Податкова революція - 2005

“Змін потребують наші серця, змін потребують наші очі ” - слова однієї з пісень Віктора Цоя, соліста групи “Кіно”, сьогодні як ніколи актуальні. Думки й бажання, як правило, матеріалізуються. Ось і зміни до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” від 23 12.2004 р № 2285-ІV (далі - старий Закон), прийнятого під завісу 2004 року, виявились результатом праці й очікувань багатьох. Які вони, зміни, судити кожному окремо. Комусь вони прийдуться по душі, комусь – навпаки. Але факт залишається фактом, тому пропонуємо Вам ознайомитись із глобальними перестановками в законодавстві у зв'язку із прийняттям Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” від 25 03 2005 р. № 2505-IV (далі - новий Закон).

Перш ніж перейти до розгляду основних нововведень, відзначимо головне:

- кардинально змінено механізм сплати ПДВ;

- зазначено, що сплата і зарахування до бюджетів і державних цільових фондів сум єдиного і фіксованого податків здійснюються за старими правилами (тими, що діяли до 01.01.2005 р.), тобто частина єдиного і фіксованого податків відраховуватимуться до Пенсійного фонду України і фондів обов'язкового соціального страхування;

- додатково запроваджено “заборонені” для єдинників види діяльності;

- розмір пенсійного внеску збільшено із 32% до 32,3% фактичних витрат на оплату праці (сум винагород, виплачуваних за договорами цивільно-правового характеру);

- ставку “безробітного” внеску знижено з 1,9% до 1,6% від суми фактичних витрат на оплату праці працівників;

- перенесено запровадження оподаткування доходів фізичних осіб від продажу нерухомості з 01.01.2005 р. на 01.01.2008 р. І багато чого іншого.

Одразу зазначимо, що у своєму коментарі ми, як завжди, зробимо наголос на спеціалізації - докладно розповімо про зміни, що стосуються підприємств торгівлі й громадського харчування. Звісно, в одній публікації неможливо розглянути всі зміни детально, тому в наступних номерах нашої газети ми розберемо новації “по кісточках”.

Цікавим убачається те, що більшість норм нового Закону набрали чинності зі дня оприлюднення (опублікований 31.03.2005 р в газеті “Урядовий кур'єр”), за винятком деяких положень (вони запрацювали “заднім числом” або ж наберуть чинності пізніше). Тому за багатьма податками доведеться здійснити перерахунок. Незабаром мають з'явитись офіційні роз'яснення щодо застосування революційних змін.

Податок на додану вартість

1. Зовнішньоекономічний бартер, як і раніше, без податкового кредиту.

Як і у старому Законі, у разі вивезення (експорту) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України шляхом бартерних (товарообмінних) операцій сума ПДВ, сплачена (нарахована) у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), не відноситься на збільшення податкового кредиту, а включається до складу валових витрат.

Нагадаємо, що така ситуація з податковим кредитом при ЗЕД-бартері існує вже давно. Фактично й у 2005 році, як і раніше, при експорті товарів за негрошові кошти підприємства позбавлені можливості відшкодовувати суму вхідного ПДВ.

2. ПДВ при спільній діяльності

Законодавці уточнили, що для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну (сумісну) діяльність без створення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності. А облік їхніх результатів ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку власних господарських результатів.

Крім того, господарські відносини між учасниками прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів ДПАУ, у свою чергу, повинна “підігнати” під ці норми порядок податкового обліку та звітності за результатами спільної діяльності.

Зміни набрали чинності з 31 березня 2005 року

3. Нове визначення поставки товарів

Раніше до операцій з поставки товарів не належали операції з передачі товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу) та інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі права власності на такі товари іншій особі.

Тепер же відповідно до абз. 2 п. 1.4 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі - Закон про ПДВ) до операцій з поставки не відносять операцій з передачі товарів у межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Як Ви помітили, із визначення зникли договори комісії (консигнації), поруки, доручення. Що це значить? Може, операції за цими посередницькими договорами обкладатимуться на загальних підставах? Певні, що ні, адже, якщо проаналізувати інші зміни до Закону про ПДВ, то виявиться, що його п. 4.7, який безпосередньо регулює порядок обкладання операцій за договорами комісії та доручення, не змінився Гадаємо, що законодавці вирішили “косметично підчистити” визначення поставки товарів.

Зміни набрали чинності з 31 березня 2005 року.

4. Увага: нові терміни!

У п. 1 Закону про ПДВ з'явилось кілька нових термінів Розгляньмо деякі з них.

Знайомтесь - касовий метод. Відповідно до нової термінології, це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (до каси) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, які підлягають поставці) ним товарів (послуг). Дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів із банківського рахунка (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, які підлягають поставці) йому товарів (послуг)*. Тепер же, крім власне визначення, до Закону про ПДВ внесені доповнення, які кардинально змінюють призначення касового методу. Так, у Законі про ПДВ з'явився новий пп. 7.3.9, суть якого полягає в наступному.

Особа, яка протягом останніх 12 календарних місяців мала оподатковувані поставки, вартість яких не перевищує 300 000 грн. (без урахування ПДВ), може вибрати касовий метод. Такий метод починає застосовуватися з податкового періоду, наступного за тим, в якому був зроблений вибір. Увага: метод не може бути змінений протягом наступних 12 місячних (чотирьох квартальних) податкових періодів. Рішення про вибір касового методу подається податковому органу разом із податковою декларацією за звітний (податковий) період, протягом якого був зроблений такий вибір.

Однак ті, хто обрав касовий метод обліку ПДВ мають знати, що він не застосовується до імпортних та експортних операцій, а також до операцій з поставки підакцизних товарів.

За ідеєю, касовий метод визначення податкових зобов'язань з ПДВ переважно вигідний підприємствам. Особливо якщо покупець не поспішає розраховуватись, а підприємство, застосовуючи звичайний порядок визначення податкових зобов'язань з ПДВ, уже повинне нарахувати податкові зобов'язання. Але цього разу законодавці зробили досить жорстке уточнення “якщо товари (послуги) залишаються неоплаченими у повній сумі (з урахуванням цього податку) протягом трьох податкових місяців**, наступних за місяцем, у якому відбулася їх поставка платником податку, що вибрав касовий метод, та такий платник не розпочав процедуру врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості відповідно до законодавства, то сума нарахованих податків підлягає включенню до складу податкових зобов'язань такого платника податку за наслідками наступного податкового періоду”. Тож тепер бажаючим застосовувати касовий метод потрібно мати добре налагоджену систему стягнення боргів із порушників договірних взаємин.

Застосування касового методу припиняється з податкового періоду, наступного за тим, протягом якого платник податку приймає самостійне рішення про перехід до загальних правил визначення дати виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту (методу нарахувань) чи досягає обсягу оподатковуваних операцій у 300 000 грн.

Для самостійної відмови від касового методу необхідно надати відповідну заяву до податкового органу за місцем реєстрації, її ж слід подати до податкового органу в разі перевищення межі у 300 000 грн. Заява надається разом із податковою декларацією за такий звітний період. У цьому разі платник податку переходить до загальних правил оподаткування починаючи з наступного податкового періоду.

Якщо платник податку не подає заяви в установлені строки, податковий орган самостійно перерахує суму податкових зобов'язань та податкового кредиту починаючи з податкового періоду, на який припадає гранична дата подання заяви про відмову від касового методу. Тоді платник податку буде позбавлений права використання касового методу протягом наступних 36 податкових місяців.

Найприємніше, що законодавці цього разу передбачили в Законі про ПДВ моменти переходу з касового методу і навпаки***. Так, тепер суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, що виникли до застосування касового методу, не підлягають перерахунку у зв'язку з початком такого застосування на підставах, визначених цим Законом.

За відмови від застосування касового методу з будь-яких причин та переходу на загальний:

- сума податкових зобов'язань з ПДВ збільшується на суму, нараховану на вартість товарів (послуг), поставлених платником податку, але не оплачених коштами чи іншими видами компенсацій на дату переходу такого платника до звичайного режиму оподаткування;

- сума податкового кредиту з ПДВ збільшується на суму, нараховану на вартість товарів (послуг), отриманих таким платником податку, але не оплачених коштами або іншими видами компенсацій на дату переходу до звичайного режиму оподаткування.

І ще, касовий метод можна обрати одразу при реєстрації юридичної або фізичної особи як платника ПДВ. У такому разі касовий метод починає застосовуватись із моменту такої реєстрації і не може бути змінений до кінця року, протягом якого вона відбулась.

Наведемо бухгалтерський і податковий облік операцій з купівлі/продажу товару за касовим методом (див. Таблицю 1).

Таблиця 1

Облік купівлі/продажу товару за касовим методом

Крім касового методу, в Законі про ПДВ з'явились визначення: “магазин безмитної торгівлі (безмитний магазин)”, “туризм”, “туристичний ваучер (путівка)”, “туристичний оператор”, “туристичний агент”, “туристичні послуги”, “туристичний продукт”, “супутні послуги”, “податковий вексель”.

Зупинімось на визначенні “супутні послуги”. Згідно з нормами Закону про ПДВ, під ними мають на увазі послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються. Як Ви, напевно, уже здогадались, супутні послуги входять до бази оподаткування при ЗЕД.

Зміни набрали чинності із 31 березня 2005 року.

5. Зміни у визначенні платників ПДВ

Згідно зі змінами в Законі про ПДВ, платниками податку є наступні категорії осіб:

1) будь-яка особа, яка:

- здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням;

- підлягає обов'язковій реєстрації як платник податків;

- імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають обкладанню ПДВ;

2) будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку, за винятком фізичних осіб, які обрали сплату фіксованого чи єдиного податку або здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору;

3) будь-яка особа, яка імпортує (для фізичних осіб - ввозить (пересилає)) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторговельного обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів або запасних частин до них такими фізичними особами), та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно із правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, та отримувачів таких поштових відправлень.

Таким чином, проблему сплати підприємствами - платниками єдиного податку і неплатниками ПДВ розв'язано на законодавчому рівні: при імпорті товарів вони все одно повинні сплачувати імпортний ПДВ!

Також у Законі про ПДВ є норма, відповідно до якої у разі ввезення (пересилання) товарів (предметів) фізичними особами, не зареєстрованими платниками ПДВ, в обсягах, що перевищують неторговельний оборот, який підлягає оподаткуванню, - вони сплачують ПДВ під час перетину такими товарами митного кордону України без реєстрації виходячи з їх митної вартості, що перевищують розмір неторговельного обороту. Тобто приватні підприємці - неплатники ПДВ при імпорті товарів усе одно зобов'язані сплачувати ПДВ із такої операції на загальних підставах.

Відтепер особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з Законом про ПДВ, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 300 000 грн (без урахування ПДВ) незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа. Раніше планка для реєстрації платником ПДВ була на рівні 3 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 61 200 грн.)

Також обов'язковій реєстрації платником ПДВ підлягає особа, яка поставляє товари (послуги) на митній території України з використанням глобальної або локальної комп'ютерної мережі. При цьому особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєстроване на території України.

Те саме можна сказати і про підприємства, які здійснюють операції з реалізації конфіскованого майна, незалежно від того, чи досягли вони загальної суми від операцій з поставки товарів (послуг) у 300 000 грн, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує таке підприємство.

Зміни набрали чинності з 31 березня 2005 року.

6. Новий об'єкт обкладання ПДВ

Об'єктом обкладання ПДВ є операції платників податку з:

1) поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також із передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю) Раніше про місце надання товарів і послуг узагалі не було згадки;

2) ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт) До речі, у Законі про ПДВ із метою оподаткування до імпорту також прирівнюють:

- ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди) (в тому числі у разі повернення об'єкта лізингу лізингодавцю-резиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язане з поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів;

- поставку товарів з території безмитних магазинів на митну територію України для їх вільного обігу (крім території інших безмитних магазинів);

- поставку продуктів переробки (готової продукції) з митного режиму переробки на митній території України на митну територію України для їх вільного обігу;

- інші випадки, передбачені Митним кодексом України;

3) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт), до якого прирівнюють:

- вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митного кордону України за договорами фінансового лізингу (оренди) (в тому числі у разі повернення об'єкта фінансового лізингу лізингодавцю-нерезиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке вивезення пов'язане із припиненням дії зазначених договорів;

- поставку товарів (супутніх послуг) з митної території України на територію безмитних магазинів;

- передачу товарів, оформлених у митному режимі експорту, під митний режим митного складу для подальшого вивезення таких товарів з митної території України;

- інші випадки, визначені Митним кодексом України.

До переліку операцій, що не є об'єктом обкладання ПДВ, також внесені виправлення. Виділимо найцікавіші для торговельної діяльності. Відтепер не є об'єктом обкладання ПДВ нарахування та сплата процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на день нарахування таких процентів (комісій). Причему проценти, розраховані виходячи з вартості об'єкта лізингу, наданого в межах такого договору фінансового лізингу, не обкладаються при нарахуванні їх за відповідний проміжок часу. За об'єктом фінансового лізингу, оціненого в іноземній валюті, сплата процентів з метою оподаткування визначається у гривнях за курсом валют, визначеним НБУ на момент сплати процентів.

А ось операції з передачі основних фондів як внеску до статутного фонду юридичної особи для формування її цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані нею корпоративні права, у тому числі при ввезенні основних фондів на митну територію України (крім підакцизних товарів) або при їх вивезенні за межі митної території України, тепер також є оподатковуваними. Тобто якщо ця операція відбувається на території України, то така передача основних фондів обкладається ПДВ за ставкою 20%. Так само при одержанні основного фонду через кордон (при імпорті). Експорт же основних фондів як внеску до статутного фонду нерезидента обкладається, але за ставкою 0%. Повернення основного фонду, отриманого як внесок до статутного фонду, обкладається за ставкою 20%.

Зміни набрали чинності з 31 березня 2005 року.

7. База обкладання ПДВ

Ця ділянка обліку ПДВ теж змінилася, причому кардинально. Пригадаймо, що у зв'язку із прийняттям старого Закону було відкориговано базу обкладання ПДВ операцій з поставки товарів (робіт, послуг). Вона визначалась за новими правилами - виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами), але не нижче фактичних витрат на їх виготовлення (придбання), з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів) (за винятком ПДВ), що включаються до ціни товарів (робіт, послуг). Тобто збиткові продажі починаючи із 2005 року мали обкладатись по-новому - без збитку для держави.

Тепер у зв'язку із прийняттям нового Закону база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком ПДВ, що включається до ціни товарів (послуг). Крім того, до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Тож відтепер при продажу будь-яких товарів (робіт, послуг) орієнтиром для визначення податкових зобов'язань з ПДВ є договірна ціна, а якщо вона нижча звичайної, то в такому разі базою обкладання буде звичайна ціна.

Зміни не обминули і визначення бази оподаткування імпортованих товарів. Уточнено, що вартість імпортованих товарів (з урахуванням усіх витрат, про які йдеться в п. 4.3 Закону про ПДВ) перераховується на українські гривні за валютним (обмінним) курсом НБУ, який діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпав під режим митного контролю відповідно до митного законодавства. Те ж саме стосується нарахування ПДВ при імпорті робіт (послуг) - база обкладання перераховується на гривні за курсом НБУ, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому було складено акт, який засвідчує факт отримання послуг.

Зміни набрали чинності із 31 березня 2005 року.

8. Повернення товарів, зміни контрактної вартості й ПДВ

Зрозуміло, що при поверненнях і змінах вартості товарів потрібно відкоригувати ПДВ. І якщо раніше власне процедура перерахування була надто лаконічна І викликала неоднозначне трактування в багатьох фахівців і працівників контролюючих органів, то тепер ЇЇ законодавче врегульовано. Так, якщо йшлося про коригування податкових зобов'язань (як у продавця, так і в покупця), то тепер справи дещо інші. Пункт 4.5 Закону про ПДВ говорить, що коли внаслідок перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

- постачальник зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

- отримувач зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду в разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Інакше кажучи, покупець, який раніше відобразив податковий кредит при одержанні товарів (послуг), при зменшенні їхньої вартості зменшує податковий кредит. Причому, коли на момент здійснення коригування він перестав бути платником ПДВ, то жодних коригувань робити він уже не вправі. І навпаки, якщо внаслідок перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

- постачальник збільшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкори-гованого значення податку;

- отримувач збільшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Законодавці не обмежились такою деталізацією. Так, раніше не було урегульовано питання перерахування ПДВ при поверненні товарів, проданих особам, які на момент купівлі не зареєстровані як платники ПДВ. Тепер, згідно з п. 4.5 Закону про ПДВ, зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такого постачання, дозволяється лише:

- при поверненні отриманих раніше товарів у власність постачальника і перерахуванні ним повної грошової компенсації їхньої вартості;

- при перегляді цін, пов'язаних із гарантійними замінами.

Звернемо увагу на такий нюанс. Уявімо собі ситуацію, коли за бартерним договором сторони обмінялись товаром. Причому сторона 1 не є платником ПДВ, а сторона 2 - є. У разі якщо договір розривається і сторони повертають одна одній товар, сторона 2 формально не має права зменшити податкові зобов'язання, оскільки відсутня “повна грошова компенсація їхньої вартості” (товарів).

Наведемо приклад коригування ПДВ при зміні компенсації проданих товарів (див. Таблиці 2 і З на стop. 12 залежно від статусу покупця).

Для наочності операції коригування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ виділено жирним шрифтом.

Таблиця 2

Коригування ПДВ при поверненні товару (покупець - платник ПДВ)

Таблиця 3

Коригування ПДВ при поверненні товару (покупець - неплатник ПДВ)

І ще. Як Ви пам'ятаєте, раніше коригування податкових зобов'язань з ПДВ здійснювалось і у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним (тобто за заборгованостями, за якими минув термін позовної давності). Тепер, судячи з формулювання оновленого п. 4.5 Закону про ПДВ, таких коригувань робити не потрібно. Крім того, якщо раніше коригування з ПДВ здійснювалось у випадках збільшення валового доходу, валових витрат при здійсненні врегулювання процедур сумнівної (безнадійної) заборгованості згідно зі ст. 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (далі - Закон про прибуток), то тепер у Законі про ПДВ такої норми немає. Тобто жодних коригувань податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ у такому разі робити не потрібно!

Зміни набрали чинності із 31 березня 2005 року.

9. ПДВ за тарою: 12 місяців на її повернення, інакше...

Усі ми пам'ятаємо, що згідно з п. 4.6 Закону про ПДВ вартість тари, що відповідно до умов договору визначена як поворотна (заставна), не включається до бази оподаткування. Отже, у сторони, яка передає, немає податкових зобов'язань з ПДВ, а у сторони, яка приймає, - податкового кредиту з ПДВ. Це правило лишається непорушним і після змін у Законі про ПДВ. Змінилось наступне. Раніше одержувач такої тари міг безболісно для себе в податковому плані не повертати її протягом строку позовної давності, і лише після його закінчення зобов'язаний був нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ. Тобто цілих 3 роки недбайливий одержувач міг тримати її в себе без жодних податкових наслідків. Тепер же строк, протягом якого одержувач поворотної (заставної) тари зобов'язаний її повернути, має бути встановлений Кабміном, але не перевищувати 12 місяців. В іншому разі доведеться нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ.

Зміни набрали чинності із 31 березня 2005 року.

10. Зміни в посередницьких операціях у сфері ЗЕД

Як ми пам'ятаємо, у старій редакції п. 4.7 Закону про ПДВ було застереження, що “комісійні” правила збільшення податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ при посередницьких договорах (комісії, доручення) не застосовуються при посередницьких операціях, здійснених у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Тепер же законодавці внесли зміни відповідно до порядку обкладання посередницьких договорів за п. 4.7 Закону про ПДВ - ці правила не застосовуються при експортуванні вживаних товарів за межі митної території України або імпортуванні вживаних товарів на митну територію України в межах зазначених договорів. Можна припустити, що при експорті (імпорті) звичайних товарів за посередницькими поговорами у сфері ЗЕД застосовувати правила п. 4.7 усе ж таки потрібно. Гадаємо, ця норма погребує спеціальних роз'яснень, тому повернемось до неї, коли буде відома позиція офіційних зідомств.

Зміни набрали чинності із 31 березня 2005 року.

11. Періодичні видання еротичного характеру тепер обкладаються ПДВ

Поставка (передплата), продаж, доставка друкованих ЗМІ еротичного змісту позбавлені пільги з ПДВ. Тепер вони обкладаються за ставкою 20%. А ось щодо операцій з поставки словників українсько-іноземної або іноземно-української мови натомість зроблене уточнення - вони без ПДВ. До речі, при експорті звільнених від обкладання ПДВ друкованих ЗМІ і словників дозволено застосовувати нульову ставку.

Зміни набрали чинності із 31 березня 2005 року.

12. Обкладання ПДВ продажу ліків і медустаткування

Зміни зачепили й операції з продажу лікарських засобів і медустаткування. Звільнені від обкладання ПДВ операції з поставки (у тому числі аптечними закладами) зареєстрованих та дозволених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, який щороку визначає КМУ до 1 вересня року, що передує звітному. Також зазначено, що коли до цього терміну Кабмін не встигне затвердити перелік, то з метою пільгування діє старий перелік. Для продавців аналогічних товарів ці зміни украй важливі, оскільки вони опинились у ситуації, коли старий перелік, затверджений постановою КМУ від 17.12.2003 р. № 1949 (далі - Перелік), утратив чинність, оскільки розроблявся під норми Закону про ПДВ на 2004 рік (про що свідчить власне преамбула зазначеної постанови КМУ). Після набрання чинності змінами до пп. 5.1.7 Закону про ПДВ імовірний такий результат: у 2005 році не обкладатимуться ПДВ лише ті лікарські засоби й вироби медичного призначення, що зазначені в Переліку (попри те, що він розроблений на 2004 рік).

Експорт же звільнених від обкладання ПДВ ліків і виробів медпризначення дозволений за нульовою ставкою.

Зміни набрали чинності із 31 березня 2005 року.

13. Поняття “Місце поставки товарів (послуг)”

У Законі про ПДВ з'явилися п. 6.4 і 6.5, де йдеться про те, як визначати, що є місцем поставки, оскільки від цього прямо залежить порядок обкладання ПДВ окремих операцій. Так, наприклад, у разі поставки товарів, які збираються або монтуються з проведенням пусконалагоджувальних робіт або без проведення таких робіт постачальником, або від його імені, місцем поставки вважається місце, де такі товари монтуються або збираються. А при продажу нерухомого майна - це місце його розташування. Як ми вже говорили раніше, від місця поставки залежить, чи суде операція обкладатись ПДВ (див. п. 6 коментарю). Тому радимо уважно вивчити нові п. 6.4 і 6.5 Закону про ПДВ.

Зміни набрали чинності з 31 березня 2005 року.

14. Повна назва підприємства в податковій накладній тепер не обов'язкова!

Законодавці чорним по білому написали, що в податковій накладній може стояти як повна назва підприємства, так і скорочена, яку зазначено у реєстраційних документах. Це справді зручно і має дещо полегшити працю бухгалтерів.

Зміни набрали чинності із 31 березня 2005 року.

15. Податкова накладна: суми поставок до 10 000 грн. - без неї!

Законодавці, з огляду на більш ніж семирічний стаж роботи Закону про ПДВ, відчутно полегшили життя суб'єктам підприємницької діяльності. Як ми пам'ятаємо, раніше податкової накладної можна було не виписувати, якщо обсяг разової поставки товарів (робіт, послуг) не перевищував 20 грн. (за винятком продажу транспортних квитків і при виписуванні готельних рахунків, де вона взагалі не потрібна). При цьому підставою для збільшення суми податкового кредиту покупця був товарний чек (інший розрахунковий або платіжний документ).

