ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
10-17.03.2005
Справа N 11/255
Щодо визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 05.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючого: Першикова Є.В., суддів: Яценко О.В., Савенко Г.В., розглянула касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ) на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.11.2004 у справі N 11/255 господарського суду Полтавської області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Сінтек" (далі - Товариство) до Кременчуцької ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. В засіданні взяли участь представники - позивача: Мельникова Н.В. (за дов. б/н від 31.12.2004) у судовому засіданні 10.03.2005; - відповідача: Михайленко А.М. (за дов. N 2245/10 від 08.02.2005) у судовому засіданні 10.03.2005, 17.03.2005; Косів Л.Т. (за дов. N 22776/10 від 16.11.2004) у судовому засіданні 10.03.2005; Тур Н.І. (за дов. N 23493/10 від 29.12.2004) у судовому засіданні 10.03.2005, 17.03.2005.
Розпорядженням заступника голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 09.03.2005 у зв'язку з перебуванням судді Ходаківської І.П. у черговій відпустці для розгляду господарських справ, призначених до перегляду в касаційному порядку, колегією суддів у складі: головуючого - Першикова Є.В., суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П. на 10.03.2005, утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий - Першиков Є.В., судді Яценко О.В., Савенко Г.В.
Розгляд справи по суті було закінчено 10.03.2005.
За згодою сторін, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), у судовому засіданні 10.03.2005 було оголошено перерву до 17.03.2005 для виготовлення та оголошення вступної та резолютивної частин постанови Вищого господарського суду України.
У судовому засіданні 17.03.2005 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.
Ухвалою від 13.09.2004 господарського суду Полтавської області (суддя Бунякіна Г.І.) заяву Кременчуцької ОДПІ повернуто у зв'язку з пропуском строку, визначеного у ст. 113 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), оскільки заява подана без мотивованого клопотання про відновлення встановленого процесуального строку.
Постановою від 30.11.2004 Київського міжобласного апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого - Сибіги О.М., суддів - Самусенко С.С., Федорова М.О.) апеляційну скарга Кременчуцької ОДПІ на ухвалу від 13.09.2004 господарського суду Полтавської області про повернення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду від 01.07.2003 залишено без задоволення.
Ухвалу від 13.09.2004 господарського суду Полтавської області про повернення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду від 01.07.2003 залишено без змін.
Кременчуцька ОДПІ, не погоджуючись з ухвалою та постановою попередніх судових інстанцій, звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу та постанову попередніх судових інстанцій.
Скаржник вважає, що при прийнятті оскаржуваних процесуальних актів судовими інстанціями не взято до уваги фактичну дату, коли податковому органу стало відомо про прийняття Верховним Судом України постанови від 06.07.2004, якою визначено особливості застосування діючого законодавства про пільги для спільних підприємств з іноземними інвестиціями.
Кременчуцька ОДПІ в касаційній скарзі також вказує, що попередні судові інстанції не взяли до уваги вимоги Закону України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження" від 17.02.2000 N 1457-III, на підставі якого скасовано дію Закону України "Про іноземні інвестиції" від 13.03.92 N 2198-XII.
Скаржник також вважає, що судові рішення про застосування до підприємств з іноземними інвестиціями, їхніх дочірніх підприємств, а також філій, відділень та інших відокремлених підрозділів державних гарантій захисту інвестицій прийняті на підставі законодавчих актів, які не підлягають виконанню.
Товариство у відзиві на касаційну скаргу вказало, що прийняті рішення по справі відповідають діючому законодавству, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки рішення та постанова судових інстанцій є законними та обґрунтованими, а тому вони не підлягають скасуванню.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суддю-доповідача та дослідивши і проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судовими інстанціями норм матеріального та процесуального законодавства, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що матеріалами справи підтверджено, що господарським судом Полтавської області рішенням від 01.07.2003 (суддя Штофель Т.В.) було задоволено повністю позовні вимоги Товариства до Кременчуцької ОДПІ та визнано недійсними податкові повідомлення-рішення за N 0000372302/0/1429, N 0000372302/0/1430, N 0000372302/0/1431 та N 1432 від 29.05.2003.
