ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
21.04.2005
Справа N А-42/107-04
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 16.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді: Добролюбова Т.В.,
суддів: Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м. Харкові
на рішення господарського суду Харківської області від 29.06.2004 р.
та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2004 р.
зі справи N А-42/107-04
за позовом Закритого акціонерного товариства "Корпорація "ФЕД", м. Харків
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м. Харкові
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
за участю представників сторін:
від позивача:
Поташова О.Ю. (дов. від 01.03.2005 р. N 25);
Колесник Т.І. (дов. від 01.03.2005 р. N 24)
від відповідача:
Дводненко О.М. (дов. від 05.03.2005 р. N 2298/10/13-352-01)
Відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
За правилами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) в судовому засіданні оголошувалась перерва до 21.04.2005 р. ВСТАНОВИВ:
Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податку у м. Харкові проведена документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАТ "Корпорація "ФЕД" за період з 01.07.2002 р. по 01.10.2003 р., за результатами якої складений акт від 26.02.2004 р. N 308/34-526/14315552.
Перевіркою правильності визначення валового доходу від продажу товарів (робіт, послуг) виявлено, зокрема, порушення підприємством п. 1.6., п. 1.31. ст. 1, п. 7.5. ст. 7, п.п. 8.4.3., 8.4.4. п. 8.4. ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) у вигляді невключення до складу валового доходу у IV кварталі 2002 р. суми доходу в розмірі 2075,1 тис. грн. від передачі основних фондів до статутного фонду ЗАТ "Первомайський механічний завод" в обмін на корпоративні права.
В акті перевірки зазначені також інші порушення податкового законодавства.
На підставі акта перевірки інспекцією оформлене податкове повідомлення-рішення від 01.03.2004 р. N 0000100825/0, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на прибуток у сумі 946 928,15 грн. (у т.ч. основний платіж - 631 776,03 грн., штрафна (фінансова) санкція - 315 152,12 грн.).
Товариством подана скарга на вказане податкове повідомлення-рішення до СДПІ по роботі з великими платниками податку у м. Харкові.
25 березня 2004 р. інспекцією оформлене податкове повідомлення рішення N 0000100825/1-3216/10/34-559, яким продубльовано податкове повідомлення-рішення від 01.03.2004 р.
Закрите акціонерне товариство "Корпорація "ФЕД" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м. Харкові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 01.03.2004 р. N 0000100825/0 недійсним в частині донарахування податку на прибуток в сумі 622 523,05 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 311 261,52 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що здійснена товариством 02.12.2002 р. операція з внесення до статутного фонду ЗАТ "Первомайський механічний завод" основних засобів в обмін на корпоративні права визначається за приписами п. 1.28. ст. 1 Закону України від 22.05.1997 р. N 283/97-ВР (яка діяла станом на 02.12.2002 р.) як пряма інвестиція і не відноситься до операцій з продажу або купівлі товарів (робіт, послуг). Тільки з 01.01.2003 р. після набуття чинності Законом України від 24.12.2002 р. N 349-IV окремі норми для операцій по інвестуванню були прирівняні до купівлі-продажу. Стосовно донарахування податку на прибуток у розмірі 9 252,98 грн. та застосування відповідної штрафної (фінансової) санкції у сумі 3890,60 грн. товариство не заперечує проти висновків інспекції та зазначає про перерахування цієї суми платіжним дорученням від 09.03.2004 р. N 334.
Рішенням господарського суду Харківської області від 29.06.2004 р. (суддя Водолажська Н.С.) позов задоволений, податкове повідомлення-рішення від 01.03.2004 р. N 0000100825/0 визнане недійсним в частині донарахування податку на прибуток у сумі 622 523,05 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 311 261,52 грн. Судове рішення мотивоване положеннями п. 1.31., п. 1.8. ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), виходячи з яких суд зробив висновок про те, що ні Закон, ні Цивільний кодекс України ( 435-15 ) в редакції, що діяла на час передачі основних фондів, не відносять операції з передачі основних фондів до статутного фонду підприємства до цивільно-правових договорів. Вважає, що інспекцією при оцінці операцій не прийняті до уваги приписи п.п. 7.6.1. п. 7.6. ст. 7 Закону України від 22.05.1997 р. N 283/97-ВР.
За апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м. Харкові судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2004 р. (судді: Кравець Т.В. - головуючий, Істоміна О.А., Шутенко І.А.) залишене без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податку у м. Харкові звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судовими інстанціями порушені норми матеріального права, а саме: п. 7.5. ст. 7, п.п. 8.4.3., п.п. 8.4.4. п. 8.4. ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (в редакції, що діяла до 01.01.2003 р.). Скаржник, посилаючись на приписи п. 1.31. ст. 1 цього Закону, вважає, що передача (відчуження) підприємством окремих об'єктів до статутного фонду ЗАТ "Первомайський механічний завод" в обмін на корпоративні права є продажем товарів, оскільки, право власності на основні фонди перейшло до вказаного підприємства, а корпоративні права є відповідною компенсацією. Звертаючи увагу суду на те, що основні фонди (матеріальні активи) за визначенням п. 1.6. ст. 1 Закону відносяться до товарів, інспекція робить висновок про те, що дана операція підпадає під дію п. 7.5. ст. 7, п.п. 8.4.3., п.п. 8.4.4. п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Інспекція, також, в скарзі зазначає про помилковість посилань суду на приписи п.п. 7.6.1. п. 7.6. ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки цей пункт визначає оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами та деривативами, що в перевіряємому періоді на підприємстві не відбувалась.
У відзиві на касаційну скаргу товариство просить залишити без змін прийняті у справі судові рішення, а скаргу без задоволення, зауважуючи на тому, що "ключовим моментом справи є відповідь на питання: чи вважається внесок окремих об'єктів основних фондів до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, здійснений у певному періоді за часом - продажем в розумінні Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) до внесення до нього змін згідно Закону України від 24.12.2002 р. N 349-IV "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". При цьому, товариство посилається на Лист ДПА України від 23.06.2004 р. N 11575/7/15-1117, який прийнятий до уваги судом при розгляді справи.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке:
Як встановлено судами попередніх інстанцій товариство в грудні 2002 р. передало до статутного фонду ЗАТ "Первомайський механічний завод" в обмін на корпоративні права основні фонди на загальну суму 2993,0 тис. грн. які до їх передачі були дооцінені з різницею між балансовою вартістю та вартістю дооцінки у 2573,0 тис. грн. Інспекція при здійсненні перевірки товариства розцінила внесок основних фондів до статутного фонду юридичної особи в обмін на її корпоративні права як операцію з продажу товарів (робіт, послуг), а корпоративні права - відповідною компенсацією, посилаючись на те, що за такою господарською операцією відбувається передача права власності. З посиланням на приписи п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) інспекція здійснила донарахування товариству податку на прибуток, з чим останнє не погодилося, подавши позовну заяву до господарського суду.
При розгляді даної справи суди встановили, що здійснена товариством операція з передачі до статутного фонду основних фондів є прямою інвестицією згідно з п. 1.28. ст. 1 Закону України про прибуток ( 334/94-ВР ) та підлягає оподаткуванню за правилами п.п. 7.6.1. п. 7.6. ст. 7 цього Закону. За таких встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з прийнятими у справі рішеннями та відзначає, що пунктом 1.31. ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) визначено поняття продажу товарів, як будь-яких операцій, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Виходячи із змісту цієї норми та приписів пункту 1.28. ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", за якими господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно, визначена як інвестиція, судова колегія вважає правильними висновки судів стосовно того, що здійснена позивачем операція не є продажем, і саме з цих підстав визнає непереконливими посилання інспекції на необхідність застосування п.п. 8.4.3., п.п. 8.4.4. п. 8.4. ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки зазначені норми визначають виведення з експлуатації платника податків окремих об'єктів основних фондів у зв'язку з їх продажем.
З урахуванням викладеного, Вищий господарський суд України не вбачає правових підстав для скасування або зміни судових рішень, прийнятих у цій справі.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Харківської області від 29.06.2004 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2004 р. зі справи N А-42/107-04 - залишити без змін.
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м. Харкові - залишити без задоволення.