ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
22.01.2004
Справа N 20/428-02
Про визнання недійсним рішення
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддів:
за участю представників
позивача присутній
відповідача не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Східної регіональної митниці на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2003 р. у справі № 20/428-02 господарського суду Харківської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю спільного Українсько-Французького підприємства "АБС" до Східної регіональної митниці Відділення державного казначейства у м.Харкові про визнання недійсним рішення та повернення надміру стягненого мита у розмірі 11420,54 грн.
6.11.2002 р. Товариство з обмеженою відповідальністю спільне Українсько-Французське підприємство "АБС" міста Харкова звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про повернення 11420,54 гривні сплаченого ввізного мита за платіжним дорученням № 2116 від 25.12.2001 року шляхом віднесення цієї суми в рахунок майбутніх платежів.
Позивач вмотивував свій позов тим, що у рішенні про визначення коду товару від 03 січня 2002 року № КТ-001-02, яке прийняте Відділом тарифів та митної вартості Східної регіональної митниці код товару, моніторів для комп'ютерів з розмірами по діагоналі 14, 15, 17, та 19 дюймів загальною кількістю 89 штук, було визначено невірно. При цьому позивач зауважував, що зазначені монітори є пристроями виведення для машин з автоматичної обробки інформації і відносяться до товарної позиції 8471.
Заявою від 30.01.2003 року позивач уточнив свої позовні вимоги і просив суд визнати недійсним рішення Східної регіональної митниці № КТ-001-02 від 03 січня 2002 року в частині класифікації моніторів для комп'ютерів як відео моніторів та повернути суму надміру сплаченого ввізного мита в сумі 11420 гривень.
Рішенням господарського суду Харківської області від 12 березня 2003 р. позов був задоволений повністю, рішення Східної регіональної митниці № КТ-001-02 від 03 січня 2002 року визнано частково недійсним та стягнуто з Державного бюджету на користь позивача 11420,54 гривні сплаченого ввізного мита.
Не погодившись з зазначеним рішенням Східна регіональна митниця 20.03.2003 р. звернулася з апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду в якій просила рішення місцевого господарського суду скасувати, в позові відмовити.
За скаргою Східної регіональної митниці Харківський апеляційний господарський суд переглянув рішення господарського суду Харківської області та постановою від 14.07.2003 залишив його без змін, а скаргу без задоволення.
Зазначені судові рішення вмотивовані тим, що відділом тарифів та митної вартості не було прийнято до уваги наявність розбіжностей текстового опису товару - моніторів для комп'ютерів, що було зазначено у контракті та інвойсі № 221 від 12.12.2001 року, із присвоєним кодом декларантом у вантажно-митній декларації, як для товарної групи - приймачі телевізійні (враховуючи відео монітори).
15.10.2003 року регіональна митниця звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду у цій справі, скасувати, в позові відмовити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
При цьому митниця вважає, що, в даному випадку, мали місце порушення статей 25, 48 "Митного кодексу України " ( 92-15 ).
Крім того вона зауважує, що зазначений спір непідвідомчий господарським судам, оскільки рішення про визначення коду товару приймалося начальником відділу тарифів та вартості Східної регіональноє митниці М-ю О.Г. Повноваження діяти від імені митниці, набувати для неї права та нести обов'язки, має, на підставі Положення про Східну регіональну митницю, лише начальник Східної регіональної митниці або уповноважена ним особа згідно з відповідною довіреністю, виданою начальником митниці.
Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу проти вимог якої заперечує.
Повідомлений належним чином про час і місце розгляду касаційної скарги відповідач не скористався своїм правом на участь його представників в засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні господарського суду Харківської області та постанові Харківського апеляційного господарського суду у даній справі, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 111 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених у даній справі судом першої та апеляційної інстанцій.
При розгляді справи господарські суди першої та апеляційної інстанції встановили.
28 грудня 2001 року при поданні вантажно-митної декларації на вантаж складових частин до комп'ютерів, що надійшли на адресу позивача із Франції за контрактом № 1067(-) від 10.12.2001 року укладеного з фірмою "М" S.A.R.L. Інвойс 221 від 12.12.2001 року CMR № 218882 від 13.12.2001 року частині вантажу, а саме моніторам для комп'ютерів із розмірами по діагоналі 14,15,17 та 19 дюймів загальною кількістю 89 штук декларантом позивача приватним підприємством "КСБ" помилково присвоєний код товарної номенклатури (УКТЗЕД), як відео моніторам з товарної позиції 8528 хоча монітори для комп'ютерів ще є пристроями для машин автоматичної обробки інформації і відповідно до (УКТЗЕД) відносяться до товарної позиції 8471.
Відповідно до статті 25 Митного кодексу України ( 92-15 ) підприємства, що переміщують через митний кордон України товари та інші предмети, а також громадяни, які перетинають митний кордон України, зобов'язані в належних випадках подати митниці необхідні для митного контролю документи.
Перелік та порядок надання таких документів визначається Державною митною службою України відповідно до законодавства України про митну справу, цього Кодексу та інших актів законодавства України.
З метою вдосконалення митного контролю, митного оформлення та впорядкування процедури класифікації і кодування товарів наказом Державної митної служби України від 2.12.1999 року за № 782 затверджено Порядок роботи відділу тарифів та митної вартості регіональної митниці (митниці) при вирішенні питань класифікації та кодування товарів. Зазначений порядок зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.12.1999 року за № 912/4205.
Згідно пункту 2 цього Порядку на відділ тарифів та митної вартості регіональної митниці покладається, зокрема, розв'язання спірних питань класифікації та кодування товарів, які виникають при здійсненні митного оформлення товарів; прийняття класифікаційних рішень щодо товарів, перелік яких установлюється керівними документами Держмитслужби, регіональної митниці; проведення за погодженням з керівництвом митниці оперативних заходів щодо вибіркової перевірки оформлених вантажно митних декларацій у частині правильності визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД.
Кваліфікаційне рішення, прийняте Відділом, оформлюється за встановленою формою, доводиться до оперативного підрозділу і є обов'язковим для виконання при митному оформленні товару ( пункт 10 Порядку). А відтак воно є таким, що породжує певні правові наслідки для сторін.
При розв'язанні спірного питання до Відділу разом із запитом оперативного підрозділу передаються ВМД (МД-1, поштова декларація тощо), завірені штампом "Під митним контролем" з реєстраційним номером і повний пакет документів (оригінали та копії), що подані при митному оформленні, а також обов'язково акт про проведення митного огляду, форма якого встановлюється Держмитслужбою (пункт 5 Порядку).
Проте, розглядаючи спір, ні місцевий ні апеляційний суди не дослідили та не встановили чи всі необхідні документи були надані та передані до Відділу тарифів та митної вартості регіональної митниці для встановлення дійсного коду товару (зокрема, в матеріалах справи наявний лист Державно Митної Служби України від 03.01.02 року № КТ-001-02, який не був врахований, чи, відповідно, спростований при прийнятті судових рішень).
Крім того, приймаючи судове рішення про визнання частково недійсним рішення Відділу тарифів та митної вартості Східної регіональної митниці від 03.01.2002 року № КТ-001-02 місцевий суд не зазначив в якій саме його частині воно є недійсним, що не було виправлено і при здійсненні апеляційного провадження.
За таких обставин рішення господарського суду Харківської області від 12.03.2003 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2003 року у цій справі слід скасувати, а справу скерувати на новий розгляд до господарського суду Харківської області .
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтею 111-10, статтею 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) Вищий господарський суд України постановив:
Рішення господарського суду Харківської області від 12.03.2003 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2003 року у справі № 20/428-02 скасувати, а справу скерувати на новий розгляд до господарського суду Харківської області. Касаційну скаргу Східної регіональної митниці задовольнити частково.