ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
05.04.2005
Справа N 10/730-45/239
Про визнання недійсним рішення
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 09.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі:
суддя Селіваненко В.П. - головуючий,
судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу Антимонопольного комітету України, м. Київ (далі - Антимонопольний комітет) на рішення господарського суду міста Києва від 03.11.2004 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2005 зі справи N 10/730-45/239 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сентоза Ойл", м. Дніпропетровськ (далі - ТОВ "Сентоза Ойл") до Антимонопольного комітету про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету від 30.09.2003 N 324-р. Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - Січеславського І.А. (за довіреністю ТОВ "Сентоза Ойл"),
відповідача - Колораш Є.В., Бабенко О.Г. (за довіреністю Антимонопольного комітету).
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України встановив:
Постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2004 було скасовано рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2003 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2004 зі справи N 10/730, а цю справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.09.2004 (суддя Балац С.В.) цій справі було присвоєно N 10/730-45/239.
Рішенням господарського суду міста Києва від 03.11.2004 (суддя Балац С.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2005 (колегія суддів у складі: головуючий - Андрієнко С.О., судді Алданова С.О., Григорович О.М.), позов задоволено: визнано недійсним рішення Антимонопольного комітету від 30.09.2003 N 324-р. Рішення судових інстанцій по суті спору мотивовано тим, що Антимонопольним комітетом не доведено створення перешкод службовими особами ТОВ "Сентоза Ойл" працівникам територіального відділення названого Комітету у проведенні перевірки та неподання інформації.
У касаційній скарзі від 25.02.2005 до Вищого господарського суду України Антимонопольний комітет просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2005 у цій справі і прийняти нове рішення. Скаргу мотивовано тим, що за новим розглядом справи судовими інстанціями порушено вимоги статей 43 та 111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (далі - ГПК) і не виконано вказівок, які містяться у постанові Вищого господарського суду України від 20.04.2004 зі справи N 10/730 про перевірку даних акта тервідділення Антимонопольного комітету від 09.09.2003 та оспорюваного рішення стосовно дій в.о. директора ТОВ "Сентоза Ойл" Фролова В.С. під час проведення перевірки 08.09.2003. Скаржник вважає, що судовими інстанціями помилково не застосовано до спірних правовідносин сторін положення статей 16 та 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" ( 3659-12 ), а також неправильно застосовано вимоги статті 41, пункту 16 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ), пунктів 31, 38 Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету від 25.12.2001 N 182-р.
Сторони відповідно до статті 111-4 ГПК ( 1798-12 ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Судовими інстанціями у справі встановлено:
- відповідно до наказу в. о. голови Дніпропетровського тервідділення Антимонопольного комітету від 08.09.2003 N 253 було створено комплексну комісію у складі працівників тервідділення та Державної інспекції з контролю за цінами у Дніпропетровській області, яку зобов'язано здійснити перевірку діяльності ТОВ "Сентоза Ойл" у період з 08.09.2003 по 28.09.2003;
- членами комісії було складено акт від 09.09.2003 про недопущення їх до перевірки та ненадання передбачених планом перевірки документів та інформації;
- в акті від 09.09.2003 комісією зафіксовано:
члени комісії прибули до місця об'єкта перевірки та пред'явили помічнику директора ТОВ "Сентоза Ойл" Маркелову В.Є. та юристу товариства Січеславському І.А. документи на проведення перевірки;
в. о. директора ТОВ "Сентоза Ойл" Фролов В.С. у присутності членів комісії відбув з підприємства і не визначив відповідального працівника для роботи з комісією;
- рішенням Антимонопольного комітету від 30.09.2003 N 324-р "Про порушення ТОВ "Сентоза Ойл" законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - оспорюване рішення) встановлено факт порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції у формі створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету у проведенні перевірки шляхом недопущення комісії Дніпропетровського територіального відділення Комітету до перевірки та відмови у наданні інформації (пункт 16 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ), за що на позивача накладено штраф у розмірі 550 000 грн.;
- факт перебування директора ТОВ "Сентоза Ойл" Посилаєва С.О. у черговій відпустці з 01.09.2003 по 17.09.2003 підтверджується наказом від 29.08.2003 N 99/1 і цим же наказом виконуючим обов'язки директора призначено заступника директора Фролова В.С.;
- наказом ТОВ "Сентоза Ойл" від 08.09.2003 N 104 Фролова В.С. направлено у короткострокове відрядження;
- на момент прибуття комісії о 10:15 від 08.09.2003 Фролова В.С. на підприємстві позивача не було;
- ТОВ "Сентоза Ойл" надало вичерпну інформацію на запити Дніпропетровського тервідділення Антимонопольного комітету:
- комісія продовжила перевірку ТОВ "Сентоза Ойл" і після видання Дніпропетровським тервідділенням Антимонопольного комітету розпорядження від 10.09.2003 про початок розгляду справи про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції у формі створення перешкод.
Причиною спору зі справи стало питання про наявність підстав для визнання недійсним оспорюваного рішення Антимонопольного комітету.
За новим розглядом справи судовими інстанціями з достатньою повнотою встановлено обставини справи, що входять до предмету доказування зі справи, та їм дано правильну юридичну оцінку.
Судовими інстанціями виконано вказівки постанови Вищого господарського суду України від 20.04.2004 зі справи N 10/730 про перевірку даних акта від 09.09.2003 та оспорюваного рішення стосовно дій в.о. директора ТОВ "Сентоза Ойл" Фролова В.С. під час проведення перевірки 08.09.2003.
Згідно з вимогою пункту 37 Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету від 25.12.2001 N 182-р, у перший день перевірки голова Комісії повідомляє про мету і термін перевірки, надає керівникові об'єкта перевірки (у разі відсутності керівника - особі, що його заміщує) документи про склад Комісії, повноваження її членів; перелік питань, які слід з'ясувати при проведенні перевірки; а також пропонує керівникові (або особі, що його заміщує) створити належні умови для забезпечення роботи Комісії.
Антимонопольним комітетом не доведено, що у проведенні перевірки членам комплексної комісії чинилися перешкоди з боку працівників ТОВ "Сентоза Ойл" або не надавалася витребувана інформація. Скаржником не наведено достатньо переконливих доводів про порушення судовими інстанціями за новим розглядом справи передбачених статтею 43 ГПК ( 1798-12 ) правил оцінки доказів.
Відповідно до частини другої статті 111-7 ГПК ( 1798-12 ) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене та керуючись статтями 111-9 - 111-11 ГПК ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України постановив:
Рішення господарського суду міста Києва від 03.11.2004 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2005 зі справи N 10/730-45/239 залишити без змін, а касаційну скаргу Антимонопольного комітету України - без задоволення.