ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
13.11.2002
Справа N А-5436/1-03
Про визнання недійсним акту
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. – головуючого,
Савенко Г.В.,
Черкащенка М.М.,
за участю від позивача: Храбров А.О. – дов.
представників від 21.10.02; Лисак І.В. – дов.
від 24.10.02 відповідача: Шавлак
С.М. – дов. від 16.10.02 №
21024/ш/10-028
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у
судовому засіданні касаційну Московському районі м. Харкова
скаргу
на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 25.07.02
у справі господарського суду Харківської
області
за позовом ПП Красової Ірини Олександрівни,
м. Харків
до ДПІ у Московському районі м.
Харкова
про визнання недійсним акту
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 24.05.02 господарського суду Харківської області позов задоволено частково. Зобов’язано ДПІ у Московському районі м. Харкова видати приватному підприємцю ПП Красовій Ірині Олександрівні свідоцтво про сплату єдиного податку з ІІ кварталу 2002 року. В решті позовних вимог провадження у справі зупинено.
Постановою від 25.07.02 Харківської апеляційного господарського суду дане рішення залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що ДК 016-97 “Державний класифікатор продукції та послуг” не відносить скраплені гази до паливно- мастильних матеріалів, як не дає визначення паливно-мастильних матеріалів.
Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду ДПІ у Московському районі м. Харкова звернулась у Вищий господарський суд України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що Указом Президента України від 03.07.98 № 727/98 Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (зі змінами та доповненнями) встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, зокрема, для фізичних осіб, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, як суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи при дотриманні ними вимог, зазначених в ст. 1 Указу. Дія Указу не поширюється на суб’єктів підприємницької діяльності які здійснюють торгівлю паливно-мастильними матеріалами.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Листом від 08.04.02 за № 7631/10/17-02/310 ДПІ у Московському районі м. Харкова відмовила ПП Красовій І.О., як суб’єкту підприємницької діяльності, у видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку з ІІ кварталу 2002 року, у зв’язку з неможливістю застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності, зі сплатою єдиного податку з посиланням на ст. 7 Указу Президента України № 727 від 03.07.98, якою з кола платників податку виключені фізичні особи, що здійснюють торгівлю паливно-мастильними матеріалами.
Відповідно з ДК 016-97 “Державний класифікатор продукції та послуг” палива моторні та масла мастильні включені в групу 23.2 “продукти нафтопереробки”. Скраплені гази включені у категорію 23.20.2 “продукти нафтопереробки газоподібні” і мають коди ДКПП. В якості моторного палива для автотранспорту використовуються вуглеводні скраплені гази, які виробляються за ДОСТ 27578-87 “Гази вуглеводні скраплені для автомобільного транспорту ТУ”.
Для використання у комунально-побутових та промислових цілях використовуються скраплені гази, вироблені за ДОСТ “Гази вуглеводні скраплені паливні для комунально-побутового використання”, що підтверджено Харківським державним центром стандартизації, метрології та сертифікації.
ДК 016-97 “Державний класифікатор продукції та послуг” скраплені гази не відносить до паливно-мастильних матеріалів і також не дає визначення паливно-мастильних матеріалів.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України постановив:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 25.07.02 Харківського апеляційного господарського суду у справі № А-5436/1-03 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді Г.В.Савенко
М.М. Черкащенкo