ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
14.10.2004
Справа N 5/290
Про стягнення коштів
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 31.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Остапенка М.І.
суддів: Борденюк Є.М., Харченка В.М.
розглянувши касаційну скаргу ВАТ ЕК "Тернопільобленерго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2004 року у справі за позовом ВАТ ЕК "Тернопільобленерго" до ВАТ "Державний ощадний банк України" третя особа НКРЕ України про стягнення 618 401,43 грн.
ВСТАНОВИВ:
у квітні 2001 року ВАТ ЕК "Тернопільобленерго" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ВАТ "Державний ощадний банк України" збитків у розмірі 618 401,43 грн., які на його думку завдані внаслідок порушення останнім Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) умов укладеного з ним 28.08.2000 року договору на здійснення розрахункового обслуговування та неправомірного застосування у розрахунках постанов Національної комісії регулювання електроенергетики N 897 від 28.08.2000 року і N 905 від 30.08.2000 року та N 975 від 19.09.2000 року щодо перерахування у повному обсязі коштів з його розрахункового рахунку на розподільчий рахунок оптового постачальника електроенергії.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду м. Києва від 11.07.2003 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2004 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі позивач посилається на неправильну правову оцінку судами обставин справи і просить постановлені у справі судові рішення скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, та Національної комісії регулювання електроенергетики, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ст. 15-1 Закону України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електричну енергію енергопостачальники, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку розподільчі рахунки, перелік яких затверджується та доводиться до відома споживачів Національною комісією регулювання електроенергетики України.
Кошти з розподільчих рахунків енергопостачальників перераховуються згідно з алгоритмом оптового ринку електроенергії виключно на розподільчий рахунок оптового постачальника електричної енергії, поточний рахунок підприємства, яке здійснює передачу електричної енергії місцевим (локальним) електричним мережам, поточний рахунок енергопостачальника.
На виконання визначеного Законом ( 575/97-ВР ) порядку розрахунків в електроенергетиці, постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2000 року N 1136 затверджено Положенням про порядок проведення розрахунків за електричну енергію та Порядок визначення уповноваженого банку, в якому відкриваються розподільчі рахунки для зарахування коштів за електричну енергію, а Постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2000 року N 1137 таким уповноваженим банком на той період визначено Ощадний банк України.
Відповідно до Положення про порядок проведення розрахунків за електричну енергію ( 1136-2000 ), на яке є посилання у договорі на розрахункове обслуговування від 28.08.2000 року, змісту цього договору, правовий статус уповноваженого банку не надає йому права на власний розсуд користуватися та розпоряджатися коштами учасників оптового ринку електричної енергії України. Ці правомочності залишаються за юридичними особами, які діють на енергоринку, оскільки кошти надалі перебувають у їхньому володінні, і вони не втрачають можливості визначати юридичну і фактичну долю належної їм частки.
Уповноважений банк лише зобов'язаний у встановлений термін, згідно з алгоритмом Національної комісії регулювання електроенергетики України передавати гроші на поточні рахунки суб'єктів енергоринку.
Правові, економічні та організаційні засади діяльності суб'єктів у електроенергетиці визначається Законом України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) та Договором між членами оптового ринку електроенергії від 15 листопада 1996 року та рядом додатків до нього, що є невід'ємною частиною Договору.
Погоджуючи умови Договору, учасником якого є і позивач у справі, сторони зазначили (п. 25.3), що з метою усунення невизначеності вони погоджуються, що Договір не виключає і не обмежує права, повноваження, привілеї, правові засоби, обов'язки та зобов'язання Національної комісії регулювання електроенергетики України, надані їй відповідно до чинного законодавства, а п. 6.2 Інструкції про порядок використання коштів оптового ринку електричної енергії України, яка є додатком N 4 до Договору передбачити можливість перерахування коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання у відповідності до визначеного окремими рішеннями Уряду призначення платежу та затвердженого Національною комісією регулювання електроенергетики України алгоритму.
Виходячи з цих договірних засад діяльності суб'єктів господарювання у сфері електроенергетики, покладеного на Національну комісію регулювання електроенергетики України (ст. 12 Закону України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) обов'язку регулювання платіжно-розрахункових відносин оптового ринку електроенергії та правового статусу уповноваженого банку, на якого покладено лише обов'язок щодо своєчасного здійснення відрахувань за рішеннями з цього приводу Національної комісії регулювання електроенергетики України підстав вважати, що при виконанні постанов НКРЕ від 28.08.2000 року N 897, від 30.08.2000 року N 905, від 19.09.2000 року N 975 діями банку завдано позивачу збитків на суму відрахувань немає.
За таких обставин, та враховуючи відсутність посилань позивача на порушення порядку здійснення банком розрахункового обслуговування рахунку місцевий та апеляційний господарський суди дійшли правильного висновку, що відповідальність за дії учасників оптового ринку електроенергії не може бути покладена на банк, обґрунтовано відмовили у задоволені позову і підстав для скасування постановлених у справі судових рішень з наведених у касаційній скарзі мотивів судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, - ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2004 року, - без змін.