Харчування працівників: оподаткування й облік

ЗАПИТАННЯ: Працівники нашого кафе харчуються у себе на роботі. Не могли б Ви розповісти, як правильно оформити і відобразити в обліку такі витрати?

ВІДПОВІДЬ: Як правило, виробничий процес на підприємствах сфери громадського харчування безупинний і обідньої перерви для працівників немає. Однак, якщо підійти до цього питання з погляду чинного законодавства, то не можна не врахувати норми ст. 66 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП). Саме у ній передбачена перерва для відпочинку і харчування працівників.

Витяг із КЗпП

“Стаття 66. Перерва для відпочинку і харчування

Працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи.

Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи,

На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникові повинна бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації”.

З метою дотримання букви закону керівництво підприємства зобов'язане встановити порядок, місце вживання їжі, а також список працівників, які мають право на харчування (це можна включити до Правил внутрішнього розпорядку чи зафіксувати в наказі по підприємству).

Страви працівникам відпускають відповідно до меню на видачу продуктів працівникам закладів (підприємств). Із зразком заповнення такого меню (Додаток 12 до Методичних рекомендацій із упровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, які приведені у відповідність з міжнародними стандартами, затверджених наказом Мінекономіки від 17.06.2003 р. № 157, далі - Рекомендації № 157).

Додаток 12 до пункту 2.2 Методичних рекомендацій

МЕНЮ
на видачу харчування працівникам закладу (підприємства)
на “14” вересня 2005 р.

Склав ____________________(Іванов С.С.)

Підтвердив _______________ (Петрова В.А.)

Меню разом зі звітом про рух продуктів і тари по кухні (останній щодня складається у двох примірниках завідувачем виробництва за формою, наведеною в Додатку 13 до Рекомендацій № 157) передаються до бухгалтерії.

Крім того, необхідно оформити взаємини між працівником і підприємством щодо харчування. Як правило, працівник зобов'язаний написати заяву на ім'я керівника, в якій формулює прохання харчуватись на підприємстві (із зазначенням умов оплати). Потім керівник ставить візу. Замість заяви можна оформити також договір.

На жаль, у Вашому запитанні не зазначено, за чий рахунок забезпечується харчування.

Найбільш популярні такі варіанти:

- цілковито за рахунок власне працівника (тобто вартість обідів вираховується із заробітної плати);

- за рахунок підприємства.

Розглянемо особливості обліку в кожному із цих випадків.

За рахунок заробітної плати працівників

Вартість, яку сплачує працівник, розраховується після надходження первинних документів до бухгалтерії підприємства, а саме:

- меню на видачу харчування працівникам закладу (підприємства);

- акта про продаж і видачу виробів з кухні (Додаток 9 до п. 2.2 Рекомендацій № 157);

- табеля обліку використання робочого часу (типові форми П-13 і П-14, затверджені наказом Мінстату від 09.10.95 р. № 253).

Усередині цього варіанта можливі ще два.

Перший - працівник оплачує вартість обідів грошима. Тоді не виникає жодних запитань: операція відображається як звичайний продаж.

Необхідно зауважити, що відповідно до п. 4.1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі - Закон про ПДВ) база обкладання ПДВ визначається виходячи з фактичної ціни операції, але вона повинна бути не нижчою за звичайні ціни.

В аналогічному порядку відбувається нарахування валового доходу - виходячи з ціни операції, але не нижче звичайних цін. Справа в тім, що фізособи не є платниками податку на прибуток, а отже, на них поширюються норми п. 7.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (далі - Закон про прибуток).

Другий - утримання вартості обідів здійснюється із зарплати працівників за ціною сировинного набору. З погляду оподаткування ця операція є бартерною з усіма наслідками, що звідси випливають. Інакше кажучи, податкові зобов'язання з ПДВ (п. 4.2 Закону про ПДВ) і валовий доход (пп. 7.1.1 Закону про прибуток) розраховуються виходячи з ціни операції, але не нижче звичайних цін.

Отже, Ви бачите, що і в першому, і у другому випадках при розрахунку податків використовується термін “звичайна ціна”. Тому нагадаємо її визначення, наведене в п. 1.20 Закону про прибуток. Звичайна ціна - це ціна реалізації товарів особам, не пов'язаним із продавцем за звичайних умов ведення господарської діяльності.

Для того щоб не виникало претензій з боку перевіряльників щодо розміру звичайної ціни, від якої відштовхується порядок оподаткування, необхідно, щоб ціни на харчування працівників були:

- однакові для всіх (незалежно від посади, зарплати тощо);

- коли працівники харчуються тими стравами, яких немає у продажу для сторонніх споживачів, - не менше собівартості їх приготування. Якщо підприємство громадського харчування продає згадані вище страви стороннім споживачам, то звичайна ціна визначається виходячи з цих цін продажу.

Розгляньмо бухгалтерський і податковий облік видачі обідів працівникам підприємства з подальшим утриманням із зарплати їх вартості.

Приклад 1

Офіціант Іщенко Л. Г, обідав за місцем своєї роботи протягом місяця.

Вартість харчування розраховується виходячи з цін, зазначених у меню для відвідувачів.

Потім після закінчення місяця ця сума вираховується з його зарплати.

Облік наведених операцій подано в Таблиці 1.

Таблиця 1

Облік видачі працівнику харчування з подальшим
вирахуванням вартості із зарплати

Підприємство оплачує харчування працівників

Розглянемо приклад, коли підприємство оплачує обіди своїх працівників. У такому випадку ми маємо справу із заохочувальними і компенсаційними виплатами соціального характеру в натуральній формі. Вони включаються до фонду заробітної плати того місяця, коли відбувається ця оплата чи дотація на харчування працівників (пп. 2.3.4 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5), і підлягають включенню до валових витрат як затрати на оплату праці в натуральній формі, установлені за домовленістю між працівниками і працедавцем. Тепер визначимо базу обкладання.

Почнемо з податку з доходів фізичних осіб. Згідно з пп. 4.2.1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889-ІV (далі - Закон № 889), розглянуті нами виплати включаються до складу місячного оподатковуваного доходу як інші виплати і винагороди, нараховані працівнику відповідно до умов трудового чи цивільно-правового договору. Оскільки нарахування доходів відбувається в негрошовій формі, то об'єкт обкладання визначається за спеціальною формулою (п. 3.4 Закону № 889).

Оподатковуваний дохід дорівнює вартості нарахування за звичайними цінами, помноженій на коефіцієнт. Останній рахується таким чином:

К = 100 : (100-Сп),

де

К - коефіцієнт;

Сп - ставка податку, установлена для доходів на момент нарахування.

Розмір нарахування дорівнює звичайній ціні, збільшеній на суму ПДВ, якщо підприємство, яке здійснює нарахування, є платником ПДВ.

Наприклад, офіціант Іщенко Л. Г. обідав за місцем своєї роботи протягом місяця. Вартість харчування розраховується виходячи з цін, зазначених у меню, і дорівнює 141,90 грн.

Розрахуємо вартість харчування для обкладання податком з доходів (див. Таблицю 2).

Таблиця 2

Розрахунок коефіцієнта для нарахування доходів у негрошовій формі

Отже, ми розрахували суму доходу в натуральній формі, що слугує базою для нарахування внесків до соціальних фондів і включається до валових витрат.

Що стосується нарахування податкових зобов'язань з ПДВ, то базою для їх нарахування є натуральні виплати в рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із підприємством, і в цьому випадку визначаються виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче звичайної ціни (п. 4.2 Закону про ПДВ).

Розглянемо бухгалтерський і податковий облік у випадку, коли харчування працівників оплачує підприємство, на Прикладі 2.

Приклад 2

Офіціант Іщенко Л. Г. обідає за місцем своєї роботи протягом місяця.

Вартість харчування підприємство оплачує за рахунок власних коштів.

Ціни, за якими відпускаються обіди, відповідають зазначеним у меню для сторонніх відвідувачів.

Облік наведених операцій подано в Таблиці 3.

Таблиця 3

Облік видачі працівнику харчування, що оплачується підприємством

Списання реалізованих готових страв

Тепер розглянемо питання списання підприємством реалізованих своїм працівникам готових страв. Для цього використовується Меню на видачу харчування працівникам закладу (підприємства) (Додаток 12 до п. 2.2 Рекомендацій № 157), де зазначено дві ціни: вартість продукції за ціною видачі й облікова ціна виробництва. Ціна видачі формує виручку від реалізації готових страв працівникам, а за обліковою ціною продукція списується з підзвіту матеріально відповідальної особи.

“Бухгалтерія торговельного підприємства: від А до Я”, № 18, вересень 2005 р.
Передплатний індекс 08074, 23338 (українською мовою)
та 08075, 23339 (російською мовою)

Документи що посилаються на цей