ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Департамент інформаційної політики та масово-роз'яснювальної роботи
Департамент оподаткування фізичних осіб

Правові аспекти отримання
та порядок оподаткування
доходів громадян внаслідок прийняття спадщини

З введенням в дію з 1 січня 2004 року Закону України від 22 травня 2003 року N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон N 889) відбулися значні зміни в оподаткуванні доходів фізичних осіб. Зокрема, цим Законом запроваджено оподаткування доходів громадян, отриманих ними внаслідок прийняття спадщини.

Правові аспекти спадкового права регулюються главами 84 - 90 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435 (ЦК):

Спадкування - перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1222 ЦК спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 ЦК).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 ЦК, якими установлено черговість за законом.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1296 спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Зважаючи на норми ст. 1297 та 1299 ЦК, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно та зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 ЦК).

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Стаття 1225 ЦК: Спадкування права на земельну ділянку

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Стаття 1226 ЦК: Спадкування частки у праві спільної сумісної власності

1. Частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

2. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Для прийняття спадщини встановлюється термін у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270)

Законом України від 22 травня 2003 року N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" запроваджено оподаткування доходів, отриманих платниками податку - фізичними особами внаслідок прийняття у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав. Порядок оподаткування визначено статтею 13, яка набрала чинності з 1 січня 2005 року.

Об'єкти оподаткування

З метою оподаткування об'єкти спадщини платника податку поділяються на:

1. Об'єкти нерухомого майна (у таблиці - "н").

Нерухоме майно (нерухомість) - об'єкти майна, які розташовуються на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей), а також земля.

Нерухомість, відмінна від землі, поділяється на:

- будівлі (приміщення, пристосовані для постійного або тимчасового перебування в них людей, а також об'єкти власності, функціонально пов'язані з такими приміщеннями).

Будівлі поділяються на будинки (включаючи готелі, мотелі, кемпінги та інші подібні об'єкти туристичної інфраструктури), квартири, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах, індивідуальні гаражі або місця на гаражних стоянках чи в гаражних кооперативах, дачні будинки та інші об'єкти дачної (садової) інфраструктури, відмінні від землі;

- споруди, а саме: об'єкти нерухомості, відмінні від будівель.

До вартості нерухомості у вигляді землі включаються також вартість будь-яких її капітальних поліпшень, у тому числі її планування, іригації, осушення, та дороги (шляхи).

2. Об'єкти рухомого майна (у таблиці - "р"), зокрема:

- предмет антикваріату або витвір мистецтва,

- природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння;

- будь-який транспортний засіб та приладдя до нього;

- інші види рухомого майна;

3. Об'єкти комерційної власності (у таблиці - "комерц", "роялті"), а саме: цінний папір (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу за нею;

4. Суми страхового відшкодування (страхових виплат) (у таблиці - "с") за страховими договорами, укладеними спадкодавцем;

- суми, що зберігаються на пенсійному рахунку спадкодавця згідно з договором недержавного пенсійного забезпечення, пенсійного вкладу;

5. Кошти (у таблиці - "кошти"), а саме: готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.

Ставки оподаткування

Ставки оподаткування залежать від виду об'єкта спадщини і ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем (0 %, 5 %, 13 %, 26 %).

Для цілей оподаткування Законом N 889 запроваджено термін "ступінь споріднення" для членів сім'ї спадкодавця. Поняття "члени сім'ї" та ступінь споріднення визначені підпунктом 1.20.4 ст. 1 Закону N 889.

Членами сім'ї фізичної особи є:

- її дружина або чоловік;

-діти як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка (у тому числі усиновлені), батьки, баба або дід як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка;

- брати чи сестри як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка;

- онуки як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка;

- інші утриманці такої фізичної особи або її опікуни, визнані такими згідно із законом.

Членами сімї фізичної особи першого ступеня споріднення є:

- її батьки та батьки її чоловіка або дружини;

- її чоловік або дружина;

- діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини (утому числі усиновлені ними діти).

Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Залежність ставки оподаткування від об'єкта
спадщини та ступеня споріднення наведено у таблиці:

(Ставка податку 13 відсотків діє до 31 грудня 2006 р. З 1 січня 2007 року ставка податку становитиме 15 відсотків).

При отриманні спадщини будь-яким спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента до будь-якого об'єкта спадщини застосовується ставка 26 відсотків.

