Ви запитували на семінарах

ПИТАННЯ 1. Бухгалтер іде у відпустку й укладає трудову угоду на виконання своїх функціональних обов'язків. Чи є це порушенням трудового й податкового законодавства?

2. Скільки відсотків доплати до заробітної плати потрібно нараховувати сумісникові, якщо він доктор економічних наук?

3. Підприємство своєму непрацюючому пенсіонерові прагне виплатити матеріальну допомогу. Які документи для цього потрібні? Який припустимий розмір допомоги? Якими внесками обкладається? Як відобразити її за формою 1 ДФ?

4. У співробітника підприємства безробітна дружина народила близнюків. Яку суму допомоги при народженні дитини необхідно виплатити працівникові?

5. Чи можна уникнути адміністративної відповідальності за невидачу авансу на відрядження, якщо на підприємстві працює одна особа - директор, і він сам себе направляє у відрядження без видачі авансу?

6. Самотня мати одержує доход 400 грн. на - місяць, має двох дітей у віці до 6 років. Чи може така родина розраховувати у 2006 році на допомогу як малозабезпечена?

ВІДПОВІДЬ 1. Будь-який керівник невеликого підприємства, де штат бухгалтери представлений зазвичай в особі одного працівника, неодноразово зтикається із ситуацією, коли, з одного боку, керівник не має права не надати відпустку працівникові протягом двох років поспіль повної тривалості згідно із ст. 11 Закону про відпустки, і, з іншого боку, хто ж буде виконувати обов'язки бухгалтера в період його тарифної відпустки, якщо в штаті немає інших працівників економічних служб? При цьому треба врахувати, що виконувати свої посадові обов'язки й одночасно перебувати у відпустці працівник підприємства не може. Тобто за той самий період не можна одержувати й заробітну плату, і відпускні. Однак вихід із цієї ситуації є, і якщо працівникові важливіші гроші, ніж турбота про здоров'я, то він може оформитися на роботу на умовах цивільно-трудового договору, тобто укласти трудову угоду з “рідним” підприємством на період своєї тарифної відпустки. Чинне трудове законодавство не обмежує працівника в одержанні додаткового заробітку як “на стороні”, так і на “рідному” підприємстві.

Що стосується податкового обліку зазначених витрат, то відповідно до пп. 5.6.1 Закону про оподаткування прибутку суми відпускних включають до складу валових витрат підприємства, оскільки вони є витратами на оплату праці.

Зазначена норма відноситься й до виплат винагород за цивільно-правовими договорами При цьому слід зазначити, що згідно із пп.5.3.9 Закону про оподаткування прибутку не відносяться до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними й іншими документами, обов'язковість ведення й зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, оформлені належним чином акти про надані послуги з ведення бухгалтерського обліку, передбачені в трудовій угоді, будуть підставою для віднесення сум винагороди до складу валових витрат підприємства, оскільки ніхто не буде заперечувати зв'язок витрат по веденню бухгалтерського обліку з господарською діяльністю підприємства.

2. Відповідно до Постанови № 1298 доплата за науковий ступінь доктора наук здійснюється в граничному розмірі - 25% посадового окладу (ставки заробітної плати). Відзначені доплати встановлюються працівникам, якщо їхня діяльність за профілем відповідає наявному науковому ступеневі. Відповідність наукового ступеня профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником установи, закладу або організації. При наявності у працівників двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (більш високим). При цьому документи, що засвідчують наявність наукового ступеня, повинні відповідати нормам і вимогам, передбаченим законодавством.

Доплата за науковий ступінь виплачується:

- працівникам, які до дня призначення на посаду мають науковий ступінь, що відповідає напрямку діяльності, - від дня укладання трудового договору;

- працівникам, які займають посади, за якими встановлена виплата доплат і які одержали науковий ступінь у період виконання обов язків за цими посадами, у випадку присудження їм наукового ступеня доктора наук - від дня рішення спеціалізованої вченої ради після затвердження Вищою атестаційною комісією України.

Слід зазначити, що доплата за науковий ступінь припиняється з дня, що наступає за днем звільнення з посади або призначення на посаду, за яким виплата доплати за науковий ступінь не встановлена.

