Як “прокатують” товар
В консультації ми розглянемо правові аспекти, бухгалтерський і податковий облік підприємства, що займаються прокатом майна фізичним особам для їх потреб.
Правове регулювання
Договір прокату є одним з різновидів договору наймання (чи оренди). Правове регулювання здійснюється положеннями § 2 “Прокат” і § 1 “Загальні положення про наймання (оренду)” глави 58 “Наймання (оренда)” Цивільного кодексу України (далі - ЦК),
Відповідно до статті 787 ЦК, за договором прокату, наймодавець, що займається підприємницькою діяльністю зі здачі речей у найм, передає або ж зобов'язується передати рухоме майно наймачу в користування річ на певний строк за плату.
Тобто наймодавець установлює умови договору, а наймач приймає їх і не може змінити.
При складанні договору прокату наймодавець повине використовувати типові умови угоди. При цьому ні в якому разі не повинні порушуватися права наймача, обумовлені законодавче. Якщо ж наймодавець усе-таки “проштовхнув” у договір прокату умови, що погіршують положення наймача, то вони все одно не будуть прийматися до уваги при виникненні непорозумінь як з однієї, так і з іншої сторони.
Предметом договору прокату виступає рухоме майно, що використовується для задоволення побутових невиробничих потреб. Однак воно також може використовуватися для виробничих потреб, якщо це зазначено в угоді (п. 788.2 ЦК).
Відповідно до ЦК, договір прокату відноситься до договорів найму, а, отже, по них стягується плата в такому ж порядку, як і при оренді майна. При цьому ст. 789 ЦК передбачено, що плата за прокат речі встановлюється за тарифами наймодавця.
Наймач має право відмовитися від договору прокату і повернути речі наймодавцю у будь-який час.
Звертаємо Вашу увагу на особливості договору прокату, закріплені ст. 791 ЦК:
1. Наймач не має право на укладання договору піднаймання при укладанні договору прокату, на відміну від умов договору оренди.
2. Наймач не має переважного права на покупку речі у випадку її продажу наймодавцем.
3. Капітальний і поточний ремонт речі най-модавець проводить за свій рахунок, якщо не доведе, що ушкодження речі відбулося з вини наймача.
Деякі підприємства, що здають напрокат дороге майно, вимагають грошової застави. ЦК не передбачає грошової застави, але і не забороняє її. А, як відомо, що не заборонено, те дозволено.
Договір прокату оформлюється у письмовій формі.
Порядок здачі речей напрокат
Здача речей напрокат регулюється Порядком надання у тимчасове користування громадян предметів культурно-побутового призначення і господарського споживання, що затверджений Укрсоюзсервісом від 16.12.99 р. № 46 (далі - Порядок № 46). У ньому описується механізм надання у розпорядження громадян предметів культурно-побутового призначення і господарського споживання.
Однак Порядок № 46 не стосується послуг прокату аудіо-, відеокасет, СD, дорожніх транспортних засобів.
Наприклад, відповідно до норм Порядку № 46, наймодавець зобов'язаний надавати предмети прокату, придатні для експлуатації. Справність видаваних предметів перевіряється у присутності наймача. При цьому наймодавець повинен ознайомити наймача з правилами їх експлуатації, а також, у разі необхідності, видати йому посібник з експлуатації.
Порядок № 46 попереджає наймача про відповідальність за відшкодування збитків (наприклад, за псування, втрату предметів чи повернення предметів з порушенням визначеного терміну, або ж без відповідної комплектності). У ньому також визначені організаційні моменти прокату. Зокрема, відзначено, що в пунктах прокату, в зручному для огляду місці, повинні бути розміщені:
- Порядок № 46 або ж виписка з нього;
- Правила побутового обслуговування населення, затверджені постановою Кабміну України від 16.05.94 р. № 313;
- асортимент (перелік) предметів прокату;
- тарифи на прокат предметів культурно-побутового призначення і господарського споживання, затверджені у встановленому порядку;
- журнал обліку запитів і пропозицій на предмети прокату;
- перелік осіб, що мають право на позачергове і першочергове обслуговування;
- зразки заповнення бланків установленої форми;
- повне найменування суб'єкта підприємницької діяльності, прізвище, ім'я і по батькові керівника (власника);
- інформація про персонал, що обслуговує замовника;
- номери телефонів місцевих органів виконавчої влади і державних органів, що покликані захищати права споживачів;
- книга скарг і пропозицій;
- виписки з Закону України “Про захист прав споживачів” від 12.05.91 р. № 1023-ХІІ, що стосуються надання послуг.
