КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД
Cудова колегія в цивільних справах
УХВАЛА
Справа № 2615
Про стягнення суми
Категорія 22
Головуючий в І інстанції Т.
Доповідач А.
11 листопада 1998 року судова колегія в цивільних справах Київського міського суду у складі:
Головуючого судді О.
Суддів А., М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за касаційною скаргою С. на рішення Жовтневого районного суду м. Києва від 28 вересня 1998 року у справі за його позовом до Київської спеціалізованої митниці про стягнення суми.
Заслухавши доповідь судді міського суду, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, судова колегія
встановила:
В вересні 1998 року С. пред'явив позовом до Київської спеціалізованої митниці про стягнення суми.
Зазначав, що під час роботи за кордоном, яка закінчилася у 1995 році, отримав заробітну плату у іноземній валюті. В березні 1998 року за кордоном купив легковий автомобіль і при переміщенні його через митний кордон України сплатив усі податки.
Посилаючись на те, що згідно з постановою Верховної Ради України від 5 травня 1996 року “ Про проект Закону України про порядок обкладання податками предметів, які переміщуються громадянами через митний кордон України” має право на безмитне переміщення через митний кордон України предметів, вартість яких не перевищує 50 % заробленої за кордоном іноземної валюти, просив суд стягнути сплачені ним податки у сумі 2 906 гривень 52 коп., які відповідач стягнув з нього неправомірно.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Києва від 28 вересня 1998 року в позові відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення, мотивуючи тим, що при вирішенні спору суд помилково прийшов до висновків щодо правомірності дій відповідача.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як убачається з матеріалів справи, С. працював за кордоном і отримав заробітну плату в іноземній валюті. Робота за кордоном закінчилася у 1995 році і він повернувся в Україну.
В березні 1998 року С. виїхав за кордон, купив легковий автомобіль і перемістив його через митний кордон України.
Згідно з постановою Верховної Ради України від 5 травня 1996 року “Про проект Закону України про порядок обкладання податками предметів, які переміщуються громадянами через митний кордон України” громадяни мають право на безмитне переміщення через митний кордон України предметів, вартість яких не перевищує 50 % заробленої за кордоном іноземної валюти, підтвердженої документами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 1998 р. № 761 “Про порядок підтвердження суми іноземної валюти, заробленої громадянами - резидентами, які виїжджали у службові відрядження за межі України” встановлено, що документами, які є підставою для надання громадянам-резидентам, які виїжджали у службові відрядження за межі України, пільг, установлених пунктом 3 постанови Верховної Ради України від 5 травня 1996 р. "Про проект Закону України про порядок обкладення податками предметів, які переміщуються громадянами через митний кордон України", є:
посвідчення або інший документ, оформлений в установленому порядку, про службове відрядження за межі України із зазначенням його мети;
довідка підприємства, установи або організації про суму іноземної валюти, заробленої громадянами-резидентами за період перебування у службовому відрядженні за межами України, за підписом керівника та головного бухгалтера, завірена печаткою підприємства, установи або організації. При цьому заробленою вважається іноземна валюта, що отримана як оплата праці під час службового відрядження за кордоном працівниками підприємств, установ і організацій України (без урахування добових) за відповідний термін, протягом якого вони не в'їжджали на митну територію України.
Як зазначалося, роботу за кордоном заявник припинив у 1995 році, а потім у березні 1998 року не у зв'язку з роботою виїхав за кордон де придбав легковий автомобіль, який ввіз в Україну. Оскільки в березні 1998 року С. виїздив не у зв'язку з роботою, не надав документи, що підтверджують його заробіток під час останнього перебування за кордоном, то митні органи обгрунтовано зобов'язали його внести необхідні платежі, пов'язані з ввезенням автомобіля.
З врахуванням строку закінчення роботи за кордоном, суд правильно прийшов до висновку, що в даному випадку на С. не розповсюджується дія постанови Верховної Ради України від 5 травня 1996 року “Про проект Закону України про порядок обкладання податками предметів, які переміщуються громадянами через митний кордон України”.
Судове рішення відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених у касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. 317, ст.ст. 310-311 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Касаційну скаргу С. залишити без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду м. Києва від 28 вересня 1998 року - без змін.
Головуючий
Судді