На порозі - інспекція праці
(Продовження. Початок див. у консультації за 28.03.06)
Продовжучи розмови про інспекцію праці, ще раз перерахуємо документи, які може перевіряти інспектор:
- дозвіл на початок роботи;
- табель обліку робочого часу;
- трудові договори з найманими працівниками;
- відомість з нарахування та виплати заробітної плати.
Виникає запитання: де знайти і як правильно оформити таку документацію? Типові форми названих документів розроблені й затверджені Міністерством праці й Міністерством статистики, їх знайти дуже легко.
Існує помилкова думка, що єдинники можуть не вести первинну документацію взагалі. Однак обов'язкова вимога щодо ведення перерахованої вище документації закріплена нормативними актами за всіма підприємцями, які використовують найману працю.
Контроль за розміром ставки зарплати найманих працівників
Інспектор праці також може перевірити, наскільки правильно підприємець нараховує зарплату своїм працівникам.
Для наочності, на умовному прикладі розглянемо, чим буде керуватися перевіряльник при оцінці коректності оплати праці.
Приклад
СПД організував хлібопекарський цех. У нього трудяться наймані працівники наступних спеціальностей: пекар, кондитер, прибиральниця, а також помічники пекаря й кондитера.
З 1 січня 2006 року зарплата всіх працівників дорівнює розміру мінімальної заробітної плати (350 грн. на місяць).
Перевіряльниками цей факт буде розцінений як порушення трудового законодавства, оскільки праця пекаря й кондитера передбачає наявність спеціальної кваліфікації, а прибиральниці й помічників - ні. Праця згаданих найманих працівників повинна оплачуватися по-різному. Починаючи з 1 січня 2006 року однакова оцінка праці працівників, які мають різну кваліфікацію, розглядається як порушення ст. 96 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП), про що йдеться у Законі України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 18.11.2004 p. № 2190-IV.
У частині третій ст. 96 зазначено: “Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки працівника першого розряду, що встановлюється у розмірі, який перевищує законодавче встановлений розмір мінімальної заробітної плати та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів)”.
Норм законодавства буде дотримано, якщо зарплати працівників із кваліфікацією й без неї будуть відрізнятися. Причому СПД має право самостійно визначити, яка між ними буде грошова різниця.
За усними рекомендаціями Держнаглядпраці, при встановленні розміру зарплати для працівників, які мають певну кваліфікацію, підприємцю необхідно керуватися нормами галузевих угод.
Особливості оплати при невиконаній нормі
На виробництві поширена відрядна оплата праці найманих працівників: їх зарплата залежить від кількості зробленого й для того, щоб одержати свою ставку, необхідно вкластися у певні норми.
Отже, якщо норма не виконана, природно, заробітна плата працівнику буде “урізана”. Але як оформити цей факт документально, щоб пояснення задовольнило інспектора праці?
Давайте розглянемо два випадки, коли план не виконано:
- з вини працівника;
- з вини працедавця.
Якщо норма виробітку не виконана не з вини працівника, то оплата провадиться за фактично виконану роботу. У цьому випадку місячна зарплата не може бути нижче 2/3 тарифної ставки встановленого окладу.
При невиконанні норм виробітку з вини працівника оплата провадиться відповідно до виконаної роботи (cт. 111 КЗпП).
Звертаємо Вашу увагу, що мають бути складені документи, які підтвердять провину працівника. Наприклад, з провиненого працівника необхідно вимагати пояснювальну записку (вона повинна бути написана особисто працівником), чому він не виконав план.
Якщо норма виробітку не виконана через виробничий простій з вини підприємця, то згідно зі ст. 113 КЗпП “час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розряду (окладу)”.
Види перевірок інспекцією праці
Перевірки, які проводять “трудовики”, бувають:
планові, а також санкціоновані департаментом Держнаглядпраці;
позапланові на вимогу:
- прокуратури;
- органів виконавчої влади та місцевого самоврядування;
- Пенсійного фонду України;
- районного управління праці та соціального захисту населення;
- податкових інспекцій;
- громадян (об'єктом перевірки будуть тільки факти, перераховані в такому зверненні. Але якщо за результатами перевірки будуть виявлені інші порушення, то найближчим часом
такого СПД буде очікувати планова перевірка, а вона вже торкнеться всіх питань, що стосуються сфери діяльності Держнаглядпраці).
Отже, на перевірку приходить інспектор праці. Якщо у результаті перевірки будуть знайдені порушення, то він видає Акт і Розпорядження (у ньому перераховуються порушення, а також строк, протягом якого вони мають бути усунуті, зазвичай - місяць, але можуть бути встановлені й скорочені строки). Разом із Розпорядженням складається протокол про адміністративне правопорушення, що направляється до суду.
Якщо мова йде про порушення вимог законодавства про працю (у тому числі невиконання встановлених строків виплати пенсій, стипендій, зарплати або виплата їх не в повному обсязі), то суд ухвалює рішення щодо накладення на підприємця адміністративного штрафу в розмірі від 15 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 255 грн. до 850 грн.) (cт. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Після закінчення строку, встановленого інспектором для усунення недоліків, як правило, через місяць, проводиться повторна перевірка приватного підприємця для того, щоб дізнатися, чи всі виявлені недоліки були ним усунуті. Рекомендуємо виконувати все, що було зазначено в Розпорядженні, оскільки якщо перевіряльник побачить, що його вимоги були проігноровані, матеріали перевірки можуть бути передані до прокуратури. А після цього - СПД, на якого був накладений штраф, буде мати справу вже з органами прокуратури.
Офіційне запрошення на зустріч
При розгляді особливостей проведення перевірки Держнаглядпраці підприємців не можна не торкнутися питання реєстрації СПД за своєю домашньою адресою. У цьому випадку інспектор праці не прийде додому до підприємця з перевіркою, а надішле письмове запрошення до себе в кабінет. У такому запрошенні буде список документів, перерахованих вище й необхідних для проведення контролю, а також буде зазначена дата проведення перевірки.
Припустимо, підприємець не хоче, щоб спілкування з інспектором проходило в інспекції. У такому випадку для проведення перевірки він може запросити інспектора до себе в офіс або на виробництво. Не радимо Вам ухилятися від письмового повідомлення про перевірку.
Якщо СПД, який одержав повідомлення, приходить в інспекцію праці для перевірки з усіма необхідними й правильно оформленими документами, то боятися йому нема чого.
При виникненні питань Ви можете піти на прийом до територіальної інспекції праці, що проводиться щодня для всіх, кому потрібна консультація.
Бажаємо всім підприємцям дотримуватися правил, встановлених трудовим законодавством. Це допоможе Вам завжди бути готовими до перевірки!