3. Згідно з пп. 9.7.3. Закону про податок з доходів фізосіб не підлягає включенню в оподатковуваний доход сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами в інтересах платника податків протягом звітного податкового року сукупно в розмірі, який не перевищує розмір суми граничного розміру доходу, визначеного відповідно до абзацу першого пп. 6 5.1 Закону про податок з доходів фізосіб, установленого на 1 січня такого року, за умови, що на такого платника податків поширюється право на одержання податкової соціальної пільги згідно із пп.6.5.1 зазначеного Закону.

У 2006 році платник податків має право на одержання неоподатковуваної податком з доходів фізосіб нецільової благодійної допомоги, у тому числі й матеріальної, у розмірі, який не перевищує 680 грн. (483 х 1,4), за умови, що доход, отриманий платником податків протягом звітного податкового місяця у вигляді заробітної плати, не перевищив 680 грн., тобто платник має право на податкову соціальну пільгу. А оскільки встановлені Законом про податок з доходів фізосіб обмеження щодо одержання податкової соціальної пільги стосуються тільки розміру заробітної плати, то в непрацюючих громадян, зокрема, у пенсіонерів, які не одержують заробітну плату (заробітна плата дорівнює 0 грн.), незалежно від того, здійснюється їм виплата нецільової благодійної (матеріальної) допомоги колишнім працедавцем, або іншою особою - не працедавцем, така допомога в визначеному в пп. 6.5.1 розмірі сукупно за рік не підлягає оподаткуванню з доходів фізосіб у джерела виплати.

Тобто одержати матеріальну допомогу сукупно на ріку неоподатковуваному розмірі мають право втому числі й фізичні особи, які зовсім не одержують заробітну плату (тобто вона дорівнює 0 грн.).

У цьому випадку тільки сума перевищення допомоги над зазначеним розміром підлягає оподатковуванню у джерела виплати за ставкою 13% згідно із п. 7.1 ст. 7 Закону про податок з доходів фізосіб. Аналогічна думка наведена в листі ДПАУ від 23.12.2005 р. № 13010/6/17-3116.

Таким чином, у розглянутій ситуації виплата непрацюючому пенсіонерові, що був працівником підприємства, матеріальної допомоги в розмірі, що не перевищує сукупно за 2006 рік 680 грн., не підлягає оподаткуванню з доходів фізосіб, а також внесками в загальнообов'язкові фонди соціального страхування, оскільки зазначені виплати не включаються у фонд оплати праці (лист Пенсійного фонду від 27.02.2004 р №1880/04).

При цьому слід зазначити, що податковий агент повинен повідомити податковому органу за формою № 1ДФ про всі випадки виплати нецільової благодійної (матеріальної) допомоги відповідно за кодом доходу 17 (оподатковувана сума матеріальної допомоги, що перевищує встановлений розмір) і за кодом 14 - у випадку виплати неоподатковуваної матеріальної допомоги.

4. Для кожної родини народження дитини - дуже важлива й радісна подія, але, разом з тим, вона вимагає від батьків безліч додаткових турбот і відповідно - матеріальних витрат. Законодавством України передбачений гарантований рівень матеріальної підтримки й надання державної допомоги родинам з дітьми Тому, щоб допомогти батькам і одночасно не залишити без уваги появу на світ нового громадянина, держава у своїй соціальній політиці передбачає надання родинам з дітьми грошової допомоги при народженні дитини.

Так, згідно із п. 3.1 Постанови № 218 зазначена допомога в 2006 році надається в сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років - 8500,0 грн.

Виплата допомоги здійснюється одноразово в сумі 3400,0 грн., а інша частина допомоги виплачується щомісяця по 425,0 грн. протягом 12 місяців після місяця народження дитини в порядку, установленому Постановою № 315.

Підставою для виплати допомоги застрахованим особам буде заява та свідоцтво про народження дитини. Це свідоцтво видає державний орган реєстрації актів громадянського стану.

Усиновителі й опікуни для одержання допомоги додатково надають копію рішення суду про всиновлення або рішення відповідних органів про встановлення опіки. Така вимога міститься в ст. 51 Закону № 2240. Крім того, щоб уникнути одночасної виплати обом батькам, Мінпраці рекомендує надавати довідку про народження дитини, що також видає державний орган реєстрації актів громадянського стану тільки в одному примірнику.