Якщо спадкоємець отримує доходи у вигляді плати за використання права інтелектуальної (промислової) власності спадкодавця, у тому числі у вигляді роялті, то такі доходи оподатковуються при їх нарахуванні (виплаті) за їх рахунок, за ставкою 13 відсотків незалежно від того, чи є їх отримувач спадкоємцем першого ступеня споріднення, чи ні. Якщо спадкодавцем є нерезидент, - то за ставкою 26 відсотків.

Враховуючи норми постанови KM України від 21 січня 2005 року N 67 "Про реалізацію статті 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", яка прийнята на виконання ст. 13 Закону N 889, дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи не-майнові права) у межах, що підлягає обкладенню податком з доходів фізичних осіб згідно із статтею 13 Закону, включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку з доходів фізичних осіб і відображається ним у річній декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація).

Тобто платник податку, який протягом звітного податкового року отримує дохід у вигляді об'єкта спадщини (що підлягає оподаткуванню), зобов'язаний відобразити його вартість у декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації), яка подається до податкового органу за податковою адресою (місцем постійного або переважного проживання) до 1 квітня року, наступного за тим, в якому була прийнята спадщина.

Інформація щодо виданих свідоцтв про право на спадщину надається нотаріальними конторами відповідним органам державної податкової служби за формою (ф. N 2ДФ), визначеною Державною податковою адміністрацією, у терміни, встановлені законом для податкового кварталу.

Державне мито при оформленні права на спадщину

Справляння державного мита регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 "Про державне мито" (зі змінами та доповненнями, далі - Декрет).

Статтею 3 цього Декрету визначено розміри ставок державного мита.

На виконання зазначеного Декрету наказом ДПА України від 22.04.93 N 15 затверджено Інструкцію про порядок обчислення та справляння державного мита, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 травня 1993 року за N 50.

Пунктом 3 ст. 3 Декрету встановлені такі ставки державного мита:

Згідно з п. 2 ст. 3 Декрету державне мито, яке відповідно до статті 3 цього Декрету справляється за ставками у розмірах частин неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, вираховується виходячи з розміру зазначеного неоподатковуваного мінімуму, що діє на день сплати мита.

Державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджету місцевого самоврядування (ст. 6 Декрету).

Інформаційні листи ДПА України
з питань оподаткування доходів,
отриманих громадянами внаслідок
прийняття спадщини:

- лист Державної податкової адміністрації України від 03.06.2005 р. N 5129/Ж/17-3115;

- лист Державної податкової адміністрації України від 08.12.2004 р. N 9471/8/17-3115, N 23990/7/17-3117;

- лист Державної податкової адміністрації України від 08.06.2006 р. N 3269/Н/17-0715.

Відповіді на запитання громадян стосовно
оподаткування доходів, отриманих ними
внаслідок прийняття спадщини

ПИТАННЯ: Чи передбачені пільги щодо сплати податку з доходів від продажу інвестиційного активу, що одержують у спадок платники податку і, зокрема, неповнолітні діти-сироти і напівсироти?

ВІДПОВІДЬ: Закон N 889-IV передбачає рівні права і обов'язки для всіх платників податку, незалежно від їх віку, статі, сімейного становища тощо. З огляду на це, неповнолітні діти, зокрема сироти і напівсироти, у разі отримання ними доходу у вигляді спадщини, до складу якої входять інвестиційні активи (корпоративні права, цінні папери) від спадкодавця першого ступеня споріднення, є платниками податку.

Згідно із Законом N 889-IV (пп. "в" пп. 13.2.1 п. 13.2 ст. 13) при отриманні спадщини у вигляді об'єкта комерційної власності (корпоративного права) спадкоємцями першого ступеня споріднення податок нараховується до вартості такої власності за ставкою, визначеною п. 7.1 ст. 7 Закону N 889-IV. За неповнолітню дитину подати річну декларацію і забезпечити сплату податку згідно зі ст. 18 Закону N 889-IV має опікун (піклувальник).

Законом N 889-IV не передбачено окремих пільг щодо сплати податку з доходів від продажу інвестиційного активу, що одержують платники податку, і зокрема неповнолітні діти-сироти і напівсироти.

Слід зауважити, що протягом 2004 - 2006 років до статті 13 Закону були внесені зміни в частині уточнення змісту деяких об'єктів спадщини та ставок оподаткування об'єктів спадщини законами України від 1 липня 2004 року N 1958-IV "Про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (починаючи з 01.01.2005), від 25 березня 2005 року N 2505-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" (починаючи з II кварталу 2005 року) та Законом України від 19 січня 2006 року N 3378-IV "Про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" щодо оподаткування спадщини" (починаючи з 01.01.2007).

