Гарантійне обслуговування.
Формуємо забезпечення витрат

ПИТАННЯ: Підприємство реалізує продукцію з гарантією. Як бути із забезпеченням витрат на гарантійне обслуговування і їхній облік?

ВІДПОВІДЬ: Підприємства, що реалізують продукцію з гарантією, беруть на себе зобов'язання забезпечувати її ремонт або заміну протягом гарантійного строку. Оскільки, конкретна сума витрат і період їхнього виникнення не визначені й залежать від майбутніх подій, у звітному періоді, коли була реалізована продукція, підприємство зобов'язане створити відповідний резерв, виходячи з попереднього досвіду або прогнозних оцінок фахівців.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання і їхнє розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 11.

Віднесення до складу валових витрат витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів передбачені пп. 5.4.3 Закону про оподаткування прибутку, що включає будь-які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, продані платнику податку, вартість яких не компенсується за рахунок покупців таких товарів, але не більше суми, що відповідає рівню гарантійних замін, прийнятих (оприлюднених) платником податку, і не вище 10% від сукупної вартості таких товарів, за якими не минув строк гарантійного обслуговування.

У випадку здійснення гарантійних замін товарів, платник податку зобов'язаний вести окремий облік бракованих товарів, повернутих покупцями, а також облік покупців, які одержали таку заміну або послуги з ремонту (обслуговуванню), у порядку, встановленому центральним податковим органом.

Здійснення заміни товару без зворотного одержання бракованого товару або без належного ведення зазначеного обліку не дає права на збільшення валових витрат продавця такого товару на вартість замін.

Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійних замін, а також перелік товарів, на які встановлюється гарантійне обслуговування, визначаються Кабінетом Міністрів України на підставі норм законодавства з питань захисту прав споживачів.

Під терміном “оприлюднення” слід розуміти розповсюджене в змісті реклами, технічної документації, договору або іншого документа зобов'язання і продавця щодо умов і строків гарантійного обслуговування.

Витрати на гарантійний ремонт відносяться до витрат подвійного призначення, тому що включення їх у валові витрати обмежене такими умовами:

- витрати не повинні перевищувати суму, що відповідає рівню гарантійних замін, прийнятих (оприлюднених) платником податків, і 10% від сукупної вартості проданих товарів, за якими не минув строк гарантійного обслуговування;

- умови й строки гарантійного обслуговування повинні бути поширені в змісті реклами, технічної документації, договору або інших документів;

- гарантійне обслуговування повинне встановлюватися на товари, визначені Кабінетом Міністрів України;

- платник податків зобов'язаний вести окремий облік бракованих товарів, повернутих покупцями, а також облік покупців, які мали таку заміну або послугу.

Зобов'язання з гарантійного обслуговування виробів повинне підтверджуватися зразками рекламних матеріалів і технічною документацією, у яких зумовлюється порядок і строки гарантійного обслуговування.

Зразки цих документів необхідно затверджувати наказами або розпорядженнями по підприємству и зберігати відповідно до Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, затверджених наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 р. № 41.

Пунктом 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.1999 р. № 318, визначено, що витрати на гарантійний ремонт ураховуються в бухгалтерському обліку у складі витрат на збут.

На підприємстві створюється забезпечення (резервний фонд) для виконання гарантійних зобов'язань і відшкодування майбутніх витрат на виконання гарантійних ремонтів (п. 13 П(С)БО 11). Створення резерву з гарантійного ремонту не включається у валові витрати з податкового обліку.

Забезпечення створюється за кредитом балансового рахунку 473 “Забезпечення гарантійних зобов'язань”, а за дебетом цього рахунку відображаються понесені підприємством витрати на гарантійний ремонт. Утримання гарантійних майстерень і витрати в обсягах, що перевищують граничні норми, виділяються ще додатково за балансовим рахунком 24 “Брак у виробництві”.

Гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів (далі - гарантійний ремонт) можуть виконуватися такими суб'єктами підприємницької діяльності:

- виготовлювачем продукції;

- продавцем товарів;

- третьою стороною, яка виконує роботи з гарантійного обслуговування покупців, на підставі укладених договорів з виготовлювачем або продавцем.

Відповідальність за технічне обслуговування й гарантійний ремонт лежить на виготовлювачі, оскільки саме він має втрати, як йому ніхто не компенсує. Згідно із п. 5 ст. 6 Закону про захист прав споживачів:

- виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити використання продукці за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативним документом або встановленим за домовленістю зі споживачем, а у випадку відсутності такого строку - протягом 10 років;

- виробник зобов'язаний забезпечити технічне обслуговування й гарантійний ремонт продукції, а також її випуск і поставку підприємствам, що здійснюють технічне обслуговування й ремонт, у необхідному обсязі й асортиментом запасних частин протягом усього строку її виробництва, а після зняття з виробництва - протягом терміну служби, у випадку відсутності такого строку - протягом 10 років.

