ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
23.02.2005
Справа 2-7/8842-2004
Про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 21.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Божок В.С. - головуючого Хандуріна М.І., Костенко Т.Ф.
розглянувши матеріали касаційної скарги Євпаторійської ОДПІ на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.11.2004 р. у справі господарського суду АР Крим за позовом Дитячого санаторно-оздоровчого центру "Маяк" до Євпаторійської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: не з'явились,
відповідача: не з'явились,
встановив:
Рішенням від 09-12.08.04 господарського суду АР Крим задоволено позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Євпаторійської ОДПІ від 16.03.04 N 0000062200/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем: пеня за порушення строків розрахунків по експортно-імпортних операціях в сумі 3888 грн.
Постановою від 16.11.04 Севастопольського апеляційного господарського суду рішення господарського суду АР Крим від 09-12.08.04 залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що оскільки розрахунки між резидентом та нерезидентом здійснені не в іноземній, а в національній валюті України, то безпідставним є висновок ДПІ як про порушення позивачем ЗУ "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.94 N 185/94-ВР (далі ЗУ N 185/94-ВР), так і в частині посилання на ст. 17 Указу Президента України "Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі" від 21.01.98 N 41/98 (далі Указ Президента N 41/98), а також зазначено про неправомірність стягнення спірних штрафних (фінансових) санкцій за процедурою, встановленого ЗУ від 21.12.00 N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі ЗУ N 2181-III).
Не погоджуючись з судовими рішеннями, Євпаторійська ОДПІ звернулась до Вищого господарського суду з касаційною скаргою і просить їх скасувати, тому що останні прийняті з порушенням норм матеріального права, зокрема ст. 1 ЗУ N 185/94-ВР.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити з наступних підстав.
Господарськими судами встановлено, що 15.03.04 Євпаторійською ОДПІ проведено документальну перевірку дотримання податкового і валютного законодавства Дитячим санаторно-оздоровчим центром "Маяк" за період з 01.04.02 по 31.12.03.
За результатами перевірки складено акт від 15.03.04 N 98/23-4-24861735, згідно якого позивачем порушено ст. 17 Указу Президента України N 41/98 та ст.1 ЗУ N 185/94-ВР.
На підставі згаданого вище акту Євпаторійською ОДПІ прийнято оспорене податкове повідомлення рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3888 грн.
Попередніми судовими інстанціями також з'ясовано, що Дитячий санаторно-оздоровчий центр "Маяк" реалізував санаторно-курортні путівки в кількості 47 шт. і надав санаторно-курортні послуги в період з 29.05.03 по 20.08.03 нерезиденту АНО "Кримкурорт" (Росія) на підставі договору N 34 від 28.02.03, укладеного між згаданими юридичними особами, за умовами якого оплату послуг передбачено в національної валюті України, яка надійшла від нерезидента по рахунках "Лоро" на загальну суму 2838 грн.
Згідно ст.1 ЗУ N 185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Статтею 4 ЗУ N 185/94-ВР передбачено відповідальність за порушення зазначених вище термінів зарахування виручки резидентів у іноземній валюті на їх валютні рахунки.
Відповідно до ст. 1 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" ( 15-93 ) іноземною валютою є валюта готівкою, грошові знаки, що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави.
Судами встановлено, що розрахунки по згаданому вище договору передбачались і здійснювались у національної валюті України, яка не є іноземною для резидента, у зв'язку з чим суди дійшли вірного висновку про необгрунтованість нарахування спірних санкцій.
Крім того, застосування до позивача штрафних санкцій відповідно до ст.4 ЗУ N 185/94-ВР, як податкового зобов'язання суперечить преамбулі та пп.1.2, 1.5 ст. 1 ЗУ N 2181-III, ст.ст. 13, 14 ЗУ "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ).
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п.1 ст. 111-9, ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України постановив:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову від 16.11.04 Севастопольського апеляційного господарського суду зі справи N 2-7/8842-2004 залишити без змін.