Останній закон вніс найсуттєвіші зміни до статті 13 Закону, за якими при отриманні спадщини спадкоємцями, що є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподаткування провадиться за нульовою ставкою податку (0 %) до будь-якого об'єкта спадщини; а при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, - за ставкою податку, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону (5 %), до будь-якого об'єкта спадщини. Фізичні особи внаслідок прийняття ними в спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав від нерезидентів повинні будуть сплатити податок за ставкою, визначеною пунктом 7.1 статті 7 цього Закону (15 %).

І ще, при отриманні спадщини у вигляді власності нерухомого, рухомого майна та коштів особою, яка є інвалідом І групи або має статус дитини-сироти або дитини, яка позбавлена батьківського піклування, оподаткування провадиться за нульовою ставкою (0 %) оподаткування до вартості такої власності.

ПИТАННЯ: Який порядок оподаткування податком з доходів фізичних осіб доходів, одержаних від наданої в оренду земельної ділянки (успадкованого земельного паю)?

ВІДПОВІДЬ: Законом N 889-IV визначено, що дохід - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, такі за її межами, утому числі у вигляді надання нерухомості в оренду (суборенду), зокрема успадкованого земельного паю.

Порядок оподаткування доходу від надання нерухомості, зокрема земельної ділянки, в оренду визначено у п. 9.1 ст. 9 Закону N 889-IV. Відповідно до вимог цього пункту податковим агентом платника податку - орендодавця при нарахуванні доходу від надання в оренду нерухомого майна, зокрема земельної ділянки, є орендар (пп. 9.1.2 п. 9.1 ст. 9 Закону N 889-IV).

При укладанні договору оренди земельного паю з юридичною особою або фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, яким є фермер, відповідальною за сплату та перерахування до бюджету податку з виплачуваного доходу у вигляді орендної плати є така юридична особа чи фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності (податковий агент) (пп. 9.1.2 п. 9.1 ст. 9 Закону N 889-IV).

Дохід у вигляді орендної плати за договором оренди земельного паю кінцево оподатковується при його виплаті за його рахунок за ставкою, визначеною у п. 7.1 ст. 7 Закону N 889-IV (на період 2004-2007 pp.-13%).

Якщо протягом 2005 року отримувалися доходи лише від податкових агентів (юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), то відповідно до вимог ст. 18 Закону N 889-IV обов'язок подачі декларації вважається виконаним.

Якщо договір оренди укладений з орендарем - фізичною особою, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, то особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець. Такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету у термін протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем звітного кварталу.

Слід зауважити, що договір оренди нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню, при цьому нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір податковому органу за основним місцем проживання платника податку - орендодавця за встановленою формою.

ПИТАННЯ: Нерезиденти 1 - 2 ступеня спорідненості або 3-4 ступеня спорідненості отримують спадщину від резидента. Як оподатковується спадщина в кожному із випадків?

ВІДПОВІДЬ: Згідно з п. 7 3 ст. 7 Закону N 889-IV ставка податку становить 26 % від будь-яких доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб, тобто в обох наведених у питанні випадках ставка оподаткування має бути 26 % (подвійна ставка п. 7.1 ст. 7 Закону).

ПИТАННЯ: Фізична особа отримала Свідоцтво про право на спадщину у вигляді нерухомого майна в березні 2005 року від діда (ІІ ступінь споріднення). Задекларувавши дохід, фізична особа вимагає, щоб її дохід (спадщина) оподатковувався за ставкою 5 %. Чи правомірно це?

ВІДПОВІДЬ: Щодо оподаткування спадщини, одержуваної у вигляді нерухомого майна спадкоємцями 2-го ступеня споріднення у період з 1 січня до 1 квітня 2005 року, то вона підлягає оподаткуванню за ставкою 13 %.

ПИТАННЯ: У спадщину отримано будинок від батьків у лютому 2005 року, а продано у червні. Які податки і в які терміни слід було сплатити?

ВІДПОВІДЬ: Оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентується ст 13 Закону N 889-IV, до якої Законом N 2505-IV внесено зміни. Згідно з цими змінами починаючи з П кварталу 2005 року, не підлягають оподаткуванню доходи, одержані у вигляді вартості нерухомого майна спадкоємцями, які відносяться до членів сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення (пп. 1.20.4 п. 1.20 ст. 1 Закону N 889-IV).

