Ще раз про ФСП

Із запитаннями про сплату фіксованого сільськогосподарського податку (далі - ФСП) до нас звертаються не часто. І, як кажуть, рідко, але влучно.

Тому, узагальнивши отримані запитання, пропонуємо цю консультацію.

Що таке ФСП?

Для уявлення про ФСП звернемося до Закону № 320 і Постанови № 658.

Фіксований сільськогосподарський податок - це податок, який розраховується виходячи з одиниці земельної площі. Такий режим оподаткування сільгоспвиробників діє до 31.12.2009 р.

ФСП сплачується у рахунок таких податків і зборів (обов'язкових платежів):

- податку на прибуток підприємств;

- плати (податку) за землю;

- податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

- комунального податку;

- плати за придбання торгового патенту за здійснення торговельної діяльності;

- збору за спеціальне водокористування;

- збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету.

Інші податки та збори (обов'язкові платежі), визначені Законом про систему оподаткування, сплачуються у порядку і розмірах, визначених законодавчими актами України.

Платниками ФСП є:

- сільськогосподарські підприємства, зайняті виробництвом, переробкою і збутом сільськогосподарської продукції;

- рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, що займаються розведенням, вирощуванням і виловом риби у внутрішніх водоймищах.

Основною умовою для обліку вищепере-лічених підприємств як платників ФСП є перевищення 75% у загальній сумі отриманого валового доходу за попередній звітний (податковий) рік суми, отриманої від реалізації сільськогосподарської (рибницької) продукції:

- власного виробництва;

- продуктів її переробки на власних потужностях;

- продуктів її переробки на давальницьких умовах.

При визначенні частки реалізації сільгосппродукції у загальному обсязі реалізації треба користатися Методичними рекомендаціями № 419.

Для підтвердження статусу сільгоспвиробника (рибальської промисловості) використовуються дані статзвітності за формою № 50-сг. “Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств”, затвердженою наказом Держкомстандарта України від 22.06.2005 р. № 158 (Фермерські господарства можуть використовувати статистичний розрахунок за формою. № 2 (ферм) “Основні показники господарської та фінансової діяльності сільськогосподарського (фермерського) господарства, затвердженого наказом Держком-стандарта України від 06.06.2003р. №165). І хоча за даними Державного класифікатора ДК 016-97 до сільськогосподарського виробництва відносяться коди видів діяльності 01 і 02. у розрахунок для визначення статусу платника фіксованого податку потраплять лише види діяльності, які відповідають кодам 01.11-01.3 і 05.00.11-05.00.12. (Вартість реалізованих послуг у сільськогосподарському виробництві у розрахунку для визначення статусу платника ФСП не бере участі.)

Платниками ФСП не можуть бути підприємства, які реалізують інноваційні та інвестиційні проекти у вільних економічних зонах, а також суб'єкти підприємницької діяльності, які перебувають на спрощеній системі оподаткування.

Об'єкт
оподаткування і ставки ФСП

Об'єктом оподаткування для платників ФСП є площа сільськогосподарських угідь, як таких, що перебувають у його власності, так і орендованих, а також землі водного фонду, що використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування і вилову риби у внутрішніх водоймищах.

Ставка ФСП з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 року, встановлених Законом № 2287 у таких розмірах:

для ріллі, сіножаті та пасовищ - 0,15;

для багаторічних насаджень - 0,09.

Ставка податку для земель водного фонду складає 0,45% грошової оцінки одиниці площі ріллі.

Для платників податку, що здійснюють діяльність у гірських зонах і на території полісся, ставка ФСП встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки у розмірах:

- для ріллі, сіножаті та пасовищ - 0,09;

- для багаторічних насаджень - 0,03.

Платники ФСП подають розрахунок до органу державної податкової служби за місцем реєстрації до 1 лютого поточного року. Якщо підприємство має розрізнені територіальне ділянки, то розрахунок ФСП подається до податкової організації за місцезнаходженням ділянки протягом установленого законом строку для подання звіту.

