ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
18 січня 2007 року
м. Київ
Справа № 2-539/06
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого-судді: А.,
Суддів: А., П.,
при секретарі А.,
за участю представника Балтської МДПІ Одеської області Т.,
розглянувши в порядку касаційного провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області на рішення господарського суду Одеської області від 10.03.2005 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2005 року у справі за позовом ВАТ „Балтський завод продовольчих товарів" до Балтської міжрайонної державної податкової інспекції (МДПІ) Одеської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та зобов'язання здійснити певні дії, - встановила:
У січні 2004 року позивач звернувся до господарського суду Одеської області із позовом, в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Балтської МДПІ від 16.09.2003 р. № 275-1503-00379264/1059, посилаючись на неправомірність застосування штрафних санкцій на загальну суму 57 976,32 грн. на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (із змінами і доповненнями), а також просив зобов'язати Балтську МДПІ провести облік уточненого (нового) розрахунку акцизного збору за червень 2003 р. з моменту видачі цього розрахунку у зв'язку з неврахуванням відповідачем поданого ним 30.07.03 р. уточненого розрахунку акцизного збору за червень 2003 р., в якому відображено податкове зобов'язання з акцизного збору на суму 956 163,2 грн., зменшене у порівнянні з раніш поданим розрахунком акцизного збору за червень 2003 р. на суму 298 656,00 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 10.03.2004 року позов задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення Балтської МДШ від 16.09.2003 р. № 275-1503-0037 9264/1059 визнано недійсним.
В решті позовних вимог провадження у справі припинено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.06.04 р. рішення господарського суду Одеської області від 10.03.2004 р. у даній справі залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.12.04 р. касаційна скарга Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області задоволена частково. Скасовано рішення господарського суду Одеської області від 10.03.2004 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.06.2004 р., а справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Як зазначалося в ухвалі суду касаційної інстанції підставами скасування зазначених рішень у справі стало те, що судами не була дана правова оцінка банківської гарантії в розрізі Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" від 15.09.95, по-друге те, що судом не надано обґрунтування на підставі яких доказів зроблено висновок про існування у позивача переплати по акцизному збору станом на 30.07.2003 р. та не дано оцінки відомостям облікової картки платника по акцизному збору станом на 30.07.2003 р.
Рішенням господарського суду Одеської області від 10.03.2005 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2005 р. позов задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення Балтської МДШ Одеської області від 16.09.2003 р. № 215-1503-00379264/1059 - визнано недійсним. Стягнуто з Балтської МДПІ Одеської області на користь ВАТ "Балтський завод продовольчих товарів" витрати по сплаті державного мита у сумі 85,00 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118,00 грн.
В решті позовних вимог провадження по справі припинено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Балтська МДПІ звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 10.03.2005 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2005 року і прийняти нове рішення, яким позов залишити без розгляду, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а саме: ч. 20 ст. 7 Закону № 329 та Постанови КМУ від 27.02.1999 р. № 275 "Про затвердження Порядку видачі та погашення податкових векселів, що підтверджують зобов'язання із сплати сум акцизного збору і видаються суб'єктами підприємницької діяльності у разі отримання спирту етилового не денатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію" із подальшими змінами та доповненнями (далі - Порядок № 275).
Позивач вважає рішення судів попередніх інстанцій обґрунтованими і просить залишити їх без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з’явились у судове засідання перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ "Балтський завод продовольчих товарів" зареєстрований виконавчим комітетом Балтської районної ради народних депутатів 26.06.1995 р. за № 272. Одним із видів діяльності товариства є лікеро-горілчана та виноробна промисловість.
Встановлено, що ВАТ "Балтський завод продовольчих товарів" здійснив обчислення акцизного збору за червень 2003 р. та надав до Балтської МДПІ розрахунок акцизного збору за вказаний період, в якому відобразив податкове зобов'язання з акцизного збору в сумі 1 254 819,20 грн.
30.07.2003 р. позивач надав до Балтської МДПІ розрахунок акцизного збору (уточнений) за червень 2003 р. в якому зазначив, що сплаті до бюджету підлягає 956 163,20 грн., тобто зменшив податкове зобов'язання зі сплати обов'язкового збору на 298 656,00 грн.
