До питання про нове цивільно-процесуальне провадження
(Інформація від адвоката)
Прийняття нових нормативно-правових актів, потреба в яких зумовлена мінливістю та багатогранністю суспільних відносин, нерідко супроводжується труднощами впровадження їх у життя. Як показує досвід, практичне застосування законодавчого акту є своєрідним випробуванням, за результатами якого можна зробити висновки про дієвість такого акту, його переваги та недоліки, повноту регулювання ним суспільних відносин. Подібна ситуація спостерігається з прийняттям нового Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК). На жаль, у процесі його застосування виявилися не лише переваги, але й недоліки. Найгостріше наявні проблеми постають перед адвокатами, які покликані ставати на захист інтересів людини і громадянина. Через це важливо розглянути деякі проблеми процесуального законодавства, найбільш актуальні з точки зору можливостей у людини забезпечити захист своїх законних прав та інтересів. Задля унаочнення наявних труднощів наводяться як приклади реальні практичні ситуації, які виникають в процесі судового захисту. Цей матеріал подаємо як варіант відповіді на таке важливе питання: “Що спостерігається з прийняттям нового ЦПК України: розширення чи обмеження для адвоката можливостей захисту інтересів людини і громадянина?”.
ПИТАННЯ: Які завдання, мета і порядок попереднього судового засідання?
ВІДПОВІДЬ: Як наслідок прийняття нового ЦПК були внесені деякі зміни до порядку та процедури судового процесу. Попередній ЦПК України дозволяв виділити як окрему стадію процесу “підготовку справи до судового розгляду”, яка наступала після порушення цивільної справи за заявою особи. Новий ЦПК України відмовився від такого формулювання і назвав стадію після відкриття провадження по справі “попереднє судове засідання”. Значення такої зміни можна зрозуміти, з'ясувавши, які завдання та цілі ставилися при “підготовці справи до судового розгляду” ! яку мету переслідує стадія “попереднього судового засідання”. Отже, метою підготовки справи до судового розгляду було забезпечення своєчасного та правильного вирішення справи. Новий ЦПК України визначив, що завданням “попереднього судового засідання” є насамперед з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду, а вже потім забезпечення правильного та швидкого вирішення справи. Така зміна спрямованості, власне,однієї і тієї ж стадії не могла не вплинути і на порядок її провадження.
Відповідно до приписів попереднього ЦПК, для досягнення мети попереднього судового засідання суддя повинен був визначити характер спірних правовідносин і зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, та факти, які лежать в основі вимог та заперечень і підлягають встановленню. Окрім того, судді необхідно було з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів щодо своєчасного їх подання; визначити коло осіб, що мають брати участь у процесі; вжити заходів для забезпечення своєчасної явки на судове засідання всіх учасників процесу.
Відтак суддя провадив наступні підготовчі дії:
1) викликав позивача, відповідача або допущену до участі у справі третю особу, якщо необхідно було уточнити зміст заявлених вимог, з'ясувати можливі проти них заперечення, попередньо одержати відомості про обставини, що мали значення для справи, про докази, наявні в цих осіб; зазначені особи могли викликатися одночасно, за необхідності повнішого з'ясування взаємних вимог; суддя обов'язково роз'яснював сторонам їхні процесуальні права та обов'язки;
2) вирішував питання про подання доказів особами, які будуть брати участь у справі; у разі потреби встановлював коло доказів, які належить витребувати, вирішував питання про необхідність забезпечення доказів; з'ясовував думку учасників щодо потреби в призначенні експертизи по справі;
3) з'ясовував коло осіб, які братимуть участь у справі.
Після проведення зазначених вище підготовчих дій, суддя постановляв ухвалу, де перераховувалися всі ці дії та визначалися час і місце розгляду справи.
Як бачимо, наведений перелік підготовчих дій, які вчинялися суддею згідно зі ст. 143 попереднього ЦПК України, не містить дії, згідно з якою суддя мав запропонувати сторонам укласти мирову угоду, що цілком відповідає меті, заявленій у цьому ЦПК. Лише в постанові пленуму Верховного Суду України “Про підготовку цивільних справ до судового розгляду” від 5 березня 1977 року № 1 вказано, що суд роз'яснює сторонам право закінчити справу мировою угодою.
Новий ЦПК України, відповідно до зазначеного вище нового тлумачення завдання попереднього судового розгляду, робить його подвійним. Кожна частина цього завдання виключає іншу, і лише при неможливості досягнення першої цілі має бути досягнута друга. Така обставина вносить суттєві корективи до порядку та процедури проведення попереднього судового засідання та зумовлює його умовний поділ на дві частини.
Для врегулювання спору до судового розгляду, тобто для досягнення першої мети, суд з'ясовує:
1) чи не відмовляється позивач від позову;
2) чи визнає позов відповідач;
3) чи не бажають сторони укласти мирову угоду; якщо позивач бажає укласти мирову угоду, то на яких умовах, чи погоджується з цими умовами відповідач, якщо ні, то яка його пропозиція.
Наслідки прийнятого сторонами рішення можуть бути різними:
- у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, після чого повторне звернення до суду з приводу цього спору не допускається;
- у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову;
- у разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
спору до судового засідання.
