Заповнюємо звіт про зайнятість та
працевлаштування інвалідів за 2006 р.
Підприємства і суб'єкти підприємницької діяльності усіх форм власності та організаційно-правових форм ведення господарства, на яких працює більше 8 осіб, зобов'язані подавати територіальному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів. Звіт за встановленою наказом № 338 формою № 10-ПI подається щорічно до 1 лютого року, наступного після звітного. Тобто за 2006 рік звіт подається до 1 лютого 2007 р.
Якщо підприємство має філії або відокремлені підрозділи, які знаходяться на інших територіях, то головне підприємство зобов'язане подати централізований звіт за своїм місцезнаходженням. Головне підприємство сплачує штрафні санкції за нестворені робочі місця для інвалідів централізовано. До звіту додаються супровідний лист і перелік філій (відокремлених підрозділів), що входять до складу підприємства. Філії також подають за своїм місцезнаходженням до відповідних відділень Фонду соціального захисту інвалідів лист-повідомлення про подання головним підприємством централізованого звіту і сплату штрафних санкцій.
Адресна частина звіту і коди заповнюються за даними облікової картки Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.
Бюджетні та неприбуткові підприємства одночасно зі звітом подають:
- витяг зі статутних документів про неприбутковий статус підприємства;
- копію довідки органів державної статистики, засвідчену печаткою підприємства, у якій визначено форму власності та організаційно-правову форму ведення господарства підприємства;
- копію довідки державної податкової служби про включення до реєстру неприбуткових підприємств, засвідчену печаткою підприємства.
Порядок заповнення звіту
По рядку 01 звіту відображається середньооблікова чисельність штатних працівників за рік. При розрахунку цього показника не враховуються працівники, прийняті на роботу за сумісництвом (зовнішні сумісники).
Працівники, які виконували роботи за договорами цивільно-правового характеру, включаються до облікового складу того підприємства, що здійснювало з ними розрахунки за виконані роботи, якщо вони не включені до облікової кількості інших підприємств.
Працівник, який на одному підприємстві оформлений за основним місцем роботи і як сумісник, в обліковій кількості штатних працівників враховується як одна фізична особа.
Середньооблікова чисельність штатних працівників визначається п. 1.8 Інструкції № 286. Сутність цього розрахунку полягає в тім, що зайнятого працівника враховують лише один раз (за місцем основної роботи), незалежно від строку трудового договору і тривалості робочого часу. У розрахунок беруться і вже працюючі інваліди, і працівники на місцях, на яких інваліди не можуть працювати в принципі.
При розрахунку спочатку визначається облікова кількість штатних працівників, до якої включаються всі наймані працівники, які уклали в письмовому вигляді трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримувати заробітну плату на цьому підприємстві. Облікова кількість штатних працівників визначається на встановлену дату звітного періоду, наприклад на перше або останнє число місяця, включаючи прийнятих працівників, і виключаючи тих, що вибули в цей день. В обліковій кількості штатних працівників за кожний календарний день враховуються особи, які фактично працювали, а також були відсутні на роботі з якихось причин, тобто всі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від виду трудового договору.
До облікової кількості включаються штатні працівники, які:
- фактично з'явилися на роботі, включаючи тих, що не працювали з причин простою;
- прийняті на роботу з випробним строком;
- прийняті або переведені з ініціативи адміністрації на роботу на неповний робочий день або неповний робочий тиждень. В обліковій кількості ці працівники враховуються за кожний календарний день як цілі одиниці, включаючи неробочі дні тижня, що обумовлені при зарахуванні на роботу;
- перебувають у службових відрядженнях, включаючи закордонні,
- уклали трудовий договір з підприємством про виконання роботи вдома особистою працею (надомники). До облікової кількості штатних працівників надомники включаються за кожний календарний день як цілі одиниці;
- прийняті для заміщення працівників, які тимчасово відсутні (хвороба, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею віку, встановленого чинним законодавством або колективним договором, та інші причини);
- працюють відповідно до договорів (розпоряджень, наказів) за межами підприємства;
- направлені для виконання робіт вахтовим методом;
- прийняті на постійну роботу за направленням державної служби зайнятості відповідно до договору з роботодавцем про надання дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних;
- є іноземними громадянами, якщо вони оформлені відповідно до національного законодавства та отримують заробітну плату;
- є студентами денних відділень навчальних закладів, аспірантами, а також учнями професійно-технічних навчальних закладів, з якими укладені трудові договори.