Балтська МДПІ Одеської області в липні 2003 р. здійснила камеральну перевірку уточненого розрахунку акцизного збору за червень 2003 р., наданого позивачем, за результатами якої складено акт від 30.07.2003 р. № 184-1503-00379264.
В акті камеральної перевірки МДПІ вказала про порушення позивачем п. 20 ст. 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" від 15.09.1995 р. (із змінами та доповненнями) і Порядку видачі та погашення податкових векселів, що підтверджують зобов'язання зі сплати суми акцизного збору і видаються суб'єктами підприємницької діяльності у разі отримання спирту етилового не денатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.1999 р. № 275 (із змінами), а саме, в акті зазначено, що позивач надав розрахунок акцизного збору за червень 2003 р. з податковим зобов'язанням в сумі 1 254 819,20 грн., уточнений розрахунок акцизного збору за червень 2003 р. на суму 956 163,20 грн. Оскільки ВАТ "Балтський завод продовольчих товарів" отримало спирт у червні 2003 р. (30.06.2003 р.) в кількості 7865,23 дл. на суму акцизного збору 125 843,68 грн., векселя або інші банківські гарантії в трьохденний термін надані не були, тому ВАТ "Балтський завод продовольчих товарів" зобов'язано сплатити всю суму акцизного збору в тому податковому періоді, коли був отриманий спирт, а уточнений розрахунок наданий в порушення вищевказаних норм і не розноситься по особовому рахунку платника.
Крім того, 10.09.2003 р. Балтська МДПІ склала акт № 1503-273-00379264 з питання перевірки ВАТ "Балтський завод продовольчих товарів" по своєчасності сплати акцизного збору, в якому вказала про порушення позивачем п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181(із змінами і доповненнями), зазначивши, що позивач 21.07.2003 р. за № 2497 надав до податкової інспекції розрахунок акцизного збору по лікеро-горілчаній продукції на суму податкового зобов'язання 1 254 819,20 грн., тобто 30.07.2003 р. настав граничний термін сплати, позивач сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання по рахунку № 2497 - 500 грн. 07.08.2003 р., 100 000 грн. - 01.09.2003 р. та 01.09.2003 р. пройшло зменшення податкового зобов'язання за липень місяць за рахунок проведення експортних операцій згідно розрахунку акцизного збору від 18.08.2003 р. № 2904 на суму 298 417,60 грн.
Згідно цього акту перевірки позивачу нараховано штрафних санкцій на суму 57 976,32 грн.
За результатами перевірок, які викладені в актах від 30.07.2003 р. і 10.09.2003 р. та на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181 (із змінами і доповненнями) Балтська МДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 16.09.2003 р. № 215-1503-00379264/059 про застосування до позивача штрафних санкцій на суму 57 976,32 грн.
Суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку стосовно неправомірності застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій на загальну суму 57 976,32 грн. на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 зазначеного Закону.
Так, згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181 (із змінами і доповненнями) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Як свідчать матеріали справи позивач подав до Балтської МДПІ 21.07.03 розрахунок акцизного збору за червень 2003 р., в якому відобразив податкові зобов'язання з акцизного збору на суму 1 254 819,20 грн. у термін, визначений п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 названого Закону.
Враховуючи вимоги п. 5.1 ст. 5 названого Закону, позивач обґрунтовано подав до Балтської МДПІ 30.07.03 р. уточнений розрахунок акцизного збору за червень 2003 р., в якому відобразив податкові зобов'язання з акцизного збору на суму 956 163,20 грн. Виправлення відповідачем помилки при розрахунку податкових зобов'язань з акцизного збору за червень 2003 р. здійснено позивачем у зв'язку з врахуванням виданої АБ "Південний" 28.07.03 р. за № 176673 "Гарантії платежу", яка є банківською гарантією. Це зумовило зменшення податкових зобов'язань позивача з акцизного збору за червень 2003 р. на суму 298 656 грн.
