КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД
Судова колегія в цивільних справах
УХВАЛА
02 грудня 1998 року
Справа № 2772 1998 р.
Про відшкодування моральної шкоди
Категорія 22
Головуючий в І інстанції Ш.
Доповідач А.
2 грудня 1998 року судова колегія в цивільних справах Київського міського суд в складі:
Головуючого судді К.
Суддів А., Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за касаційною скаргою Ш., Щ. на рішення Старокиївського районного суду м. Києва від 04 листопада 1998 року у справі за їх позовом до Українського об’єднання електрозв’язку “У” про відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді міського суду, пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, судова колегія
встановила:
У вересні 1996 року Ш., Щ. пред’явила позов до Українського об’єднання електрозв’язку “У” про відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовували тим, що в грудні 1995 року та січні 1996 року користувалися послугами електрозв’язку і спілкувалися з абонентом в Німеччині. За надані послуги зв’язку 19 лютого 1996 року було сплачено 2 435 000 крб. Проте, 20 серпня 1996 року телефон було відключений за затримку оплати послуг зв’язку.
Посилаючись на те, що відповідач незаконно відключив телефон, порушив права споживачів, завдав моральну шкоду, розмір якої позивачі змінювали, просили суд задовольнити позовні вимоги і стягнути на їх користь 1 650 гривень.
Справа неодноразово розглядалася судами. Останнім рішенням Старокиївського районного суду м. Києва від 04 листопада 1998 року позов задоволено частково. На користь Ш. стягнуто 51 гривню у відшкодування моральної шкоди.
В касаційній скарзі позивачі просять скасувати рішення, посилаючись на те, що висновки щодо правильності нарахування плати за послуги зв’язку та про розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню, не відповідають вимогам закону.
Касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення - скасуванню із таких підстав.
Згідно зі ст. 319 Цивільного процесуального кодексу України, викладені в ухвалі вказівки суду, що розглядає справу в касаційному порядку, є обов'язковими для суду, який заново розглядає дану справу.
Скасовуючи попереднє рішення судова колегія вказувала на необхідність перевірки правильності нарахування відповідачем заборгованості за користування послугами зв’язку, виходячи з положень наказу Міністерства зв’язку України № 62 від 06.05.1995 року, яким встановлені тарифи за послуги міжнародного зв’язку.
Однак, вказівки касаційної інстанції не виконані. Вирішуючи питання про правильність стягнення 2% з суми послуг, наданих в кредит за електрозв’язок за межі України, суд знову керувався наказом Міністерства зв’язку України № 67 від 18.05.1995 року, де встановлений тариф за послуги зв’язку в межах України. Посилаючись у рішенні на роз’яснення до цього наказу, суд не перевірив чи має він юридичну силу.
Крім того, неможна погодитись з висновком суду про розмір моральної шкоди.
Згідно з ч. 2 ст. 440-1 ЦК України, розмір моральної (немайнової) шкоди, що підлягає відшкодуванню, визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Законом України “Про внесення зміни до статті 2 Закону України “Про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1998 рік” розмір мінімальної заробітної плати з 1 липня 1998 року становить 55 гривень. На користь Ш. стягнуто 51 гривню у відшкодування моральної шкоди, що не відповідає вимогам закону.
З матеріалів справи видно, що з позовом про відшкодування моральної шкоди зверталися Ш. та Щ. Суд розглянув позовні вимоги Ш., позов Щ. не розглядав.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З огляду на викладені обставини справи, судове рішення неможна вважати законним та обґрунтованим і воно підлягає скасуванню.
При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене, більш повно перевірити доводи та заперечення сторін, дати їм належну оцінку і постановити законне і обгрунтоване рішення.
Відповідно до вимог ст. 316 ЦПК України, обговорюючи питання про прийняття справи до розгляду по першій інстанції судова колегія виходить з того, що справа не є складною для вирішення, а скасування судових рішень пов’язане з порушенням процесуального закону, тому справу направляє на розгляд до районного суду.
Керуючись ст. 317, ст. 310-312 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Касаційну скаргу Ш. та Щ. задовольнити.
Рішення Старокиївського районного суду м. Києва від 04 листопада 1998 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду.
Головуючий
Судді