До облікової кількості працівників включаються також працівники, які тимчасово були відсутні з таких причин:
- не з'явилися на роботі з хвороби (протягом усього періоду захворювання до повернення на роботу відповідно до листків непрацездатності або до вибуття по інвалідності);
- у зв'язку з виконанням державних або громадських обов'язків;
” тимчасово переведені на роботу на інше підприємство на підставі договорів між суб'єктами ведення господарства;
- направлені з відривом від виробництва до навчальних закладів для підвищення кваліфікації або оволодіння новою професією (спеціальністю), перепідготовки та стажування на інші підприємства або за кордон;
- навчаються у навчальних закладах, аспірантурах і перебувають у відпустках у зв'язку з навчанням, вступом до навчальних закладів або які не з'явилися на роботу у надані їм додаткові вільні дні, незалежно від їх оплати;
- перебувають у щорічних основних і додаткових, творчих відпустках, які надані згідно із законодавством, колективним договором і трудовим договором (контрактом);
- перебувають у відпустках без збереження заробітної плати за згодою сторін та в інших випадках, передбачених законодавством, а також у відпустках з ініціативи адміністрації;
- мають вихідний день відповідно до графіка роботи підприємства;
- отримали день відпочинку за роботу у вихідні і святкові та неробочі дні;
- беруть участь у страйках;
- здійснили прогули;
- відсторонені від виконання повноважень;
- перебувають під слідством до рішення суду.
Не включаються до облікової кількості штатних працівників такі категорії:
- прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств. Працівник, який отримує на одному підприємстві дві, півтори ставки, тобто оформлений за сумісництвом на тому самому підприємстві, де є його основне місце роботи (внутрішнє сумісництво), або менше однієї ставки, в обліковій кількості штатних працівників враховується як одна фізична особа;
- залучені у виконання робіт за цивільно-правовими договорами (договорами підряду). Працівник, який перебуває в обліковому складі підприємства та уклав цивільно-правовий договір з цим самим роботодавцем, враховується в обліковій та середньообліковій чисельності працівників один раз за місцем основної роботи і не враховується у складі працюючих за цивільно-правовими договорами;
- переведені з інших підприємств відповідно до договорів між суб'єктами ведення господарства;
- учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів, які проходять виробниче навчання і виробничу практику на підприємстві;
- особи, направлені підприємствами для навчання у навчальних закладах з відривом від виробництва, які отримують за рахунок коштів цих підприємств лише стипендію;
- особи, які навчаються за рахунок коштів, передбачених у зведених кошторисах будівництва, для роботи на підприємствах, які будуть вводитися в дію;
- працівники, які подали заяви про звільнення і припинили роботу до закінчення строку попередження або які припинили роботу без попередження адміністрації. Вони виключаються з облікового складу працівників з першого дня невиходу на роботу.
Середньооблікова чисельність штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватися відповідно до наказів про прийняття, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору.
Облікова кількість штатних працівників за кожний день повинна відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з'явилися або не з'явилися на роботу.
Середньооблікова чисельність штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого -по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, та ділення отриманої суми на число календарних днів звітного місяця.
Кількість штатних працівників облікового складу за вихідний, святковий та неробочий день береться на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день. У разі двох або більше вихідних чи святкових і неробочих днів поспіль кількість штатних працівників облікового складу за кожний з цих днів береться на рівні кількості працівників облікового складу за робочий день, що їм передував.
Середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємствах, які працювали неповний місяць (наприклад, на створених або ліквідованих підприємствах, що мають сезонний характер виробництва), визначається шляхом ділення суми облікової кількості штатних працівників за всі дні роботи підприємства у звітному місяці, включаючи вихідні і святкові та неробочі дні за період роботи, на число календарних днів у звітному місяці.
