус утримується в пташиних екскрементах, часточки яких після висихання потрапляють у повітря, а потім вдихуються людиною. Людина, очевидно, є кінцевою ланкою в передачі вірусу пташиного грипу, тому що дотепер не зафіксовано випадків передачі цього вірусу від людини до людини, хоча не виключається можливість і такого переносу. Симптоми пташиного грипу в людини варіюють від типових грипоподібних симптомів (лихоманка, кашель, біль у горлі й біль у м'язах) до інфекції очей (кон'юнктивіт), пневмонії, гострого респіраторного захворювання, вірусної пневмонії й інших важких, загрозливих життю симптомів. Звичайна антигрипозна терапія та дотримання правил особистої гігієни допомагають пом'якшити симптоми хвороби й мінімізувати можливість її поширення.
Особливості вірусу "пташиного грипу":
вірус став більше вірулентним;
вірус переборов міжвидовий бар'єр від птахів до людини, однак поки що вірус не передається прямо від людини до людини (всі захворілі люди мали прямий контакт із зараженим птахом);
вірус вражає й убиває в основному дітей;
джерело зараження й шляхи поширення вірусу не визначені, що робить ситуацію з поширенням вірусу практично не контрольованою.
Спробуйте дати визначення:
Епідемія -
Епідемічний стан -
Хлорування -
Карантин -
Заходи щодо запобігання поширенню хвороби -
Експерти вважають, якщо вжити відповідних заходів і запобігти проникненню диких птахів на фермерські птахофабрики, то лиха цілком можна буде уникнути.
Крім того, регулярний моніторинг міграції диких птахів дозволить створити систему раннього попередження появи інфікованих зграй у тих або інших місцях.
Чи безпечно їсти курятину?
Цілком безпечно. Вірус живе в кишечнику захворілого птаха. Тому представники ВООЗ рекомендують готувати курятину при температурі не менше 70 градусів. Яйця також краще їсти звареними круто.
III. Узагальнення та систематизація
отриманої інформації
Поясніть думку "Як жити сьогодні, щоб мати шанс побачити завтра?".
Діалогове спілкування.
Які будуть наслідки, якщо стане можлива передача вірусу від людини до людини? (Якщо вірус придбає здатність легко передаватися від людини до людини, наслідки будуть страшними. Передбачають, що в такому випадку по всьому світу може загинути від 2 до 50 мільйонів чоловік.)
Чи існує вакцина від пташиного грипу? (Вакцини поки не існує, але прототип, що у перспективі зможе захистити людину від Н5N1, перебуває в стадії розробки.)
Хто може захворіти? (У групу ризику входять люди, які мають безпосередній контакт із захворілими птахами, наприклад, працівники птахофабрик.)
Що робиться для того, щоб запобігти поширенню пташиного грипу із країн, уражених епідемією? (Епідемію намагаються зупинити, знищуючи мільйони птахів, що ймовірно перебували в контакті з інфікованими тваринами. Вважається, що ці міри стримують поширення хвороби серед людей.)
Перегляд, по можливості, фрагментів відеофільмів з питань проблем охорони здоров'я та фрагментів відеоматеріалів про "Пташиний грип".
IV. Підсумок заняття
Підведення підсумків активності учасників дискусії та правильних відповідей на поставлені запитання.
Додаток 2
до листа МОН
23.01.2006 N 1/9-28
Додаткова інформація
до рекомендації щодо проведення заняття з учнями
загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів
у позаурочний час "Пташиний грип - міфи і реальність"
1. Про пташиний грип
Грип птиці (Inphluenza) - висококонтагіозне захворювання птиці, що характеризується пригніченням, септицемією, ураженням респіраторних органів та системи травлення.
