Щодо включення до валових витрат
процентів по кредиту в іноземній валюті
ПИТАННЯ: ВАТ просить надати роз'яснення щодо включення до валових витрат процентів по кредиту в іноземній валюті від нерезидента, розташованого в офшорній зоні.
ВІДПОВІДЬ: Пунктом 1.11. ст. 1 Закону України "Про оподаткуванню прибутку підприємств" в редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 283) визначено, що кредит - це кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент.
Згідно п. 1.10 ст. 1 цього Закону № 283 під процентами слід розуміти дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений термін коштів або майна. До процентів включаються:
- платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;
- платіж за використання коштів, залучених на депозит;
- платіж за придбання товарів у розстрочку.
Відповідно до пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону № 283 до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.
При сплаті процентів за борговими зобов'язаннями на користь нерезидентів необхідно враховувати положення пп. 5.5.2 і 5.5.3 ст. 5 Закону № 283. Так, підпунктом 5.5.2 визначено, що для платника податку, 50 та більше відсотків статутного фонду (акцій, інших корпоративних прав) якого перебуває у власності або управлінні нерезидента (нерезидентів), віднесення до складу валових витрат витрат на виплату або нарахування процентів за кредитами та іншими борговими зобов'язаннями на користь таких нерезидентів та пов'язаних з ними осіб дозволяється у сумі, що не перевищує суму доходів такого платника податку, отриману протягом звітного періоду у вигляді процентів від розміщення власних активів, збільшену на суму, що дорівнює 50 відсоткам оподатковуваного прибутку звітного періоду, без урахування суми таких отриманих процентів.
Якщо проценти виплачуються на користь нерезидента, у власності якого перебуває менше ніж 50 відсотків статутного фонду, то дія пп. 5.5.2 і 5.5.3 ст. 5 Закону на цей випадок не поширюється, а тому підприємство має право включити до складу валових витрат суму сплачених нерезиденту процентів за кредитом у повному обсязі на основі пп. 5.5.1 п. 5.5. ст. 5 Закону № 283.
Відповідно п. 18.3. ст. 18 Закону № 283 у разі укладення договорів, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, незалежно від того чи здійснюється така оплата (в грошовій або іншій формі) безпосередньо або через інших резидентів або нерезидентів, витрати платників податку на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їх валових витрат у сумі, що становить 85 відсотків від вартості цих товарів (робіт, послуг).
Для цілей цього пункту під терміном "нерезиденти, що мають офшорний статус" розуміються нерезиденти, розташовані на території офшорних зон, за винятком нерезидентів, розташованих на території офшорних зон, які надали платнику податку виписку із правоустановчих документів, легалізовану відповідною консульською установою України, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента. При існуванні договорів, визначених абзацом першим цього пункту, платник податку має послатися на наявність зазначеної виписки у поясненні до податкової декларації.
Щодо обмежень, встановлених п. 18.3 ст. 18 Закону № 283, то цей пункт регулює особливості відображення в податковому обліку операцій з оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що розташовані в офшорних зонах.
Зазначений пункт не поширюється на сплату процентів, оскільки залучення (надання) коштів у кредит (на депозит), відповідно до п. 1.31 ст. 1 Закону № 334/94 не відноситься до операцій з продажу-купівлі товарів (результатів робіт, послуг), а, відповідно, сплата процентів не вважається компенсацією вартості придбаних товарів (робіт, послуг).
Так, продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. До продажу результатів робіт (послуг) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції 5 безоплатного надання результатів робіт (послуг).
Аналогічну думку висловлює ДПА України у своєму листі від 17.01.2001 р. № 160/6/15-1116.
“Київський бухгалтер” № 11(209) квітень 2006
Передплатний індекс: 22259