ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА
8 лютого 2005 року
м. Київ

Про неправомірні дії відділу містобудування та архітектури

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого С.,

суддів: Б., Г., М., Х.

за участю секретаря – Є.,

сторони:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – гр.М (дов. від 07.08.2006);

розглянувши касаційну скаргу гр.К на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14.07.2003 та на ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 22.10.2003 у справі за скаргою гр.К на неправомірні дії відділу містобудування та архітектури Монастирищенської районної державної адміністрації,

встановила:

В травні 2003 року гр.К звернувся до суду з скаргою на неправомірні дії відділу містобудування та архітектури Монастирищенської районної державної адміністрації Черкаської області про відмову у видачі “будівельного паспорту” на забудову земельної ділянки.

В обґрунтування скарги, гр.К послався на те, що у його власності знаходиться земельна ділянка, на якій він має намір здійснити будівництво, у зв’язку з чим звернувся до відділу містобудування та архітектури для виготовлення будівельного паспорту, однак останній у задоволенні його заяви відмовив. Скаржник вважає такі дії неправомірними та такими, що порушують його законні права.

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14.07.2003, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 22.10.2003, в задоволенні скарги відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що будівельний паспорт був виготовлений вчасно, однак рішення виконавчого комітету Аврамівської сільської ради № 92 від 27.02.2002 “Про виділення земельних ділянок під будівництво житлових будинків”, на підставі якого здійснювалось виготовлення зазначеного паспорта, було скасовано рішенням виконавчого комітету Аврамівської сільської ради № 5 від 24.04.2002, у зв’язку з внесенням протесту прокурора.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, гр.К звернувся з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати посилаючись на неправильне застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга гр.К не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами встановлено, що 04.03.2003 гр.К звернувся до відділу містобудування та архітектури Монастирищенської районної державної адміністрації за отриманням будівельного паспорта на забудову земельної ділянки. Підставою для звернення було рішення виконавчого комітету Аврамівської сільської ради № 92 від 27.02.2002 “Про виділення земельних ділянок під будівництво житлових будинків” за яким скаржнику надано у постійне користування під забудову земельну ділянку площею 0,18 га в селі Аврамівка по вулиці ________. Зазначений паспорт було виготовлено у строки передбачені законодавством, однак скаржник, після закінчення такого строку за його отриманням не звернувся. 16.04.2002 прокурором на рішення № 92 від 27.02.2002 внесено протест. Рішенням виконавчого комітету Аврамівської сільської ради № 5 від 24.04.2002 “Про відміну рішень Аврамівської сільської ради на протест прокурора” зазначене рішення відмінено.

Пунктом 9.2. “Типових регіональних правил забудови”, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 10.12.2001 № 219 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03.01.2002 за № 4/6292 передбачено, що на підставі рішення місцевої ради про надання земельної ділянки для будівництва житлового будинку забудовник звертається до місцевого органу містобудування і архітектури за отриманням будівельного паспорта індивідуального житлового будинку.

Частиною 4 пункту 9.3. зазначених Правил встановлено, що будівельний паспорт видається забудовнику в місячний термін з дня подання письмової заяви органам виконавчої влади.

Оскільки рішення виконавчого комітету, на підставі якого розроблявся будівельний паспорт, було скасовано, підстави для його видачі, на час звернення скаржника, були відсутні, а тому дії відділу містобудування та архітектури є законними, права скаржника в даному випадку не порушені.

Крім того, судом обґрунтовано відмовлено і з підстав передбачених статтею 248-5 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції 1963 року), щодо пропуску строку для звернення з даною скаргою.

За таких обставин рішення судів першої та апеляційної інстанції прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені у судових рішеннях, доводами касаційної скарги не спростовуються, підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

ухвалила:

Касаційну скаргу гр.К залишити без задоволення.

Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14.07.2003 та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 22.10.2003 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді


Документи що посилаються на цей