Про сплату збору на право використання символіки міста Києва
ЗАПИТАННЯ: Підприємство має в своїй назві назву об'єкту історичних пам'яток, що відноситься до місцевої символіки. Читали, що 9 березня 2006 року прийнято нове Рішення Київміськради стосовно використання символіки. Чи сплачуємо в такому разі збір за використання символіки?
ВІДПОВІДЬ. Статтею 15 - Закону України від 25.06.91 р. № 1251-XII "Про систему оподаткування" (із урахуванням змін і доповнень) місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, встановлених законами України.
Відповідно до статті 12 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. № 56-93 "Про місцеві податки і збори" (із змінами та доповненнями) збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою. Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток) видається відповідними органами місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 1.2 Положення до Розпорядження № 514 від 09.04.96 р. до символіки міста Києва відносяться назви і зображення об'єктів та історичних пам'яток міста відповідно до Переліку, затвердженого Розпорядженням Київською міськдержадміністра цією від 15.01.96 р. № 39. В пункті 76 даного Переліку надано визначення слова "Київ". як такого, що є історичною назвою яке віднесене до символіки м. Києва. Тому підприємства, які використовували в своєму найменуванні слово "Київ" та здійснювали свою діяльність на території міста Києва сплачували збір за право використання символіки міста Києва.
9 березня 2006 року Київською міською Радою прийнято Рішення "Про внесення змін та доповнень до рішення Київської міської Ради народних депутатів від 15 лютого 1994 року № 7 "Про введення збору на право використання символіки м. Києва" № 149/3240.
Пунктом 5 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97 р. № 280/97-ВР встановлено, що рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію. Вище зазначене рішення опубліковано в № 8 випуску газети Київської міської ради "Хрещатик" від 11 квітня 2006 року. До місцевої символіки відносяться назви і зображення об'єктів та історичних пам'яток міста згідно з затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.01.96 р. № 39 Переліком назв об'єктів та історичних пам'яток, що відносяться до місцевої символіки, використання яких юридичними особами і громадянами у комерційних цілях підлягає сплаті збору у встановленому порядку. Це: герб м. Києва; прапор м. Києва; назви (похідні від назв) історичних пам'яток міста згідно з Переліком, які використовуються в найменуваннях підприємств або окремих видах продукції (крім найменувань, які слугують для визначення місцезнаходження); сувенірної, рекламної продукції тощо (підпункт 1.2 п. І Положення № 149/3240).
Об'єктом оподаткування збором для юридичних осіб є виготовлена продукція (виконані роботи, надані послуги) з використанням символіки міста Києва з комерційною метою.
Платниками збору є юридичні особи (всіх форм власності), які здійснюють діяльність на території м. Києва, які у встановленому порядку займаються підприємницькою діяльністю і використовують символіку м. Києва з комерційною метою, крім підприємств, установ та організацій, а також інших суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують в найменуваннях слово Київ та похідні від нього для визначення свого місцезнаходження (пункт III Положення № 149/3240).
Отже, відповідно до Положення № 149/3240, починаючи з 11.04.2006 р. підприємства, які використовують в своїх назвах найменування історичних пам'яток міста, які слугують для визначення місцезнаходження, зокрема слово "Київ" та похідні від нього, звільняються від сплати цього збору (Рішення Київської міської Ради від 9 березня 2006 року № 149/3240).
“Вестник бухгалтера и аудитора Украины”, № 15-16, август 2006 г.