Все про позику

У цій консультації ми торкнемось питань, пов’язаних як із наданням, так і з одержанням позик працівниками, а саме: юридичних особливостей договору позики у світлі Цивільного кодексу України (далі - ЦК), тонкощі оподаткування і багато іншого. Отже, почнімо.

Що таке договір позики

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості.

Договір позики вважається укладеним із моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Форма договору

Слід зазначити, що договір позики укладають у письмовій формі, якщо його сума не менше ніж у 10 разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (на сьогодні - 170 грн.). Без документального оформлення можна укладати договір на суму понад 170 грн. між фізособами або між фізичною особою - позикодавцем і юридичною особою - позичальником. У випадках, коли юридична особа є позикодавцем, договір укладають у письмовій формі незалежно від суми.

Тому ми радимо підприємствам укладати договори виключно в письмовій формі, інакше можуть виникнути проблеми з перевіряльниками.

Розглянемо можливі проблемні ситуації.

1. Підприємство-позичальник, працівник-позикодавець

Якщо підприємство одержить гроші без укладення договору, то податкові органи вважатимуть цю суму безповоротною фінансовою допомогою. У свою чергу, остання збільшує валовий доход. Підставою для цього є формулювання пп. 1.22.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, де зазначено:

“Безповоротна фінансова допомога - це:

- сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод...”.

У свою чергу, якщо підприємство укладе письмовий договір із позикодавцем, де чітко розпише основні умови договору (суму, строки повернення тощо), то в податківців не буде підстав вважати кошти безповоротною фіндопомогою.

2. Працівник-позичальник, підприємство-позикодавець

Без письмового договору податкові органи можуть вирішити, що підприємство зробило подарунок своєму працівнику. А з подарунка потрібно сплатити податок з доходів. Отже, “залізних” доказів того, що гроші отримані на поворотній основі, немає.

Наявність письмового документа зробить позику працівникам безпечною.

Строки повернення позики

За договором позики позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику (кошти в такій же сумі або речі в тій же кількості, того ж роду і якості, якими були передані йому позикодавцем) у строк і в порядку, встановленими договором.

Якщо договором не встановлено строк повернення позики або він визначений моментом виставлення вимоги, то позичальник зобов'язаний повернути позику протягом 30 днів з дня виставлення позикодавцем вимоги (якщо інше не передбачено договором).

ЦК говорить, що позика вважається повернутою у момент передання позикодавцю речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

“Спірні” взаємини за договором позики

На жаль, у житті не все відбувається так, як передбачається. Так, зокрема, за договором позики можуть виникнути спори. Наприклад, позичальник може оскаржити договір позики на тій підставі, що кошти або речі насправді не були отримані ним від позикодавця або були отримані в меншій кількості, ніж установлено договором.

До речі, якщо договір позики має бути укладено у письмовій формі, то при виникненні спорів і доведенні справи до суду рішення останнього не може ґрунтуватися на свідоцтвах свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були отримані позичальником від позикодавця або були отримані в меншій кількості, ніж визначено договором.

Зрозуміло, що, позичаючи комусь гроші, позикодавець ризикує. Для того щоб застрахувати себе від можливого ризику, оформлюють усілякі застави, поручительства третіх осіб, банківські гарантії тощо.

Отже, якщо договір позики вже укладено і фактично кошти вже видані позичальнику, а останній зволікає з переданням предмета застави або оформленням гарантій, то позикодавець може вимагати дострокового розірвання договору і повернення позики, а також процентів, якщо їх виплата передбачена договором. Те саме має право зробити позикодавець, якщо позичальник втратив або зіпсував предмет застави, залишений у нього відповідно до договору. Або якщо, наприклад, різко впали ціни на предмет застави.

Відповідальність за несвоєчасне повернення позики

Якщо позичальник вчасно не повернув суми позики, він зобов'язаний заплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за період прострочки та 3 % річних, якщо інший розмір не передбачений договором позики (ст. 625 ЦК). Якщо позичальник вчасно не повернув речей, визначених родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку, що обумовлюється у договорі. Остання нараховується з дня, коли речі мали бути повернені, до дня їх фактичного повернення позикодавцю. Якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (із розстрочкою), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Оподаткування доходів працівника (податок з доходів)

Тепер поговоримо про оподаткування. За договором позики працівник може бути як позикодавцем, так і позичальником. Звісно, залежно від того, яку роль він відіграє в договорі, передбачено свій порядок оподаткування.

Працівник-позикодавець, підприємство-позичальник

При безпроцентному наданні позики та її одержанні назад працівник ніяких змін в оподаткуванні не зазнає.