Поданий позивачем уточнений розрахунок акцизного збору за червень 2003 р. відповідає вимогам ч. 20 ст. 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" від 15.09.95 р. (із змінами та доповненнями), згідно якої при отриманні суб'єктами підприємницької діяльності спирту етилового не денатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію, такі платники зобов'язані видати органу державної податкової служби України податковий вексель, авальований банком, або надати іншу банківську гарантію, які підтверджують зобов'язання платника податку у термін до 90 календарних днів починаючи від дня видачі векселя або надання іншої банківської гарантії сплатити суму акцизного збору, яка розрахована за ставками для цієї продукції.
Суми, визначені у податковому векселі, або їх частини, що не були погашені, підлягають стягненню до бюджету у встановленому для стягнення порядку не внесених у строк податків та платежів відповідно до законодавства. У разі, коли сума податкового векселя не погашається векселедавцем у визначений термін, орган державної податкової служби України зобов'язаний прийняти рішення про стягнення невнесених сум відповідно до законодавства. Порядок видачі та погашення податкових векселів визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 11 "Порядку видачі та погашення податкових векселів, що підтверджують зобов'язання із сплати суми акцизного збору і видаються суб'єктами підприємницької діяльності у разі отримання спирту етилового не денатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію", затвердженого постановою КМУ від 27.02.99 р. № 275, яким встановлені правила видачі, обліку та погашення податкових векселів (а не банківських гарантій), що підтверджують зобов'язання платника податку сплатити протягом 90 календарних днів (починаючи від дня отримання спирту етилового не денатурованого) суму акцизного збору і видаються суб'єктами підприємницької діяльності у разі отримання ними спирту етилового не денатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію, підприємства - виробники алкогольних напоїв сплачують акцизний збір до відповідного бюджету на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації підакцизної продукції, крім випадків, передбачених абзацом першим частини двадцятої статті 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби".
Суд першої інстанції дійшов висновку, і з ним обґрунтовано погодився апеляційний суд, що з наведених норм Закону та Порядку, не вбачається встановлення трьохденного терміну для видачі банківської гарантії від дня отримання суб'єктами підприємницької діяльності спирту етилового не денатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію.
Таким чином, суди попередніх інстанцій обґрунтовано вказали на неправомірність неврахування МДПІ поданого позивачем до 30.07.03 р. уточненого розрахунку акцизного збору за червень 2003 р., а також не відображення даного розрахунку відповідачем в особовому рахунку позивача по акцизному збору.
Суди вірно звернули увагу на те, що наявні в матеріалах справи довідка від 27.09.2004 р. № 063/02 Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів у Одеській області "Про результати планової документальної перевірки з питань нарахування та своєчасності сплати акцизного збору, виробництва та обігу підакцизних товарів на ВАТ "Балтський ЗПТ" за період з 01.04.2003 р. по 01.07.2004 р." та довідка Балтської МДПІ від 20.12.2004 р. № 227-2300/00379264 "Про результати комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ "Балтський завод продовольчих товарів" за період з 01.01.2003 р. по 01.07.2004 р. не містять в собі відомостей про порушення позивачем вимог частини 20 статті 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" від 15.09.1995 р. (із змінами та доповненнями), (а.с. 24-56 Т.2).
На виконання постанови Вищого господарського суду України від 01.12.2004 р. по справі № 23/11-04-451 судом першої інстанції витребувано у позивача докази на підтвердження наявності станом на 30.07.2003 р. переплати по акцизному збору.
Із наданого позивачем акту звірки розрахунків з бюджетом станом на 29.07.2003 р. вбачається, що станом на вказану дату за платежем: акциз лікеро-горілчана продукція рахується переплата в сумі 964 687,60 грн., яка також зазначена в обліковій картці позивача по сплаті акцизного збору, яка ведеться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженою наказом ДПА України від 02.04.1999 р.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення господарського суду Одеської області від 10 березня 2005 р. та ухвали Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17 травня 2005 р. у даній справі не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, – ухвалила:
Касаційну Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 10.03.2005 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2005 року - без змін.
Ухвала є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
Судді