Тепер же підставою для збільшення податкового кредиту з ПДВ при поставці товарів (послуг) за готівку (або з використанням у розрахунках карток платіжних систем, банківських чи персональних чеків) у межах суми, установленої НБУ для розрахунків готівкою, є оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від одержувача товарів (послуг), із зазначенням загальноїсуми платежу, суми ПДВ і податкового номера постачальника. Нагадаємо: наразі відповідно до постанови Правління НБУ від 09.02.2005 р. № 32 гранична сума розрахунків готівкою одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним чи кількома платіжними документами встановлена в розмірі 10 000 грн. Новація досить приємна - при продажу товарів (робіт, послуг) на суму, що не перевищує 10000 грн., податкова накладна не потрібна. Гадаємо, Ви погодитесь, що така зміна істотно полегшить працю бухгалтера.

Проте це ще не всі принади. Раніше при порушенні постачальником порядку виписування податкової накладний покупець набував право на податковий кредит, написавши заяву і долучивши до декларації з ПДВ за звітний період копії розрахункових документів, що підтверджують одержання товарів (робіт, послуг). Тепер за такої ситуації, крім перерахованих вище документів, треба подати до ДПІ скаргу на недбайливого постачальника. Цього досить для проведення ДПІ позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань із цього податку.

Крім того, згідно з новою редакцією пп. 7.2.6 Закону про ПДВ, підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є:

- транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця;

- касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 грн. на день (без урахування ПДВ).

Гадаємо, що зміни в частині виписки податкових накладних заслуговують на похвалу.

Зміни набрали чинності з 31 березня 2005 року.

16. Геть книги обліку придбання і продажу з ПДВ!

Як і раніше, платник податків зобов'язаний вести окремий облік операцій з поставки і придбання товарів (послуг), що підлягають обкладанню ПДВ, а також тих, котрі не є об'єктами оподаткування відповідно до ст. 3 і звільнені від оподаткування згідно зі ст. 5 Закону про ПДВ. Але тепер результати такого обліку узагальнюються в реєстрі отриманих і виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді на вибір самого платника податків. Тобто вести книги обліку придбання і продажу з ПДВ тепер не потрібно! Досить за довільною формою вести реєстр із зазначенням порядкового номера податкової накладної, дати її виписки (одержання), загальної суми і суми нарахованого податку, а також реєстраційного номера платника податку - продавця, який надав податкову накладну такому платникові податку. За наявності оригіналу податковоїнакладноївипадкове чи навмисне невключения її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови в зарахуванні суми податку, визначеної в цій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податків.

Крім того, при проведенні документальної (планової чи позапланової виїзної) перевірки платник податку зобов'язаний забезпечити податковому інспектору доступ до реєстру податкових накладних і у разі ведення його в електронному вигляді - надати носій електронної інформації за власний рахунок. При цьому носій електронної інформації повинен зберігатися платником податків протягом строку давнини, установленого законодавством. Платник податку повинен використовувати будь-яку з найпоширеніших в Україні операційних комп'ютерних систем на власний вибір із запропонованих центральним податковим органом. Зачекаємо, що нам скаже із цього приводу ДПАУ.

Зміни набрали чинності з 31 березня 2005 року.

17. Уточнення у визначенні податкового кредиту з ПДВ

Як і раніше, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи почали використовуватись такі товари (послуги) та основні фонди в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Але якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватись в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі ст. 3 Закону про ПДВ або звільняються від оподаткування згідно зі ст. 5, або ж основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Крім того, тепер у Законі про ПДВ існує норма, згідно з якою не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

Зміни набрали чинності з 31 березня 2005 року.

18. Розрахунок зобов'язань з ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету, і відшкодування сум ПДВ

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, як і раніше, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного податкового періоду. Причому, при додатному значенні сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 Закону про ПДВ, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

А ось при від'ємному значенні сума враховується у зменшення суми податкового боргу із цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а за його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Крім того, в Законі про ПДВ говориться, що у разі коли в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1, має від'ємне значення, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Звісно, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань із цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення повинне бути відображено платником податку в податковій декларації, котру він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується у процесі розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

А платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний строк після подання податковому органу декларації подає органу Державного казначейства України копію декларації з позначкою податкового органу про її прийняття для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додають розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок) у разі їх наявності, та оригінали п'яти основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою ДПАУ.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було здійснено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, включаючи випадки, коли за результатами перевірок таку суму визнано недостовірною. Адже на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган держказначейства надає платнику податку зазначену в декларації суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів із бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку протягом 5 операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Коли ж за наслідками документальної камеральної або позапланової виїзної перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то податковий орган:

- у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначається сума заниження та підстави для її вирахування. У цьому разі вважається, що платник податку добровільно відмовився від отримання такої суми як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пп. 7.7.3 Закону про ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів;

- у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом унаслідок проведення перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначається сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

- у разі з'ясування внаслідок проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Сума бюджетного відшкодування, не сплачена у строки, визначені цим пунктом, вважається бюджетною заборгованістю. А на суму бюджетної заборгованості нараховується пеня на рівні ставки, розмір якої дорівнює 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення заборгованості або на день її (її частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою. Пеня самостійно розраховується та сплачується органом державного казначейства разом зі сплатою суми бюджетного відшкодування платнику податку (норма набирає чинності з 01.01.2006 р.).

Окремі норми тепер існують для експортного відшкодування. Так, у разі коли платник податку експортує товари (супутні послуги) за межі митної території України, отримані від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари (супутні послуги) від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного (експортного) відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку - експортером від такого іншого платника податку, включається до бази обкладання ПДВ за ставкою 20% та не включається до митної вартості товарів (супутніх послуг), які експортуються.

Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

У Законі чітко окреслене коло суб'єктів, які не мають права на бюджетне відшкодування. До них належать особи, які:

- були зареєстровані як платники ПДВ менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява про бюджетне відшкодування, та/або мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

- не провадили діяльності протягом останніх 12 календарних місяців;

- є суб'єктами оподаткування за спрощеною системою, що передбачає сплату ПДВ у спосіб, відмінний від загального, встановленого Законом про ПДВ, або звільнення від такої сплати.

Зміни наберуть чинності з 1 червня 2005 року.

19. Податкові періоди з ПДВ

Відповідно до нових правил податковим періодом є один календарний місяць (а у випадках, визначених цим Законом, календарний квартал) з урахуванням того, що:

- якщо особа реєструється платником податку зі дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

- якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім податковим періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

А платник податку, обсяг оподатковуваних операцій якого за минулі дванадцять місячних податкових періодів не перевищував 300 000 грн., може обрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається податковому органу разом із декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року. У разі якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду обсяг оподатковуваних операцій платника податку перевищує 300 000 грн., такий платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.

Зміни набрали чинності із 31 березня 2005 року.

20. Реєстрація платником ПДВ

Фізичні особи, які не є суб'єктами господарювання та ввозять товари (предмети) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно з митним законодавством, сплачують ПДВ під час перетину такими товарами (предметами) митного кордону України без їх реєстрації платниками цього податку.

Якщо особа, яка не підлягає обов'язковій реєстрації платником ПДВ, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам п. 2.2 Закону про ПДВ, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два або більше разів суму 300000 грн., то така особа зобов'язана зареєструватися платником ПДВ до кінця такого звітного податкового періоду. А особа, що не надсилає заяви у таких випадках та у ці строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Заява про реєстрацію направляється на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу. Податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом 10 днів від дня отримання реєстраційної заяви.

Копії свідоцтва про реєстрацію, засвідчені податковим органом, мають бути розміщені в доступних для огляду місцях у приміщенні платника податку та в усіх його відокремлених підрозділах. Правила такого розміщення та відповідальність за порушення цих правил ми чекаємо від ДПАУ.

Реєстрація платником ПДВ діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, коли:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями пп. 2.3.1 Закону про ПДВ більше 24 календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій менші за 300 000 грн.;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу, або платник податку ліквідується за власним бажанням, чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована платником податку, реєструється єдинником або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати ПДВ, відмінний від тих, що встановлені Законом про ПДВ, або звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована платником ПДВ особа обирає відповідно до закону спеціальний режим оподаткування за ставками іншими, ніж зазначені у ст. 6 та ст. 8¹ Закону про ПДВ;

ґ) особа, зареєстрована платником ПДВ, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством щодо порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених пп. “а”, здійснюється за заявою платника податку. Анулювання ж реєстрації на підставах, визначених пп. “б”-“ґ”, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Як наслідок, у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, зобов'язаний погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу із цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності незалежно від того, чи залишатиметься така особа зареєстрованою платником ПДВ на дату сплати такої суми. У разі якщо за наслідками останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених Законом про ПДВ, незалежно від того, чи залишатиметься така особа зареєстрованою платником цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування. Це правило не поширюється на осіб, зазначених у пп. “в”.

Податковий орган не може відмовити в анулюванні реєстрації у разі існування підстав, визначених у пп. “а”-“б”, та зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у пп. “в”-“г”.

При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання. Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації перебувають товарні залишки або основні фонди, щодо яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Зміни набрали чинності із 31 березня 2005 року.

21. Особи, відповідальні за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету

До таких належать:

- платники податку, визначені у новій ст. 2 Закону про ПДВ;

- митний орган при справлянні податку при імпорті;

- у разі якщо сплата податку особами розстрочується шляхом надання податкового векселя - платник податку, який надав такий податковий вексель;

- при наданні послуг нерезидентом - його постійне представництво, а за відсутності такого - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання послуг знаходиться на митній території України.

Контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а за імпорту товарів зі сплатою податку при його митному оформленні - відповідним митним органом за правилами, установленими спільним рішенням центральних податкового та митного органів.

Суми податку, нараховані митним органом, підлягають зарахуванню платниками податку безпосередньо на рахунки держбюджету (державного казначейства).

Якщо під час імпорту (ввезення) товарів на митну територію України був наданий податковий вексель, простий вексель при ввезенні давальницької сировини, такий вексель є заходом забезпечення доставки (перевезення) товарів до митниць призначення.

Зміни набрали чинності із 31 березня 2005 року.

22. Хто і як може вносити зміни до Закону про ПДВ

Зміни порядку обкладання ПДВ можуть здійснюватись лише шляхом внесення змін до Закону про ПДВ окремим законом із питань обкладання цим податком. У разі якщо іншим законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила обкладання цим податком, відмінні від зазначених у Законі про ПДВ, то превалюють норми Закону про ПДВ. Це правило не поширюється на міжнародний договір (угоду), згода на обов'язковість якого (якої) надана Верховною Радою України.

23. Податковий вексель

Із 31 березня 2005 року платники податку при імпорті товарів на митну територію України та за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової або неповної, періодичної чи попередньої декларацій) можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання Один примірник векселя залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу ДПІ за місцем реєстрації платника податку, а третій лишається у платника податку.

Податковий вексель підлягає обов'язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю. Комерційні банки зобов'язані оплатити податковий вексель у разі його несплати платником у строк. Сума, зазначена у податковому векселі, включається до суми податкових зобов'язань платника податку в податковому періоді, на який припадає тридцятий календарний день зі дня поставки такого податкового векселя органу митного контролю При цьому податковий вексель вважається погашеним, а сума податку, визначеного у векселі, окремо до бюджету не сплачується та враховується у розрахунках податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, в якому податковий вексель погашено Однак Кабмін має право визначити триваліші строки погашення податкового векселя для окремих видів діяльності які мають сезонний характер або здійснюються з використанням довгострокових договорів

У наступному звітному (податковому) періоді сума, зазначена в податковому векселі, включається до складу податкового кредиту платника податку Однак платник податку може достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку суми бюджетного відшкодування Обов'язки з погашення податкового векселя не можуть передаватись ншим особам, податковий вексель не підлягає ндосаменту, проценти або інші види плати за користування податковим векселем не нараховуються.

Податкові векселі не можна застосовувати в операціях з імпортування на митну територію України підакцизних товарів та товарів, що належать о товарних груп 1-24 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Така сама заборона існує на операції з імпортування а митну територію України будь-яких товарів, що ційснюється особами, які зареєстровані платниками цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, коли здійснюється таке Імпортування, або тих, які є суб'єктами оподаткування за правилами, встановленими законодавством із питань спрощених систем оподаткування, що передбачають сплату цього податку за ставками іншими, ніж установлені п. 6.1 та п. 8⁽¹⁾.2 Закону про ПДВ.

Скасовано численні пільги з ПДВ, установлені для спеціальних економічних зон і спецрежимів

Зміни набрали чинності з 31 березня 2005 року

23. Перехідні положення у застосуванні нових норм щодо ПДВ

- Зі дня набрання чинності цим Законом на 5 років запроваджується мораторій на надання нових та розширення існуючих пільг.

- Особи, які не підпадають під визначення платників ПДВ згідно зі ст. 2 Закону про ПДВ та були зареєстровані платниками цього податку до набрання чинності цим Законом, мають право разом із декларацією за останній податковий період сповістити податковий орган про відмову від такої реєстрації Якщо особи не надсилають такого повідомлення, вони вважаються такими, які добровільно зареєструвалися платниками цього податку, крім фізичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності або здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору

- Сума, визначена пп. 2.3.1 Закону про ПДВ (300 000 грн ), застосовується з метою зняття осіб з реєстрації платниками цього податку починаючи з 1 січня 2006 року

- У двомісячний строк, тобто до 31 травня, після набрання чинності новими нормами Закону про ПДВ провадиться інвентаризація платників податку з метою вилучення з Реєстру платників, які не відповідають визначеним цим Законом критеріям, відповідно до порядку, затвердженого КМУ Гадаємо, Кабмін не змусить себе довго чекати

- Як виняток із правила, встановленого Законом про ПДВ, при виписуванні рахунків населенню за послуги, що включаються до квартирної плати, ПДВ не виділяється окремо та включається до загальної суми вартості таких послуг. Це правило не звільняє платників податку, які надають такі послуги, від обов'язку ведення відповідного податкового обліку та сплати (перерахування) податку у визначені законом строки.

- Для інформування платників податку центральний податковий орган:

- не менш як один раз на місяць оприлюднює реєстр платників ПДВ на офіційній сторінці (сайті) глобальної комп'ютерної мережі Інтернет, надання інформації з якої є вільним (безоплатним);

- періодично (але не рідше одного разу на півріччя) оприлюднює перелік осіб, позбавлених податкової реєстрації за ініціативою податкових органів чи за рішенням суду.

- Суми ПДВ, які підлягають бюджетному (експортному) відшкодуванню платнику, якому відповідно до закону реструктуровано податковий борг із цього податку та інших податків, зборів (обов'язкових платежів), що зараховуються до Державного бюджету України, та/або надано відстрочку або розстрочку зі сплати таких податків, зборів (обов'язкових платежів), зараховуються у рахунок погашення таких реструктурованих та/або відстрочених (розстрочених) сум незалежно від граничної дати їх погашення (сплати), а залишкову суму (за її наявності) - на поточний рахунок такого платника податку.

- Суми ПДВ у частині, що належить до зарахування на поточний рахунок платника податку, який має прострочену заборгованість перед державою; за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, позичками та фінансовою допомогою на поворотних засадах, наданими з державного бюджету, зараховуються у рахунок погашення такої простроченої заборгованості, а залишкова сума (за її наявності) - на поточний рахунок такого платника податку.

- Пункт 7.7 Закону про ПДВ (нові правила сплати ПДВ і відшкодування його з бюджету) набирає чинності з 1 червня 2005 року, крім пп. 7.7.8 (про суму бюджетної заборгованості), який набирає чинності з 1 січня 2006 року. До цієї дати застосовується процедура узгодження суми та надання бюджетного (експортного) відшкодування, діюча до набрання чинності змінами до Закону про ПДВ, з урахуванням того, що таке бюджетне (експортне) відшкодування надається протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем надання податкової декларації податкового періоду, за наслідками якого виникає право на таке отримання згідно з пп. 7.7.2 Закону про ПДВ.

Податок на прибуток

1. Збитків 2002 року у 2005 вже не враховують

Як і було зазначено в Законі про Держбюджет-2005, при визначенні об'єкта обкладання податком на прибуток від'ємне значення об'єкта оподаткування (балансові збитки), яке обліковувалось станом на 01.01.2003 р. і не було погашене на 01.01.2005 р. в порядку, визначеному п. 11 р. II “Перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 24.12.2002 р. № 349-IV (далі - Закон № 349), не враховується у зменшення об'єкта обкладання податком на прибуток за наслідками податкових періодів 2005 року (ст. 88 Закону про Держбюджет-2005). Тобто про збитки 2002 року, які можна було враховувати у зменшення об'єкта обкладання податком на прибуток у 2005 році, можна забути.