Одноразову частину суми допомоги (3400,0 грн.) працедавець повинен виплатити не пізніше наступного робочого дня після подачі заяви про призначення такої допомоги з наданням всіх необхідних документів. Такі щомісячні виплати одноразової допомоги працедавці виплачують у день, установлений на підприємстві для виплати заробітної плати.

Що ж стосується ситуації, коли народжується двоє й більше дітей, то згідно із п. 3 ст. 40 Закону № 2240 зазначена допомога виплачується на кожну дитину.

Проаналізуємо, чи обкладається податками й внесками зазначена допомога.

Так, згідно із пп. 4.3.1 Закону про податок з доходів фізосіб до доходів, які не включаються до складу оподатковуваного доходу, відносяться суми, виплачувані з Фондів загальнообов'язкового соціального страхування. Як відомо, зазначена допомога виплачується з коштів Фонду з тимчасової непрацездатності, отже, допомога при народженні дитини не підлягає оподаткуванню з доходів фізосіб. Оскільки зазначена допомога відповідно до Інструкції про статистику заробітної плати № 5 не є заробітною платою, то на її суму не нараховуються й з неї не утримуються внески в соціальні фонди, у тому числі й у пенсійний.

Розглянемо порядок нарахування допомоги на конкретному прикладі.

Приклад 1. Робітниця підприємства “Веселка” народила двійню 7 серпня 2006 року, через два тижні вона надала всі необхідні документи й написала заяву на виплату допомоги при народженні дитини. Одноразово у серпні їй була нарахована й виплачена частина допомоги в розмірі 6800,0 грн. (3400,0 х 2). У вересні щомісячна допомога склала 850,0 грн. (425,0 х 2).

Відображення в податковому й бухгалтерському обліку операції з нарахування й виплати допомоги при народженні дитини наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

5. Певні гарантії й компенсації при службових відрядженнях передбачені ст. 121 КЗпП України, які виплачуються в порядку і розмірах, установлених законодавством. Відповідно до Постанови № 663, положення якого спрямовані на практичну реалізацію вищезгаданих норм, підприємства, установи й організації, що направляють працівників у відрядження в межах України й за кордон, зобов'язані забезпечити таких працівників (незалежно від того, яку посаду вони займають - директора або простого працівника) коштами - авансом на поточні витрати в розмірі згідно із встановленими нормами.

Відповідно до ст. 265 зазначеного Кодексу, особи, винні в порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно із чинним законодавством.

Так, ст. 41 КУпАП установлено, що порушення вимог законодавства про працю спричинять накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і громадян - суб'єктів підприємницької діяльності в розмірі від п'ятнадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 255 до 850 грн.).

Таким чином, директор, як посадова особа підприємства, відправляючи себе у відрядження без видачі авансу, нестиме адміністративну відповідальність за порушення законодавства про працю.

6. Забезпечення рівня життя не нижче прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги соціально незахищеним родинам передбачено Законом № 1768. Цей Закон спрямований на реалізацію конституційних гарантій права громадян на соціальний захист із боку держави. Право на таку державну соціальну допомогу мають малозабезпечені родини, які постійно проживають на території України.

Яка родина має право на соціальну допомогу з малозабезпеченості, коли й у якому розмірі вона виплачується? Для відповіді на поставлені питання спочатку звернемося до основних визначень і термінів, наведених у ст. 1 Закону № 1768:

- державна соціальна допомога малозабезпеченим родинам - щомісячна допомога, що надається малозабезпеченим родинам у грошовій формі, розмір якої залежить від величини середньомісячного сукупного доходу родини;

- родина - це особи, які спільно проживають, зв'язані загальним побутом, мають спільні права й обов'язки. Права члена родини має також і самотня особа;

- малозабезпечена родина - родина, що з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижче прожиткового мінімуму для родини;

- прожитковий мінімум для родини - визначається для кожної родини залежно від її складу як сума прожиткових мінімумів, розрахованих і затверджених відповідно до Закону про прожитковий мінімум для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення;

- середньомісячний сукупний доход родини - доход всіх членів родини, обчислений у середньому за місяць із всіх джерел надходжень протягом шести місяців, які передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги.

Відповідно до зазначеного Закону, державою встановлені диференційовані рівні забезпечення для різних категорій населення. Так, на 2006 рік рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги встановлений для працездатних осіб у сумі 110 гривень, непрацездатних осіб - 155 гривень, інвалідів - 165 гривень. При цьому розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим родинам не може бути більш ніж 75% від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для родини відповідно до Закону про Держбюджет-2006.