Відповідно до Прикінцевих положень Закону N 2505-IV ст. 13 (у новій редакції) набрала чинності з 1 квітня 2005 року. Таким чином, якщо свідоцтво про право на спадщину нерухомого майна (квартир, кімнат, будинків, дачних ділянок, присадибних ділянок, земельних часток (паїв) тощо) було отримано спадкоємцем першого чи другого ступеня споріднення в період з 1 січня по 31 березня 2005 року включно, спадкоємець повинен включити до податкової декларації за наслідками 2005 року (до 1 квітня 2006 року) вартість спадщини та сплатити податок з доходів фізичних осіб за відповідною ставкою 5 % (І ступінь) або 13 % (II ступінь).

Щодо оподаткування операцій з продажу об'єктів нерухомого майна, то це питання регламентується ст. 11 Закону N 889-IV, яка набрала чинності з 1 січня 2005 року.

Водночас, п. 8 розділу 17 Закону N 2505-IV встановлено, що ст. 11 Закону N 889-IV набирає чинності з 1 січня 2006 року. Враховуючи те, що згідно з Прикінцевими положеннями Закону N 2505-IV він набрав чинності з моменту опублікування (опубліковано 31 березня 2005 року у газеті "Урядовий кур'єр"), не підлягають оподаткуванню операції з продажу об'єктів нерухомого майна, які здійснено (посвідчено нотаріально) починаючи з 31 березня 2005 року.

Тобто при продажу успадкованого будинку, посвідченого нотаріально у червні 2005 року, податок з доходів фізичних осіб не повинен сплачуватися.

Законом України від 20 грудня 2005 року N 3235 "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (ст. 77) зупинено на 2006 рік дію статті 11 Закону N 889 в частині оподаткування операцій з продажу об'єктів нерухомого майна.

ПИТАННЯ: Нерезидент (фізична особа) отримує від нерезидента (фізичної особи) в спадщину нерухомість, яка знаходиться в Україні. Хто має проконтролювати сплату податку з доходів фізичних осіб?

ПИТАННЯ: Згідно зі статтею 1221 ЦКУ місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, то місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна.

Відповідно до п. 9.11 ст. 9 Закону України від 22 травня 2003 року N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон), доходи з джерелом їх походження з України, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами цього Закону.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентується ст. 13 Закону. При цьому особою, відповідальною за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).

Нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину податковому органу у терміни, встановлені для податкового кварталу.

Одночасно, згідно з пп. 9.11.2 п. 9 11 ст 9 Закону, якщо доходи з джерелом їх походження з України виплачуються нерезиденту іншим нерезидентом (тобто у безготівковій формі), то такі доходи повинні зараховуватися на рахунок, відкритий таким нерезидентом у банку-резиденті, режим якого встановлюється Національним банком України. При цьому цей банк-резидент вважається податковим агентом при здійсненні будь-яких видаткових операцій з такого рахунку.

У разі виплати нерезидентом доходів з джерелом їх походження з України іншому нерезиденту готівкою або у формі, відмінній від грошової, нерезидент - отримувач такого доходу зобов'язаний самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) податок до бюджету за ставкою, визначеною пунктом 7.3 статті 7 Закону N 889-IV {26 % на період до 01.01.2007) протягом 20 календарних днів, наступних за днем одержання таких доходів, але не пізніше закінчення його перебування в Україні.

Довідка про сплачений нерезидентом податок видається органом державної податкової служби за місцем проживання такого нерезидента у порядку, встановленому Державною податковою адміністрацією.

У разі самостійної сплати нерезидентом податку підставою для отримання довідки є пред'явлений органу державної податкової служби платіжний документ, що підтверджує факт сплати в Україні податку.

ПИТАННЯ: Який порядок оподаткування сум страхових виплат, які виплачуються страховою компанією спадкоємцю при настанні страхового випадку (смерті страхувальника) за умов, що страхувальник в укладеному ним договорі особистого страхування визначив цю особу ви-годонабувачєм (спадкоємцем)?

ВІДПОВІДЬ: Закон встановлює оподаткування доходів, отриманих платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину суми страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, укладеними спадкодавцем.