2. За 11 місяців 2005 року потрібно сплачувати податок і звітувати

Залишено стару норму, відповідно до якої у 2005 році платники податків за результатами 11 місяців повинні сплатити податок на прибуток за правилами, встановленими для повного податкового періоду: з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попередніх періодів, визначеного відповідно до законодавства, приросту (убутку) матеріальних запасів за 11 місяців 2005 року та суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за 3 квартали 2005 року, та двох третин амортизаційних відрахувань IV кварталу 2005 року. Крім того, підприємства зобов'язані не лише сплатити податок на прибуток за 11 місяців, але й надати декларацію з податку на прибуток за цей період.

Нагадаємо, що раніше ДПАУ своїми наказами ухвалювала форми декларацій за 11 місяців (у 2003 році - наказом від 29.01.2003 р. № 42, а у 2004 році - наказом від 04.02.2003 р. № 54). Однак, оскільки норм про подання таких декларацій у законах не було, це означало, що й подавати їх було не обов'язково. І, якщо підходити з правової точки зору, то за неподання таких 11-місячних декларацій жодних фінсанкцій ДПАУ накладати не могла. Більше того, позаяк вимоги щодо подання декларації були відсутні, то й зобов'язання з податку на прибуток за 11 місяців у разі неподання декларації не можна було вважати погодженими. Усі ми пам'ятаємо, що, згідно з п. 5.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-111, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим зі дня подання такої податкової декларації. Тобто підприємство, яке не подало декларації за 11 місяців, а просто сплатило в установлений термін податок за цей період, було фактично застраховане від фінсанкцій за можливі помилки, допущені при його обчисленні. Звісно, більшість бухгалтерів подали декларацію згідно з вимогами ДПАУ, але ті, котрі не відзвітували, мають знати, що це не карається.

У 2005 році бухгалтерам потрібно бути дуже уважними, оскільки обов'язок подавати декларацію за 11 місяців законодавчо визначений. А це означає, що до них застосовуються ті ж правила в частині штрафних санкцій, що і для звичайної декларації, подаваної щокварталу.

3. Збільшено розмір пені при врегулюванні сумнівноїзаборгованості згідно зі ст. 12 Закону про прибуток

Пригадаймо механізм, закладений у ст. 12 Закону про прибуток. Продавець товарів, який відвантажив товар, але оплати вчасно не одержав, може збільшити свої валові витрати, вживши заходів, описаних у пп. 12.1.1 Закону про прибуток: подавши позов до суду, виславши претензії недбайливому покупцю тощо. Потім, при настанні подій, перерахованих у пп. 12.1.2 Закону про прибуток, підприємство-продавець зобов'язане збільшити свій валовий доход.

Крім того, на суму додаткового податкового зобов'язання, розрахованого внаслідок такого збільшення, нараховується пеня. Зазначена пеня розраховується за строк із першого дня податкового періоду, наступного за періодом, протягом якого відбулося збільшення валових витрат згідно з пп. 12.1.1 Закону про прибуток, до останнього дня податкового періоду, на який припадає збільшення валового доходу, та сплачується незалежно від значення податкового зобов'язання платника податку за відповідний звітний період. Так ось, у 2005 році така пеня стягується із розрахунку трикратного розміру річної облікової ставки НБУ, діючоїна день виникнення додаткового податкового зобов'язання. Нагадаємо, що до 2005 року розмір пені був утричі менший (звичайна ставка НБУ, а не трикратна).

Ухваливши такі зміни, законодавці тим самим ускладнили процедуру врегулювання сумнівних заборгованостей для продавця, котрий вирішив скористатися правом, наданим йому ст. 12 Закону про прибуток.

4. Суму витрат на страхування обмежено

Так, законодавці уточнили, що віднесення до складу валових витрат платника податку витрат зі страхування (крім витрат із медичного, пенсійного страхування та за обов'язковими видами страхування) здійснюється в розмірі, що не перевищує 5% валових витрат за звітний податковий період, наростаючим підсумком із початку. Раніше, як Ви памятаєте, взагалі не було жодного обмеження щодо віднесення на валові витрати затрат на страхування.

5. Комп'ютерні програми - у IV групі ОФ!

Тепер IV група основних фондів містить у собі: електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони й рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів). Крім того, у Законі про прибуток тепер з'явилось уточнення, що термін “комп'ютерна програма” розуміється у значенні, наведеному в законодавстві з питань охорони авторських та суміжних прав.

6. Як зараховувати вартість торгових патентів

Отже, при розрахунку податкових зобов'язань слід враховувати наступне. Платник податку, який здійснює діяльність, що підлягає патентуванню, зобов'язаний окремо визначати податок на прибуток від кожного окремого виду такої діяльності та окремо визначати податок на прибуток від іншої діяльності. Із цією метою такі платники податку ведуть окремий облік:

- валового доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає патентуванню;

- валових витрат, понесених у зв'язку зі здійсненням такої діяльності;

- балансової вартості товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та в залишках готової продукції (далі - запаси), які використовуються при здійсненні діяльності, що підлягає патентуванню. При цьому балансова вартість таких запасів не бере участі у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості згідно з п. 5.9 Закону про прибуток, для визначення об'єкта оподаткування від іншої діяльності;

- амортизаційних відрахувань, нарахованих на відповідну групу основних фондів, що використовуються при здійсненні діяльності, що підлягає патентуванню.

Далі, у разі якщо основні фонди використовуються як при здійсненні діяльності, що підлягає патентуванню, так і при провадженні іншої діяльності, то з метою визначення об'єкта оподаткування для різних видів діяльності застосовується метод пропорційного розподілу суми амортизаційних відрахувань залежно від питомої ваги доходів, що припадає на кожний вид діяльності. За цим методом валовий доход платника податку, одержаний за окремим видом патентованої діяльності, підлягає зменшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду як сума доходу, одержаного за окремим видом діяльності, що підлягає патентуванню, і відноситься до загальної суми валового доходу. Аналогічно відбувається розподіл валових витрат, що одночасно пов'язані як із діяльністю, що підлягає патентуванню, так і з іншою діяльністю.

Податок з прибутку, отриманого від патентованої діяльності, підлягає сплаті до бюджету в сумі, зменшеній на вартість придбаних торгових патентів для здійснення цього виду діяльності.

Тобто, як Ви уже зрозуміли, вартість торгових патентів може зменшувати податок на прибуток лише з патентованої діяльності! Це цілком новий порядок заліку вартості патенту.

7. Поліпшення основних фондів

Законодавці установили, що у 2005 році віднесення до складу валових будь-яких витрат, пе редбачених абз. 1 пп. 8.7.1 Закону про прибуток та пов'язаних із поліпшенням основних фондів II - IV групи, що підлягають амортизації, у тому числі витрат на поліпшення орендованих основин фондів, здійснюється в сумі, що не перевищу 10% сукупної балансової вартості II-IV групи основних фондів станом на початок звітного пе ріоду, а за об'єктами основних фондів І групи до валових витрат включаються витрати, що не пе ревищують суми у розмірі 10% балансової вар тості об'єкта, що ремонтується, станом на початок звітного періоду.

Усі зміни щодо податку на прибуток застосовуються з 01.01.2005 р.

Соцвнески

1. Сума доходу, не обкладувана соцвнесками

Так само, як і у старому Законі, гранична сума заробітної плати (доходу), з якої сплачуються соц-внески, складає 4 100 грн. на місяць у розрахунку на кожну фізичну особу - платника внесків.

Відтак, із 01.01.2005 р. необхідно застосовувати “4 100 грн.”

2. Продовжень дію спеціальних пенсійних зборів

Залишилась норма, записана у старому Законі - до 01.01.2006 р, продовжено дію законів України “Про внесення змін до Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 22.10.98 р. № 208-XIV та від 15.07.99 р. № 967-XIV (ст. 65 старого Закону, ст. 67 нового Закону).

