Послуги із заправки пально-мастильними матеріалами перевізників-нерезидентів
ПИТАННЯ: Українське підприємство надає послуги із заправки пально-мастильними матеріалами білоруських перевізників по пластиковим карткам. Розраховуються вони з підприємством гривнями згідно з укладеним зовнішньоекономічним контрактом. Чи необхідно українському підприємству відображати цю валютну виручку, яку воно отримує в національній валюті, у розділі V Декларації*, оскільки хоча це експорт, але без вивезення?
ВІДПОВІДЬ: Згідно із Законом № 959-XII** експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін “реекспорт” (реекспорт товарів) означає продаж іноземним субєктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України.
Виходячи з викладеного, надання послуг українськими підприємствами білоруським перевізникам підпадає під визначення “експорт послуг”.
Відповідно до Декрету № 15-93*** до валютних цінностей належать валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України
Валютні цінності підлягають обов’язковому декларуванню, яке здійснюється за формою Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, затвердженої наказом № 207.
Оскільки валюта України належить до валютних цінностей, то вона підлягає декларуванню у Розділі V Декларації, в якому відображаються дані про проведені поточні операції у сфері зовнішньоекономічної діяльності, зокрема про валютні кошти та товари, повернуті з порушенням законодавчо встановлених термінів. Водночас, слід мати на увазі: у разі якщо в українського підприємства не укладено інших зовнішньоекономічних договорів та відповідно немає інших валютних цінностей за межами України, які підлягають відображенню в розділах ІІ, ІІІ зазначеної Декларації ( валютні кошти та товари, що знаходяться за межами України з порушенням термінів розрахунків, встановлених статтями 1 і 2 Закону № 185/94-ВР****), то підприємство не повинно подавати Декларацію на підставі вищевикладеного.
________________________
*Наказ Мінфіну України № 207 від 25.12.95 р. “Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами” (зареєстровано в Мін’юсті України 11.01.96 р. за № 18/1043)
Закони України
**№ 959-XII від 16.04.91 р. “Про зовнішньоекономічну діяльність“ (зі змінами та доповненнями)
****№ 185/94-ВР від 23.09.94 р. “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (зі змінами та доповненнями)
***Декрет Кабінету Міністрів України № 15-93 від 19.02.93 р. "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (зі змінами та доповненнями)
Тетяна Лус
“Автопрофі-Бухгалтер” № 2 (2)//2006, лютий 2006 р.