Другий умовний етап попереднього судового засідання за новим ЦПК наступає, коли суд з'ясував, що врегулювати спір до судового розгляду неможливо.
У такому разі суд вживає заходів для забезпечення правильного та швидкого вирішення справи, а саме:
1) уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову;
2) вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;
3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору, а також те, які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню;
4) з'ясовує, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, та встановлює строки їх подання;
5) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування доказів та виклик свідків, про проведення експертизи, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача, особи, яка надає правову допомогу, або про судові доручення щодо збирання доказів;
6) у невідкладних випадках проводить огляд на місці, огляд письмових і речових доказів;
7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову;
8) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду;
9) визначає час і місце судового розгляду. Як приклад розглянемо таку ситуацію:
Громадянка К. звернулася до суду з позовом до своєї співмешканки - громадянки Л. про її виселення з квартири за неможливістю спільного проживання. Суд відкрив провадження у справі і провів попереднє судове засідання наступним чином:
- суддя повідомила, що слухається справа за позовом позивача К. до відповідача Л. про її виселення з квартири за неможливістю спільного проживання;
- попереднє судове засідання було оголошено відкритим;
- з'ясувалося, хто з учасників процесу з'явився на попереднє судове засідання:
з'явився позивач та відповідач;
- оголосили склад суду:
справа слухається в складі судді М. за участю секретаря Д.;
- суд з'ясував у позивача, чи не відмовляється вона від позову:
позивач К. зазначила, що підтримує свої позовні вимоги, і просить виселити відповідача Л. з квартири за неможливістю спільного проживання без надання іншого житлового приміщення;
- суд з'ясував у відповідача, чи визнає вона позов:
відповідач Л. позов не визнала;
суд з'ясував, чи не бажають сторони укласти мирову угоду:
сторони по справі зазначили, що вважають неможливим закінчити справу мировою угодою;
Враховуючи, що врегулювання спору до судового розгляду було неможливим і сторони не побажали закінчити справу мировою угодою, суддя з'ясував низку наступних питань:
- уточнив позовні вимоги:
позивач К. вказала, що в спірній квартирі зареєстровані лише вона та відповідач; наймачем квартири виступає позивачка; громадянка К. підтримала свій позов і просить виселити відповідача Л. з квартири за неможливістю спільного проживання; серед причин, які роблять неможливим спільне проживання з громадянкою Л. назвала зловживання нею спиртними напоями, а також те, що остання постійно виступає ініціатором сварок, ображає та завдає їй тілесних ушкоджень;
суд з'ясував склад учасників судового процесу:
у справі братимуть участь такі сторони: позивач і відповідач та третя особа - житлово-експлуатаційна комісія (далі - ЖЕК);
- суд вирішив, які обставини мають бути встановлені в суді для вирішення спору:
для вирішення спору по даній справі необхідно з'ясувати наступні обставини: хто є власником спірної квартири; хто зареєстрований у спірній квартирі; чи проживає відповідач фактично в спірній квартирі; які обставини роблять подальше спільне проживання в квартирі з відповідачем неможливим; якщо буде встановлено факт неправомірної поведінки відповідача, то чи носить вона ознаки систематичності; чи застосовувалися до відповідача заходи запобігання і громадського впливу;
- суд з'ясував, якими доказами позивач буде обґрунтовувати свої доводи:
позивач буде підтримувати свої вимоги наступними доказами: усними та письмовими поясненнями, письмовими документами (довідками відповідних служб Міністерства внутрішніх справ (далі - МВС) від 20.09.05 р. та 29.09.05 р., які фіксують факти неправомірної поведінки відповідачки, актом, складеним працівниками ЖЕК, про те, що відповідачка утримує житлове приміщення в неналежному стані, зловживає спиртними напоями), показаннями свідків (працівниці ЖЕКу П., яка підтвердить, що відповідачка систематично псує житлове приміщення, сусідки Р., яка підтвердить, що відповідачка зловживає спиртними напоями, сусідки Ж., яка була свідком неправомірної поведінки відповідача 20.09.2005 року).
- суд з'ясував, якими доказами відповідач буде обґрунтовувати свої заперечення:
відповідач буде доводити свої заперечення усними поясненнями, письмовими доказами (характеристика з місця роботи, яка визначає її поведінку як позитивну, квитанції про оплату нею комунальних послуг), показаннями свідків (співробітниця В. підтвердить, що відповідачка не зловживає спиртними напоями та веде позитивний спосіб життя);
- суд вирішив питання про витребування доказів за клопотаннями осіб, які беруть участь у справі:
суд за клопотанням позивача ухвалив витребувати з психоневрологічного диспансеру довідку про те, чи перебуває відповідачка на обліку в нарколога через зловживання нею спиртними напоями; відмовні матеріали з МВС за фактами звернення позивача К. з приводу неправомірної поведінки відповідача Л. Суд ухвалив також витребувати довідку ЖЕК про те, хто зареєстрований в спірній квартирі;
- суд встановив строки подання доказів;
- суд визначив час і місце судового розгляду;
- суд оголосив попереднє судове засідання закритим.
Оксана Гойко,
адвокат
Газета “Юрист консультує”, 11/2006, 17.03.2006
Державне підприємство “Державне спеціалізоване видавництво “Україна”