ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
07 грудня 2006 року
м. Київ
Справа № К-880/06
Про визнання права користування спеціальним
режимом інвестиційної та інноваційної діяльності,
визнання недійсним талону відмови у пропуску на
митну територію України, зобов’язання
здійснити розмитнення
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: С.,
Суддів: К., К., У., Ш.,
секретар судового засідання Б.,
за участю представників: позивача: гр. Д; відповідача: гр. С,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Газотрон-Люкс” на рішення господарського суду Рівненської області від 15.08.2005 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2005 у справі № 2/135 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газотрон-Люкс” до Рівненської митниці про визнання права користування спеціальним режимом інвестиційної та інноваційної діяльності, визнання недійсним талону відмови у пропуску на митну територію України, зобов’язання здійснити розмитнення, – встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Газотрон-Люкс” (далі – ТОВ “Газотрон-Люкс”) звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Рівненської митниці (далі – Рівненська митниця), в якому просить визнати за ТОВ “Газотрон-Люкс” право користуватися спеціальним режимом інвестиційної та інноваційної діяльності, що встановлений Законом України “Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків” (в редакції від 01.01.2005), зобов’язати відповідача здійснити розмитнення обладнання без стягнення з позивача податку на додану вартість та ввізного мита, а також скасувати дію талону відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів від 02.04.2005 № 260.
12.08.2005 ТОВ “Газотрон-Люкс” подано клопотання про зміну позовних вимог, в якому просить визнати за ТОВ “Газотрон-Люкс” право користуватися спеціальним режимом інвестиційної та інноваційної діяльності, що встановлений Законом України “Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків” (в редакції від 01.01.2005), визнати недійсним талон відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів від 02.04.2005 № 260, зобов’язати відповідача здійснити розмитнення обладнання без стягнення з ТОВ “Газотрон-Люкс” податку на додану вартість та ввізного мита.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 15.08.2005 у справі № 2/135, яке залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2005 припинено провадження у справі в частині визнання за ТОВ “Газотрон-Люкс” права при реалізації проекту користуватися спеціальним режимом інвестиційної та інноваційної діяльності, що встановлений Законом України “Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків”; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
ТОВ “Газотрон-Люкс” не погоджуючись з рішенням господарського суду Рівненської області від 15.08.2005 та ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2005 у справі № 2/135 подало касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати; ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ТОВ “Газотрон-Люкс” не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.04.2005 ТОВ “Газотрон-Люкс” подало до Рівненської регіональної митниці вантажно-митну декларацію № 102748 для розмитнення без сплати податку на додану вартість та ввізного мита машини для маркування газорозрядних ламп, обладнання входить до номенклатури та обсягу постачань по імпорту для реалізації інноваційного проекту технологічного парку “Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка” на період з 01.08.2004-31.07.2009.
Відповідач відмовив ТОВ “Газотрон-Люкс” у митному оформленні без сплати податку на додану вартість та ввізного мита, посилаючись на ст. 88 Митного кодексу України, Закон України “Про Єдиний митний тариф”, Закон України “Про податок на додану вартість”, про що свідчить талон відмови у пропуску на митну територію України від 28.04.2005 № 260.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що причиною відмови стало відсутність підстав, визначених у встановленому законом порядку щодо звільнення від оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість товарів, що підлягали використанню технологічними парками після набрання чинності Законом України “Про внесення змін до “Закону України про державний бюджет на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України”.
Стаття 6 Закону “Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків” (в редакції від 01.01.2005) передбачала, що сировина, матеріали, устаткування, обладнання, комплектуючі та інші товари (крім підакцизних товарів, за винятком товарів згідно з кодами ТН ЗЕД 852110310, 852110390, 852810), які не виробляються в Україні або виробляються, але не відповідають технічним характеристикам та міжнародним стандартам, при ввезенні в Україну для використання технологічними парками, їх учасниками, дочірніми та спільними підприємствами при виконанні у встановленому цим Законом порядку проектів технологічних парків звільняються від сплати ввізного мита та податку на додану вартість, однак у зв’язку з вищевказаними змінами дана стаття виключена.
Крім того, з Закону України “Про податок на додану вартість” на час розмитнення виключено абз. 12 п. 11.12 ст. 11, відповідно до якого на період запровадження спеціального режиму інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків “напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка” податок на додану вартість справляється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків”.
Таким чином, Вищий адміністративний суд України погоджується з думкою судів попередніх інстанцій на те, що на час виникнення спірних правовідносин не існувало законних підстав для звільнення позивача від сплати ввізного мита та податку на додану вартість.
В частині припинення провадження у справі щодо позовних вимог про визнання за ТОВ “Газотрон-Люкс” права при реалізації проекту користуватися спеціальним режимом інвестиційної та інноваційної діяльності, що встановлений Законом України “Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків” Вищий адміністративний суд України погоджується з тим, що на момент винесення рішення господарського суду Рівненської області від 15.08.2005 у справі № 2/135 такі вимоги не були підвідомчі господарським судам, оскільки вищезазначене право позивача встановлено Законом України “Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків”.
При цьому, судова колегія погоджується, що технологічний парк не позбавлений пріоритетних напрямків діяльності, а сплата позивачем ввізного мита та податку на додану вартість на загальних підставах не свідчить про обмеження статусу учасника технологічного парку.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанції належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення господарського суду Рівненської області від 15.08.2005 та ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2005 у справі № 2/135 не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, – ухвалив:
Касаційну скаргу ТОВ “Газотрон-Люкс” на рішення господарського суду Рівненської області від 15.08.2005 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2005 у справі № 2/135 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Рівненської області від 15.08.2005 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2005 у справі № 2/135 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
Судді