Аванси при продажу ОФ “єдиноподатником”
ПИТАННЯ: Наше підприємство є платником єдиного податку за ставкою 10%. У лютому ми отримали аванс за продаж об'єкта нерухомого майна, а остаточний розрахунок і передача об'єкта відбудуться в квітні. При продажу основних фондів об'єктом оподаткування є різниця між виручкою від реалізації та залишковою вартістю об'єкта. Чи враховується, у цьому зв'язку, сума отриманого в лютому авансу для розрахунку суми податку за І квартал?
ВІДПОВІДЬ: Питання щодо обкладання єдиним податком (ЄП) операцій продажу основних фондів (ОФ) неодноразово розглядався в друкованих органах і знайшов своє відображення в низці листів державних органів.
Разом з тим законодавче врегулювання цієї проблеми дотепер відсутнє, у зв'язку з чим вона залишається актуальною і на цей час і хвилює наших шановних колег не менше, ніж колись.
У цій статті ми розглянемо кілька варіантів вирішення цього питання і викладемо свою думку з приводу найбільш правильного способу відображення таких операцій у податковому обліку “єдиноподатника”.
Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування обліку та звітності, у своїй діяльності керуються положеннями Указу № 727.
Як відомо, об'єктом оподаткування для юридичних осіб є виручка від реалізації.
При цьому згідно з абз.7 п.1 Указу № 727 у разі здійснення операції з продажу основних фондів виручкою від реалізації вважається різниця між сумою, отриманою від реалізації цих фондів, та їх залишковою вартістю на момент продажу.
При цьому Указ № 727 не наводить поняття терміна “продаж”, у зв'язку з чим з'являться проблеми з визначенням моменту виникнення зобов'язань за ЄП, а також такі питання:
- що вважається моментом продажу основних фондів і який порядок виникнення податкових зобов'язань за ЄП при авансовій оплаті основних фондів?
- яким чином розраховується залишкова вартість об'єкта основних фондів?
У зв'язку з тим, що визначення терміна “продаж” в Указі № 727 не надано, спробуємо самостійно визначити, що може вважатися моментом продажу.
По-перше, відзначимо, що момент продажу для цілей визначення податкового зобов'язання за ЄП не може настати раніше надходження грошових коштів на рахунок або у касу продавця.
Такий висновок випливає з того, що об'єкт оподаткування в будь-якому випадку визначається за так званим касовим методом і пов'язаний з моментом надходження грошових коштів.
Разом з тим наявності лише факту надходження грошових коштів на рахунок продавця не досить для твердження, що момент продажу настав.
Необхідно встановити факт вибуття основного фонду зі складу активів підприємства.
На думку автора, момент продажу відповідає моменту передачі об'єкта основних фондів покупцю, тобто моменту, коли відбувається зменшення активів продавця, що оформляється актом прийняття-передачі. Однак податкові зобов'язання при цьому виникають лише у разі коли грошові кошти надходять у момент такої передачі або до цього. У разі після оплати передача об'єкта ОФ не є підставою для нарахування ЄП, і зобов'язання виникають при надходженні грошових коштів.
Висновок щодо відповідності моменту продажу моменту передачі об'єкта ОФ відповідає логіці, тому щотільки на цю дату можливо зробити остаточний розрахунок залишкової вартості об'єкта основних фондів і визначити суму, на яку повинна бути зменшена сума, отримана від реалізації ОФ.
На думку автора, у разі коли до моменту передачі об'єкта покупцю продавець отримував авансові платежі, сума таких авансів не повинна включатися до бази обкладання ЄП, оскільки на момент отримання авансів операція продажу ще не відбулася і визначити залишкову вартість на момент такого продажу неможливо.
Щодо думки державних органів, відзначимо, що Держкомпідприємництва пов'язує момент продажу з моментом надходження грошових коштів.
Це випливає з листа Комітету від 24.10.2001 р № 1-221/6346, де зазначено таке: “Згідно з ст.1 Указу Президента № 746 виручкою від реалізації основних фондів вважається різниця між сумою, отриманою від реалізації цих фондів, та їх залишковою вартістю на момент продажу. Податкове зобов'язання перед бюджетом виникає після зарахування виручки від реалізації основних фондів на розрахунковий рахунок підприємства або у касу.
Якщо ж така виручка буде надходити частинами, то і податкове зобов'язання буде виникати частинами виходячи із суми, що надійшла.
Однак при такій позиції у разі часткової оплати у платника податку виникає кілька моментів продажу того самого об'єкта основних фондів, що суперечить здоровому глузду і чинному законодавству. Згідно з положеннями ЦК України неможливо продати той самий об'єкт власності кілька разів у межах однієї операції.
У цьому випадку, мабуть, необхідно розраховувати залишкову вартість основних фондів для кожного надходження коштів і пропорційно розміру оплаченої частини визначати оподатковувану різницю.
При цьому такий спосіб формування зобов'язань є трудомістким і вимагає великої кількості додаткових розрахунків.
До того ж, щодо не виведеного з експлуатації об'єкта, його залишкова вартість продовжує зменшуватися у зв'язку з продовженням використання, отже, і амортизації. Тому під час надходження часткових передплат у різних періодах доведеться враховувати різн суми залишкової вартості основних фондів для розрахунку об'єктів оподаткування.
Таким чином, платник податку дотримуючись позиції, що ідентична думці Держкомпідприємництва, матиме справу з великою кількістю додаткових питань, відповіді на які на цей час відсутні, наприклад, щодо правильності розрахунку залишкової вартості ОФ на кожний з моментів надходження авансових оплат, необхідності наступної доплати ЄП, частки залишкової вартості, яка враховується у зменшення суми авансів, та інші.
Однак дотримуючись позиції, висловленої автором, платник податку такожне уникне проблем і, ймовірно, змушений буде відстоювати своє право на невключения авансів до бази обкладання ЄП, у той час як контролюючі органи будуть дотримуватися іншої точки зору.
Щодо способу визначення залишкової вартості основних фондів, що реалізуються, то для її визначення платники ЄП повинні керуватися даними бухгалтерського обліку, розраховуючи залишкову вартість згідно з П(С)БО7. Такої самої думки дотримується ДПАУ у своєму листі від 23.11.2001 р. №7513/6/15-1316 та Держкомпідприємництва від 20.01.2003 р. № 2-221/340.
Список використаних нормативно-правових актів
Указ № 727 - Указ Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” у редакції від 28.06.1999 р. № 746/99.
П{С)БО 7 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92 (зі змінами і доповненнями).
“Консультант бухгалтера” № 8 (392) 19 лютого 2007 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)