Крім того, на кожну дитину, яка входить до складу малозабезпеченої родини, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 10%, якщо вона утримується матір'ю (батьком, усиновителем) не одруженою, і запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень здійснюється у встановленому порядку з надання матері (батьку), а на кожну дитину, у якої один або обоє батьків є інвалідами І або II групи, - на 20%.

Хто входить до складу малозабезпеченої родини? До складу родини, що звертається за призначенням соціальної допомоги, входять: чоловік, дружина; рідні, усиновлені й підопічні діти цих осіб, а також діти, які вчаться у вищих навчальних закладах І - IV рівнів акредитації й професійно-технічних навчальних закладів з денною формою навчання до досягнення 23 років і не мають власних родин незалежно від місця проживання або реєстрації; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами дитинства І і II групи або інвалідами І групи й проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка й дружини, які проживають разом з ними й перебувають на їхньому утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, що проживає разом із самотнім інвалідом І групи й здійснює догляд за ним; жінка й чоловік, які проживають однією родиною, не перебуваютьу шлюбі, але мають загальних дітей. До складу родини не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні. Як правильно розрахувати сукупний доход родини при визначенні права на допомогу згідно із Законом № 1768? Середньомісячний сукуний доход визначається за Методикою вирахування сукупного доходу с родини № 486.

Розглянемо ситуацію на конкретному прикладі, використовуючи для розрахунку вихідні дані, наведені в заданому питанні.

У наведеному прикладі доход родини становить 400 грн.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для даної родини складе:

110 + 170,50 + 170,50 = 451 грн. (на матір - 110 гри., на кожну дитину - 155 грн. + (10 %)).

Розрахуємо розмір соціальної допомоги: 451 -400 = 51 грн.

Звертаємо увагу читачів, що розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим родинам не може бути більш ніж 75% від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для родини. Зробимо перевірку дотримання зазначених вимог 0,75 х (451 грн.) = 338 грн. 25 коп. > 51 грн., тобто розмір допомоги за сумою відповідає наведеним обмеженням.

Таким чином, щомісячна державна допомога цій родині буде становити 51 грн. Зазначена допомога буде виплачуватися самотній матері протягом шести місяців, починаючи з місяця звернення за її призначенням.

Список використаних нормативно-правових актів

КЗпП - Кодекс законів про працю України.

КУпАП - Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Закон про відпустки - Закон України від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР “Про відпустки”.

Закон про оподаткування прибутку - Закон України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.1997р. № 283/97-ВР.

Закон про податок з доходів фіз осіб - Закон України від 22.05.2003 р. № 889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб”.

Закон № 2240 - Закон України від 18.01.2001 р. № 2240-ІII “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, зумовленими народженням і похованням”.

Закон про прожитковий мінімум - Закон України від 15.07.1999 p. № 966-XIV “Про прожитковий мінімум”.

Закон № 1768 - Закон України від 01.06.2000 р. № 1768-III “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим родинам”.

Закон про Держбюджет-2006 - Закон України від 20.12.2005 p. № 3235-IV “Про Державний бюджет України на 2006 рік”.

Постанова № 1298 - Постанова КМУ від 30.08.2002 р. № 1298 “Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів і організацій окремих галузей бюджетної сфери”.

Постанова № 218 - Постанова фонду соціального страхування нещасних випадків на виробництві від 27.12.2005 р. № 218 “Про бюджет Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на 2006 рік”.

Постанова№ 315 - Постанова КМУ від 21.04.2005 р. № 315 “Деякі питання призначення й виплати допомоги родинам з дітьми”.

Постанова № 663 - Постанова КМУ від 23 04.1999 р. № 663 “Про норми відшкодування відрядних витрат у межах України й за кордон”.

Інструкція № 5 - Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена Держкомстатом 13.01.2004 р. № 5.

Методика № 486 - Методика вирахування сукупного доходу родини для всіх видів соціальної допомоги, затверджена наказом Мінпраці, Мінекономіки, Мінфіну, Держкомстату, Держкомітету молодіжної політики, спорту й туризму України від 15.11.2001 р. № 486/202/524/455/3370.

“Консультант бухгалтера” № 46 (378) 13 листопада 2006 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)

Документи що посилаються на цей