КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
15.11.2005
Справа N 40/346
Про визнання недійсним постанов
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: <...> від позивача - К.В.В. (по дов.), від відповідача - Т.О.А. (по дов.), розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2005 р. у справі N 40/346 (суддя С.Л.Г.) за позовом Закритого акціонерного товариства "Оболонь" до Кабінету Міністрів України про визнання недійсним постанов, встановив:
Позивач звернувся в господарський суд м. Києва з позовом про визнання недійсною постанови Кабінету Міністрів України N 541 від 04.07.2005.
Після порушення провадження у справі позивач звернувся до суду з заявою про доповнення до позовної заяви, а саме просив також визнати недійсною постанову Кабінету Міністрів України N 575 від 14.07.2005.
Рішенням господарського суду м. Києва від 30.08.2005 року зазначені постанови відповідача визнані недійсними.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові повністю.
Зокрема апелянт посилається на те, що оскаржувані позивачем акти прийняті у відповідності до чинного законодавства та відповідають компетенції Кабінету Міністрів України.
Позивач просив суд рішення залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд встановив наступне.
04.07.2005 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову N 541 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.99 N 836 "Про затвердження нормативів збору за спеціальне водокористування" та постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2000 N 456 "Про затвердження диференційованих нормативів плати за користування надрами для видобування мінеральних підземних вод".
Даною постановою збільшується розмір нормативів збору за спеціальне водокористування та диференційованих нормативів плати за користування надрами для видобування мінеральних підземних вод.
14.07.2005 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову N 575, якою змінюється розмір нормативів збору за спеціальне водокористування та диференційованих нормативів плати за користування надрами для видобування мінеральних підземних вод, встановлених постановою Кабінет Міністрів України N 836 від 18.05.99 "Про затвердження нормативів збору за спеціальне водокористування" та постановою Кабінету Міністрів України N 456 від 07.03.2000 "Про затвердження диференційованих нормативів плати за користування надрами, для видобування мінеральних підземних вод", з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України N 541 від 04.07.2005 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України".
Спір по справі виник у зв'язку з тим, що Повивач вважає, то зазначеними постановами порушуються його законні права та охоронювані законом інтереси, крім того, постанови суперечать нормам законодавства, прийняті з перевищенням повноважень Кабінету Міністрів України та з порушенням процедури прийняття нормативного акту, отже мають бути визнані недійсними.
Судова колегія вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 6 статті 30 Кодексу України про надра ( 132/94-ВР ) нормативи плати за користування надрами та порядок її справляти встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 статті 75 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23.12.2004 N 2285-IV (далі - Закон) передбачено, що з метою приведення окремих норм законів у відповідність з бюджетним законодавством зупинено на 2005 рік дію частини шостої статті 30 (в частині встановлення Кабінетом Міністрів України базових нормативів плати за користування надрами) Кодексу України про надра. Статтею 90 названого Закону встановлено, що у 2005 році запроваджуються базові нормативи плати за користування надрами для видобування корисних копалин згідно з додатком N 9 до цього Закону. Додатком 9 до вказаного Закону передбачена плата за видобуток термальних підземних вод - 0,1 грн., промислових підземних вод - 0,05 грн. за 1 куб. метр.
Проте, всупереч нормам даного Закону ( 2285-15 ) постанова N 541 встановлює норматив плати за користування надрами для видобування природних столових мінеральних вод при обсягах видобутку понад 200 куб. метрів/добу у розмірах 47,25 грн., 30,39 грн., 20,25 грн. в залежності від категорії родовища. Постанова N 575 встановлює норматив плати за користування надрами для видобування природних столових мінеральних вод в розмірі 12,00 грн. за 1 куб. метр води. Тобто положення постанови Кабінету Міністрів України N 541 від 04.07.2005 та постанови Кабінету Міністрів України N 575 під 14.07.2005 прямо порушують норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік".
Оскільки збір за спеціальне водокористування є збором за спеціальне використання природних ресурсів, встановленим підпунктом 13 пункту 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ), при встановленні його нормативів слід дотримуватись частини 8 статті 1 даного Закону ( 2285-15 ): зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року. Це правило не застосовується у випадках зменшення розміру ставок податків, зборів (обов'язкових платежів) або скасування пільг з оподаткування та інших правил, які призводять до порушення правил конкуренції та створення податкових переваг окремим суб'єктам підприємницької діяльності або фізичним особам.
Отже, постанови Кабінету Міністрів України N 541 від 04.07.2005 та N 575 від 14.07.2005, якими збільшується норматив збору за спеціальне водокористування, порушують вимоги статті 1 Закону "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ), оскільки прийняті пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року, та набрали чинності з 15 липня 2005 року, а не з 2006 року.
Судом береться до уваги також те, що відповідачем не надано належних доказів про те, що чи є термальні води та підземні води різними поняттями, чи віднесено чинним законодавством України поняття мінеральні води до складу термальних вод.
У відповідності до п. 5 статті 19 Господарського кодексу України ( 436-15 ) забороняється незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду.
Згідно із пунктом 2 статті 21 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Таким чином, позовні вимоги в частині визнання недійсними постанов Кабінету Міністрів України N 541 від 04.07.2005 та N 575 від 14.07.2005 є такими, що підлягають задоволенню.
Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача скасувати зазначені вище постанови Кабінету Міністрів України не підлягають задоволенню, оскільки зазначені постанови визнаються судом недійсними з моменту їх видання.
На підставі наведеного судова колегія вважає, що рішення місцевого господарського суду є обґрунтованим, підстави для скасування даного рішення відсутні, а отже апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 55, 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), Київський апеляційний господарський суд ухвалив:
1. Рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2005 р. у справі N 40/346 залишити без змін, а апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України - без задоволення.
2. Дана ухвала набуває законної сили з моменту її прийняття.
3. Касаційна скарга на дану ухвалу може бути подана протягом одного місяця з дати її прийняття.
Головуючий суддя: В.В.Андрієнко
Судді: М.М.Малетич
В.І.Студенець