ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА СПОЖИВЧОЇ ПОЛІТИКИ
ЛИСТ
14.08.2006 N 5925
(Витяг)
Стосовно відбору зразків продукції
<...>
Стосовно відбору зразків продукції, слід зазначити, що ст. 41 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" ( 4004-12 ) головним державним санітарним лікарям та іншим посадовим особам, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, надано повноваження безплатного відбору зразків сировини, продукції, матеріалів для державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
Підстави та порядок відбору зразків також визначені Законом України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ).
Статтею 42 цього Закону ( 4004-12 ) визначено, що одним із заходів щодо припинення порушення санітарного законодавства є вилучення з обігу харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів, дієтичних добавок, допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів, а також допоміжних засобів та матеріалів для виробництва та обігу харчових продуктів на підставах та у порядку, що встановлені законами України "Про безпечність та якість харчових продуктів" ( 771/97-ВР ) та "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції" ( 1393-14 ).
Згідно зі ст. 6 Декрету КМУ від 08.04.93 р. N 30-93 "Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення" (далі - Декрет) головні державні інспектори, їхні заступники, державні інспектори (далі - державні інспектори), які здійснюють державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил, є представниками органів виконавчої влади.
Державні інспектори мають право, зокрема, відбирати зразки продукції у підприємців (у тому числі в оптових торговельних організацій) для перевірки на відповідність її стандартам, нормам і правилам. Вартість випробувань відібраних зразків продукції, їх транспортування, а також вартість зразків, які внаслідок випробувань стали непридатними для подальшого використання за прямим призначенням, відносяться до витрат підприємця, що перевіряється. Збитки, завдані підприємцю внаслідок неправомірних або некваліфікованих дій державних інспекторів, підлягають відшкодуванню органами державного нагляду в порядку, встановленому законом.
Водночас ст. 7 Декрету ( 30-93 ) визначено, що фінансування робіт щодо здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил провадиться за рахунок коштів, передбачуваних державним бюджетом.
Пунктом 7.8 Інструкції про порядок здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил (далі - Інструкція), затвердженої наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 03.06.2002 р. N 321, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.06.2002 р. за N 512/6800, визначено, що при проведенні повторної перевірки встановлюється, чи усунені суб'єктом підприємницької діяльності виявлені раніше порушення та причини, що їх викликали. Витрати на проведення такої перевірки сплачує суб'єкт підприємницької діяльності.
Згідно із пп. 7.9.4 зазначеної Інструкції після одержання від суб'єкта господарювання повідомлення про усунення порушень, які вказані в приписі про заборону виробництва продукції, ДЦСМС здійснює перевірку суб'єкта підприємницької діяльності, складає акт перевірки готовності підприємства до виробництва продукції і в разі позитивних результатів перевірки надсилає цей акт та свої пропозиції щодо видачі дозволу на виробництво продукції до Держспоживстандарту України. Витрати на проведення цієї перевірки сплачує суб'єкт підприємницької діяльності.
Таким чином, на думку Держпідприємництва України вищезгадані норми Інструкції не узгоджуються з положеннями Декрету Кабінету Міністрів України "Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення" ( 30-93 ).
Заступник Голови С.Іголкін