КОНСУЛЬТУЄ ДПІ У ПОДІЛЬСЬКОМУ РАЙОНІ М. КИЄВА
Віднесення до податкового кредиту
суми ПДВ сплаченої у звітному періоді
ПИТАННЯ: Чи може ТОВ, відповідно до чинного законодавства, відносити до податкового кредиту суми ПДВ сплачені у звітному періоді, які включені постачальниками у вартість будівельних матеріалів? В якому з податковому періодів віднести суми до податкового кредиту: в момент придбання матеріалів чи після введення об'єкта в експлуатацію? Як нараховується амортизація приміщень з урахуванням витрат на реконструкцію?
ВІДПОВІДЬ: Відповідно абз.1 - 4 пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями (далі - Закон № 168/97) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 5 Закону № 168/97 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Абз. 3 п. 8.1.2. ст. 8 Закону України "Про оподаткуванню прибутку підприємств" в редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (далі - Закон № 283) визначено, що амортизації підлягають витрати на:
проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.
Відповідно пп. 8.7.1. п. 8.7 ст. 8 Закону № 283 платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.
Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.
Виведення з експлуатації основних фондів будь-якої групи здійснюється на підставі наказу керівника платника податку або у разі їх примусового відчуження чи конфіскації згідно із законом.
Проведення будь-яких робіт, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, без наявності вказаних вище документів не є свідченням про виведення таких основних фондів із експлуатації.
Щодо будь-яких витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду, платник податку може прийняти одне із двох рішень:
1. Амортизувати такі витрати. У цьому випадку платник податку на суму витрат, які пов'язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду, має збільшити сукупну балансову вартість 2, 3 та 4 груп та окремих об'єктів основних фондів групи 1. При цьому збільшується балансова вартість тих основних фондів 2, 3 та 4 груп та окремих об'єктів основних фондів групи 1, безпосередньо по яких здійснювалося поліпшення.
2. Віднести такі витрати до валових витрат. У цьому випадку платник податку на суму витрат, які пов'язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду, не збільшує балансову вартість 2, 3 та 4 груп та окремих об'єктів основних фондів групи 1, та відповідно не збільшиться їх сукупна вартість (Лист ДПА України від 07.11.2003 р. № 9171/6/15-1316).
Сизоненко І.В,
головний державний податковий
інспектор відділу зв'язків з громадскістю,
ЗМІ та засобами масової інформації
“Київський бухгалтер” № 31(229) листопад 2006
Передплатний індекс: 22259