КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Про підвищення розрядів робітникам
і внесення записів до трудової книжки
ПИТАННЯ: 1. Через який мінімальний термін атестаційна комісія має право підвищити розряд робітнику?
Чи мали право відмовити в підвищенні розряду через те, що пропрацював за цією спеціальністю лише півроку?
2. Як правильно зробити запис у трудовій книжці під час оформлення робітника на підприємство (йдеться про трамвайне депо): "водій маневрового руху", "водій маневрових робіт" чи "маневровий водій"?
ВІДПОВІДЬ 1: Згідно з КЗпП України (ст. 96 "Тарифна система оплати праці") основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).
Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їхньої складності, а працівників - від їхньої кваліфікації та за розрядами тарифної сітки, а також для формування та диференціації розмірів заробітної плати.
Розподіл виконуваних робіт за певними тарифними розрядами і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадить власник або уповноважений ним орган згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з профспілковим або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Згідно з Випуском 1 "Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності" (розділ 2 "Професії робітників") Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Мінпраці України від 29.12.2004 р. № 336, кваліфікаційні розряди підвищують насамперед тим робітникам, які успішно виконують професійні завдання та обов'язки, норми праці і вимоги робітничої інструкції та пройшли відповідне професійне навчання. Присвоєння і підвищення кваліфікаційних розрядів робітникам провадять кваліфікаційні комісії під час кваліфікаційної атестації.
Присвоюють робітнику кваліфікаційний розряд або підвищують його з урахуванням складності виконуваних робітником робіт у відповідному структурному підрозділі (цеху, на дільниці тощо).
За грубе порушення технологічної дисципліни та інші порушення, які спричинили погіршення якості продукції або робіт, робітникові може бути знижено кваліфікацію на один розряд.
У розділі "Кваліфікаційні вимоги" кваліфікаційних характеристик професій працівників визначено рівень професійної підготовки робітника, який потрібно мати для виконання покладених на нього обов'язків, і вимоги до стажу роботи.
Чинним Класифікатором професій ДК 003:2005, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. № 375, визначено поняття "кваліфікація" як здатність виконувати завдання та обов'язки відповідної роботи. Кваліфікаційний рівень виконуваних робіт визначається залежно від вимог до освіти, професійного навчання та практичного досвіду працівників, здатних виконувати відповідні завдання та обов'язки. У розділах 4.5 "Працівники сфери торгівлі та послуг", 4.7 "Кваліфіковані робітники з інструментом" та 4.8 "Робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин" Класифікатора професій ця ознака використовується для виділення груп професій, пов'язаних з виконанням робіт високої, середньої та низької кваліфікації. Так, професії, пов'язані з виконанням робіт високої кваліфікації, вимагають від особи кваліфікації на рівні молодшого спеціаліста. До професій, пов'язаних із виконанням робіт низької кваліфікації, належать професії з діапазоном тарифних розрядів, верхня межа якого не перевищує третього розряду. Інші професії в цих розділах належать до таких, що пов'язані з виконанням робіт середньої кваліфікації.
Для робітників низької кваліфікації вимоги такі:
1 -й розряд - базова загальна освіта та професійна підготовка на виробництві без вимог до стажу роботи;
2-й розряд - базова загальна середня освіта та професійна підготовка на виробництві і стаж роботи за відповідною професією першого розряду - не менш як 0,5 року;
3-й розряд - базова загальна середня освіта та професійна підготовка на виробництві і стаж роботи за відповідною професією другого розряду - не менш як один рік.
Для робітників середньої кваліфікації вимоги такі:
2-й розряд - повна загальна середня освіта та професійна підготовка на виробництві без вимог до стажу роботи;
3-й розряд - повна загальна середня освіта та професійно-технічна освіта без вимог до стажу роботи або повна загальна освіта та професійна підготовка на виробництві; підвищення кваліфікації та стаж роботи за відповідною професією другого розряду - не менш як один рік;
4-й розряд - професійно-технічна освіта; підвищення кваліфікації та стаж роботи за відповідною професією третього розряду - не менш як один рік;
5-й розряд - професійно-технічна освіта; підвищення кваліфікації та стаж роботи за відповідною професією четвертого розряду - не менш як один рік.
6-й розряд - професійно-технічна освіта; підвищення кваліфікації та стаж роботи за відповідною професією п'ятого розряду - не менш як один рік
Загальну середню освіту надають загальноосвітні навчальні заклади всіх типів і форм власності, а також професійно-технічні та вищі навчальні заклади І-II рівнів акредитації (ст. 4 Закону України "Про загальну середню освіту" від 14.06.99 р. № 12928/1)
Освітні рівні такі: початкова загальна освіта, базова загальна середня освіта; повна загальна середня освіта (ст. 9 Закону України "Про загальну середню освіту" від 14.06.99 р. № 12928/1 ).
Порядок організації, проведення кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам (учням, слухачам, працівникам), які здобувають професійно-технічну освіту в професійно-технічних та інших навчальних закладах, а також на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, встановлено Положенням про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту, затвердженим наказом Мінпраці та Міносвіти України від 31.12.98 р. № 201/469 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 01.03.99 р. за № 124/3417). Відповідно до цього Положення кваліфікаційна атестація є вихідним контролем знань і вмінь осіб на виробництві, що провадиться як кваліфікаційні іспити на завершальному етапі навчання, котрі визначають рівень підготовки осіб до самостійного виконання комплексу робіт відповідного розряду (класу, категорії).
Кваліфікаційну атестацію провадять за державними стандартами професійно-технічної освіти і вимогами кваліфікаційних характеристик.
