ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА
01.06.2006

Щодо перерахунку пенсії

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого - судді Бутенка В.І., суддів - Лиски Т.О., Панченка О.І., Сороки М.О., Гончар Л.Я., при секретарі - Липа В.А., з участю позивача гр. Т., представника Міністерства внутрішніх справ України гр. Ю., розглянувши касаційну скаргу гр. Т. на рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 червня 2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 23 листопада 2005 року у справі за позовом гр. Т., гр. Н., гр. Ш. до Міністерства внутрішніх справ України про перерахунок пенсії, встановила:

У січні 2005 року гр. Ш., гр. Н., гр. Т. звернулись позовом до Міністерства внутрішніх справ України про визнання права на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій працівників органів внутрішніх справ та зобов'язати відповідача провести перерахунок раніше призначених пенсій за вислугу років з урахуванням надбавок, що відбулись після їх звільнення з органів внутрішніх справ:

- щомісячної премії у розмірі 33,3% на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року N 829 "Про грошове забезпечення військовослужбовців";

- щомісячної надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення згідно з Указом Президента від 23 лютого 2002 року N 173 "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" та Указом Президента від 22 березня 2002 року N 289 "Про внесення змін до Указів Президента України від 4 жовтня 1996 року N 926 і від 23 лютого 2002 року N 173";

- надбавки за безперервну службу у розмірі: гр. Ш. - 70%, гр. Т. - 90%, гр. Н. - 90%, встановленої Указом Президента від 5 травня 2003 року N 389 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління Державної охорони України за безперервну службу" та Указом Президента від 24 квітня 2003 року N 370 "Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу", а також [...] - 50% надбавки за особливі умови служби згідно з Указом Президента від 4 жовтня 1996 року N 926.

Позивачі просили виплатити компенсацію різниці між перерахованою і на даний час отримуваною пенсією за останні 12 місяців до звернення - 9 листопада 2004 року - в МВС України про перерахунок пенсії, посилаючись на те, що відповідачем в порушення вказаних нормативно-правових актів відмовлено їм в перерахунку пенсії.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13 червня 2005 року в задоволенні позовних вимог гр. Ш., гр. Н., гр. Т. відмовлено.

Ухвалою суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 23 листопада 2005 року апеляційна скарга гр. Т. відхилена, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 червня 2005 року залишене без змін.

В грудні 2005 року гр. Т. звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 червня 2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 23 листопада 2005 року, в якій ставить питання про скасування ухвали в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та прийняття нового рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Судами встановлено, що гр. Т. проходив службу в органах внутрішніх справ, а наказом МВС України від 5 січня 2000 року N 16 його звільнено зі служби за п. 65 "а" (за віком) у званні полковника міліції. З 6 січня 2000 року йому призначено пенсію за 30 років вислуги.

1 січня 2005 року гр. Т. був здійснений відповідний перерахунок розміру пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 1769-15 ) від 15.06.2004, яким встановлено, що особи, яким раніше призначено пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) мають право на перерахунок пенсії з урахуванням положень цього Закону та виплату 50% перерахованої пенсії з січня 2005 року, а з січня 2006 року - 100% перерахованої пенсії.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Укази Президента від 23 лютого 2002 року N 173, від 22 березня 2002 року N 289, від 5 травня 2003 року N 389 та постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року N 829 розповсюджується тільки на військовослужбовців, а не на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, оскільки статтею 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ( 2011-12 ) визначено, що до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці строкової і надстрокової служби та військової служби за контрактом Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, військ цивільної оборони, Державної спеціальної служби транспорту, а також інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, стратегічних сил стримування, які дислокуються на території України, військовослужбовці-жінки, курсанти військових навчальних закладів. гр. Т. проходив службу на підставі Закону України "Про міліцію" ( 565-12 ), Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ Української РСР ( 1368-12 ), інших актів законодавства, що регламентують діяльність міліції.

Відповідно до постанови N 4 Пленуму Верховного Суду України від 15 квітня 2005 року "Про окремі питання застосування судами законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло з 1 січня 2005 року, не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, котрі мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ), нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби, а також премій. Закон України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 1769-15 ), який набув чинності з 1 січня 2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто з 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягає.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що позовні вимоги гр. Т. не відповідають чинному законодавству і не підлягають задоволенню, оскільки щомісячні надбавки, запроваджені Указами Президента 24 квітня 2003 року N 370 та від 4 жовтня 1996 року N 926, відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії тільки тим особам, які отримували їх під час проходження служби і звільненні після їх запровадження. гр. Т. під час проходження служби цих надбавок не отримував, оскільки був звільнений до їх запровадження, а тому дія вищезазначених Указів на нього не поширюється.

Отже, при ухваленні рішень суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Рішення судів першої та апеляційної інстанції належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам процесуального закону.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

За таких обставин, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу гр. Т. на рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 червня 2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 23 листопада 2005 року у справі за позовом гр. Т., гр. Н., гр. Ш. до Міністерства внутрішніх справ України про перерахунок пенсії залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.


Документи що посилаються на цей