Про оренду, молоко і не тільки
ПИТАННЯ: 1. Як враховуються у податковому і бухгалтерському обліку у орендаря витрати, понесені ним на поліпшення орендованого приміщення після закінчення строку оренди?
2. Чи виникають податкові зобов'язання з податку на додану вартість при безоплатній видачі молока працівникам, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці?
3. Чи можливо для підтвердження податкового кредиту з ПДВ без податкової накладної використовувати корінець прибуткового касового ордера, у який податковий номер постачальника вписано вручну?
4. Чи можливий розрахунок за зовнішньоекономічним контрактом готівковими коштами?
ВІДПОВІДЬ: 1. Підпунктом 8.8.2 Закону про оподаткування прибутку передбачено, що у разі повернення орендарем об'єкта оперативної оренди орендодавцю внаслідок закінчення дії орендного договору, а також у разі знищення, викрадання або зруйнування об'єкта оперативної оренди орендар користується правилами, визначеними підпунктом 8.4.8 Закону про оподаткування прибутку. Згідно з нормами цього підпункту орендодавець не змінює балансову вартість основних фондів на суму витрат, понесених орендарем на поліпшення такого об'єкта.
Вивчаючи норми підпункту 8.4.8 Закону про оподаткування прибутку, дійдемо висновку:
після закінчення строку оренди основного засобу групи 1 сума зроблених поліпшень орендованих засобів відноситься до складу валових витрат орендаря, при цьому група орендованих основних засобів у податковому обліку прирівнюється до нуля;
після закінчення строку оренди основного засобу групи 2, 3, 4 орендар не змінює у податковому обліку балансову вартість відповідної групи.
У бухгалтерському обліку згідно з нормами, наведеними у пункті 8 П(С)БО 14 “Оренда”, витрати орендаря на поліпшення об'єкта оперативної оренди, які призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, відображаються як капітальні інвестиції у створення інших необоротних активів.
При розірванні договору оренди такі інші необоротні активи визнаються втратами від зменшення корисності активів. Втрати від зменшення корисності активів згідно з нормами П(С)БО 28 “Зменшення корисності активів” визнаються іншими витратами.
2. Хочемо спростувати думку деяких фахівців про виникнення податкових зобов'язань з ПДВ при безоплатній видачі молока працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці.
Згідно з нормами 4.2 пункту Закону про ПДВ, на який посилаються ці фахівці, у разі здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.
Обов'язковість безоплатної видачі молока працівникам, зайнятим на роботі зі шкідливими умовами праці, передбачена статтею 166 КЗпП України. Такий обов'язок є нормою для роботодавців. Якщо така норма є обов'язковою для виконання, то безоплатна передача у межах балансу підприємства вважається операцією, що здійснюється у виробничих цілях. Компенсація витрат на придбання молока включається до складу валових витрат згідно з підпунктом 5.2.1 Закону про оподаткування прибутку як витрати на охорону праці.
Вважаємо, що операції з безоплатної видачі молока працівникам, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці, неможливо ототожнювати з операціями з безоплатної поставки товарів (робіт, послуг). Термін “операції з безоплатної поставки товарів (робіт, послуг)” наведений у пункті 1.4 Закону про ПДВ. Згідно з нормами цього пункту поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються відповідно до договорів купівлі-продажу, міни, поставки та інших цивільно-правових договорів, що передбачають передачу прав власності на такі товари.
Таким чином, на нашу думку, при безоплатній видачі молока працівникам підприємства немає підстав для віднесення такої операції до операції з безоплатної поставки товарів (робіт, послуг) чи передачі товарів у межах балансу підприємства для невиробничих потреб. Тому об'єкта для виникнення податкових зобов'язань з ПДВ при безоплатній видачі молока працівникам, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці, немає.
3. Згідно з нормами підпункту 7.2.6 Закону про ПДВ підставою для нарахування податкового кредиту без податкової накладної при поставці товарів за готівку в межах граничної суми, встановленої Національним банком України, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний або розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від одержувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку і податкового номера постачальника. Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є касові чеки, що містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).
Згідно з термінами, наведених у статті 2 Закону про РРО, прибутковий касовий ордер є розрахунковим документом. Однак формою прибуткового касового ордера, встановленою наказом Мінстату № 51, не передбачене виділення загальмої суми податку і податкового номера постачальника.
Тому прибутковий касовий ордер не може бути підставою для формування податкового кредиту з ПДВ Такий висновок підкріплюється листом ДПАУ від 10.11 2006 р. №12816/6/16-1515-26.
4. Постановою № 119 визначено умови розрахунків в іноземній валюті на території України.
Пунктом 4.4 цієї Постанови передбачена можливість сплати готівковими коштами зобов'язань, що виникли за зовнішньоекономічним експортним контрактом. У такому контракті повинна бути передбачена можливість часткової чи повної оплати за готівковий розрахунок.
При цьому загальна сума, прийнята готівковими коштами за одним експортним договором (контрактом), не може перевищувати 10 000 (десять тисяч) доларів США або еквівалент цієї суми в іншій вільно конвертованій валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установлених НБУ на день здійснення операції.
Уповноважений банк може приймати від повноважного представника нерезидента - суб'єкта підприємницької діяльності у касу (для подальшого зарахування на розподільчий рахунок в іноземній валюті, відкритий цим банком резиденту - суб'єкту підприємницької діяльності) готівкову, вільно конвертовану валюту в сумі, що не перевищує 10 000 (десять тисяч) доларів США або еквівалент цієї суми в іншій вільно конвертованій валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на день здійснення операції, за наявності:
- оригіналу митної декларації про ввезення повноважним представником нерезидента - суб'єкта підприємницької діяльності в Україну вільно конвертованої іноземної валюти або довідки про зняття повноважним представником нерезидента - суб'єкта підприємницької діяльності іноземної валюти з розрахункового рахунка нерезидента. У митній декларації робиться відмітка уповноваженим банком про зарахування готівкової іноземної валюти на розподільчий рахунок в іноземній валюті, відкритий цим банком резиденту - суб'єкту підприємницької діяльності. Копія митної декларації з відміткою або довідка про виплату банком (касою або пунктом обміну іноземної валюти) іноземної валюти залишається в уповноваженому банку резидента;
- документа, який підтверджує повноваження, надані представнику нерезидента - суб'єкту підприємницької діяльності, на оплату договору (контракту) готівковою, вільно конвертованою іноземною валютою (копія документа залишається в уповноваженому банку);
- копії сторінок паспорта фізичної особи - повноважного представника нерезидента (що містять останнє фото, прізвище та ім'я, інформацію про дату видачі та орган, що видав паспорт, реєстрацію постійного місця проживання громадянина) або документа, що його замінює, залишаються в банку резидента.
Список використаних нормативно-правових актів
КЗпП України - Кодекс законів про працю України.
Закон про оподаткування прибутку - Закон України від 28 12 1994 р. № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР.
Закон про ПДВ - Закон України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”.
Закон про РРО -Закон України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у редакції від 01.06.2000 р. № 1776-ІІІ.
П(С)БО 14 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 “Оренда”, затверджене наказом Мінфіну України від 28.07.2000 р. № 181.
П(С)БО 28 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 28 “Зменшення корисності активів”, затверджене наказом Мінфіну України від 24.12.2004р. № 817.
Наказ № 51 - наказ Міністерства статистики від 15 02.1996 р. № 51 “Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій”.
Постанова № 119 - Постанова НБУ від 26.03.1998 р № 119 “Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України”.
“Консультант бухгалтера” № 8 (392) 19 лютого 2007 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)