Особливості ліквідації основних фондів
ПИТАННЯ: 1. Як правильно ліквідувати морально застарілий комп'ютер. Як таку операцію правильно відобразити документально - у податковому і бухгалтерському обліку?
2. За яких причин підприємству можна ліквідувати основні фонди за рішенням платника податків?
3. Як документально оформити ліквідацію основних фондів?
4. Яким чином операція з ліквідації основних фондів буде відображена в бухгалтерському обліку?
5. Які податкові наслідки ліквідації основних фондів за рішенням платника податків?
6. Як у податковому обліку платника податків відображаються витрати на ліквідацію (демонтаж) списаних основних засобів, утому числі витрати на оплату послуг сторонніх організацій?
ВІДПОВІДЬ: 1. У господарській діяльності кожного підприємства трапляються ситуації, коли виникає необхідність списати з балансу об'єкт основних засобів. Причини такої ліквідації можуть бути різними:
- ліквідація за власною ініціативою платника податків;
- ліквідація з не залежних від платника податків причин.
Зупинимося докладніше на першому варіанті.
Оскільки основні засоби та операції з ними мають велике значення у звичайній діяльності будь-якого підприємства, спрямованої на отримання прибутку, то саме від стану основних фондів залежить ефективність виробництва, що забезпечує суб'єктам господарювання майбутні економічні вигоди. У зв'язку з цим керівники підприємств прагнуть у міру можливості оновлювати свої основні фонди, які не забезпечують отримання необхідних економічних вигод.
2. На цей час керівники мають право самі розпоряджатися своїм майном і приймати рішення про необхідність його виведення з експлуатації у зв'язку з ліквідацією.
Досягнення нульової залишкової вартості об'єктом основних фондів ще не є підставою для його списання. Згідно з п. 33 П(С)БО 7 “Основні засоби” однією з причин списання з балансу основних засобів є їх невідповідність критеріям визнання активом, тобто відсутність імовірності того, що підприємство отримає у майбутньому економічні вигоди від їх використання.
До таких причин слід віднести:
- фізичний знос, при якому об'єкт основних засобів не придатний до подальшої експлуатації, не підлягає ремонту і реалізації;
- моральний знос, тобто незважаючи на задовільний фізичний стан неможливо подальше використання об'єкта через невідповідність вимогам сучасних технологій виробництва;
- неможливість використання через перепрофілювання підприємства, якщо основні засоби не реалізовані;
- неможливість використання об'єкта основних фондів через ліквідацію підприємства, якщо основні засоби не реалізовані.
Для визначення непридатності основних засооїв до їх подальшого використання, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) і оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійно діюча комісія.
Згідно з п. 41 Методичних рекомендацій з обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерством фінансів України від 30.09.2003 р. № 561, постійно діюча комісія:
- здійснює безпосередній огляд об'єкта, що підлягає списанню;
- установлює причини невідповідності критеріям активу;
- визначає осіб, з вини яких сталося передчасне вибуття основних засобів з експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;
- визначає можливість продажу (передачі) об'єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути отримані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, установлює їх кількість і вартість;
- складає і підписує акти на списання основних засобів.
Після обстеження у разі їх невідповідності існуючим технічним або експлуатаційним нормам чи неможливості здійснення ремонту в зв'язку з відсутністю запасних частин, які вже не виготовляються, або економічного обґрунтування недоцільності проведення такого ремонту відповідна експертна комісія складає акт про неможливість використання цих фондів за первісним призначенням.
Експертна комісія може бути залучена зі сторони або, коли ліквідація здійснюється з економічних причин (відсутність необхідних запчастин, значна вартість ремонту, яка перевищує або співставна з вартістю нового обладнання, високі витрати на обслуговування об'єкта, що не перекриваються доходами від реалізації готової продукції та ін.), експертна комісія може бути сформована з представників самого підприємства.
Основні фонди, списані через моральний знос, можуть бути розібрані або оприбутковані на склад з метою подальшої реалізації у разі задовільного фізичного стану. Якщо списані основні засоби не користаються попитом, то вони демонтуються, розбираються і отримані при цьому матеріальні цінності оприбутковуються на склад для подальшого використання у власній виробничій діяльності або продажу. Отриманий металобрухт здається до спеціальних приймальних пунктів. Невикористані відходи підлягають утилізації. При перепрофілюванні або ліквідації підприємства нереалізовані основні засоби можуть бути розібрані та продані вроздріб. Демонтаж і розбирання основних фондів підприємство може здійснювати власними силами або із залученням сторонньої організації за договором підряду.
3. Операції вибуття основних фондів при повному або частковому їх списанні оформлюються актами за типовими формами № ОЗ-3 і № ОЗ-4 первинної облікової документації з обліку основних засобів, затвердженими наказом Міністерства статистики України від 29.12.1995 р. № 352. За формою № ОЗ-З списуються всі основні фонди, крім автомобільного транспорту. Вантажні та легкові автомобілі, причепи і напівпричепи оформлюються актом на списання автотранспортних засобів за формою № ОЗ-4.
Акти складаються у двох примірниках комісією, призначеною наказом або розпорядженням керівника або уповноваженої особи. Якщо на підприємстві є відокремлене автогосподарство, то комісія призначається керівником автогосподарства підприємства. Перший примірник акта передається до бухгалтерії, другий -залишається у особи, відповідальної за зберігання основних фондів, і є підставою для здачі на склад запасних частин, матеріалів, металобрухту, що залишилися внаслідок їх списання.
4. У бухгалтерському обліку відображення операцій списання не викликає особливих труднощів - відбувається списання зносу і залишкової вартості об'єкта основних засобів. Залишкова вартість ліквідованого об'єкта включається до складу витрат підприємства незалежно від того, з якої причини здійснюється його ліквідація. Первісна вартість об'єкта після ліквідації дорівнює нулю для всіх груп основних фондів згідно з класифікацією П(С)БО 7.
У разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів його первісна вартість і знос зменшуються відповідно на суму первісної вартості та зносу ліквідованої частини об'єкта.
Щодо невиробничих фондів, то необхідно відзначити, що згідно з пп. 8.1.4 Закону про оподаткування прибутку порядок бухгалтерського обліку їх вартості встановлюється Міністерством фінансів України. Бухгалтерський облік невиробничих основних засобів нічим не відрізняється від виробничих, ведеться окремо віл податкового і не впливає на податкові зобов'язання платника податків. Списання невиробничих основних засобів у бухгалтерському обліку відображається згідно з пп. 33-35 П(С)БО 7. Якщо в результаті ліквідації таких основних фондів отримані комплектуючі, складові частини, компоненти або інші відходи, що мають вартість, то вони прибуткуються на матеріальні рахунки підприємства.
5. Порядок відображення у податковому обліку операцій з ліквідації основних фондів залежить від причини ліквідації.
Якщо платник податків прийняв рішення ліквідувати об'єкт основних фондів за власною ініціативою, то йому треба керуватися нормами пп. 8.4.6 Закону про оподаткування прибутку - стосовно основних фондів груп 2, 3, 4 або нормами пп. 8.4.5 і 8.4.10 - стосовно основних фондів групи 1. Тобто у разі ліквідації окремого об'єкта основного фонду групи 1 за рішенням платника і наявності відповідних документів про його знищення, розбирання або перетворення іншими способами, внаслідок чого такий об'єкт не може використовуватися в майбутньому за первісним призначенням, балансова вартість такого окремого об'єкта включається до складу валових витрат.
Балансова вартість ОФ груп 2-4 у зв'язку з ліквідацією ОФ не змінюється.
Крім того, у цій ситуації не можна не згадати й питання обкладання таких операцій податком на додану вартість. Нагадаємо, що згідно з п. 4.9 Закону про ПДВ, якщо основні виробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як продаж таких основних фондів за звичайними цінами, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості. Однак правила зазначеного пункту не поширюються на випадки, коли платник податків надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення іншими способами, внаслідок чого такий об'єкт основних фондів не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням. Податковим законодавством не встановлено форму спеціального документа про знищення об'єкта основних засобів. При цьому в бухгалтерському обліку операції вибуття основних засобів при їх списанні оформлюються визначеною первинною обліковою документацією. Перелік такої документації залежить від групи основних фондів, до якої відноситься об'єкт ліквідації, і за якою встановленою типовою формою оформлюється акт на списання (типова форма № ОЗ-3 і № ОЗ-4). Зазначена думка викладена в листі ДПАУ від 06.05.2001 р. № 2235/6/16-1215-26. Однак у зазначеному листі мова також йде про необхідність надання висновків експертної комісії про неможливість використання об'єкта основних фондів у господарській діяльності платника податку. Сам Закон про ПДВ оформлення такого висновку експертної комісії не вимагає.