Якщо платник ФСП здає в оренду сільськогосподарські угіддя або водойми, то такі землі включаються у розрахунок орендодавця. У той же час, якщо платник ФСП сам орендує земельні угіддя або водоймища у неплатників цього податку, то такі орендовані угіддя будуть включатися до бази для розрахунку ФСП.

Сплата податку провадиться щомісяця протягом 30 календарних днів у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку.

Розмір таких нарахувань складає:

- у І кварталі - 10%;

- у II кварталі - 10%;

- у III кварталі - 50%;

- у IV кварталі - 30%.

А тепер розглянемо порядок сплати внесків і податків, які необхідно сплатити платникам ФСП згідно із Законом № 320.

Податок на прибуток

У нестандартних ситуаціях платники ФСП можуть бути платниками податку на прибуток.

У разі якщо у поточному звітному році дохід від сільськогосподарської (рибницької) діяльності складе менше 75% у загальному обсязі доходу, підприємство залишиться платником ФСП до кінця поточного року. Але в наступному звітному році таке підприємство втратить статус платника ФСП і буде сплачувати податок згідно з положеннями Закону про оподаткування прибутку.

Якщо в поточному звітному році дохід від сільськогосподарської (рибницької) діяльності складе менше 75%, але більше 50% у загальному обсязі доходу, то у наступному звітному році для таких підприємств набирають чинйості дії п. 16.4 і ст. 14 Закону про оподаткування прибутку. Зміст цих статей зводиться до того, що категорія таких сільгоспвиробників подає декларацію про доходи і сплачує узгоджену суму зобов'язань у строки, встановлені Законом № 2181 для річного звітного періоду.

Сума нарахованого податку зменшується на суму податку на землю, що використовується в сільськогосподарському обороті. Дія цих статей не поширюється на виробників:

- квітково-декоративного рослинництва;

- дикоростучих рослин;

- диких тварин і птахів;

- риби (крім виловленої із закритих водоймищ);

- хутряних товарів;

- ликерогорілчаних виробів, пива, вина та виноматеріалів (крім тих, що продаються для подальшої переробки).

При поповненні технологічного парку підприємств сільгоспвиробників на умовах товарного кредиту балансова вартість фондів, що придбаваються, для нарахування амортизації визначається на дату оплати таких основних фондів.

У разі коли у поточному звітному році дохід від сільськогосподарської діяльності складе менше 50% у загальному обсязі доходу, прибуток від продажу продукції, яка не відноситься до сільськогосподарської, оподатковується у загальному порядку.

Оскільки податковим періодом для сільськогосподарських підприємств є один рік, річну податкову декларацію з прибутку необхідно складати з урахуванням норм ст. 16.4 Закону про податок на прибуток. При складанні такої декларації слід окремо враховувати доходи та витрати, пов'язані з виробництвом сільськогосподарської іншої продукції.

При виплаті дивідендів необхідно керуватися п. 7.8 Закону про оподаткування прибутку. У цьому пункті передбачена норма, яка регламентує сплату авансу з податку на прибуток у розмірі 25% від визначеної протоколом зборів засновників суми дивідендів незалежно від того, є підприємство платником податку на прибуток чи ні.

Податок на додану вартість

Нарахування і сплата податку на додану вартість регламентуються п. 11.21 і 11.29 ст. 11 Закону про ПДВ.

Сільськогосподарські підприємства, які займаються переробкою молока і м'яса в живій вазі, повинні керуватися положеннями Порядку № 805.

При реалізації молока і м'яса в живій вазі переробним підприємствам, які мають власні виробничі потужності, виробники отримують дотацію від цих переробних підприємств. Такий механізм здійснюється за рахунок застосування ставки 0% з ПДВ при поставці виробниками переробним підприємствам молока і м'яса в живій вазі. При цьому ПДВ у складі придбаних виробниками товарів і основних засобів відноситься на розрахунки з бюджетом.

