ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА
04 жовтня 2006 року
м. Київ

Про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за
час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого: С.,

суддів: Б., Г., З., З.,

при секретарі П.,

за участю позивача гр. К.,

та представника відповідача гр. В.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Васильківської районної державної адміністрації Київської області на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23.12.2005 та ухвалу апеляційного суду Київської області від 21.03.2006 у справі за позовом гр. К. до Васильківської райдержадміністрації про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, - встановила:

У вересні 2005 року гр. К. звернулась до суду із позовом до Васильківської райдержадміністрації про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23.12.2005, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 21.03.2006, позов задоволено частково. Поновлено гр. К. на посаді начальника відділу організаційно-кадрового забезпечення апарату Васильківської РДА Київської області, стягнуто з Васильківської РДА Київської області на користь гр. К. 1920 грн. 78 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі Васильківська РДА Київської області просить скасувати постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23.12.2005 та ухвалу апеляційного суду Київської області від 21.03.2006, як постановлені з порушенням норм матеріального права, та постановити нове рішення, яким відмовити гр. К. в задоволенні її позовних вимог.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильного застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами встановлено, що з 20.02.2001 гр. К. працювала на посаді начальника відділу організаційної і кадрової роботи Васильківської РДА.

Розпорядженням голови Васильківської РДА від 29.12.2005 ліквідовано відділ організаційної та кадрової роботи зі скороченням з 15.08.2005 всіх посад та утворено відділ організаційно-кадрового забезпечення.

На виконання зазначеного розпорядження, розпорядженням голови Васильківської РДА від 25.08.2005 № 429 гр. К., в числі інших, звільнено з посади начальника відділу організаційної та кадрової роботи з виплатою одноразової вихідної допомоги з 31.08.2005 на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України.

Суди першої та апеляційної інстанцій на підставі досліджених доказів дійшли висновку, що ліквідація та утворення відділу організаційно-кадрового забезпечення не відповідає вимогам Указу Президента України від 03.04.2005 року “Про вдосконалення структури місцевих державних адміністрацій”, Постанові Кабінету Міністрів України від 12.03.2005 “Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій” та розпорядженню голови Київської обласної державної адміністрації від 20.05.2005.

Згідно положень “про відділ організаційної і кадрової роботи апарату Васильківської РДА” від 03.05.2001 та “про відділ організаційно-кадрового забезпечення Васильківської РДА” від 05.10.2005 їх засади, функції, завдання, організація роботи, штатна чисельність залишені без змін. Без змін залишено ї функції начальника відділу.

Судами першої та апеляційної інстанцій правильно зроблено висновок, що незначних редакційних змін зазнала лише назва відділу, що в будь-якому випадку не є зміною в організації виробництва і праці, його ліквідацією чи реорганізацією, а тому у відповідача не було підстав для звільнення позивача за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, – ухвалила:

Касаційну скаргу Васильківської районної державної адміністрації Київської області залишити без задоволення, а постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23.12.2005 та ухвалу апеляційного суду Київської області від 21.03.2006 у справі за позовом гр. К. до Васильківської райдержадміністрації про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді


Документи що посилаються на цей