Таким чином, у 2005 році пенсійний внесок сплачується при:

- безготівкових операціях з купівлі-продажу валют;

- торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини й дорогоцінного каміння;

- відчуженні легкових автомобілів;

- купівлі-продажу нерухомого майна;

- наданні послуг стільникового рухомоп зв'язку.

3. Пенсійний внесок

Розмір пенсійного внеску збільшено із 32% де 32,3% фактичних витрат на оплату праці (сум ви нагород, виплачуваних за договорами цивільне правового характеру).

Зміни набрали чинності із 31 березня 2005 року

4. “Безробітний” внесок

Знижено ставку “безробітного” внеску з 1,9% до 1,6% суми фактичних витрат на оплату праи працівників для роботодавців.

Для добровільно зареєстрованих платників по датків ставку також зменшено з 5,8% до 5,5% сумі оподатковуваного доходу для фізичних осіб - підприємців і осіб, які виконують роботи відповід но до цивільно-правових договорів (це сталося зе рахунок зменшення розміру “безробітного” внес ку із 2,4% до 2,1%).

Зміни набрали чинності із 31 березня 2005 року

Прожитковий мінімум

У новому Законі розміри прожиткових мінімумів відповідають розмірам, установленим Законом України “Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік” від 19.10.2004 p. № 2089-IV (далі - Закон № 2089). Тобто у порівнянні зі старим Законом (ст. 61) у новому (ст. 63) збільшено розміри прожиткового мінімуму.

Для наочності ми наведемо його розміри, встамовлені старим й новим Законами, у Таблиці 4 (на одну особу в розрахунку на місяць).

Таблиця 4

Нагадаємо про питання застосування розмірів прожиткових мінімумів із метою визначення:

- граничної суми зарплати, що дає право на одержання податкової соціальної пільги у 2005 році (на нашу думку, вона визначається відповідно до старого Закону і дорівнює 570 грн., що підтверджено І Мінфіном у листі від 11.03.2005 р. № 31-17310-4-18/3639);

- суми доходів, що підлягає індексації в січні 2005 року (на думку Мінпраці, яка викладена у листі від 16.02.2005 р. № 024-12, доходи за січень необхідно індексувати в розмірах, установлених Законом № 2089. Згідно із цим листом, за січень 2005 року зарплата індексується виходячи з розрахунку 453 грн. Необхідно зазначити, що це несподівано. Адже раніше, у 2004 році, в аналогічній ситуації Мінпраці прийняв інше рішення);

- ставок утримання “непрацездатного” внеску у січні 2005 року (на нашу думку, розраховувати суму внеску за січень треба відповідно до листа “непрацездатного” Фонду від 26.01.2005 р. № 01-16-99 - див. № 3 за 2005 рік).

Якщо виходити з позиції Мін'юсту (лист від 25.02.2005 р. № 21-48-6) та Мінпраці, то з 01.01.2005 р. необхідно застосовувати розміри прожиткових мінімумів, установлені Законом № 2089 (вони фактично дорівнюють тим, що наведені в новому Законі). Відома позиція “непрацездатного” Фонду І Мінфіну - нові розміри прожиткових мінімумів (за Законом № 2089) треба за-стосувувати із 20.01.2005 p., але її було викладено до прийняття нового Закону. Тому існує деяка імовірність, що позиція останніх зміниться. На жаль, досі “відмовчується” ДПАУ.

Мінімальна зарплата

У новому Законі в порівнянні зі старим (ст. 82 старого Закону) змінились розміри мінімальної зарплати. Однак у І кварталі 2005 року нічого не змінилось.

Таблиця 5

Таким чином, із прийняттям нового Закону розмір загальної податкової соціальної пільги, застосовуваний у 2005 році, не змінюється і становить 131 грн. (262 грн. (мінімальна зарплата з 01.01.2005 p.) x 50% (понижуючий коефіцієнт у 2005 році)).

Платники єдиного і фіксованого податків

Найкардинальніші зміни стосуються спрощенців.

1) Сплата та зарахування до бюджетів і державних цільових фондів сум єдиного податку; сплачених суб'єктами малого підприємництва - платниками фіксованого податку, здійснюються у порядку та на умовах, які діяли до 1 січня 2005 року.

Таким чином, для спрощенців зберігся старий порядок сплати соцвнесків, що працював до 01.01.2005 р.

Зміни набрали чинності із 31 березня 2005 року.

У Таблицях 6 і 7 систематизуємо порядок обчислення соцвнесків окремо для підприємств і підприємців.

Таблиця 6

Для приватних підприємців - платників єдиного і фіксованого податків

*СПД - єдинники і фікспатентники набувають право на проведення заліку сум пенсійного внеску, сплаченого за працівників у складі єдиного/фіксованого податку.

** Сплата здійснюється на добровільних засадах.

Таблиця 7

Для підприємств - платників єдиного податку

* Підприємства-єдинники швидше за все набудуть право на проведення заліку сум пенсійного внеску, сплаченого за працівників у складі єдиного податку.

На відміну від підприємців, для підприємств-єдинників ці нововведення можуть бути не вигідні у фінансовому плані. Якщо раніше вони застосовували половинні ставки єдиного податку і сплачували всі соцвнески, то тепер запроваджено повні ставки і єдинники звільнені від нарахування “непрацездатного” і “безробітного” внесків плюс можливість проведення заліків по пенсійному внеску.

2) 3 1 липня 2005 року до прийняття Закону України “Про спрощену систему оподаткування” Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.98 р. № 727/98 та розділ IV Декрету КМУ “Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.92 р. № 13-92 застосовуються з урахуванням деяких особливостей. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, які провадять:

- діяльність у сфері грального бізнесу (в тому числі діяльність, пов'язану з улаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних авїсз матів із грошовим або майновим виграшем, npj веденням лотерей (у тому числі державних) і розіграшів з видачею грошових виграшів у готії ковій або майновій формі);

- обмін іноземної валюти;

- є виробниками підакцизних товарів;

- господарську діяльність, пов'язану з експоа том, імпортом та оптовим продажем підакцизнії товарів, оптовим та роздрібним продажем підам цизних пально-мастильних матеріалів;

- операції у сфері обігу дорогоцінних ма талів і дорогоцінного каміння, що підлягаюті ліцензуванню відповідно до Закону Україні “Про ліцензування певних видів господарська діяльності”;

- торгівлю лікарськими засобами та вироба ми медичного призначення, діяльність у сфер архітектури, надають консультації та роз'ясн ня з юридичних питань, аудиту, надають в орен: ду нерухоме майно та провадять ріелторські діяльність (це обмеження стосується лише фізичних осіб - підприємців).

Таким чином, з 01.07.2005 р. будуть значно “урізані” види діяльності, якими можуть займатись єдинники. Зокрема, тепер вони не зможуть займатись оптовою торгівлею підакцизними товарами. Однак найбільші обмеження стосуються безпосередньо підприємців-єдинників. Необхідно зазначити, що зачіпається величезний прошарок підприємців, які надають консультаційні послуги з юридичних питань, аудиту, надають в оренду нерухоме майно, займаються ріелторською діяльністю, а також торгівлею лікарськими засобами та виробами медичного призначення, архітектури. Для чого це зроблено, зрозуміло усім. Держава намагається в усілякі способи перекрити можливі канали ухилення від сплати податків Так, зокрема, на багатьох підприємствах існують “свої” приватні підприємці - платники єдиного податку, котрі надають різні послуги, через яких можна безболісно в податковому плані “пропускати” операції. Все просто, і головне - жодних порушень. Як Ви розумієте, якщо заборонити консультаційну діяльність для єдинників, то із III кварталу почнеться масова ліквідація споріднених для підприємств фізосіб-СПД.

Отже вам, шановні читачі, необхідно ретельно переглянути ті види діяльності, якими Ви займаєтесь, і якщо трапиться так, що серед них будуть заборонені новим Законом, то доведеться вибирати. Перший варіант - згорнути таку діяльність і зайнятись чимось іншим. Другий варіант - продовжувати вести заборонену діяльність і перейти на звичайну систему оподаткування. У наступному номері ми обов'язково розповімо, як оптимально вирішити труднощі, що виникли.