Переробні підприємства для визначення сум дотацій виробникам щомісяця складають попередній розрахунок сум ПДВ, які передбачається отримати в результаті майбутньої реалізації переробленої сировини. Такий розрахунок узгоджується з відповідним управлінням агропромислового комплексу при районній (обласний) державної адміністрації.

ПДВ, отриманий під' час реалізації готової переробленої продукції, перераховується переробними підприємствами на окремий рахунок, з якого у міру надходження коштів робиться виплата дотацій постачальникам виробникам молока і м'яса в живій вазі.

Переробні підприємства зобов'язані вести роздільний бухгалтерський і податковий облік операцій:

- з переробки м'ясо-молочної продукції,

- з іншої реалізації.

Переробними підприємствами складаються дві декларації з ПДВ:

- скорочена спеціальна,

- загальна звичайна.

Переробними підприємствами також щомісяця складається розрахунок сум дотацій виробникам за поставлене ними молоко і м'ясо на підставі виписаних приймальних квитанцій за формою ПК1, ПК2, ПКЗ.

Виробники молока і м'яса суми дотацій (у вигляді ПДВ), отримані від переробних підприємств, повинні використовувати суворо за призначенням для розвитку своєї виробничої бази. До податкового органу щомісяця разом з декларацією з ПДВ виробники подають довідку про цільове використання сум ПДВ, отриманих від переробних підприємств, складену за формою, встановленою Листом № 14884.

Виробники молока і м'яса повинні вести окремий податковий та бухгалтерський облік виробництва та реалізації продукції, поставленої на переробку, а також продукції, що переробляється на власних потужностях.

Звіт з податку на додану вартість виробниками складається у вигляді трьох податкових декларацій:

Декларація за формою № 1 за загальною формою для розрахунку з бюджетом;

Декларація за формою № 1 спеціальна скорочена при реалізації молока і м'яса в живій вазі переробним підприємствам;

Декларація за формою № 2 спеціальна скорочена при виробництві та переробці сільськогосподарської продукції на власних виробничих площах.

Суми ПДВ, отримані від реалізації переробленої на власних виробничих потужностях готової продукції, залишаються у розпорядженні підприємства. Вони перераховуються на окремий рахунок підприємства і використовуються суворо за цільовим призначенням для зміцнення своєї виробничої бази.

Відображення у бухгалтерському обліку проводок з обліку операцій у підприємств виробників і переробників м'ясо-молочної продукції подані у таблиці.

Сільськогосподарські підприємства, які реалізують готову продукцію власного виробництва і продукцію, виготовлену на давальницьких умовах з власної сільськогосподарської сировини (крім підакцизних товарів), здійснюють розрахунки з податку на додану вартість згідно з положеннями п. 11.29 Закону про ПДВ і Порядку № 271, яким визначається механізм акумуляції коштів ПДВ від реалізації сільськогосподарської продукції рослинництва і рибництва.

Основною умовою положень цього Порядку є перевищення відсотка реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва у загальному обсязі реалізації більш ніж на 50%. (сільськогосподарські підприємства, які підпадають під такі умови, можуть і не бути платниками ФСП.)

Згідно з Порядком № 271, підприємства складають спеціальну декларацію з ПДВ за скороченою формою і разом з довідкою про цільове використання сум ПДВ за попередній звітний період (за формою, зазначеною в Листі № 14884) подають до органу податкової інспекції за місцем реєстрації. Суми перевищення ПДВ, отриманого в результаті реалізації сільськогосподарської продукції, і ПДВ, сплаченого постачальникам у складі придбаних товарів (робіт, послуг), вони перераховують на свій окремий спеціальний рахунок у строки, встановлені для перерахування податку на додану вартість до бюджету. З цього рахунка кошти використовуються суворо за призначенням для розвитку власної виробничої бази. Звертаємо увагу на той факт, що при здійсненні сільськогосподарськими виробниками товарообмінних операцій суми ПДВ у результаті таких операцій підлягають сплаті до бюджету. На це вказує лист ДПАУ від 05.05.2006 р. № 8557/7/16-1417.