Для проведення кваліфікаційних іспитів на підприємстві створюють кваліфікаційну комісію, склад якої наказом затверджує керівник підприємства. Строк повноважень кваліфікаційної комісії - до одного року.
Головою кваліфікаційної комісії призначають, як правило, головного інженера підприємства, його заступника або керівника структурного підрозділу.
Членами комісії можуть бути: працівник, що відповідає за професійне навчання кадрів на виробництві; інженер з техніки безпеки; керівник відповідного структурного підрозділу; майстер (інструктор) виробничого навчання; викладачі з предметів професійно-теоретичної підготовки; представник профспілки; висококваліфіковані робітники.
Чисельність членів комісії, яку визначає керівник підприємства, має бути не менш ніж три особи.
Кваліфікаційна комісія відповідно до своїх завдань:
встановлює відповідність результатів вихідного контролю обсягів і рівня професійних знань, умінь та навичок осіб вимогам державних стандартів професійно-технічної освіти, кваліфікаційних характеристик;
визначає, керуючись кваліфікаційними характеристиками, фактичний рівень кваліфікації і готовності осіб до самостійного виконання робіт з набутих професій і присвоює відповідні розряди (класи, категорії);
готує обґрунтовані рішення й висновки.
До складання кваліфікаційних іспитів допускаються особи, які пройшли відповідний курс навчання і мають позитивні підсумкові оцінки з усіх навчальних предметів, виробничого навчання та практики.
Кваліфікаційні іспити включають:
кваліфікаційну пробну роботу;
іспити або заліки з предметів професійно-теоретичної підготовки.
Порядок складання кваліфікаційних іспитів встановлено Положенням про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 18.05.98 р. № 181 (з 1 вересня 2006 р. - наказ Міністерства освіти і науки України від 30,05. 2006 р. № 419 "Про затвердження Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах").
Кваліфікаційна комісія розглядає результати виконання кваліфікаційної пробної роботи, виробничу характеристику та інші матеріали, що характеризують рівень підготовки особи, яка складає іспит; проводить усне опитування особи в межах вимог кваліфікаційної характеристики тощо (обсяги й рівень знань, умінь та практичних навичок осіб мають відповідати вимогам кваліфікаційної характеристики та змісту навчальної програми, затвердженої в установленому порядку).
Кваліфікаційні іспити вважаються поскладеними:
якщо є брак у кваліфікаційній пробній роботі з вини особи, яка її виконувала;
за відсутності знань, передбачених кваліфікаційною характеристикою;
у разі невиконання з вини особи, яка виконувала пробну роботу, норм виробітку (часу).
Кваліфікаційні розряди (класи, категорії) з набутих професій, що присвоєні особам за результатами кваліфікаційної атестації, є обов'язковими для всіх підприємств, установ, організацій.
2. Чинний Класифікатор професій ДК 003:2005, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. № 375, не містить професій, зазначених дописувачем: "водій маневрового руху", "водій маневрових робіт", "маневровий водій".
Він містить професію "водій трамвая" з кодом 8323.2. Згідно з додатком В (примітка 2) Класифікатора назви професій може бути розширено за потребою користувача для внутрішнього використання термінами та словами, які уточнюють місце роботи, виконувані роботи, сферу діяльності, за умови дотримання лаконічності викладення. У трамвайному депо може бути така професія, як "водій трамвая (на пасажирських маршрутах)", "водій трамвая (на маневрових роботах)".
За розділом 2 "Загальні положення" чинного Класифікатора професій на підприємствах, в установах та організаціях записи про роботу вносять у встановленому порядку до трудових книжок працівників згідно з професійними назвами робіт, зазначених у додатках А і Б.
Це саме передбачено Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. № 58 (із змінами, внесеними згідно з наказом Мінпраці, Мін'юсту і Мінсоцзахисту України від 26.03.96 р. № 29, наказом Мінпраці та Мін'юсту України від 08.06.2001 р. № 259/34/5), зокрема, записи в трудову книжку про назву роботи, професії (посади), на яку прийнято працівника, вносяться відповідно до професійних назв робіт, зазначених у Державному Класифікаторі професій.
Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видавання трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та господарювання.
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу виправлення робить власник чи уповноважений ним орган, який зробив неправильний запис. Порядок виправлення неправильних чи неточних записів, унесених до трудових книжок, установлено п. 2.6, 2.8 - 2.10 інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідовано, відповідний запис робить правонаступник і засвідчує печаткою, а в разі його відсутності - вища організація, якій було підпорядковано підприємство, а за її відсутності - облархів, держархів м.Києва, держархів М.Севастополя і держархів при Раді Міністрів Криму.
Виправлені відомості про прийняття на роботу, про переведення тощо мають повністю відповідати наказу, на основі якого провадяться виправлення. У разі втрати наказу чи невідповідності змісту наказу фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу провадиться на підставі інших документів, підтверджуючих її виконання. Це можуть бути особові картки, розрахункові відомості, особові рахунки тощо.
Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення відомостей, унесених до трудової книжки.
У розділі "Відомості про роботу" закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. За потреби, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номера, дати внесення запису в графі 3 пишеться:
"Запис за номером таким-то недійсний. Прийнятий за такою-то професією (посадою)". У графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, зокрема: у графі 1 - записується наступний порядковий номер; у графі 2 - зазначається дата внесення запису про виправлення; у графі 3 - робиться запис, наприклад: "Запис за № _ недійсний" і запис про прийняття на роботу відповідно до нового наказу; у графі 4 - зазначається номер і дата наказу про внесення змін до наказу.
В.Сова,
завідувач сектору
з питань продуктивності,нормування,
класифікації робіт і професій
“Праця і зарплата” № 28(512), липень 2006
Передплатний індекс: 30214