ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
23 січня 2007 року
м. Київ
Справа № К-33252/06
Про визнання недійсним реформування
та ліквідацію Колективного сільськогосподарського
підприємства ім. К. Маркса
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого-судді: Ф.,
Суддів: Б., Г., Л., Ч.,
при секретарі – К.,
розглянувши у судовому засіданні справу за касаційною скаргою представника М. – Г. на рішення Нікопольського районного суду Дніпропетровської області від 19.02.2004 р. та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.06.2004 р. у справі за позовом О., З., С., М., К., Т., А., Ч. до ПП “Пектораль” про визнання недійсними зборів уповноважених Колективного сільськогосподарського підприємства ім. К. Маркса, визнання недійсним реформування та ліквідацію Колективного сільськогосподарського підприємства ім. К. Маркса і повернення сторін в первісний стан, - встановила:
Г. по дорученню від О., З., С., М., К., Т., А., Ч. звернувся до суду з позовом до ПП “Пектораль” про визнання недійсними зборів уповноважених Колективного сільськогосподарського підприємства ім. К. Маркса від 29.01.2000 р., 08.04.2000 р., 04.05.2000 р., 20.05.2000 р., 23.05.2000 р., визнання недійсним реформування та ліквідацію Колективного сільськогосподарського підприємства ім. К. Маркса і повернення сторін в первісний стан станом на 29.01.2000 р., посилаючись на те, що 29.01.2000 р. на зборах уповноважених членів Колективного сільськогосподарського підприємства ім. К. Маркса були розглянуті питання реформування земельних та майнових відношень у господарстві, паювання майна та затвердження методики паювання; створення комісії по реформуванню колективного сільськогосподарського підприємства; затвердження положення про комісію по реформуванню земельних та майнових відношень у Колективному сільськогосподарському підприємстві. 08.04.2000 р. на зборах було затверджено розмір пайового фонду, прийнято рішення про не виділення майнового паю працівникам господарства, які звільнилися до 29.01.2000 р., а також пенсіонерам, що не відповідає діючому законодавству.
04.05.2000 р. на зборах були присутні 130 уповноважених із 179 уповноважених, тобто менше ніж , як передбачено ст. 56 Статуту КСП ім. К. Маркса, тому рішення прийняте на цих зборах про прийняття до членів КСП ім. К. Маркса без права на майновий та земельний пай Б., Т., К., К., Ш. та про задоволення заяв всіх членів КСП ім. К. Маркса щодо виходу з майновими та земельними паями є незаконним.
20.05.2000 р. на зборах п’яти членів КСП ім. К. Маркса прийнято рішення про припинення діяльності КСП ім. К. Маркса шляхом реорганізації та його приєднання до ПП “Пектораль” КСП ім. К. Маркса було виключено з Державного реєстру юридичних осіб 26.01.2001 р.
23.05.2000 р. після прийняття рішення про припинення діяльності КСП ім. К. Маркса були проведені збори п’яти членів КСП та прийнято рішення – продати тепличний комбінат ПП “Пектораль”, встановити його вартість 2 млн. 85 тис. грн.., оформити угоду купівлі-продажу.
Вищезазначене рішення є недійсним тому, що вони прийняті членами КСП, яких прийняли до КСП 04.05.2000 р. зборами, які не мали кворуму.
Рішенням Нікопольського районного суду Дніпропетровської області від 19.02.2004 р. позовна заява Г. залишена без розгляду.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.06.2004 р. апеляційна скарга Г. задоволена, рішення Нікопольського районного суду Дніпропетровської області від 19.02.2004 р. скасоване, позовна заява Г. залишена без розгляду.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області, Г. – представник М. звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення і направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з позовної заяви та уточнення до неї позивачі просять визнати недійсними рішення (акти) органу управління КСП ім. К. Маркса – зборів уповноважених і не пов’язує їх з настанням будь-яких цивільно-правових наслідків.
Таким чином, спір між позивачами та ПП “Пектораль” як правонаступником КПС ім. К. Маркса, має ознаки адміністративно-правових відносин – скасування рішень органу управління КПС ім. К. Маркса – загальних зборів уповноважених у зв’язку з їх невідповідністю законодавству України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 ЦПК України (в редакції 1963 р. зі змінами та доповненнями) судам підвідомчі справи, що виникають із адміністративно-правових відносин, перелічені у статті 236 цього Кодексу.
Статтею 236 цього Кодексу (в редакції від 05.06.2003 р.) передбачено, що судам підвідомчі справи, які виникають з адміністративно-правових відносин і порядок їх розгляду регламентовано Главою 31-А ЦПК України (в редакції від 05.06.2003 р.), відповідно до ст. 248-1. У порядку, передбаченому вищевказаною Главою, підлягають розгляду справи по скаргах на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб чи колегіальних органів, у тому числі і підприємств, незалежно від форми власності та підпорядкування.
У п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами справ за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних, посадових і службових осіб у сфері управлінської діяльності, які порушують свободи та права громадян” № 13 від 03.12.1997 р. визначено, що відповідно до ст. 248-2 ЦПК України предметом судового оскарження можуть бути як одноособові, так і колегіальні рішення суб’єктів оскарження.
Таким чином, суди правильно і обґрунтовано прийшли до висновку, що позовні вимоги фактично є вимогами про оскарження рішення колегіального органу – рішень зборів уповноважених КСП ім. К. Маркса і підлягають розгляду відповідно до правил Глави 31-А ЦПК України (в діючій на той час редакції).
Відповідно до ст. 248-5 ЦПК України (в редакції від 05.06.2003 р.) скарга на рішення суб’єктів оскарження подається у двомісячний строк обчислюваний з дня, коли особі стало відомо або їй повинно було стати відомо про порушення її прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи позивачами цей строк пропущено і вони не ставили питання про його поновлення відповідно до ч. 2 ст. 248-5 цього Кодексу.
Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 03.12.1997 р. передбачено, якщо скарга подана із пропущенням строку її подачі, то така скарга залишається без розгляду.
Крім того, суд правомірно дійшов висновку, що оскільки у кожного позивача по даному спору є самостійний спір з різними предметами та підставами, в тому числі і спір про право, який повинен розглядатися у порядку позовного провадження і у окремому провадженні, то відповідно до ст. 248-6 ЦПК України, скарга залишається без розгляду і роз’яснюється заявнику його право на пред’явлення позову на загальних підставах.
Таким чином, суд апеляційної інстанції обґрунтовано залишив позов без розгляду.
З цих підстав колегія суддів вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги та такими, що не спростовують висновків суду.
З урахуванням викладеного суд прийняв законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - ухвалила:
Касаційну скаргу представника М. – Г. залишити без задоволення, а ухвалу колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області від 2 червня 2004 р. – без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді