ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
01 листопада 2006 року
м. Київ
Про перерахунок пенсії та стягнення заборгованості
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України в складі:
Головуючого: К.,
Суддів: Г., Ж., М., М., С., Т.,
розглянувши скаргу управління Служби безпеки України в Рівненській області про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 квітня 2006 року в справі за позовом гр. Л. до управління Служби безпеки України в Рівненській області, третя особа: військова частина А-2647, про перерахунок пенсії та стягнення заборгованості, -
встановила:
У жовтні 2003 року гр. Л. звернувся до суду з позовом до управління Служби безпеки України в Рівненській області (далі - УСБУ в Рівненській області) про перерахунок пенсії та стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог гр. Л. посилався на те, що УСБУ в Рівненській області в порушення положень Указу Президента України “Про грошове забезпечення військовослужбовців та умови оплати праці працівників Служби безпеки України” від 4 жовтня 1996 року № 925/96 при призначенні йому пенсії помилково не врахувало щомісячні надбавки в розмірі 100% та 50% як додаткові види грошового забезпечення, що призвело до зниження розміру пенсії.
Рішенням Рівненського міського суду від 2 червня 2004 року позов задоволено: стягнуто з УСБУ в Рівненській області на користь гр. Л. 8611 грн. 37 коп. та зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії.
Постановою апеляційного суду Рівненської області від 24 листопада 2005 року рішення Рівненського міського суду від 2 червня 2004 року скасовано та постановлено нове рішення, яким позов залишено без задоволення.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 квітня 2006 року постанову апеляційного суду Рівненської області від 24 листопада 2005 року скасовано, а рішення суду першої інстанції залишено в силі.
УСБУ в Рівненській області звернулося до Верховного Суду України із скаргою про перегляд за винятковими обставинами й скасування вищезазначеної ухвали Вищого адміністративного суду України, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, а саме статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей” при вирішенні аналогічних справ.
Скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Скасовуючи постанову апеляційного суду та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, Вищий адміністративний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що встановлені пунктом 3 Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року № 925/96 “Про грошове забезпечення військовослужбовців та умови оплати праці працівників Служби безпеки України” щомісячні надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років), а також 50% окладів грошового забезпечення тим, хто має право на пенсію за вислугою років і залишені на службі, є складовими основних видів грошового забезпечення і не можуть бути віднесені до додаткових видів грошового забезпечення, які визначають умови проходження служби військовослужбовців, оскільки цього не зазначено в Указі Президента України № 925/96 від 4 жовтня 1996 року та в Постановах Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року та № 452 від 6 квітня 1998 року.
Проте з таким висновком погодитися не можна виходячи з наведеного.
Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” (яка діяла на час призначення пенсії) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію та умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей” встановлено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби). Розмір додаткових видів грошового забезпечення визначається (за вибором тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останні календарні місяці служби підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією незалежно від наявних перерв у службі.
Таким чином, зазначеними нормами права визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців та прирівняних до них осіб складається із основних видів (окладу за штатною посадою, окладу за військове або спеціальне звання та процентної надбавки за вислугу років) і додаткових, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
При призначенні пенсії основні види грошового забезпечення враховуються в установленому розмірі за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, а додаткові види грошового забезпечення - середньомісячної їх суми за 24 або 60 календарних місяців.
Указом Президента України “Про грошове забезпечення військовослужбовців та умови оплати праці працівників Служби безпеки України” від 4 жовтня 1996 року № 925/96 для військовослужбовців Служби безпеки України затверджено схему посадових окладів за основними типовими посадами згідно з додатком, встановлено, що оклади за військовим званням повинні виплачуватися особам офіцерського складу на умовах і в розмірах, установлених для військовослужбовців Збройних Сил України (пункти 1, 2), а також запроваджено щомісячні надбавки: у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років), а тим, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством України і яких залишено на службі, - у розмірі 50 відсотків окладів грошового забезпечення (пункт 3).
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що запроваджені зазначеним Указом Президента України нові щомісячні надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України є додатковим видом грошового забезпечення за умови служби.
Те, що їх розмір визначено у відсотках від окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років, тобто основних видів грошового забезпечення, не свідчить, що вони є складовими цих основних видів.
Крім того, пунктами 1.2, 3.20, 3.38 Інструкції про грошове забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України від 5 грудня 2002 року № 425/ДСК щомісячні надбавки, запроваджені Указом Президента України від 4 жовтня 1996 року № 925/96, віднесені до додаткових видів грошового забезпечення.
Посилання судів першої та касаційної інстанції на те, що вказані щомісячні надбавки не передбачені постановами Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 та від 6 квітня 1998 року № 452 “Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців” є помилковим, оскільки, по-перше, ці постанови не містять виключного переліку додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців і, по-друге, відповідно до статті 30 Закону України “Про Службу безпеки України” форми і розміри грошового забезпечення військовослужбовців СБУ встановлюються Президентом України.
За таких обставин суд апеляційної інстанції правильно дійшов висновку, що щомісячні надбавки, запровадженні Указом Президента України від 4 жовтня 1996 року № 925/96, належать до додаткових видів грошового забезпечення і враховуються при нарахуванні пенсії військовослужбовцям, які отримували їх під час проходження служби і були звільнені зі служби після їх запровадження, в порядку, визначеному пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, в редакції, чинній на час призначення пенсії.
З огляду на вищенаведене суд касаційної інстанції, на відміну від інакшого застосування цієї норми права при вирішенні інших справ, ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим рішення суду касаційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова апеляційного суду Рівненської області від 24 листопада 2005 року - залишенню в силі.
Керуючись статтями 242, 243 КАС України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, -
постановила:
Скаргу управління Служби безпеки України в Рівненській області задовольнити.
Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 26 квітня 2006 року скасувати, а постанову апеляційного суду Рівненської області від 24 листопада 2005 року залишити в силі.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого п. 2 ст. 237 КАС України.
Головуючий
Судді