Працівник-позичальник, підприємство-позикодавець

Сума коштів (навіть позикових), яку одержують фізособи від підприємств, може потрапити до доходу. Давайте звернемося до документа, що визначає оподаткування доходів фізичних осіб - Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889-IV (далі - Закон № 889).

На жаль, у ньому прямо не зазначено, що суму переданої фізособі позики не обкладають податком з доходів. А сказано лише, що до сукупного оподатковуваного доходу не включається “основна сума депозиту (внеску), внесеного платником податку в банк або небанківську фінансову установу, яка повертається такому платнику податку, основна сума кредиту, одержувана платником податків...” (пп. 4.3.23 Закону № 889). Як бачите, у наведеній нормі йдеться виключно про кредити та банківські вклади, одержувані фізособою, а останні не є позикою.

Більше того, у п. 1.2 Закону № 889 зазначено, що до складу доходів входить дохід: сума будь-яких коштів, вартість інших активів, отриманих фізособою у власність із різних джерел як на території України, так і за її межами. У свою чергу, за договором підприємство-позикодавець передає у власність позичальнику-працівнику кошти або інші речі.

Отже, за нормами Закону № 889 не можна сказати, що сума позики не включається до сукупного оподатковуваного доходу фізособи-позичальника з усіма наслідками, що звідси випливають (утриманням підприємством-позикодавцем податку з доходу із суми видаваної позики).

Однак не все так сумно, як здається, тому що за своєю суттю позика обкладатись не повинна, адже вона надається на поворотній основі і, за ідеєю, ні про який дохід не може бути й мови. Ось тому податкові органи вирішили цю проблему, написавши листа від 23.12.2003 р. № 10498/6/17-0516, у якому сказано, що позика, яка підлягає поверненню, не вважається доходом позичальника і, відповідно, не є об'єктом обкладання. Тобто суми коштів, передані фізичній особі, які вона має повернути позикодавцю у визначений договором термін, не підлягають оподаткуванню відповідно до Закону № 889.

Тож можна зрадіти такому трактуванню непростої проблеми податковими органами.

Податковий облік поворотної фіндопомоги у підприємства

Підприємство-позичальник, працівник-позикодавець

Оскільки підприємство одержало фіндопомогу від неплатника податку на прибуток працівника, то воно включає до валових доходів звітного періоду суму фіндопомоги у разі, якщо вона залишається неповерненою на кінець звітного періоду (пп. 4.1.6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР).

А коли в майбутніх податкових періодах платник податку повертає отриману раніше суму фіндопомоги (її частину) особі, яка її надала, підприємство збільшує валові витрати на суму такого повернення.

Тобто, якщо Ви отримаєте і повернете позику в одному звітному періоді, то в декларації з податку на прибуток і в податковому обліку така операція не відобразиться.

Підприємство-позикодавець, працівник-позичальник

Надання позики підприємством працівнику не впливає на податковий облік.

Одержання позики від працівника

Приклад 1

Підприємство взяло безвідсоткову позику в працівника - 6 000 грн. На кінець звітного періоду позику так і не було погашено. Наступного кварталу підприємство позику погасило.

Облік наведених операцій подано в Таблиці 1.

Таблиця 1

Облік одержання і погашення позики, наданої працівником,
в одному звітному періоді

Приклад 2

Підприємство взяло безвідсоткову позику в працівника - 6 000 грн. Позику було погашено до закінчення звітного періоду.

Облік наведених операцій подано в Таблиці 2.

Таблиця 2

Облік одержання і погашення позики, наданої працівником,
в одному звітному періоді

Надання позики працівнику

Приклад 3

Підприємство видало безвідсоткову позику працівнику - 6 000 грн. строком на 6 місяців. Після закінчення цього строку позику було погашено шляхом внесення працівником коштів до каси підприємства.

Облік наведених операцій подано в Таблиці 3

Таблиця 3

Облік видачі й погашення короткострокової
позики, наданої працівнику

Приклад 4

Підприємство видало безвідсоткову позику працівнику - 6 000 грн. строком на 3 роки. Після закінчення цього строку позику було погашено шляхом внесення працівником коштів до каси підприємства.

Облік наведених операцій подано в Таблиці 4.

Таблиця 4

Облік видачі й погашення
довгострокової позики, наданої працівнику

“Бухгалтерія торговельного підприємства: від А до Я”, № 20, жовтень 2005 р.
Передплатний індекс 08074, 23338 (українською мовою)
та 08075, 23339 (російською мовою)

Документи що посилаються на цей