Разом з тим, статтею 1229 Цивільного кодексу України встановлено таке: якщо страхувальник у договорі особистого страхування призначив особу, до якої має перейти право на одержання страхової виплати у разі його смерті, це право не входить до складу спадщини. Оскільки на підставі наведених норм Цивільного кодексу виплати, які виплачуються страховою компанією при настанні страхового випадку вигодонабувачеві (спадкоємцю) згідно із розпорядженням на його користь, зробленим страхувальником-спадкодавцем в укладеному ним договорі особистого страхування, не входять до складу спадщини, то на них не можуть бути розповсюджені положення Закону щодо оподаткування спадщини.

Таким чином, у разі виплати страховими компаніями сум страхового відшкодування (страхових виплат) при настанні страхового випадку (смерті страхувальника) фізичним особам, які за договором особистого страхування, укладеним спадкодавцем, визначені як вигодонабувачі, такі страхові компанії повинні виконати всі покладені на податкового агента функції щодо зазначених виплат, тобто нарахувати за ставкою 13 %, утримати, перерахувати до бюджету податок з виплачених вигодонабувачам (спадкоємцям) сум.

Щодо оподаткування деяких об'єктів спадщини

Зважаючи на велику кількість звернень платників податку, доцільним є пояснення деяких актуальних моментів у питанні оподаткування спадщини, зокрема:

1) успадкування коштів, що зберігаються на рахунках згідно із підпунктом "д" пункту 13.1 статті 13 Закону об'єктом оподаткування визначено кошти, а саме готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.

Тому, ставка податку, яку слід застосовувати при оподаткуванні такого об'єкта спадщини, залежить від ступеня споріднення члена сім'ї спадкодавця та розміру успадкованої суми коштів. До кінця поточного року:

за ставкою 0 % оподатковується будь-яка сума успадкованих коштів, що зберігається на рахунку спадкодавця, який є членом подружжя;

за ставкою 5 % оподатковується сума коштів, яка є меншою або дорівнює стократному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на початок року, в якому така спадщина успадковується членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, що не є членом його подружжя;

за ставкою 13 % оподатковуються сума коштів, яка перевищує стократний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на початок року, в якому така спадщина успадковується членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, що не є членом його подружжя, а також будь-яка сума коштів, успадкована членом сім'ї спадкодавця другого ступеня споріднення. Одночасно слід звернути увагу на оподаткування податком з доходів фізичних осіб виплат вкладникам компенсації грошових заощаджень та спадкоємцям вкладників на організацію похорон:

відповідно до Закону (пп. 4.3.23 п. 4.3 ст. 4) до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються (і не підлягають відображенню в його річній податковій декларації) суми виплат громадянам України (їх спадкоємцям) грошових заощаджень і грошових внесків, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР чи установи державного страхування СРСР або у папери цільової державної позики, емітованої на території колишнього СРСР, погашення яких не відбулося.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2005 року N 409 "Про виплату у 2005 році громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень і страхових внесків, вкладених до 2 січня 1992 р. в установи колишнього Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, і установи колишнього Укрдержстраху, та викуп облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року" визначено, що у минулому році здійснювалися виплати вкладникам з числа тих, які не отримали протягом 2002 - 2004 років компенсацію грошових заощаджень, у межах не більше 50 гривень за одним рахунком кожного вкладника (пп. "а" п. 2), а також виплати спадкоємцям вкладників, померлих у 2005 році на організацію похорон в межах не більше ніж 500 гривень (пп. "в" п. 2).

Тому саме такі виплати не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб;

2) успадкування земельних сертифікатів:

згідно з положеннями Земельного кодексу України від 25.10.2001 N 2768-ІІІ (ст. 17) сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, є лравовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Таким чином, сертифікат на право на земельну частку (пай), який видається сільською, селищною або міською радою, засвідчує лише право вимоги, тобто майнове право його власника (гл. 12 та 13 Цивільного кодексу України). Тому, з метою оподаткування успадкований земельний сертифікат розглядається як об'єкт комерційної власності, а саме, корпоративним правом. Оподаткуванню за відповідною ставкою ст. 7 Закону підлягає вартість такого об'єкта.

Згідно із ст. 125 - 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, та його державної реєстрації, тобто після одержання державного акта.

З метою оподаткування земельні частки (паї), власникам яких видано державні акти про право власності на них, розглядаються як нерухомість, у т. ч. при оподаткуванні спадщини. При успадкуванні нерухомості членом сім'ї спадкодавця І та II ступеня споріднення ставка податку становить 0 %, тобто такий об'єкт спадщини фактично не оподатковується.

“Київський бухгалтер” № 35(233) грудень 2006
Передплатний індекс: 22259

Документи що посилаються на цей