Для забезпечення повного виконання взятих на себе зобов'язань з гарантійного ремонту - вітчизняними виробниками до експлуатаційних документів на технічно складні побутові прилади додаються бланки, передбачені Порядком № 506:

- форма № 1-“гарант” - “Гарантійні зобов'язання” - заповнюється виготовлювачем й окреслює коло його зобов'язань перед споживачами товарів у частині уведення їх в експлуатацію, технічного обслуговування й гарантійного ремонту або заміни в межах дії гарантійного строку;

- форма № 2-“гарант” - “Гарантійний талон” - зобов'язання виготовлювача оплатити виконавцеві гарантійного обслуговування вартість виконання всього комплексу гарантійного ремонту; він же є первинним документом з накопичення обсягів робіт з гарантійного обслуговування товарів;

- форма № 3-“гарант”- “Відривний талон на технічне обслуговування”- надає право споживачеві на одержання у виконавця необхідного комплексу робіт з технічного обслуговування й служить підставою для проведення розрахунків між виконавцем робіт і виготовлювачем {або продавцем), відповідно до укладеного договору;

- форма № 4-“гарант”- “Відривний талон на гарантійний ремонт”- надає право споживачеві на одержання комплексу робіт з гарантійного ремонту товару і є первинним документом з накопичення обсягів робіт і використаних комплектуючих виробів або складових частин для заміни товарів;

- форма № 5-“гарант”- “Відривний талон на введення в експлуатацію” - це зобов'язання виготовлювача оплатити виконавцеві вартість робіт з уведення в експлуатацію товарів і зобов'язання виконавця виконати роботи з уведення в експлуатацію цих товарів, а також первинний документ, ще засвідчує факт проведення виконавцем робіт;

- форма № 6-“гарант”- “Акт приймання товару на експертизу” - це документ, у якому споживач указує найменування товару, йоге заводський номер, дату виготовлення, виробника, ціну на момент придбання й на момент зверненню до гаранта, перелік недоліків і висновок продавця щодо заявлених покупцем недоліків.

У випадку виникнення потреби у визначенні причини втрати якості товару, гарантійний строк якого не минув, продавець зобов'язаний у триденний термін від дня одержання письмової заяви від споживача відправити такий товар на експертизу.

Споживачеві видається акт прийняття товару на експертизу за формою № 6-“гарант”.

Бланки форм № 1-“гарант” і № 6-“гарант” виготовляються відповідно до вимог, установлених Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 283 “Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів строгого обліку”, мають наскрізну типографську нумерацію, реалізуються, ураховуються, використовуються й зберігаються як бланки документів строгого обліку, відповідно до встановленого порядку. За категоріями вартості товару бланки виготовляються:

- серії А - для товарів вартістю від 1 до 10 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян;

- серії В - для товарів вартістю понад 10 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян.

Серії бланків визначає вітчизняний виробник товару.

До витрат з гарантійного обслуговування товарів, перелік яких установлений додатком 1 до Порядку № 506, відносяться 14 товарних груп технічно складних побутових товарів, а саме:

- апаратура радіоелектронна побутова;

- машини й прилади електропобутові;

- машини й прилади для механізації робіт у побуті;

- побутові прилади електронної техніки, утому числі обчислювальна техніка;

- засоби зв'язку;

- прилади складної механіки, у тому числі годинники й секундоміри;

- музичні інструменти, утому числі електромузичні;

- складні комплектуючі вироби, на які видається окрема гарантія;

- транспортні засоби й номерні агрегати;

- продукція виробничо-технічного призначення, що може бути використана в побуті;

- товари медичного призначення;

- товари для заняття фізичною культурою, спортом і туризмом;

- зброя спортивна вогнепальна, газова, пневмогазова, пружинна, пневматична;

- засоби вимірювальної техніки побутового призначення.

Перелік продукції виключно виробничо-технічного призначення, що підлягає гарантійному обслуговуванню, відсутній.

Приклад. Обліковою політикою підприємства визначено, що резервування коштів на забезпечення гарантійних зобов'язань здійснюється в розмірі 5% реалізованої продукції, що відповідає рівню гарантійних замін, прийнятих (оприлюднених) платником податку.

У звітному періоді підприємство реалізувало продукції, що відповідає рівню гарантійних замін, на суму 525000 грн. (у тому числі ПДВ 87500 грн.) Забезпечення для виконання гарантійних зобов'язань створені в сумі 21875 грн. - ((525000 - 87500) х 5%)

У звітному періоді здійснені витрати на ремонт реалізованої продукції в сумі 10810,71 грн., у тому числі:

- використано запасних частин на суму 3000 грн.,

- нарахована заробітна плата на виконаний ремонту сумі 5700 грн.

- здійснено відрахування на соціальні заходи (умовно 37,03%) у сумі 2110,71 грн.

Порядок відображення цих операцій у бухгалтерському й податковому обліку наводимо в таблиці

Таблиця

Приклад опису облікової політики
й приміток до фінансової звітності

Підприємство надає гарантію з післяпродажного обслуговування визначених товарів протягом двох років і бере на себе зобов'язання відремонтувати або замінити об'єкти, експлуатація яких виявляється неможливою.

На кінець 2005 року було сформоване забезпечення в розмірі 25000 грн.: на початку року була визнана сума резерву з оплати передбачуваної, виходячи з досвіду, кількості заявок на гарантійне обслуговування - у розмірі 22000 грн.

Протягом 2006 року із суми забезпечення передбачається використати 16000 грн., а протягом 2007 року - 9000 грн.

Список використаних нормативно-правових актів

Закон про оподаткування прибутку - Закон України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (зі змінами й доповненнями).

Закон про захист прав споживачів - Закон України від 12.05.1991 р. № 1023-ХІІ “Про захист прав споживачів” у редакції від 01.12.2005 р. № 3161-IV.

Порядок № 506 - Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затверджений Постановою КМУ від 11.04.2002 р. № 506.

П(С)БО 11 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 “Зобов'язання”, затверджений наказом Мінфіну України від 31.01.2000 р. № 20.

“Консультант бухгалтера” № 41 (373) 9 жовтня 2006 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)

Документи що посилаються на цей