ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
26.01.2004
Справа N 2-16/12692-2003
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді суддів
розглянувши у відкритому Сімферопольської міжрайонної судовому засіданні касаційну державної податкової інспекції скаргу на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.11.2003 у справі № 2-16/12692-2003 господарського суду Автономної Республіки Крим за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРВ" до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, в судовому засіданні взяли участь представники :
позивача не з'явились
відповідача не з'явились
ТОВ "КРВ" звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Сімферопольської МДПІ від 20.02.2003 № 0000282301/0/185-23- 2/31091386-662, відповідно до якого підприємству визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 22 342, 75 грн. за порушення вимог пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).
Рішенням Автономної Республіки Крим від 17 - 22.09.2003 позов задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Сімферопольської МДПІ від 20.02.2003 № 0000282301/0/185-23- 2/31091386-662, стягнуто з Сімферопольської МДПІ на користь ТОВ "КРВ" витрати по оплаті державного мита в сумі 85, 00 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118, 00 грн..
За результатами розгляду апеляційної скарги Сімферопольської МДПІ Севастопольським апеляційним господарським судом прийнято постанову від 19.11.2003, якою рішення місцевого господарського суду залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, Сімферопольська МДПІ звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 - 22.09.2003 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.11.2003 скасувати, а в позові ТОВ "КРВ" - відмовити.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Сімферопольська МДПІ посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме: ст. 217 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) та незастосування ст.ст. 218, 220 цього ж Кодексу з мотивів, викладених у касаційній скарзі.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України,
Встановила:
Здійснюючи апеляційне провадження, Севастопольський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу Сімферопольської МДПІ за відсутності представників сторін. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази про належне повідомлення учасників про день та час розгляду справи, а судова колегія апеляційного суду, приймаючи за можливість слухати без явки сторін, не навела доказів того, що сторони повідомлені про день та час слухання.
Зокрема, всупереч пп. 3.5.11 розділу 3 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75, на звороті у лівому нижньому куті першого примірника ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.11.2003 відсутній відповідний штамп суду з відміткою про відправку зазначеної ухвали, що має містить: вихідний реґстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Відповідно до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) рішення та ухвали розсилаються сторонам, прокурору, який брав участь у судовому процесі, третім особам не пізніше п'яти днів після їх прийняття або вручаються їм під розписку.
З огляду на викладене, Севастопольським апеляційним господарським судом порушено принципи змагальності та процесуальної рівності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Разом з цим, виходячи із змісту пункту 2 ч. 2 ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) порушення норм процесуального права є будь якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду. За таких обставин, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.11.2003 підлягає скасуванню, а справа - передачі Севастопольському апеляційному господарському суду для розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, п. 2 ч. 2 ст. 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, -
Постановив:
1. Касаційну скаргу Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції від 18.12.2003 № 993/9/10-0 задовольнити частково.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.11.2003 скасувати, а справу № 2-16/12692-2003 передати на новий розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду.