ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
10.03.2006
Справа N 44/309
Щодо стягнення збитків
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 20.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді - М.В.Кузьменка
судді - І.М.Васищака
судді - В.М.Палій
розглянувши касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь" металургійний завод"
на рішення господарського суду Донецької області від 31.10.2005 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.12.2005 р.
у справі N 44/309
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Криворізький гірничо-металургійний комбінат "Криворіжсталь"
до Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь" металургійний завод"
про стягнення збитків у розмірі 2028,84 грн., викликаних недостачею поставленої продукції
за участю представників сторін:
від позивача: Натанзон А.С. (довіреність у справі),
від відповідача: Поповський А.А., Животов О.А. (довіреності у справі),
встановив:
Відкрите акціонерне товариство "Криворізький гірничо-металургійний комбінат "Криворіжсталь" звернулося до Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь" металургійний завод" і просило суд стягнути з останнього 2028,84 грн. збитків, викликаних недостачею поставленого коксу доменного у вагонах NN 67611244, 67865440, 66119330, 67860460 та 67663344.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору N 4874дс/161 від 01.02.2005 р. та передачею у вагонах коксу доменного у кількості на 3,95 тон меншій, ніж це зазначено у супровідних документах (залізничних накладних).
Відповідач, заперечуючи заявлений позов, посилається на те, що всупереч п. 5.1. договору позивачем приймання коксу доменного за кількістю здійснено з порушенням Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 р. N П-6.
Рішенням господарського суду Донецької області від 31.10.2005 р. (суддя Мєзєнцев Є.І.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.12.2005 р. (головуючий, суддя Діброва Г.І., судді Дзюба О.М., Стойка О.В.), позов задоволено. Згідно рішення присуджено до стягнення з відповідача 2028,84 грн. та судові витрати.
Вказані рішення та постанова мотивовані невиконанням відповідачем умов договору N 4874дс/161 від 01.02.2005 р. та відсутністю при переважуванні вантажу порушень вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.07.65 р. N П-6. (далі - Інструкція N П-6).
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд вказані судові акти скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами двох інстанцій та порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 4, 8 та ст. 215 ЦК України ( 435-15 ), ст. 193 ГК України ( 436-15 ), ст.ст. 32, 36, 43, ГПК України ( 1798-12 ).
В судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про заміну вибулого позивача - ВАТ "Криворізький гірничо-металургійний комбінат "Криворіжсталь" на його правонаступника - ВАТ "Міттал Стіл Кривий Ріг". Надані відповідні докази.
Відповідно до вимог ст. 25 ГПК України ( 1798-12 ) судом вказане клопотання про процесуальне правонаступництво задоволено.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
На підставі договору поставки N 4874дс/161 від 01.02.2005 р., укладеного між сторонами, відповідачем за залізничними накладними NN 51750419, 51751374 та 51751373 відвантажено позивачу кокс доменний.
Пунктами 3.2, 5.1 договору сторони передбачили проведення приймання товару за якістю та кількістю згідно з вимогами Інструкцій П-6 та П-7. При виявленні по прибуттю товару у пункт призначення невідповідності маси товару, зазначеній у транспортних документах, фактичній масі або кількості умовам цього договору отримувач (позивач) здійснює приймання товару у відповідності з вимогами Інструкцій П-7, П-6. На підставі документів вантажоотримувача покупець (позивач) пред'являє претензії продавцю (відповідачу).
Згідно з пунктом 1 Інструкції П-6 вона застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами та іншими обов'язковими правилами не встановлено інший порядок приймання продукції за кількістю.
Як вбачається з матеріалів справи, вантаж був виданий залізницею без перевірки в порядку, встановленому статтею 52 Статуту залізниць України.
Колегія суддів погоджується з висновком судів двох інстанцій про те, що складання комерційного акта виникає у залізниці лише у випадках, коли вона, згідно ст. 52 Статуту залізниць України, зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу. Проте, вантажі, які завантажені засобами відправника і надійшли у справних вагонах без ознак недостачі, псування, пошкодження видаються залізницею без перевірки їх кількості і стану у відповідності до ст. 52 Статуту залізниць України.
Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
При цьому, комерційний акт складається для засвідчення зокрема, псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу.
Залізниця також зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначену обставину або якщо про її існування заявив одержувач або відправник багажу чи вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу, і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Оскільки вантаж у спірних вагонах прибув без слідів розкрадання та втрати, у позивача не виникло підстав вимагати складання комерційного акта.
Крім того, порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення за кількістю встановлений Інструкцією N П-6, яка містить перелік документів-доказів, які є підставою для покладення на відправника відповідальності за втрату, псування, пошкодження або нестачу вантажу. Отже, ніякі інші документи не можуть підтверджувати обставини, що є підставою для покладення на відправника відповідальності за нестачу вантажу.
При прийманні продукції за участю представника громадськості, позивачем була виявлена вагова недостача у кількості 3,15 тон, про що був складений акт про приймання продукції по кількості N 406 від 21.05.2005 р.
Пунктом 14 Інструкції П-6 передбачено порядок перевірки ваги, зокрема, у разі неможливості переваги продукції без тари визначення ваги нетто здійснюється шляхом перевірки ваги брутто в момент отримання продукції і ваги тари після звільнення її з-під продукції, результат якої оформляється актом.
У відповідності до вимог Інструкції П-6 позивачем була проведена перевірка ваги тари вагонів після вивантаження продукції, результати якої зафіксовані в актах N 406/1 від 23.05.2005 р., N 406/2 від 26.05.2005 р. Згідно вимог п. 14 Інструкції П-6 у вказаних актах визначено точну кількість недостачі - 3,95 тон коксу доменного.
Згідно пункту 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. N 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати. Норми природної втрати для коксу встановлені у розмірі 1% ваги.
Судами двох інстанцій встановлено, що понаднормативна недостача складає 1,537 тони коксу доменного вартістю 2028,84 грн.
Суди двох інстанцій правомірно не прийняли до уваги посилання відповідача на невідповідність посвідчення представника громадськості Інструкції N П-6, оскільки воно не суперечить пункту 21 цієї Інструкції.
Відповідно до ст. 193 ГК України ( 436-15 ) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України ( 435-15 ) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України ( 436-15 ).
В силу ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Позивач свої зобов'язання за договором виконав, оплативши виставлені відповідачем рахунки N 13829 від 18.05.2005 р., N 13931 від 19.05.2005 р. у повному обсязі платіжними дорученнями N 2/07826 від 19.05.2005 р. та N 2/07996 від 23.05.2005 р.
Колегія суддів вважає, що, оскільки, відповідач свої зобов'язання за договором N 4874дс/161 від 01.02.2005 р. виконав не в повному обсязі, а приймання продукції здійснено позивачем без порушень вимог, встановлених Інструкцією N П-6, господарський суд Донецької області обґрунтовано дійшов висновку про стягнення з відповідача вартості недопоставленого вантажу.
Отже, посилання відповідача на неправильне застосування судами двох інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті судових актів є безпідставними.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Інші доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки фактично зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції з огляду на вимоги ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України ( 1798-12 ).
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), колегія суддів постановила:
1. Здійснити в порядку процесуального правонаступництва заміну позивача - Відкритого акціонерного товариства "Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат "Криворіжсталь" на його правонаступника - Відкрите акціонерне товариство "Міттал Стіл Кривий Ріг".
2. Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь" металургійний завод" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.12.2005 р. у справі N 44/309 - без змін.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя І.М.Васищак
Суддя В.М.Палій