Вперше це захворювання було виявлено в Італії більш ніж сто років тому і зустрічається повсюдно. Вважається, що усі птахи сприйнятливі до даної інфекції, хоча деякі види менш сприйнятливі, ніж інші. 15 підтипів вірусу грипу можуть викликати хворобу птахів, високою патогенністю володіють підтипи Н5 і Н7. Мігруючі водоплавні птахи - здебільшого дикі качки - є природним резервуаром вірусу пташиного грипу і найменше сприйнятливі до інфекції. Домашні птахи особливо сприйнятливі до епідемій. Вірус пташиного грипу звичайно не уражає інші види тварин, крім птахів і свиней. Перший підтверджений випадок зараження людей пташиним грипом відбувся в Гонконзі в 1997 році, коли штам Н5N1 викликав важке респіраторне захворювання 18 чоловік, з яких 6 померло. Захворювання людей відбувалося в той же самий час, коли мала місце епідемія високопатогенного пташиного грипу, і були викликані тим же самим штамом, що і серед популяції домашнього птаха.
Збудником пташиного грипу є вірус, який має спорідненість з вірусами грипу людини, коней, свиней та унікальну здатність змінювати свою антигенну і патогенну структуру. Стійкість вірусу в замороженому стані - декілька років, на інфікованому пір'ї збудник не втрачає патогенності протягом 18-20 діб. Пряме сонячне проміння знезаражує вірус за 50-55 годин, температура 55-60 град.С за 30-50 хвилин, а 65-70 град.С - за 2-5 хвилин.
Джерело інфекції - хвора і перехворіла на грип дика перелітна та синантропна птиця (ворони, шпаки, голуби, горобці та ін.). Інкубаційний період хвороби 2-7 днів. Смертність птиці може досягати до 75-80%.
У разі захворювання чи загибелі птиці вам необхідно терміново звернутися до районної державної лікарні ветеринарної медицини.
Грип птиці має різний перебіг - від слабкої та невиразної форми до виключно гострої з високою смертністю.
2. Про заходи щодо попередження
захворювання на пташиний грип
У зв'язку із складним епізоотичним станом по пташиному грипу в Україні працівникам зоолого-тваринницьких відділів рекомендовано впровадити заходи безпеки щодо заносу інфекції на територію навчальних пташників. У першу чергу забороняється продаж та купівля птиці до покращення ситуації.
Рекомендовано прийняти заходи для підвищення імунітету птахів (застосування добавок, які містять аскорбінову кислоту, застосування природних імуномодуляторів - відвар ехінацеї пурпурової у дозі 30-40 мл на 1 л питної води).
Власникам птиці необхідно не допустити контакту домашньої птиці з дикою перелітною та синантропною птицею, закривши домашню птицю в пташниках, хлівах і на подвір'ї.
Забороняється випускати на водоймища домашню водоплавну птицю. Обслуговуючий персонал пташника повинен працювати в спецодягу та марлевих масках.
Обов'язкове застосування дезкилимів. На цей період не бажано допускати дітей до догляду за птахами.
3. Ознаки пташиного грипу
1. Масова загибель великої кількості птиці. Часто з незначними клінічними симптомами або їх відсутністю.
2. Респіраторний синдром - слизові та слизово-гнійні виділення з дзьоба, хрипи, чхання, слизові або слизово-гнійні виділення з очей.
3. Набряк підшкірної клітковини в області голови та шиї, ціаноз (синюшність) шкіри борідки, гребінця та сережок.
4. Сонливість, скуйовдженість пір'я, припинення яйцекладки.
4. Поради у випадку, якщо виникла підозра
1. Викликати ветлікаря
2. Ветлікар від хворої та підозрілої у захворюванні птиці візьме пробу крові в кількості 2-4 мл. Після забору кров витримують 30-40 хвилин у теплому місці, а потім переносять у холодильник. Якщо неможливо в короткотривалі години доставити кров до лабораторії, то слід відділити сироватку та злити її в окремі чисті пробірки. Сироватка придатна для дослідження протягом шести днів при зберіганні в холодильнику при температурі від +4 град.С до -6 град.С. Кров відбирають у 10-25 птиць з одного пташника.??3. Від
3. Від живої птиці відбирають змиви з гортані та клоаки, промокаючи слизову оболонку стерильними тампонами та кладучи їх в стерильну пробірку. Доставляють протягом 1-2 годин в лабораторію, або одразу ж заморожують, а потім доставляють в сумці-холодильнику.
4. В лабораторію направляють трупи загиблої птиці (в кількості не менше 5) та не пізніше, ніж через 10-12 год. з моменту загибелі птиці. Трупи розміщують в ящику та обкладають їх льодом. Але краще відразу відбирати на місці матеріали для патологічного аналізу - трахею, легені, кишечник, повітроносні мішки, селезінку. Органи одразу ж заморожують та доставляють в лабораторію в замороженому вигляді.
5. Про дії ветлікаря при підозрі на грип
від хворої птиці та птиці, яка загинула
Ветлікар відбирає патматеріал:
1. Від хворої та підозрілої на захворювання птиці відбирають проби крові в кількості 2-4 мл. Кров набирають з підкрилової вени. Вищипують пір'я, місце ін'єкції протирають спиртом. Кров птахів дуже швидко згортається, тому належить брати голку великого діаметру, наприклад, від 10-20 мл шприца. Або використовують вакуумні пробірки. Після забору кров витримують 30-40 хвилин у теплому місці, а потім переносять в холодильник. Якщо неможливо в короткотривалі години доставити кров до лабораторії, то слід відділити сироватку та злити її в окремі чисті пробірки. Сироватка придатна для дослідження протягом шести днів при зберіганні в холодильнику при температурі від +4 град.С до -6 град.С. Кров відбирають у 10-25 птиць з одного пташника.
2. Від живої птиці відбирають змиви з гортані та клоаки. Стерильним тампоном просто промокають слизову оболонку та кладуть в стерильну пробірку. Доставляють протягом 1-2 годин в лабораторію, або одразу ж заморожують, а потім доставляють у сумці-холодильнику.
3. У лабораторію направляють трупи загиблої птиці (в кількості не менше 5) та не пізніше, ніж через 10-12 год. з моменту загибелі птиці. Трупи розміщують в ящику та обкладають їх льодом. Але краще відбирати на місці патматеріал - трахею, легені, кишечник, повітроносні мішки, селезінку. Органи одразу ж заморожують та доставляють в лабораторію в замороженому вигляді.
При відсутності в штатному розкладі ветспеціаліста, у випадках підозри на інфекцію або загибелі птиці, необхідно негайно попередити районну державну ветеринарну службу.
5. Позиція BirdLife International
щодо пташиного грипу
Оскільки ситуація з кожним днем змінюється дуже швидко, інформація про вірус і пропоновані методи контролю буде надаватися згідно з новими фактами. Остання інформація про грип:
1. Останні спалахи пташиного грипу свідчать про те, що мігруючі птахи можуть переносити вірус в різні країни та регіони.
2. Поки ще не було зафіксовано випадків передачі хвороби від інфікованого дикого птаха до людини. Не зареєстровано випадків передачі вірусу Н5N1 від людини до людини і більшість зареєстрованих випадків захворювання людей пов'язують з тісним контактом з інфікованою домашньою птицею.
3. Відстріл "підозрілих" диких птахів навряд чи зможе зупинити розповсюдження вірусу, і це надзвичайно важко зробити. Це твердження було розповсюджене декількома авторитетними установами: Світовою організацію охорони здоров'я (World Health Organization), Організацією ООН "3 продовольства та сільського господарства" (Food and Agriculture Organization of the United Nations), Світовою організацією "Для здоров'я тварин" та Урядом Великобританії. Наразі відстріл може призвести навіть до погіршення ситуації через розпорошування вірусу, а також це спричинить стрес для здорових птахів, і вони стануть більш вразливими до інфекції. Крім того, це може відволікти ресурси від здійснення необхідних заходів контролю.