Отже, вимоги у Державної податкової адміністрації України щодо необхідності надання податковим органам додаткових матеріалів, не передбачених відповідними нормативно-правовими актами, відсутні.
Розглянемо відображення операції вибуття об'єкта основних фондів групи 2 у зв'язку з його ліквідацією за рішенням керівника в бухгалтерському і податковому обліку на конкретному прикладі.
Приклад. Керівник підприємства “РОНДО” прийняв рішення про ліквідацію комп'ютера у зв'язку з його моральним зносом. Первісна вартість об'єкта - 7000 грн., знос - 5780 грн. Складено акти про неможливість використання цього комп'ютера за первісним призначенням, об'єкт підлягає подальшому розбиранню і ліквідації. Внаслідок розбирання комп'ютера отримані ТМЦ (запчастини), оцінені за справедливою вартістю, на суму - 750 грн. Витрати, пов'язані з його ліквідацією, склали 150 грн. У податковому обліку балансова вартість групи 2 при ліквідації комп'ютера не зміниться.
У бухгалтерському і податковому обліку операції з ліквідації основних засобів відображаються в поданому вигляді:
| № з/п | Зміст операції | Сума, грн. | Кореспонденція рахунків | Податковий облік | ||
| дебет | кредит | валовий дохід, грн. |
валові витрати, грн. | |||
| 1 | Відображення списання комп'ютера | |||||
| - на суму залишкової вартості комп'ютера | 1220 |
976 |
106 |
- |
- | |
| - на суму зносу ліквідованого комп'ютера | 5780 | 131 | 106 | - | - | |
| 2 | Відображення витрат, пов'язаних з ліквідацією комп'ютера | 150 | 976 | 65,661, 377 | - | 150 |
| 3 | Оприбуткування ТМЦ (запчастин), отриманих від ліквідації комп'ютера | 750 | 207 | 746 | -* | - |
| 4 | Відображення фінансового результату | |||||
| - списання необоротних активів | 1370 | 793 | 976 | - | - | |
| - інший дохід | 750 | 746 | 793 | - | - | |
| Примітка. * Вартість запчастин, оприбуткованих на склад внаслідок ліквідації основних засобів, не бере участі у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості товарів, матеріалів, сировини згідно з п. 5.9 Закону про оподаткування прибутку (лист ДПАУ від 02.03.2006 р. № 1197/Х/1 5-0314). | ||||||
6. Для відповіді на поставлене питання звернемося до основних термінів. Так, згідно з п. 5.1 Закону про оподаткування прибутку валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відзначимо, що згідно з п. 1.32 зазначеного Закону під господарською діяльністю розуміється будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли особиста участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під особистою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від мені та на користь першої особи. Отже, у разі коли внаслідок ліквідації (демонтажу) списаних основних засобів платник податку отримує товарно-матеріальні цінності, які надалі будуть оприбутковані на цьому підприємстві або реалізовані, то такий платник податку має право включити до складу валових витрат підприємства витрати на ліквідацію (демонтаж) цих основних засобів, у тому числі й оплату послуг сторонніх організацій. При цьому у разі подальшого продажу ТМЦ, здачі металобрухту, отриманих внаслідок демонтажу основних засобів, платник податку збільшує валові доходи на підставі пп. 4.1.1 Закону про оподаткування прибутку виходячи з вартості такого продажу без урахування сум ПДВ.
У разі використання матеріальних цінностей, отриманих внаслідок ліквідації основних виробничих і невиробничих фондів при виготовленні інших основних фондів, балансова вартість відповідної групи основних фондів у податковому обліку не збільшується на вартість таких матеріальних цінностей (лист ДПАУ від 02.03.2006 р. № 1197/Х/15-0314).
Список використаних нормативно-правових актів
Закон про ПДВ - Закон України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”.
Закон про оподаткування прибутку - Закон України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР.
П(С)БО 7 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби, затверджений наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92.
“Консультант бухгалтера” №34 (366) 21 серпня 2006 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)