Рекомендація N R (86) 16
Комітету міністрів Ради Європи
"Про музичну освіту"
Ухвалено
Комітетом міністрів на
402-му засіданні заступників
міністрів
від 4 грудня 1986 р.
Комітет міністрів, відповідно до пункту b статті 15 Статуту Ради Європи,
нагадуючи, що метою Ради Європи є досягнення більшої єдності між її членами, крім іншого, приймаючи загальні засади в питаннях культури,
нагадуючи, що Європейська культурна конвенція вимагає від Договірних сторін зберігати європейську культуру та сприяти її розвитку,
свідомий того, що музика є невід'ємною частиною європейської культурної спадщини,
схвалюючи успіх Європейського року музики, організованого спільно Радою Європи та Європейським Союзом,
будучи переконаним, що музика не тільки дає естетичне задоволення, а й сприяє також розвитку людської особистості і є ідеальним засобом культурного обміну між людьми й народами,
вважаючи, що хоча сім'я має найкращі умови для ознайомлення зі світом музики, шкільна освіта на різних рівнях також відіграє важливу роль у такому ознайомленні,
посилаючись:
- на рекомендацію 929 (1981) Асамблеї Ради Європи "Музична освіта для всіх",
- резолюцію 848 (1985) Асамблеї Ради Європи "Приватність звучання та індивідуальна свобода музичного вибору" (вересень 1985 р.),
- рекомендації конференції "Сучасна музика - створення, освіта, спілкування", організованої Радою з культурного співробітництва (вересень 1985 р., Страсбург),
- резолюцію "Про наступний Європейський рік музики", ухвалену Європейським організаційним комітетом з питань проведення Європейського року музики (квітень 1986 р.),
схвалюючи резолюцію "Про музичну освіту", ухвалену Постійною конференцією європейських міністрів освіти (Брюссель, травень 1985 р.),
I. Рекомендує урядам держав-членів:
1. Щодо загальної освіти
a) починати ознайомлення з музикою в ранньому дитинстві - в яслях і дитячих садках - і щоб воно тривало протягом початкової й середньої освіти;
b) таке ознайомлення насамперед спрямовувати на заохочення до створення музики та виявлення творчого потенціалу в дітей і взагалі в людей, а також на те, щоб це відповідно сприяло відкриттю всіх видів музики завдяки активному й критичному прослуховуванню не лише творів минулого, а також сучасної музики, незахідної музики, традиційної і навіть сучасної популярної музики;
c) щоб колективне творення музики (у хорах або інструментальних групах) стало невід'ємною частиною музичної освіти;
d) забезпечити таке ознайомлення з музикою в рамках середньої освіти, яке давало б змогу тим, хто бажає пройти спеціальні музичні студії, зробити це з набуттям потрібних загальних знань і щирим захопленням.
2. Щодо спеціалізованої освіти
a) з огляду на зростаючу потребу в спеціалізованому навчанні, музичні школи повинні мати ресурси для ефективного виконання своїх завдань; надаючи відповідні рекомендації молодим людям, зацікавленим, зокрема, в музиці, могли забезпечувати тривале навчання для дорослих, які бажають цього, та гарантувати потрібну підготовку для тих, хто має намір зробити кар'єру в музиці;
b) щоб музичні академії та інші заклади вищої освіти вважали своїм обов'язком не тільки давати учням можливості опанувати музичну техніку виконання й творення, а й заохочувати також їхній інтерес до всіх форм музики та проявлення себе в широкій гуманістичній культурі;
c) встановити зв'язки між музичними академіями й музичними відділеннями в університетах з огляду на студентів, які здобудуть максимум користі з усіх доступних джерел освіти.
3. Щодо стажування вчителів
a) вивчення музики на різних рівнях повинні забезпечувати кваліфіковані вчителі;
b) під час підготовки вчителів дошкільної й початкової освіти значний наголос робити на музиці;
c) усіх, хто відповідає за викладання музики, готувати таким чином, щоб вони могли передавати свої знання належними навчальними методами;
d) щоб усі практикуючі вчителі проходили курси підвищення кваліфікації, що дасть їм можливість повністю опанувати нововведення в галузі музики та освіти.
4. В цілому
a) щоб музична освіта охоплювала кожний аспект музичного життя;
b) політику в музичній освіті координувати на різних рівнях освіти;
c) різні продукти аудіовізуальної технології (записи, касети, магнітофони, звукові синтезатори, фільми, відеомагнітофон тощо) повністю використовувати як допомогу для сучасної музичної освіти;
d) щоб радіо й телевізійні організації допомагали виховувати людей завдяки введенню в свої програми різних видів музики, що має безперечну культурну цінність;
e) не ігнорувати внеску музики до медичної освіти, спрямованої на лікування певних розумових та інших захворювань;
f) підтримувати рухи й організації, зацікавлені в активізації музичної діяльності серед молодих людей чи дорослих, і заохочувати аматорську музичну творчість, а також плани, спрямовані на децентралізацію музичної діяльності;
g) незважаючи на економічні труднощі, з якими стикається багато країн, не тільки підтримувати на існуючому рівні кошти на музичну освіту, а й збільшувати їх, наскільки це можливо; задля забезпечення додаткового фінансування в умовах бюджетних обмежень передбачити відповідні фінансові зобов'язання;
h) підтримувати пілотні проекти, спрямовані на поширення музичної світи для всіх;
i) досягнення в галузі музичної освіти в різних державах-членах Ради Європи регулярно оцінювати, критичні доповіді з цього питання подавати в належний термін.
II. Поінформувати Генерального секретаря Ради Європи про передачу змісту цієї рекомендації урядам держав, які є сторонами Європейської культурної конвенції, але не є членами Ради Європи.