4. Необхідно вживати заходи безпеки, покращити біобезпеку, в першу чергу на пташиних фермах, звести до мінімуму контакти між домашньою птицею і дикими птахами чи інфікованими водними джерелами. В разі зараження домашньої птиці необхідно її повністю знищити. Необхідно також посилити контроль на ринках, де продаються дикі птахи. Подібні заходи повинні бути вжиті по всьому світу. Країни, де ще не зареєстрований пташиний грип, повинні розглянути питання щодо заборони імпорту домашньої птиці з уражених регіонів. Варто також запобігти поїздкам людей в інфіковані регіони.
5. Важливо розрізняти дискусії, які точаться навколо пташиного грипу, на ті, які стосуються реальних проблем, викликаних розповсюдженням хвороби поміж птахами, особливо у птахівництві, і ті, які стосуються теоретичних ризиків людської пандемії, якої може і не статися.
6. Існує ймовірність людської пандемії, враховуючи вірусний характер існуючого штаму і можливість його мутації та рекомбінації пташиного та людського вірусів грипу, що може спричинити передачу інфекції від людини до людини, до того ж не існує швидких засобів зупинення людської епідемії. Також відбракування, забій домашньої птиці негативно вплине на регіональну економіку та птахівництво загалом.
Вірус матиме негативний вплив на економічний стан та рівень життя, він є також потенційною загрозою для людського здоров'я, проте це ще не все. Слід зважати ще й на природоохоронний аспект. Приблизно 5-10% світової популяції гірської гуски загинуло протягом недавнього спалаху грипу в Китаї.
6. Цікаво знати
У жовтні 2005 року в Румунії був зафіксований перший в Європі випадок захворювання домашньої птиці на пташиний грип. Як довела експертиза, цей вірус належить до типу Н5N1, найбільш небезпечного для життя людей. Пташиний грип цього ж типу виявлений у Туреччині та Греції.
Крім того, 19 жовтня 2005 року влада Китаю повідомила про черговий спалах пташиного грипу. Приблизно 2600 птахів померли у провінції Внутрішня Монголія на півночі країни. Це перший випадок пташиного грипу в країні за останні кілька місяців.
Як відомо, з кінця 2003 року в країнах Південно-Східної Азії була зафіксована епідемія пташиного грипу типу Н5N1. Тоді було забито понад 140 мільйонів голів домашньої птиці, втрати птаховодів оцінюються у 10-15 мільярдів доларів.
За станом на 10 жовтня 2005 року, в Індонезії, В'єтнамі, Таїланді й Камбоджі зафіксовано 117 підтверджених випадків захворювання пташиним грипом. 60 чоловік померло. На відміну від інших вірусів, рівень смертності пташиного грипу неймовірно високий - більше 50%. Для порівняння: вірус атипової пневмонії (SARS), що з'явився в листопаді 2002 року був знайдений у 8,4 тис. чоловік, при цьому 800 із них померло.
Стійкість вірусу в замороженому стані - декілька років, на інфікованому пір'ї збудник не втрачає патогенності протягом 18-20 діб. Пряме сонячне проміння знезаражує вірус за 50-55 годин, температура 55-60 град.С за 30-50 хвилин, а 65-70 град.С - за 2-5 хвилин.
Вчені намагаються розшифрувати генетичний код пташиного грипу. З розшифрованого коду стане відоме джерело хвороби, отримають інформацію про стійкість вірусу, можливі шляхи розповсюдження у вигляді епідемії. На даний момент існує препарат "Tamiflu". Поки що це єдиний засіб боротьби з хворобою. (Британська рада медичних досліджень, проф. Коліна Блекмора.)
Додаток 3
до листа МОН
23.01.2006 N 1/9-28
Затверджено
Наказ головн. держінспектора
ветеринарної медицини
України
17.10.2001 N 78
Інструкція
про заходи боротьби з грипом птиці
(Нову редакцію Інструкції про заходи боротьби з грипом птиці див. в Наказі Державного департаменту ветеринарної медицини № 96 від 26.10.2005)