ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
09.02.2006
Справа N 18/3815
Про стягнення коштів
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 27.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Усенко Є.А.
суддів: Глос О.І., Бакуліної С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання в.о. Київського транспортного прокурора
на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 15.11.2005 р.
у справі N 18/3815
господарського суду Хмельницької області
за позовом Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі центрального органу виконавчої влади Міністерства транспорту та зв'язку України Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"
до ВАТ "Подільський цемент"
про стягнення 9 240,00 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Кох В.С.
від прокуратури: Громадський С.О. - прокурор відділу Генеральної прокуратури України
встановив:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 04.08.2005 р. у справі N 18/3815 (суддя Саврій В.А.) в позові Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі центрального органу виконавчої влади Міністерства транспорту та зв'язку України до ВАТ "Подільський цемент" про стягнення 9 240,00 грн. відмовлено; в решті позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, в.о. Київського транспортного прокурора було подано апеляційне подання до Житомирського апеляційного господарського суду.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 15.11.2005 р. (судді Шкляр Л.Т., Гулова А.Г., Пасічник С.С.) апеляційне подання задоволено частково: рішення господарського суду Хмельницької області від 04.08.2001 р. у справі N 18/3815 скасовано; позов Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі центрального органу виконавчої влади - Міністерства транспорту та зв'язку України Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" до ВАТ "Подільський цемент" про стягнення 9 240,00 грн. залишено без розгляду.
У касаційному поданні в.о. Київського транспортного прокурора просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 04.08.2005 р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 15.11.2005 р. у справі N 18/3815 і постановити нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги прокурора, посилаючись на неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 121 Конституції України ( 254к/96-ВР ), ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) та ст.ст. 2, 29 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
Позивач не скористався своїм процесуальним правом на участь свого представника у судовому засіданні касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в них фактичних обставин правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Київський транспортний прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі центрального органу виконавчої влади Міністерства транспорту та зв'язку України Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" до ВАТ "Подільський цемент" про стягнення на користь позивача штрафу у сумі 9 240,00 грн. за неправильне зазначення коду отримувача вантажу у накладній N 32216143 вантажовідправником ВАТ "Подільський цемент" на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарський суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку щодо безпідставного пред'явлення прокурором позову не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб'єкта господарської діяльності з огляду на наступне.
Пунктом 2 ст. 121 Конституції України ( 254к/96-ВР ) на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України ( 1798-12 ) господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту (ч. 2 ст. 2 ГПК України).
У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 р. N 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України визначено, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у ч. 2 ст. 2 ГПК України ( 1798-12 ), треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
В пункті 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України передбачено, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора і на підставі ч. 1 ст. 21 ГПК України ( 1798-12 ) є стороною в арбітражному процесі; цей орган здійснює процесуальні дії відповідно до вимог ст. 22 ГПК України.
Отже, висновок господарського суду про те, що прокурор може бути представником сторони у справі тільки у випадку, коли цією стороною у справі є орган державної влади або орган місцевого самоврядування, наділений повноваженнями виконавчої влади, є правильним.
Заявляючи позов про стягнення штрафу у сумі 9 240,00 грн. за неправильне зазначення коду отримувача вантажу у накладній вантажовідправником на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", Київський транспортний прокурор необґрунтовано визначив Міністерство транспорту України як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, оскільки суб'єктами вказаних спірних правовідносин є Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" та ВАТ "Подільський цемент" (позовні вимоги про стягнення штрафу на користь залізниці пред'явлені на підставі ст.ст. 118, 122 розділу VII Статуту залізниць України, яким встановлена відповідальність залізниць, вантажовідправників і вантажоодержувачів).
Господарськими судами встановлено, що Державне територіальногалузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" є самостійним господарюючим суб'єктом і не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.
Таким чином, Київським транспортним прокурором пред'явлено позов не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб'єкта господарської діяльності, у зв'язку з чим висновки господарського суду апеляційної інстанції відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України постановив:
Касаційне подання в.о. Київського транспортного прокурора на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 15.11.2005 р. у справі N 18/3815 залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 15.11.2005 р. у справі N 18/3815 - без змін.
Головуючий Є.Усенко
Судді О.Глос
С.Бакуліна