ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
01.07.2004
Київ
Справа N 14/330
Про визнання неправомірною
бездіяльність ОДПІ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючої
суддів
за участю представників
сторін
від позивача
від відповідачів присутній
присутній
розглянувши касаційну Коломийської міської ради Івано-
скаргу Франківської області
на рішення господарського суду Івано-
Франківської області
від 11.12.2003р.
у справі № 14/330
господарського суду Івано-Франківської області
за позовом Коломийської міської ради Івано-
Франківської області
до Коломийської об'єднаної державної
податкової інспекції
про визнання бездіяльності Коломийської
ОДПІ неправомірною та стягнення
збитків в сумі 812833 грн.
Коломийська міська рада Івано-Франківської області звернулася до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про визнання неправомірною бездіяльність Коломийської ОДПІ та стягнення збитків в сумі 812833 грн. у зв'язку з ненадходженням до місцевого бюджету Коломийської міської ради прибуткового податку з громадян.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок бездіяльності відповідача та в порушення вимог пункту 2 статті 65 Бюджетного Кодексу України ( 2542-14 ) прибутковий податок з громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що розташовані на території Коломийської міської ради, але зареєстровані в Коломийській РДА, за період з 1 січня по 30 вересня 2003 р. було зараховано до бюджету Коломийського району і, таким чином, територіальній громаді м. Коломиї завдано збитків на суму 812833 грн. Крім того, як зазначає позивач, відповідачем порушені стаття 2 та стаття 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ), оскільки державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за додержанням законодавства про податки, інші платежі та забезпечують правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків і платежів.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2003р. у цій справі в позові відмовлено. Рішення суду вмотивоване тим, що Законом України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) така функція державної податкової служби, як зарахування обов'язкових платежів до бюджету не передбачена. Частина 2 статті 65 Бюджетного Кодексу України ( 2542-14 ), на яку посилається позивач, встановлює порядок розподілу доходів бюджетів міст республіканського і обласного значення. Названа стаття не містить обов'язку органів державної податкової служби проводити зарахування коштів до бюджетів. Тобто, зарахування коштів до бюджетів міст обласного значення не входить в число функцій та завдань Коломийської ОДПІ.
Коломийська міська рада Івано-Франківської області звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2003 р. скасувати як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача. Коломийська міська рада Івано-Франківської області в касаційній скарзі посилається на неправильне застосування судом норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) та Бюджетного Кодексу України ( 2542-14 ). Скаржник зауважує, що бездіяльність відповідача полягає в тому, що він не здійснював контроль за повнотою і своєчасністю сплати до міського бюджету податків. Факт ненадходження до міського бюджету Коломийської міської ради прибуткового податку з громадян на суму 812833 грн. свідчить про те, що відповідач не забезпечив своєчасного надходження цих податків до міського бюджету, а отже допустив бездіяльність, яка спричинила збитки міській раді в сумі 812833 грн. Крім того, як зазначає скаржник в касаційній скарзі, в порушення статті 78 Бюджетного Кодексу України ( 2542-14 ), відповідач не забезпечив своєчасного та в повному обсязі надходження до міського бюджету Коломийської міської ради податку з громадян на суму 812833 грн.
Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу проти доводів якої заперечує з підстав зазначених в рішенні господарського суду.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні господарського суду ІваноФранківської області у даній справі, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених у даній справі судом першої інстанції. Відповідно до вимог частини 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Згідно з приписами статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ), завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
У відповідності до пунктів 1, 2 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій входить здійснення контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі, забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильністю обчислення і своєчасністю надходження цих податків, платежів, а також здійснення реєстрації фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
Права органів державної податкової служби визначені статтею 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ), в число яких не входить право здійснювати розподіл та зарахування обов'язкових платежів до бюджету.
Статтею 88 Бюджетного Кодексу України ( 2542-14 ) передбачено, що казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державного казначейства України.
Державне казначейство України веде облік всіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням органів стягнення, погодженим з відповідними фінансовими органами, здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.
Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету зараховуються безпосередньо на рахунок відповідного бюджету, відкритий в територіальному органі Державного казначейства України, і визнаються зарахованими в доход місцевого бюджету з моменту зарахування на рахунок відповідного бюджету, відкритий в територіальному органі Державного казначейства України.
Наказом Державного казначейства України № 17 від 31.01.2002 р. затверджено Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів за доходами та перерахуванням міжбюджетних трансфертів.
Пунктом 2.1. вказаного Порядку встановлено, що у процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів за доходами та перерахуванням міжбюджетних трансфертів органи Державного казначейства України здійснюють такі функції:
1. установлюють механізм відкриття та відкривають аналітичні рахунки в управліннях Державного казначейства України для зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) у розрізі видів платежів, що зараховуються до місцевих бюджетів усіх рівнів (бюджет АРК, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування);
2. ведуть бухгалтерський облік доходів місцевих бюджетів (крім власних надходжень) відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 р. № 119 зі змінами та доповненнями, у розрізі кодів бюджетної класифікації доходів, типів проведення операцій та рівнів бюджетів;
3. здійснюють розподіл платежів між рівнями місцевих бюджетів відповідно до нормативів відрахувань, визначених Бюджетним кодексом України та рішенням ради про бюджет;
4. здійснюють розподіл інших платежів, що зараховуються до місцевих бюджетів у розмірах, визначених законодавством та перераховують розподілені кошти за належністю та ін.
Таким чином, господарський суд Івано-Франківської області в процесі розгляду справи дійшов правильного висновку про те, що зарахування коштів до бюджетів міст обласного значення не входить в число функцій та завдань Коломийської ОДПІ, вірно застосував приписи чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, а відтак у касаційної інстанції відсутні підстави для задоволення касаційної скарги Коломийської міської ради Івано-Франківської області та скасування ухваленого у цій справі рішення.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-8, 111-9 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України постановив:
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2003р. у справі № 14/330 залишити без змін, а касаційну скаргу Коломийської міської ради Івано-Франківської області без задоволення.