ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
07 березня 2006 року
м. Київ
Справа № К-616/06
Щодо стягнення невиплаченої вихідної допомоги
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого,
суддів,
при секретарі судового засідання,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу У. на рішення Білгород–Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 лютого 2003 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 24 червня 2003 року у справі за позовом У. до управління пожежної безпеки УМВС України в Одеській області про стягнення невиплаченої вихідної допомоги, -
встановила:
У лютому 2003 року У. звернувся до суду із позовом до управління пожежної безпеки УМВС України в Одеській області про стягнення невиплаченої вихідної допомоги.
Рішенням Білгород–Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 лютого 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24 червня 2003 року, в задоволенні позову У. до управління пожежної безпеки УМВС України в Одеській області про стягнення невиплаченої вихідної допомоги відмовлено.
В касаційній скарзі У. просить скасувати рішення Білгород–Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 лютого 2003 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 24 червня 2003 року, як постановлені з порушенням норм матеріального права, а справу направити на новий судовий розгляд.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів щодо правильного застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Постановляючи судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що У. 18 січня 2000 року був звільнений з органів внутрішніх справ згідно наказу № 74 від 17 березня 2000 року за ст. 65 “а” Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за віком).
При звільненні позивачу була нарахована і виплачена грошова допомога в розмірі п’яти місячних окладів у сумі 1113 грн. 75 коп.
Судами першої та апеляційної інстанції правильно встановлено, що оскільки У. звільнився 18 січня 2000 року, то на нього не розповсюджується положення Указу Президента України від 23 червня 2001 року № 463/2001 “Про скасування деяких положень пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393”, який набрав чинності з 14 липня 2001 року і яким не передбачено перерахунок вихідної допомоги особам, звільненим до його видання.
Допомога при звільненні У. нарахована і виплачена відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, яка діяла на час звільнення позивача з органів МВС.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судами правильно дана правова оцінка обставин у справі і не допущено порушень норм матеріального права, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу У. залишити без задоволення, а рішення Білгород – Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 лютого 2003 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 24 червня 2003 року у справі за позовом У. до управління пожежної безпеки УМВС України в Одеській області про стягнення невиплаченої вихідної допомоги - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді