ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
22 грудня 2006 року
м. Київ
Справа № К-859/06
Про визнання недійсним договору купівлі-продажу
свідоцтва на право власності
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого А.,
Суддів А.,
при секретарі Ж.,
за участю представників позивача, відповідача – 1, відповідача – 2, відповідача - 3: не явка, відповідача - 4: не явка,
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта”, в особі Нафтогазовидобувного управління “Долинанафтогаз”, на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.09.2005 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2005 у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта”, в особі Нафтогазовидобувного управління “Долинанафтогаз” до 1.Управління економіки, промисловості і власності Долинської районної держадміністрації 2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Станіславська торгова компанія” 3. Долинської міської ради 4. Івано-Франківського державного обласного бюро технічної інвентаризації про визнання недійсним договору купівлі-продажу свідоцтва на право власності та ін., -
встановив:
В квітні 2004 року Відкрите акціонерне товариство “Укрнафта”, в особі Нафтогазовидобувного управління “Долинанафтогаз” звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до 1) Управління економіки, промисловості і власності Волинської районної держадміністрації, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Станіславська торгова компанія”, 3) Долинської міської ради, 4) Івано-Франківського державного обласного бюро технічної інвентаризації про (з урахуванням уточнень позовних вимог) визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.03.2005 приміщення магазину № 40 “Овочі-фрукти”, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Волинською міською радою 15.12.2004, та визнання недійсним запису в книзі про реєстрацію права власності на нерухоме майно, здійснене Івано-Франківським державним обласним бюро технічної інвентаризації, визнання права власності на нерухоме майно-приміщення магазину № 40 “Овочі-фрукти” в м. Долина, за адресою: _______.
Позовні вимоги були мотивовані тим, що договір купівлі-продажу приміщення магазину № 40 “Овочі-фрукти”, укладений між Управлінням економіки, промисловості і власності Долинської районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю “Станіславська торгова компанія”, підлягає визнанню недійсним, оскільки продавець по договору не є власником даного приміщення, а тому не мав права його продавати та підписувати договір. Крім того, на думку позивача, реєстрація права власності в Івано-Франківському державному обласному бюро технічної інвентаризації проведена з порушенням чинного законодавства і не є підставою для укладення договору купівлі-продажу.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 05.09.2005, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2005, в позові відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими судами попередніх інстанцій рішеннями, ВАТ “Укрнафта” звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити ухвалу про задоволення позовних вимог повністю.
Незаконність рішень судів ВАТ “Укрнафта” обґрунтовує порушенням та неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, які полягають в наступному.
На думку скаржника, судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що приміщення магазину № 40 “Овочі-Фрукти” внесено до статутного фонду ВАТ “Укрнафта” та є власністю товариства. Долинська міська рада всупереч принципу непорушності права власності 15.12.2004 видала свідоцтво про державну реєстрацію, а Івано-Франківське ОБТІ здійснило запис в книзі № 31 за № 348 про реєстрацію права власності Долинської міської ради на спірне майно. Управління економіки, промисловості та власності Долинської районної державної адміністрації 01.03.2005, за дорученням Долинської міської ради, уклало з ТОВ “Станіславська торгова компанія” договір купівлі-продажу приміщення магазину № 40.
У запереченнях на касаційну скаргу (з урахуванням уточнень) Управління економіки, промисловості і власності Долинської районної державної адміністрації зазначило про правомірність своїх дій щодо укладення договору купівлі-продажу майна.
У запереченнях на касаційну скаргу ТзОВ “Станіславська торгова компанія” вважає оскаржувані судові рішення законними та обґрунтованими, а касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Справу розглянуто в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги і заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, і з цим погодився апеляційний суд, що рішенням Долинської міської ради № 843-22/2004 від 14.12.2004 “Про прийняття в комунальну власність приміщення магазину № 40 за адресою: __________ в м. Долина” приміщення магазину було прийнято у комунальну власність територіальної громади м. Долина та передано на баланс Долинському міському житловому комунальному підприємству.
Відповідно до ст. 327 Цивільного Кодексу України – управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Рішенням Долинської міської ради № 844-22/2004 від 14.12.2004 “Про перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Долина, які підлягають приватизації в 2005 році” було затверджено перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Долина, що підлягають приватизації, в тому числі приміщення магазину № 40 за адресою: ____________.
Рішенням Долинської міської ради від 23.04.2003 № 204-7/2003 року приватизацію майна, яке належить Долинській міській раді, було доручено Управлінню економіки, промисловості та власності Долинської районної державної адміністрації. Управлінням економіки, промисловості і власності Долинської райдержадміністрації 01.03.2005 було укладено з ТОВ “Станіславська торгова компанія” Договір купівлі-продажу приміщення магазину № 40 за адресою: _______в м. Долина.
Таким чином, підставою для визнання судами попередніх інстанцій правомірною купівлю-продаж приміщення магазину № 40 за адресою: ________ в м. Долина стали рішення Долинської міської ради № № 843-22/2004 від 14.12.2004 “Про прийняття в комунальну власність приміщення магазину № 40 по вул. ___________ в м. Долина” та 844-22/2004 від 14.12.2004 “Про перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Долина, які підлягають приватизації в 2005 році”.
Судовою колегією приймається до уваги те, що Постановою Вищого адміністративного суду України від 05.04.2006 визнано недійсними рішення Долинської міської ради № 843-22/2004 від 14.12.2004 “Про прийняття в комунальну власність приміщення магазину № 40 за адресою: _____________ в м. Долина” та № 844-22/2004 від 14.12.2004 “Про перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади міста Долина, які підлягають приватизації в 2005 році”.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Стаття 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 № 280/97-ВР визначає право сільських, селищних, міських рад приймати рішення щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд касаційної інстанції вважає, що в даному випадку в Долинської міської ради було відсутнє право розпоряджатись приміщенням магазину № 40 за адресою: _______ в м. Долина.
Згідно з пунктом 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 № 6/5, державна реєстрація прав власності на нерухоме майно – це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв’язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцем знаходження об’єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів коштом особи, що звернулась до БТІ. Пунктом 6.1 даного Тимчасового положення передбачено, що оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна провадяться з видачею свідоцтва на право власності.
Оскільки рішення Долинської міської ради № 843-22/2004 від 14.12.2004 “Про прийняття в комунальну власність приміщення магазину № 40 за адресою: __________ в м. Долина” визнано недійсним, то в силу вимог ст. 215 Цивільного Кодексу України підлягає визнанню недійсним свідоцтво про державну реєстрацію, видане Долинською міською радою 15.12.2004, та запис в книзі № 31 за № 348 про реєстрацію Івано-Франківським ОБТІ права власності на нерухоме майно за № 5866590 від 15.12.2004 за № 9074642.
Відповідно до вимог ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено підстави недійсності правочину. Дана норма відсилає до ст. 203 цього ж Кодексу, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства.
Матеріалами справи встановлено, що договір купівлі-продажу приміщення магазину за адресою: _________ в м. Долина, укладений 01.03.2005 між відповідачем-1 та відповідачем-2, не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, нормам статей 316-319 Цивільного Кодексу України, а тому підлягає визнанню недійсним.
Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Разом з тим, позовна вимога ВАТ “Укрнафта”, в особі Нафтогазовидобувного управління “Долинанафтогаз”, про визнання права власності на нерухоме майно-приміщення магазину № 40 “Овочі-фрукти” в м. Долина, за адресою: __________ підлягає розгляду господарським судом, а тому суд касаційної інстанції вважає, що провадження в справі в цій частині підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зважаючи на те, що обставини справи встановлені судами повно і правильно, але водночас судами невірно застосовано норми матеріального права, то постановлені судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -
ухвалила:
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта”, в особі Нафтогазовидобувного управління “Долинанафтогаз”, задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.09.2005 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2005 у справі № 15/115-13/195 скасувати.
3. Позов Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта”, в особі Нафтогазовидобувного управління “Долинанафтогаз”, до Управління економіки, промисловості і власності Долинської районної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю “Станіславська торгова компанія”, Долинської міської ради Івано-Франківської області, Івано-Франківського державного обласного бюро технічної інвентаризації задовольнити частково.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу приміщення магазину № 40 в м. Долина Івано-Франківської області за адресою: _______ від 01.03.2005.
Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Долинською міською радою 15.12.2004.
Визнати недійсним запис в книзі № 31 за реєстраційним № 348 про реєстрацію Івано-Франківським ОБТІ права власності на нерухоме майно за № 5866590 від 15.12.2004 за № 9074642.
В частині задоволення позовних вимог про визнання права власності на нерухоме майно-приміщення магазину № 40 “Овочі-фрукти” в м. Долина, за адресою: _______ провадження в справі закрити та роз’яснити ВАТ “Укрнафта”, в особі Нафтогазовидобувного управління “Долинанафтогаз”, що воно має право звернутись з відповідним позовом до господарського суду.
4. Стягнути на користь Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта”, в особі Нафтогазовидобувного управління “Долинанафтогаз” (Код ЄДРПОУ ________, 04053, м. Київ, адреса ________), з Управління економіки, промисловості і власності Долинської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ _________, 77500, Івано-Франківська обл., м. Долина, адреса ________); Долинської міської ради Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ _______, Івано-Франківська обл., м. Долина, адреса ________); Івано-Франківського державного обласного бюро технічної інвентаризації (код ЄДРПОУ ________, м. Івано-Франківськ, адреса ________); Товариства з обмеженою відповідальністю “Станіславська торгова компанія” (Код ЄДРПОУ ________, м. Івано-Франківськ, адреса _______) витрат по оплаті державного мита в сумі 16 грн. (шістнадцять гривень) 57 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 22 грн. (двадцять дві гривні) 12 коп. з кожного.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237–239 КАС України.
Головуючий
Судді