Щодо відшкодування збитків
ПИТАННЯ: Умови і випадки відшкодування збитків, завданих незаконними діями правоохоронних органів
ВІДПОВІДЬ: Відповідно до ст. 1 Закону “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду” зі змінами від 1 грудня 2005 року № 3165 (далі Закон) відшкодуванню підлягають збитки, завдані громадянинові внаслідок:
- незаконного засудження, притягнення як обвинуваченого, взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;
- незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;
- незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” та іншими актами законодавства.
У зазначених випадках завдані збитки відшкодовуються в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
Ст. 2 Закону передбачено, що право на відшкодування збитків у розмірах і в порядку, передбачених Законом, виникає у випадках:
- постановлення виправдувального вироку суду;
- встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому його рішенні (крім ухвали чи постанови суду про повернення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд) факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;
- закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину;
- відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи з підстав, зазначених у попередньому випадку;
- закриття справи про адміністративне правопорушення.
Право на відшкодування збитків, завданих зазначеними оперативно-розшуковими заходами до порушення кримінальної справи, виникає у другому із названих вище випадків або за умови, що протягом шести місяців після проведення таких заходів не було прийнято рішення про порушення за їх результатами кримінальної справи або таке рішення було скасовано.
Ст. 3 Закону визначено, що у визначених у ст. 1 Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються):
1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив унаслідок незаконних дій;
2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи досудового слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;
3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;
4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги;
5) моральна шкода.
На основі Закону було розроблено Положення про застосування Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду” (далі Положення), яке затверджено наказом № 6/5/3/41 Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України. Положення визначає порядок застосування Закону; зокрема, щодо виникнення у громадянина права на відшкодування збитків воно містить такі уточнення:
- право на відшкодування шкоди у громадянина, який був незаконно засуджений судом, виникає у випадку повної його реабілітації;
- право на відшкодування шкоди мають громадяни, щодо яких незаконні дії, передбачені ч. 1 ст. 1 Закону, були здійснені після набуття Законом чинності, тобто після 16 січня 1995 року.
Шкода, завдана до цього часу, відшкодовується у відповідності з законодавством, що діяло на момент завдання шкоди;
- громадянинові, а в разі його смерті його спадкоємцям, відповідний орган, зазначений у п. 11 Положення, одночасно з повідомленням про закриття справи в стадії дізнання і попереднього слідства або з копією виправдувального вироку, що набрав законної сили, або постановою (ухвалою) суду (судді) направляє повідомлення, в якому роз'яснює, куди і протягом якого терміну можна звернутися за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав.
Повідомлення складається за визначеною законом формою. У ньому зазначається перелік тільки тих вимог, на які даний громадянин має право претендувати.
При відсутності відомостей про місце проживання спадкоємців повідомлення направляється їм не пізніше п'яти днів з дня їх звернення до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.
Василь Мороз,
юрист
Газета “Юрист консультує”, 9/2006, 03.03.2006
Державне підприємство “Державне спеціалізоване видавництво “Україна”