Постановою від 12.08.2003 Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого - Філатова Ю.М., суддів Кравець Т.В., Лащенко Л.Д.) рішення господарського суду Полтавського області було скасовано та в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Вищим господарським судом України було здійснено перегляд даної справи у касаційному порядку та прийнято постанову від 16.10.2003, якою постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2003 скасовано, а рішення господарського суду Полтавської області від 01.07.2003 залишено без змін.
Ухвалою від 10.01.2004 Верховного Суду України на підставі ст.ст. 111-15, 111-17 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови від 16.10.2003 Вищого господарського суду України.
Кременчуцька ОДПІ в серпні 2004 року звернулася до господарського суду Полтавської області з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 01.07.2003 господарського суду Полтавської області.
Кременчуцька ОДПІ в заяві послалася на прийняту постанову від 06.07.2004 Верховного Суду України зі справи за Товариства до управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці та вважає, що факти, встановлені касаційною інстанцією при розгляді вказаної справи, є нововиявленими обставинами, що мають значення для розгляду даної справи.
Ухвалою від 21.08.2004 господарського суду Полтавської області заява Кременчуцької ОДПІ була повернута у зв'язку з ненаправленням учасникам судового процесу копії заяви та незалученням до заяви постанови Верховного Суду України.
Ухвалою від 13.09.2004 господарського суду Полтавської області заява Кременчуцької ОДПІ було повернуту повторно у зв'язку з тим, що суд прийшов до висновку про те, що відповідно до ч. 1, 5 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) судове рішення може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Постанову Верховного Суду України, на яку посилається у своїй заяві Кременчуцька ОДПІ як на нововиявлену обставину, прийнято судом касаційної інстанції 06.07.2004, а податковий орган звернувся до суду із заявою про перегляд рішення лише 07.09.2004, тобто з пропуском двомісячного строку.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що наведені судовими інстанціями доводи щодо подання скаржником заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами після закінчення встановленого процесуального строку без клопотання про його відновлення зроблено попередніми судовими інстанціями без врахування обставин справи та надання їм належної правової оцінки.
Як вбачається із заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Полтавської області від 01.07.2003 та копії супровідного листа N 06-08/2106 від 09.08.2004 управління Пенсійного фонду України Автозаводського району у м. Кременчуці, скаржнику про постанову Верховного Суду України стало відомо з 09.08.2004, а тому на момент надходження заяви двомісячний термін не сплинув.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарський суд Полтавської області та Київській міжобласний апеляційний господарський суд прийшли до неправильного висновку про повернення заявникові заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення місцевого господарського суду від 01.07.2003, оскільки її подано до суду в межах строку строку, встановленого ч. 1 ст. 113 ГПК України ( 1798-12 ).
Також судовими інстанціями не враховано вказівки роз'яснення президії Вищого арбітражного (господарського) суду України від 28.04.95 N 02-5/310 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" про те, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами подається не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, які є підставою для перегляду рішення.
Матеріалами справи підтверджено, що скаржнику про постанову Верховного Суду України стало відомо з 09.08.2004, а тому на момент надходження заяви до господарського суду Полтавської області двомісячний термін не сплинув, а тому термін, передбачений ст. 113 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), не було порушено і скарга повинна була прийнята до розгляду.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) господарський суд Полтавської області повинен переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, встановивши наявність або відсутність істотних обставин по справі, які мають значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
За таких обставин судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-12 - 111-14 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), колегія суддів постановила:
Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області N 26069/10 від 30.12.2004 задовольнити частково.
Ухвалу від 13.09.2004 господарського суду Полтавської області та постанову від 30.11.2004 Київського міжобласного апеляційного господарського суду у справі N 11/255 господарського суду Полтавської області скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.