І ще - оскільки зачіпаються життєво важливі інтереси приватних підприємців, на варті яких ми завжди стоїмо, редакція газети виступить зі зверненням до офіційних органів із метою врегулювання цієї проблеми.

Виходить, що підприємцям і підприємствам, які є платниками єдиного податку і провадять заборонену новим Законом діяльність, необхідно з 01.07.2005 р. перейти на звичайну систему оподаткування.

Податок з доходів

1. У яких випадках єдинник і фікспатентник прирівняні до працівника

Пункт 1.8 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 p. № 889-IV (далі - Закон № 889) доповнено таким абзацом:

“Самозайнята особа - платник єдиного або фіксованого податку, яка надає послуги іншій особі (виконує роботи на її користь) у межах циільно-правового договору, прирівнюється до найманої особи з відповідним оподаткуванням отриманих нею доходів як заробітної плати, якщо умови такого цивільно-правового договору передбачають надання таких послуг (робіт) протягом більше ніж одного календарного місяця за податковий рік”.

У принципі, тут немає нічого нового - реанімовано “стару” норму. У такий спосіб завдано удар по тих підприємцях-спрощенцях, які надають послуги (виконують роботи). Як видно, законодавці вирішили боротися з “прихованими” працівниками. Наприклад, працівника реєструють як приватного підприємця-єдинника з метою опти-мізації оподаткування і він продовжує працювати, як і раніше. Справа в тому, що за найманого працівника сплачується набагато більше податків, ніж за підприємця.

Слід звернути увагу на деяку розмитість формулювання. Так, у новому Законі зазначено, що місячне обмеження діє щодо одного договору. За формального підходу протягом року можна укласти безліч аналогічних договорів на надання послуг - головне, щоб їх строк не перевищував календарного місяця (тобто не надто складно обминути цю фіскальну норму). З іншого боку, контролюючи органи навряд чи погодяться на таке прогресивне трактування. Тому нам, шановні читачі, необхідно дочекатись офіційних роз'яснень. У будь-якому разі тішить, що на звичайних підприємців ця фіскальна норма не поширюється.

Зміни набрали чинності із 31 березня 2005 року.

2. Відкориговано пільгові норми

Змінено редакцію двох підпунктів, у якій наведено ситуації невключения до сукупного оподатковуваного доходу:

“4.3.14. вартість безоплатного харчування, миючих та знешкоджуючих засобів, а також робочого одягу, взуття, засобів інсмідуального захисту, які надаються працедавцем платнику податку відповідно до Закону України “Про охорону праці”, та обмундирування, отриманих у тимчасове користування платником податку, який перебуває у відносинах трудового найму з працедавцем, що надає таке майно, за переліком та граничними строками їх використання відповідно до порядку, що встановлені Кабінетом Міністрів України. Якщо платник податку, який припиняє трудові відносини з працедавцем, не повертає йому такі робочий одяг, взуття, обмундирування, засоби інсмідуального захисту, граничний строк використання яких не настав, то під час остаточного розрахунку первісна вартість такого майна включається до складу додаткових благ, наданих такому платнику податку; <...>

4.3.36. доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих для:

- ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю); будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянках), ведення садівництва та інсмідуального дачного будівництва”.

3. Оподаткування доходів від продажу нерухомості

Запровадження оподаткування доходів фізичних осіб від продажу нерухомості перенесено з 01.01.2005 р. на 01.01.2006 р

У п. 11.3 Закону № 889 змінений порядок дій нотаріуса, викладений таким чином:

“Податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, передбаченому в статті 11 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору.

<...>

Сума нарахованого податку самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) угоді попередньо її нотаріальному посвідченню, через установи банків у сумі, визначеній у підтвердженому податковим органом розрахунку.

Нотаріус, який посвідчив договір відчуження об'єкта нерухомості, зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір податковому органу за податковою адресою платника податку у строки, встановлені законом для податкового кварталу.

У разі невчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору відчуження об'єкта нерухомості, за яким здійснено сплату податку, платник податку має право на повернення зайво (надміру) сплаченої суми податку на підставі річної податкової декларації, поданої в установленому порядку та підтверджуючих документів про фактичн сплату податку”.

Зміни набрали чинності із 31.03.2005 р., але фактично поширюються на операції, проведені з 01.01.2005 р.

Нагадаємо: з 01.01.2005 р. операції з продажу нерухомості обкладались податком з доходів Потім набрав чинності новий Закон, згідно з яким податок не повинен сплачуватися з 01.01.2005 р Інакше кажучи, у 2005 році сплачені суми податку за ідеєю, мають повернути.

Плата за “алкогольні” ліцензії

Отже, новим Законом внесено зміни до Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.95 р. № 481/95-ВР. Відтак, значно підвищені розміри плати за видачу “алкогольних” ліцензій (див. Таблицю 8).

Таблиця 8

За роздрібну торгівлю алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії, передбачена фінансова санкція - 200% вартості продукції, реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), але не менше 1 000 грн.

Збільшено акцизні ставки

Для наочності в Таблиці 9 ми систематизуємо найпопулярніші ставки акцизного збору, що зазнали змін.

Таблиця 9

Як видно з Таблиці 9, ставки акцизного збору підвищені (за винятком нових автомобілів).

При розрахунку податкового зобов'язання з акцизного збору на тютюнові вироби за комбінованою ставкою розмір зобов'язання не може бути менший 22% від максимальної роздрібної ціни на кожне власне найменування тютюнових виробів за 1 000 шт. реалізованого товару.

Податок із власників транспортних засобів

Підвищено ставки податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. У Таблиці 10 ми наведемо основні з них

Таблиця 10

Позитивним моментом є те, що як юр-, так і фізособам дозволено здійснювати перерахунок податку за транспортні засоби, зняті протягом року з реєстрації (перереєстровані).

Державне мито

Збільшено розмір держмита:

* НМДГ - тут і далі неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Скасування пільг

- Запроваджується мораторій на 5 років щодо надання нових і розширення працюючих пільг із ПДВ.

- Скасовуються пільги для СЕЗ (СЕЗ “Яворів”, “Славутич”, “Курортополіс Трускавець”, “Рені”, “Порто-франко”, “Порт Крим”, “Миколаїв”, “Закарпаття”, у Донецькій, Закарпатській областях, на території міст Харкова, Шостки, ТПР у Волинській, Луганській, Житомирській та Чернігівській областях).

- Скасовуються податкові й митні пільги, передбачені Законом України “Про інноваційну діяльність” від 04.07.2002 p. № 40-IV. Спецрежим діяльності технопарків тепер діятиме лише для їхньої інноваційної, але не інвестиційної діяльності.

Ліквідується ціла низка податкових пільг (наприклад, із виробництва автомобілів тощо).

Розширено права податкових органів

Розширено права податкових органів шляхом внесення змін до Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.90 р. № 509-XII.

1. Недовго проіснувала норма, відповідно до якої фінансові санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) податківцями, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються в судовому порядку.

2. Підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є подання платником декларації з від'ємним значенням ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн.

Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95 р. № 265/95-ВР, Законом України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.95 р. № 481/95-ВР, а в інших випадках - за рішенням суду.

3. Гранична тривалість проведення планових і позапланових перевірок збільшена - тепер відповідні строки встановлені не в календарних, а в робочих днях.

4. Скасовується виключно судовий порядок проведення позапланових перевірок і продовження строків проведення планових і позапланових податкових перевірок.

__________________________

* Нагадаьмо що і раніше в пп. 11.11 Закону про ПДВ існувало визначення касового методу. Однак воно стосувалось лише специфічних операцій (продажу теплової енергії, природного газу (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надання послуг водопостачання, водовідведення, чи надання послуг, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців із метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості)

** Або протягом кварталу, наступного за кварталом їх надання, для платників податку, які обрали квартальний податковий період

*** Багато хто пам'ятає головну біль із порядком проведення “одноразових” перерахунків.

“Бухгалтерия торговельного підприємства: від А до Я” № 7(80) квітень 2005
Передплатні індекси: 08074,23338 (українською мовою); 08075,23339 (російською мовою)

Документи що посилаються на цей