Середньооблікова чисельність штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, і ділення отриманої суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, 12.
Підприємство, яке працювало неповний рік (сезонний характер виробництва або створення після січня, за винятком тих підприємств, які вимушено призупиняли виробництво з ініціативи адміністрації), середньооблікову чисельність штатних працівників за рік визначає також шляхом підсумовування зазначеної кількості працівників за всі місяці роботи підприємства і ділення отриманої суми на 12.
Приклад 1.
Підприємство із сезонним характером виробництва (цукрові заводи, інші виробництва, що займаються переробкою сільгосппродукції) почало працювати у серпні і закінчило у грудні того самого року. Середньооблікова чисельність штатних працівників складала: у серпні -641 осіб, у вересні -1254 осіб, у жовтні -1316 осіб, листопаді - 820 осіб, у січні - 457 осіб. Середньооблікова чисельність штатних працівників за рік складає 374 осіб ((641 + 1254 + 1316 + 820 + 457) : 12). Для інвалідів повинно бути створено 15 робочих місць (374 х 4% = 14,96).
Приклад 2.
Підприємство має сезонний характер виробництва і почало працювати у березні, закінчило - у травні Середньооблікова чисельність штатних працівників складала у березні - 450 осіб, квітні - 660 осіб, травні - 690 осіб. Середньооблікова чисельність штатних працівників за рік складає 150 осіб ((450 + 660 + 690) : 12). Для інвалідів повинно бути створено 6 робочих місць (150 х 4% = 6).
По рядку 02 відображається Середньооблікова чисельність штатних працівників за рік, яким згідно з чинним законодавством встановлено інвалідність.
Згідно із Законом № 875 інвалід вважається працевлаштованим підприємством, якщо це місце роботи є для нього основним (тобто з веденням трудової книжки). А оскільки умови про те, що це має бути робота у повному робочому режимі, немає, то робочий день (або тиждень) для інваліда можуть бути скороченими, але зараховуватися у рахунок нормативу. Частина 1 ст. 56 КЗпП припускає встановлення неповного робочого дня або неповного робочого тижня за згодою сторін трудового договору, і Постанова № 314 передбачає можливість застосування таких форм зайнятості інвалідів. Важливо, щоб проте, що місце роботи основне, було зазначено у наказі про прийняття на роботу.
По рядку 03 відображається кількість інвалідів -штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених підприємством, відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону № 875.
Для підприємств, на яких працює більше 25 осіб, показник рядка 03 визначається шляхом множення показника рядка 01 на 4%, а для підприємств, на яких працює від 8 до 25 осіб, дорівнює 1 особі.
Дані рядків 01, 02, 03 відображаються в цілих одиницях. Дробове число, що виникло при підрахунках, округляється до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округляється у бік збільшення).
По рядку 04 відображається сума фактичних нарахувань за звітний рік по заробітній платі штатних працівників, врахованих у рядку 01.
Дані щодо середньооблікової чисельності штатних працівників (рядок 01) і фонду оплати праці штатних працівників (рядок 04) повинні збігатися з відповідними показниками форми державного статистичного спостереження № 1-ПВ строкова-місячна за січень-грудень звітного року.
По рядку 05 відображається середньорічна заробітна плата штатного працівника, яка розраховується за формулою:
рядок 05 = рядок 04 х 1000/ рядок 01
По рядку 06 відображається сума штрафних санкцій, яку має сплатити підприємство у разі невиконання або часткового виконання нормативу.
У разі коли показник рядка 02 менше показника рядка 03, то рядок 06 = (рядок 03 - рядок 02) х рядок 05.
Насамкінець хотілося б відзначити, що з 01.01.2006 р. змінами, внесеними Законом № 2960 до Закону № 875, закріплене правило, за яким роботодавці забезпечують працевлаштування інвалідів самостійно. Статтею 20 цього Закону визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у яких середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менше, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 Закону № 875, щорічно сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Такі самі вимоги поширюються і на фізичних осіб, які використовують найману працю, і на бюджетні установи. Підтверджує це лист Мінпраці від 27.03.2006 р. № 06ю-48/503-140/1. Не звільнені від виконання нормативів зі створення робочих місць для інвалідів і підприємства, які обрали спрощену систему оподаткування (лист Мінпраці від 11.03.2006 р. № 06ю-39/378-140/1). У роз'ясненні від 17.04.2006 р. № 06ю-75/667 Фонд соціального захисту інвалідів відзначає, що представництва іноземних компаній, які не є юридичними особами, не підпадають під суб'єктний склад статті 19 зазначеного Закону, тому норматив створення робочих місць для інвалідів на них не поширюється. А для підприємств залізничного та автомобільного транспорту загального користування, електроенергетики, поштового зв'язку і телекомунікацій з січня 2006 року відсутні пільги при розрахунку норм працевлаштування інвалідів.
Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, у тому числі підприємстві громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, що використовує найману працю.
Порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій спричиняє нарахування пені. Пеня сплачується виходячи з 120% річної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Сплата адміністративно-господарських санкцій та пені провадиться за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства після сплати всіх податків і обов'язкових платежів. А відсутність прибутку не звільняє підприємство від сплати санкцій (лист Мінпраці від 20.03.2006 р. № 06ю-45/454-103/1).
Адміністративно-господарські санкції сплачуються підприємствами, установами, у тому числі підприємствами громадських організацій інвалідів, фізичними особами самостійно у строк до 15 квітня року, наступного за роком, у якому порушено норматив, установлений Законом № 875.
У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення у примусовому порядку може бути звернене на майно підприємства, у тому числі підприємства, громадських організацій інвалідів, фізичної особи, що використовує найману працю.
Відзначимо, що стягнення санкцій за порушення нормативу з працевлаштування інвалідів не обмежено строком давності.
Звільнені від сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативів з працевлаштування інвалідів лише підприємства, які повністю утримуються за рахунок Державного або місцевих бюджетів (хоча норматив для них розраховується у загальному порядку).
Проте, на думку Держкомпідприємництва, викладену в листі № 5432, “єдинники” взагалі подібні штрафи сплачувати не повинні, оскільки вони не є платниками внесків до Фонду соціального захисту інвалідів.
Крім санкцій для підприємств, Законом № 2960 внесено зміни до КУпАП, що передбачають введення штрафів у розмірі від 10 до 20 не оподатковуваних мінімумів доходів громадян для службових осіб, які мають право наймати і звільняти працівників, за
- невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів;
- неподання звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів до Фонду соціального захисту інвалідів.
У першому випадку штраф буде накладатися за невиконання нормативу на службову особу, яка має право приймати на роботу і звільняти працівників (зазвичай, відповідно до статуту підприємства, це керівник підприємства або його заступник), а також фізична особа, що використовує найману працю. У другому випадку -на службову особу підприємства, яка зобов'язана подавати звіт.
Список використаних нормативно-правових актів
КУпАП -Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Закон № 875 -Закон України від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.
Закон № 2960 -Закон України від 06.10.2005 р. № 2960-IV“ пpo внесення змін до деяких законодавчих актів України про професійну і трудову реабілітацію інвалідів”.
Постанова № 314 -Постанова КМУ від 03.05.1995 р. № 314 “Про організацію робочих місць і працевлаштуванні інвалідів”.
Інструкція № 286 -Інструкція зі статистики чисельності працівників, затверджена наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. № 286.
Наказ № 338 -наказ Мінпраці від 29.12.2004 р. № 338 “Про затвердження форми № 10-ПІ поштова-річна “Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів” та Інструкції з її заповнення”.
Лист № 5432 -лист Держкомпідприємництва від 06.07.2005 р. № 5432 “Щодо сплати штрафних санкцій за недотримання нормативу працевлаштування інвалідів підприємствами, які є платниками єдиного податку”.
“Консультант бухгалтера” № 4 (388) 22 січня 2007 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)