Від передплатників надходять запитання щодо обкладання ПДВ сум, отриманих від реалізації послуг, віднесених Державним класифікатором ДК 016-97 за своїм призначенням до сільськогосподарських. На жаль, Законом № 320 для підприємств, які мають статус платників ФСП, не передбачений такий вид діяльності у складі основного.

А оскільки дію ст. 8-1 Закону про ПДВ на 2006 рік призупинено, норми цієї статті стосовно реалізації власних сільськогосподарських послуг не діють. Тому операції з надання сільськогосподарських послуг обкладаються ПДВ у звичайному порядку.

Внески на обов'язкове соціальне страхування

Статтею 9 п. 1 Закону № 320 не передбачене звільнення платників фіксованого сільськогосподарського податку від сплати внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування. Тому внески на обов'язкове соціальне страхування платники ФСП сплачують у встамовленому законом порядку. Цей факт підтверджує лист державного центра зайнятості від 31.05.2005 р. № ДЦ-09-2755/0/6-05.

Про сплату внесків на загальнообов'язкове соціальне пенсійне страхування

Платники ФСП роблять нарахування внесків до Пенсійного фонду на оплату праці найманих працівників у розмірі, затвердженому Законом № 400 (ст. 4).

На 2006 рік така ставка складає 6,46%. Слід зазначити, що ця ставка не застосовується при нарахуванні страхових внесків до Пенсійного фонду за членів фермерського господарства, на що вказується в листі Пенсійного фонду від 22.04.2005 р. № 4637/04.

Різниця між сумою страхових внесків, сплачених за спеціальною ставкою, і страховими внесками, які були б перераховані у результаті застосування звичайної ставки до Пенсійного фонду, компенсується за рахунок коштів Державного бюджету, які перераховуються Пенсійному фонду через Міністерство аграрної політики України, як головного розпорядника коштів. Механізм такої компенсації передбачений спільною постановою Міністерства аграрної політики та Пенсійним фондом від 20.01.2006 р. № 11/1-2.

Список використаних нормативно-правових актів

Закон № 320 - Закон України від 17.12.1998р. № 320-ХІV “Про фіксований сільськогосподарський податок”.

Закон № 2287 - Законом України від 23.12.2004р. № 2287-ІV “Про внесення змін до деяких законів України про оподаткування сільськогосподарських підприємств”.

Закон про систему оподаткування - Закон України від 25.06.1991 р. № 1251-ХІІ “Про систему оподаткування” у редакції Закону України від 18.02.1997р. №77/97-ВР.

Закон про оподаткування прибутку - Закон України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР.

Закон № 2181 - Закон України від 21.12.2000 р. № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Закон про ПДВ - Закон України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”.

Закон № 400 - Закон України від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР “Про сбір на обов'язкове державне пенсійне страхування”.

Постанова № 658 - Постанова КМ України від 23.04.1999 р. № 658 “Про затвердження Положення про порядок стягнення й обліку фіксованого сільськогосподарського податку”.

Методичні рекомендації № 419 - Методичні рекомендації по визначенню питомої ваги доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства, затверджені наказом Міністерства аграрної політики від 29.12.2002 р. № 419

Державний класифікатор ДК 016-97 - Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016-97, затверджений наказом Держстандарту від 30.12.1997р. № 822.

Порядок № 805 - Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затверджений Постановою КМУ № 805 від 12.05.1999 р. із змінами від 04.03.2004 р. № 254.

Лист № 14884 - Лист ДПАУ і Міністерство аграрної політики від 24.09.2003р. № 14884/7/15-2317 і № 37-21-1-12/10699 “Проформу Довідки за цільовим використанням сум ПДВ”.

Порядок № 271 - Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками-платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затверджений Постановою КМУ від 26.02.1999 р. № 271 в редакції від 23.04.2001 р. № 374.

“Консультант бухгалтера” № 32-33 (364-365) 14 серпня 2006 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)

Документи що посилаються на цей