Легше мені не стане, і тобі не стане...,
а хотілося б (про дозвільну систему)
Наші читачі вже знають, що з метою створення більш сприятливих умов для розвитку підприємництва в законодавстві нашої країни здійснені певні зміни в порядку видачі держорганами дозволів на початок роботи підприємств, у тому числі й органами
Держпожежнагляду. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 11.01.2006р. № 17 “Про внесення змін у Порядок видачі органами Державного пожежного нагляду дозволів на початок роботи підприємств й оренду приміщень”.
Це означає, що в окремих випадках суб'єкти підприємницької діяльності можуть приступати до роботи без звернення до органів Держпожежнагляду за одержанням дозволу.
Дозвіл не оформляється у випадку приймання в експлуатацію об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту державною комісією, створеною у встановленому порядку, оскільки рішення про прийняття об'єкта в експлуатацію у таких випадках погоджується з багатьма фахівцями, до числа яких обов'язково входить представник Держпожежнагляду.
За дозволом можуть не звертатися підприємці, які орендують торговельні місця, кіоски або контейнери у великих торговельних підприємствах - на ринках і супермаркетах, якщо торговельні місця розташовані відповідно до схеми, що у встановленому порядку погоджена з органами Держпожежнагляду. Передбачається, що ринок, універмаг або супермаркет уже пройшли обстеження інспекторами ДПН і одержали дозвіл. І якщо всі торговельні місця розташовані відповідно до затвердженої схеми, то цього досить для забезпечення безпеки й самого об'єкта, і всіх суб'єктів підприємництва на його території.
Суттєвою зміною, на думку деяких фахівців-пожежних, у роботі дозвільної системи є те, що сьогодні власник або орендар можуть почати господарську діяльність за декларативним принципом. Але для цього необхідно виконати певні умови:
- не можна змінювати функціональне призначення об'єктів й орендованих приміщень, і не слід проводити їхнє перепланування (крім потенційно небезпечних об'єктів);
- об'єкти не повинні належати до вибухопожеженебезпечних, до об'єктів із масовим перебуванням людей, а також не знаходитись на території або всередині таких об'єктів.
Декларація відповідності об'єкта вимогам законодавства з погляду пожежної безпеки надається в органи Держпожежнагляду у встановленій формі не пізніше ніж за 10 днів до початку господарської діяльності.
Але найголовнішою умовою є укладання договору страхування цивільної відповідальності перед третіми особами щодо відшкодування наслідків можливої шкоди. Це значить, що бізнесмен заповнює декларацію, в якій зазначає, що приміщення, в якому він вестиме господарську діяльність, відповідає встановленим нормам і правилам пожежної безпеки.
Суть подання декларації полягає в підтвердженні того, що підприємець і його працівники працюють в безпечних умовах, а їхня господарська діяльність не створює загрози для життя й діяльності оточуючих. Підприємець у цьому випадку сам відповідає за наслідки будь-яких надзвичайних ситуацій, що можуть виникнути.
Але не потрібно розраховувати на те, що рятувальники просто знімуть із себе відповідальність за безпеку людей. Планові перевірки, спрямовані на забезпечення пожежної безпеки, будуть проводитися. І якщо в ході перевірок стане зрозуміло, що бізнесмен заповнив декларацію, де вказав, що всі встановлені норми й правила виконані, а фактично займане ним приміщення не відповідає встановленим нормам і правилам, то недбайливого хазяїна чекає покарання, навіть притягнення до кримінальної відповідальності.
Ми вирішили на власному досвіді перевірити, наскільки легше стало почати підприємницьку діяльність після внесених змін. І ось що із цього вийшло.
6 червня поточного року вступила в дію Інструкція, затверджена наказом МНС від 11.05.2006 р. № 278 (далі - Наказ № 278), що визначає умови й організацію видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень і містить визначення декларації як документа-повідомлення встановленого зразка, що подається суб'єктом ведення господарства дозвільному органу про відповідність матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки для придбання права на здійснення господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру.
Приводом для видання цього документа, мабуть, стала необхідність більш детально регламентувати положення Порядку видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень, затвердженого Постановою КМУ від 14.02.2001 р. № 150.
Підприємцям, які вирішили заощадити свій час на одержанні дозволу на початок господарської діяльності та представити декларацію, варто знати, що підставою для відмови в реєстрації декларації є відсутність договору страхування цивільної відповідальності перед третіми особами щодо відшкодування наслідків можливих збитків, а також наявність змін функціонального призначення або перепланування об'єктів і приміщень, у яких буде здійснюватися господарська діяльність, невідповідність зазначеної в декларації інформації про належність об'єкта до пожеженебезпечної або з масовим перебуванням людей.
Визначення об'єктів як пожежене-безпечних і з масовим перебуванням людей міститься в законодавчих актах.
Так, пожеженебезпечний об'єкт - це об'єкт із наявністю приміщень виробничого, складського або іншого призначення, що за ступенем ви-бухопожежної небезпеки належать згідно із ЗНТП 24-86 до категорії “А” й “Б”. А для того, щоб визначити ступінь вибухопожеженебезпеки того або іншого об'єкта необхідно вивчити такий документ, як Загальносоюзні норми технічного проектування “Визначення категорій приміщень, будинків за вибухоне-безпечністю та пожежною небезпекою”, затверджені 27.02.1986 р. МВС СРСР.
Об'єкти з масовим перебуванням людей - це будинки дитячих дошкільних, навчальних, видовищних, культурних і культових установ, закладів дозвілля, лікувально-профілактичних установ зі стаціонарними відділеннями, закладів відпочинку й туризму, будинків-інтернатів загального й спеціального типу, готелів, санаторіїв і криті спортивні споруди, ринки, а також інші аналогічні за призначенням об'єкти з постійним або тимчасовим перебуванням у них від 50 і більше осіб.
Потім особі, що заповнює декларацію, треба вказати правдиві відомості в розділі декларації “Відповідність об'єкта, що декларується, вимогам законодавства з питань пожежної безпеки”. Зверніть увагу, не просто вимогам Правил пожежної безпеки, а саме вимогам законодавства. А це й закони, і постанови, і внутрішньовідомчі нормативні акти. У розділі “Загальні положення” необхідно повідомити про наявність на задекларованому об'єкті добровільної пожежної дружини й пожежно-техничної комісії. Законодавство з цього приводу містить такі положення. У ст. 5 Закону України від 17.12.1993 р. № 3745-ХІІ “Про пожежну безпеку” сказано про те, що власники підприємств, установ та організацій або уповноважені ними органи, а також орендарі зобов'язані: створювати в разі необхідності та відповідно до встановленого порядку підрозділ пожежної охорони й необхідну для їхнього функціонування матеріально-технічну базу. Виникає питання: яким чином визначаються випадки необхідності й хто уповноважений їх визначати? На нашу думку, якщо законодавець чітко не вказав ці випадки і не назвав органи, уповноважені їх визначати, то це питання може бути вирішене суб'єктом господарювання самостійно.
А ось визначення “змін функціонального призначення” законодавство не містить. Так що цей термін підлягає вільному тлумаченню й кожна зі сторін, та, хто перевіряє , і та, яку перевіряють, можуть давати йому визначення, виходячи зі своєї ерудиції. Будьте до цього готові.
Про наявність пожежно-технічної комісії в тій же ст. 5 зазначено: “На підприємстві, в установі й організації з кількістю працюючих 50 і більше осіб рішенням трудового колективу може створюватися пожежно-технічна комісія. Як виняток її функції може виконувати комісія з охорони праці”. Так що вирішуйте самі, думайте самі.
А ми просуваємося по розділах декларації далі.
Чи можна вірогідно відповісти на запитання щодо відповідності протипожежних розривів вимогам законодавства? Задаючи це питання своїм співробітникам, практикуючими юристам, а також деяким суб'єктам господарювання, автор у відповідь бачив тільки німе питання в очах. Далі в розділах декларації не менш захоплюючі “приколи”. У розділі “Утримання будинків, приміщень і споруд” необхідно оцінити відповідність вимогам законодавства шляхів евакуації, систем автоматичного пожежогасіння й сигналізації, протипожежного водопостачання, первинних коштів пожежогасіння, вогнезахисної обробки конструкцій, протипожежних перешкод, електромереж, системи вентиляції тощо.
Ось такий парадокс: хотіли як краще, а вийшло як завжди. Тобто без спеціальних знань або без звернення до фахівця-пожежника при заповненні декларації не обійтися.
Утім, якщо декому із господарюючих суб'єктів удасться почати свою діяльність за декларативним принципом, то пам'ятайте, що через передбачений законодавством період часу буде проведена планова перевірка. І якщо в результаті цієї перевірки виявлять факти невідповідності відомостей, зазначених у декларації, реально існуючим, то посадові особи, на яких покладений контроль за дотриманням законодавства про пожежну безпеку, понесуть відповідальність.
Після взяття об'єкта на облік за декларативним принципом його перевірка проводиться органами державного пожежного нагляду в строки, встановлені чинним законодавством і нормативно-правовими актами МНС України.
Як зазначено в наказі МНС України від 06.02.2006 р. № 59 “Про затвердження Інструкції з організації роботи органів державного пожежного нагляду”, об'єкти, незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, відповідно до рівня пожежної небезпеки поділяються на об'єкти І, II й III груп.
Щоб знати, коли ж чекати планову перевірку, необхідно визначитися, до якої з категорій належить об'єкт, зазначений у декларації. Отже, до об'єктів І групи належать потенційно небезпечні об'єкти, промислові й складські приміщення:
- які належать до категорій “А”, “Б” за вибухопожежною небезпекою незалежно від площі;
- об'єкти з масовим перебуванням людей і висотні будинки, приміщення центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також інші об'єкти, які визначаються відповідним наказом начальника територіального органу держпожежнагляду із зауваженням їхньої пожежної небезпеки.
- які належать до категорії “В” за пожежною небезпекою з площею 500 м2 і більше.
Планові перевірки цих об'єктів здійснюються щорічно.
До об'єктів II групи належать промислові й складські приміщення:
- які належать до категорії “В” за пожежною небезпекою з площею менше 500 м2;
- сільськогосподарські підприємства й фермерські господарства, де на роботах задіяні працівники;
- об'єкти торгівлі (крім малих архітектурних форм);
- будинки підвищеної поверховості;
- підприємства побутового обслуговування;
- підземного й багатоповерхового гаражного кооперативу тощо, що не увійшли до І та III групи.
Перелік таких об'єктів затверджується керівником місцевого органу держпожежнагляду. Планові перевірки цієї групи об'єктів проводяться раз на 3 роки.
До об'єктів III групи належать:
- усі державні, відомчі й кооперативні житлові будинки (крім будинків підвищеної поверховості й висотних);
- дачні, садівничі й гаражні кооперативи (крім багатоповерхових і підземних);
- інші малі архітектурні форми тощо.
Планові перевірки цієї групи об'єктів проводяться раз на 5 років.
Орган державного пожежного нагляду під час проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, зареєстрованих за декларативним принципом, крім питань дотримання законодавства щодо пожежної безпеки, перевіряє відповідність наданої таким суб'єктом інформації щодо задоволення його матеріально-технічної бази вимогам законодавства. І якщо будуть виявлені факти невідповідності наданої суб'єктом господарювання інформації про відповідність матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, орган державного пожежного нагляду ініціює адміністративне впровадження.
Той факт, що не фахівці заповнити декларацію практично не зможуть, визнають і творці цієї Інструкції, тому в Наказі № 278 вказують на те, що за умови відсутності у суб'єкта ведення господарства відповідних знань або фахівців із заповнення декларації про відповідність його матеріальної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки органи державного пожежного нагляду, у випадку звернення, надають консультативну допомогу.
І знову риторичне питання: яку ж мету переслідував законодавець, затверджуючи таку декларацію?
До речі, консультативні послуги співробітників органів пожежної охорони платні. Так визначено в Постанові КМУ від 15.05.2000 р. № 798 “Про затвердження переліку платних послуг, які можуть бути надані підрозділами Державної пожежної охорони Міністерства з питань надзвичайних ситуацій і в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи”.
Як у воду дивився помічник начальника Головного Управління МНС України в Харківській області з питань взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю підполковник внутрішньої служби Ігор Віталійович Лупандін, який зазначив у інтерв'ю нашому журналу проте, що, перш ніж почати власний бізнес, краще одержати консультацію фахівця. Вести господарську діяльність, покладаючись тільки на власний досвід, звичайно, можна. Можна заповнити декларацію й просто відмовитися від спілкування із працівниками МНС, але тоді треба самому ґрунтовно вивчити правила пожежної безпеки й всі встановлені норми, щоб уникнути порушень і можливих проблем. Можна діяти перевіреним методом: одержати консультацію й грамотну пораду фахівця. Можливість працювати, відкривати власну справу
- невід'ємне право кожної людини, але до кожної справи потрібен серйозний професійний підхід. Хто з починаючих підприємців, приміром, точно знає, яке виробництво можна вважати небезпечним, а яке - ні? Щоб уникнути помилок, за роз'ясненнями потрібно звертатися в районні відділи МНС.
“Консультант бухгалтера” № 36 (368) 4 вересня 2006 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)