АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Судова палата в цивільних справах
УХВАЛА
28 грудня 2004 року
Справа № 22-8790 2004 р.
Щодо захисту честі, гідності, ділової репутації
та відшкодування моральної шкоди
Головуючий в І інстанції Б.
Доповідач А.
28 грудня 2004 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді А.
Суддів О., З.
при секретарі Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами Н. і товариства з обмеженою відповідальністю “П” на рішення Подільського районного суду м. Києва від 20 серпня 2004 року в справі за позовом Н. до товариства з обмеженою відповідальністю “П” і В. про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди встановила:
Позивач Н. подав апеляційну скаргу на рішення Подільського районного суду м. Києва від 20 серпня 2004 року в частині відшкодування моральної шкоди, яку суд стягнув в розмірі 1025 гривень і в апеляційній скарзі просить про задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 120 тис. гривень.
Підпунктом "ж" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, в редакції Закону N 676-IV від 03.04.2003 р. встановлено, що із позовних заяв про розгляд питань захисту честі та гідності ставка державного мита становить:
- із позовних заяв немайнового характеру - 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
- із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1 відсоток ціни позову, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
- із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову від 100 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 5 відсотків ціни позову;
- із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову понад 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 10 відсотків ціни позову;
Згідно з підпунктом "з" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили, ставка державного мита становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви й скарги, а з майнових спорів - ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
В даному випадку оскаржується судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди в сумі, що перевищує 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Але в порушення вимог закону державне мито сплачено не за ставками, що підлягають застосуванню при подачі апеляційної скарги.
На невідповідність розміру сплаченого мита суд першої інстанції уваги не звернув, внаслідок чого прийняв і направив до апеляційного суду апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ст.ст. 293- 294 ЦПК України.
Крім того, з апеляційної скарги Н. вбачається, що вона підписана 25 вересня 2004 року, квитанція про сплату державного мита датована 10 жовтня 2004 року, а відмітка про реєстрацію апеляційної скарги датована 15 вересня 2004 року, що не відповідає дійсним обставинам подачі апеляційної скарги, поданої з пропуском встановленого законом строку, що також є перешкодою у прийнятті справи до апеляційного провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 292, 293, 294, 300 ЦПК України, колегія суддів ухвалила:
Справу повернути до Подільського районного суду м. Києва для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги Н.
Головуючий
Судді