Документальне оформлення прокату
Порядком № 46 визначена вимога, відповідно до якої видача предметів прокату супроводжується договором (замовленням-зобов'язанням) за формою ПО-П1, затвердженою наказом Укрсоюзсервісу від 29.09.95 р. № 8. Причому форма ПО-П1 - бланк суворої звітності. Під час прийому грошей за прокат (у тому числі за продовження терміну прокату) підприємство зобов'язане застосовувати квитанції за формою ПО-П2 (бланк суворої звітності).
Віднесення бланку ПО-П1 до суворих, згідно з Порядком № 46, суперечить Постанові КМУ “Про встановлення порядку виготовлення бланків, цінних паперів і документів суворого обліку” від 19.04.93 р. № 46. У ньому немає договорів, а ПО-П1 є договором. Та й до того ж, норми ЦК, що регулюють питання прокату, не вимагають висновку договору прокату на бланку суворої звітності. Отже, з вищесказаного робимо висновок, що застосовувати форму ПО-П1 саме на бланку суворої звітності не обов'язково. Для цих цілей можна використовувати звичайний бланк.
Квитанцію ПО-П2 на бланку суворого обліку будуть використовувати ті СПД, що, відповідно до законодавства, не застосовують РРО чи РК (пп. 3.6 Порядку № 46).
Плата за прокат
Плата за користування майном вноситься за домовленістю сторін у грошовій чи натуральній формі, що закріплюється у договорі (п. 2 ст. 762 ЦК). Однак розрахунок за найм речей здебільшого здійснюється за гроші. Чи можна проводити розрахунки без застосування РРО? Згідно зі ст. 1 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265), РРО застосовується фізичними особами-СПД чи юридичними особами, що проводять операції з розрахунками в наявній чи безготівковій формі (з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг.
Згідно зі ст. 9 Закону № 265, РРО не використовується:
- при наданні послуг підприємствами, установами й організаціями усіх форм власності у випадку, коли при проведенні розрахунків у їхніх касах оформлюються прибуткові і видаткові касові ордери та видаються відповідні квитанції, що повинні бути підписані й завірені;
- при наданні послуг (продажу товарів) підприємцями, що працюють за фіксованим патентом (якщо вони не здійснюють продаж підакцизних товарів, крім пива на розлив);
- при наданні послуг (продажу товарів) підприємцями-єдинниками.
У нашому випадку обов'язковою умовою при незастосуванні РРО є використання прибуткових/видаткових касових ордерів і касової книги. Таким чином, при наданні послуг можна обійтися без РРО, якщо надходження коштів у касу підприємства проводиться з дотриманням вимог, встановлених у Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженому Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637.
Під ці умови підпадають також підприємства, що займаються наданням такої послуги, як здача речей напрокат. Причому у Державному класифікаторі України ДК 009-96 “Класифікація видів економічної діяльності”, затвердженому наказом Держстандарту України від 22.10.96 р., послуги з прокату предметів особистого користування і побутових товарів зазначені під кодом 71.40.
Існує думка, що проведення розрахунків без РРО не стосується підприємств, у яких основним видом діяльності є торгівля чи/і суспільне харчування. А якщо останні паралельно займаються здачею речей напрокат, то вони зобов'язані застосовувати РРО. Ми не згодні з такою позицією.
Припустимо, що в довідці зі статистики, крім таких сфер діяльності, як торгівля і/чи громадське харчування, зазначені ще й здача напрокат предметів особистого користування і побутових товарів. Надання цих послуг і розрахунок за них проводиться в окремому приміщенні. Тоді, на нашу думку, розрахунки без РРО можливо здійснити за допомогою прибуткових касових ордерів з видачею відповідних квитанцій, оформлених з.дотриманням усіх вимог.
Далі буде…
“Бухгалтерія торговельного підприємства: від А до Я”, № 22, листопад 2005 р.
Передплатний індекс 08074, 23338 (українською мовою)
та 08075, 23339 (російською мовою)