ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
03.03.2005
Справа N 20/302
Про стягнення коштів
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В., Черкащенко М.М.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Юнікон Лтд" на постанову від 16.11.2004 Київського апеляційного господарського суду у справі N 20/302 господарського суду м. Києва за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Юнікон Лтд" до дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" відкритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний комбінат" про стягнення 18 190,91 грн.
за участю представників сторін:
від позивача Кок С.А. дов. N 15 від 08.01.04
від відповідачів Забава С.В. дов. N 22/10 від 12.01.05
Співак О.Є. дов. N 0109/4 від 05.01.2005
встановив:
В червні 2004 року товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Юнікон Лтд" пред'явило в суді позов до дочірньої компанії "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", відкритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний комбінат" про стягнення заборгованості в сумі 18 190,91 грн. яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем - 1 умов договору N ПР-10-20/04-132 поставки металопродукції від 03.02.2004.
В обгрунтування позовних вимог зазначало, що при прийманні металопродукції шляхом зважування при вивантаженні вагону кожної пачки, виявив нестачу металопродукції в кількості 8,770 тон. про що було складено акт про виявлену розбіжність від 24.02.04 N 1. Вартість недопоставленої продукції становить 18190,91 грн. і відповідно до ст. 670 ЦК України ( 435-15 ) підлягає поверненню.
Рішенням господарського суду м. Києва від 14.09.2004 (суддя Палій В.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2004 (судді: Кондес Л.О. - головуючий, Куровський С.В., Пантелієнко В.О.) рішення залишено без змін.
Відмовляючи в позові та залишаючи рішення без змін, господарські суди виходили з необґрунтованості позовних вимог, оскільки відповідачами належним чином виконані зобов'язання по поставці товару відповідно до Правил Інкотермс-2000.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Юнікон Лтд" просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду скасувати повністю і передати справу на новий розгляд до господарського суду м. Києва, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених обставин та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до вимог статті 111-7 цього Кодексу ( 1798-12 ) касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених у даній справі судом першої та апеляційної інстанції.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 03.02.2004 між ТОВ фірма "Юнікон Лтд" (Покупець) і ДК "Газ України" (Постачальник) було укладено договір поставки металопродукції N ПР-10-20/04-132, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю металопродукцію, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах, зазначених у договорі.
Відповідно до п.5.1 договору поставка товару здійснювалась на умовах FCA - станція Ясинувата, Донецької залізниці. Умови поставки розуміються відповідно до правил "Інкотермс" в редакції 2000 р. Датою поставки є дата календарного штемпеля станції відправлення на залізничній накладній.
Згідно до специфікації N 1 до договору N ПР-10-20/04-132, яка підписана позивачем та відповідачем-1, загальна вартість продукції, яка мала бути поставлена складає 3 938 492,28 грн. у тому числі ПДВ 20% 656 415,38 грн. Відвантаження товару здійснювати на ст. Балівка, Придніпровської залізниці. Кількість товару 1930 т.
Вантажовідправником продукції було визначено ВАТ "Макіївський металургійний комбінат", власником продукції - ТОВ фірма "Юнікон Лтд", а постачальником ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України".
Господарськими судами встановлено, що на виконання умов договору та листа-замовлення ТОВ "Металург" на відвантаження металопродукції, якій в свою чергу, діяв на підставі договору N 15/03-14/03-2874 від 20.11.2003, укладеного між ТОВ "Металург" та ДК "Газ України" та листа позивача N 012-35 від 17.02.2004 про відкриття наряду-замовлення на відвантаження металопродукції, 21.02.2004 ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" відвантажив на адресу ТОВ "Аскон" (зберігач відповідно до договору зберігання N Ус-46/2003 від 29.12.2003) який був вказаний у листі-замовленні як вантажоодержувач, на станції Ясинувата, Донецької залізниці металопродукцію - кутик сталевий рівнополочний у кількості 62,600 т. у піввагоні N 66713637 по залізничній накладній N 50166413.
01.01.2000 року Міжнародною торговою палатою введені в дію офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів Інкотермс, які полегшують ведення міжнародної торгівлі. Посилання на Інкотермс-2000 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов'язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень.
Відповідно до п.Б5 цих Правил покупець зобов'язаний нести всі ризики втрат чи пошкодження товару з моменту, коли він є поставленим у відповідності до п.А4.
Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) право власності у набувача за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором чи законом. Передання майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові для відправлення, відчуженого без зобов'язання доставки.
В п.А3 правил Інкотермс зазначено, що за поставкою згідно базису FCA у продавця відсутні зобов'язання щодо перевезення товару після його поставки у визначене базисом поставки місце. Проте продавець може укласти договір перевезення на ризик і за рахунок покупця.
Господарськими судами встановлено, що саме такий договір був укладений вантажовідправником ВАТ "Макіївський металургійний комбінат", що підтверджується залізничною накладною N 50166413 (а.с.22), з якої вбачається, що 21.02.2004 на ст. Яснувата, Донецької залізниці був прийнятий товар у масі 62 600 т. у вантажовідправника ВАТ "Макіївський металургійний комбінат". Крім того, актом N ДК-50166408/13/22-3/3 укладеним між відповідачем-1 та позивачем підтверджено факт приймання позивачем від відповідача-1 товару у кількості 62,600 т.
При цьому, господарськими судами досліджено, що право власності на товар та всі ризики щодо його втрати або пошкодження у товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Юнікон Лтд" виникли 21.02.2004 - з моменту передачі відповідачем-2 товару на ст. Ясинувата, Донецької залізниці.
Враховуючи наведене, суди в порядку ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) всебічно, повно і об'єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності і прийшли до обґрунтованого висновку про те, що відповідачами належним чином виконані зобов'язання за договором N ПР-10-20/04-132 від 03.02.2004 по поставці товару відповідно до правил Інкотермс 2000, у зв'язку з чим правомірно відмовили в задоволені позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 18 190,91 грн. При цьому суди підставно застосували норми ЦК УРСР ( 1540-06 ) та правила "Інкотермс" в редакції 2000 року. Як наслідок, прийняті у справі рішення відповідають вимогам постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. N 11 "Про судове рішення" із змінами і доповненнями.
Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу і спростовуються вищевикладеним.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України постановив:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Юнікон Лтд" залишити без задоволення, а постанову від 16.11.2004 Київського апеляційного господарського суду та рішення від 14.09.04 господарського суду м. Києва у справі N 20/302 без змін.