ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
18.03.2004
Справа N 41/223
Про стягнення з Державного бюджету України
бюджетної заборгованості
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у
судовому засіданні Жовтневому районі м. Маріуполя
касаційну скаргу
на постанову від 25.11.2003 року Донецького
апеляційного господарського суду
у справі № 41
господарського суду Донецької області
за позовом ТОВ "С", м. Маріуполь
до - Державної податкової інспекції у
Жовтневому районі м. Маріуполя;
- Відділення державного казначейства у
м. Маріуполі
про стягнення з Державного бюджету України
суми бюджетної заборгованості з ПДВ у
розмірі 96671,00 грн., яка підлягає
експортному відшкодуванню за листопад
2002 року
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача-1: не з'явились
від відповідача-2: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Донецької області від 22.09.2003 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.11.2003 р., по справі № 41 позовні вимоги задоволене; стягнуте з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за листопад 2002 року в сумі 96671,00 грн.; стягнуте з відповідача-1 на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 966,71 грн. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
В касаційній скарзі ДПІ у Жовтневому районі м. Маріуполя просить постановлені по справі судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в сумі 18300 грн. відмовити, посилаючись на порушення п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).
Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.
Сторони не скористалися процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з підпунктами 7.7.1, 7.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (зі змінами та доповненнями) у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України.
Відповідно до пп. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.
Суми, не відшкодовані платнику податку протягом зазначеного в цій нормі строку, вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутись до господарського суду з позовом про стягнення коштів з бюджету.
Згідно пунктами 8.1, 8.6 ст. 8 цього ж Закону платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.
Порядок відшкодування податку на додану вартість затверджено наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997 року № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 року № 200/86).
Судами встановлено, що за результатами господарської діяльності позивача у листопаді 2002 року утворилось від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, що склало 96 671,00 грн. Таким чином, існує бюджетна заборгованість, яка підлягає відшкодуванню та яку позивач просить стягнути з державного бюджету. Позовні вимоги ТОВ "С" м. Маріуполь - обґрунтовані, що підтверджується актом № 75/23-311-1/30277055 від 18.03.2003 року, підписаним сторонами без зауважень (арк. справи 13-21).
Податкова декларація з ПДВ за листопад 2002 року разом з розрахунком експортного відшкодування були подані та зареєстровані ДШ у Жовтневому районі м. Маріуполя 20.12.2002 року (арк. справи 8-11).
В матеріалах справи відсутні відомості про фактичне погашення бюджетної заборгованості по декларації за листопад 2002 року.
Колегія суду не бере до уваги посилання в касаційній скарзі на те, що факт надміру сплаченої суми податку встановлюється лише за умови підтвердження зустрічною перевіркою постачальника факту внесення суми ПДВ, зазначеної в виписаних позивачу податкових накладних, в податкову декларацію по ПДВ та факту сплати постачальником податку в бюджет, з огляду на таке. Порядок сплати ПДВ, порядок віднесення сплаченого ПДВ до податкового кредиту, порядок повернення ПДВ та інші питання, що стосуються ПДВ, чітко урегульовані Законом України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ). Закон України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) не пов'язує виникнення права покупця на віднесення до податкового кредиту сум, сплачених в ціні придбання, з обставиною підтвердження його контрагентом факту сплати податку на додану вартість до бюджету.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, - постановив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Маріуполя від 19.12.2003 року № 30833/10/10 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.11.2003 року у справі № 41 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.11.2003 року у справі № 41 - без змін.